Суспільство
Бізнес на гамаках. Харків’янин продає вироби у Польщу і Туреччину
У Харкові Сергій Касьяненко виготовляє гамаки ручної роботи, які користуються популярністю і закордоном – у Польщі та Туреччині.
Фішка полягає у підході. Він робить нішеві лежаки з дерев’яними інкрустаціями, металевими кріпленнями та підсилює їх ланцюгами. Вироби виходять довговічні.
Читайте також: 9 безкоштовних онлайн-курсів для бізнесменів-початківців: від бізнес-плану до експорту
Сам підприємець називає свою роботу “бісер на мотузках”. Чому цей бізнес унікальний та яка ціна на товари – розповідає бізнесмен.
Бізнес почав, коли порвав гамак товариша
Якось приїхав до товариша на дачу, там був розтягнутий гамак між деревами. Ліг у нього і впав. Кріплення не витримали і обірвалися. Довелося його забрати на ремонт. Але матеріал був неякісний. Зшивати його не мало сенсу. Вирішив зробити новий.
Відсутність досвіду – це була найбільша проблема. Хоча 2009-й рік не можна назвати доінтернетним, але тоді на запит “сплести гамак” – інформації було мало. Запитати поради не було в кого.
Поки зробив перший виріб, зіпсував 10 дерев’яних планок. Довго розбирався, як його робити. Розібрався, як за схемою сплести з мотузки. Замовив дерев’яні бублики. Новий виклик – як вплести дерево в мотузку?! На одну клітину іде 8 бубликів. Потім ці ромби потрібно зібрати в спільну схему. Окремо у мене виходило сплести 3-4 ромби, але з’єднати їх не вдавалося.
До того, як почав робити лежаки – 15 років працював в автосервісі. Тримав автомийку.
Читайте також: Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО
Зараз на виробництві додаткових працівників не маю. Плету власноруч. У мене сімейний бізнес, якщо можна так назвати. Син допомагає, коли не встигаю. Він також веде сторінку в соціальній мережі і обробляє замовлення.
Для мене гамак – статусна річ, як машина: є за 100 доларів, а є за 100 тисяч. Якість визначає ціну.
Вироби коштують до 10 тисяч гривень
Мої товари із сегменту не дешевих, тому більшість роблю на замовлення. Ціни від 1850 до 10 тисяч гривень. Для прикладу, мексиканський гамак з тканини купують за 4-8 тисяч гривень. Але вони не дуже витривалі. І в них спекотно спати, тіло не дихає.
Купують клієнти з Польщі і Туреччини. Один відправили в Німеччину. Раніше активно торгували з Росією. Тепер – ні. Більше купують українці.
Щоб почати робити лежаки – потрібно багато грошей. Більшість витрачаю на дерев’яні деталі. У деревообробці дороге обладнання, тому виточити для мене на замовлення кілька тисяч деталей – виходить дорого.
Читайте також: “Антистрінги” для чоловіків: як ветерани зробили бізнес на трусах
Взагалі – це кропітка робота. Її можна порівняти з вишивкою хрестиком чи роботою з бісером. Така праця не підходить дуже рухливим чи трохи психованим людям. Довго не висидять. Під виробництво маю окреме приміщення. Найдорожчі гамаки збираю найдовше 5-6 днів. За місяць встигаю сплести 11-12 штук.
“Надійність у деталях”
Взяв собі за кредо, що “надійність у деталях”. Для мене важливо зробити якісний товар, який служитиме роками, а не одноразовий.
Тому спеціалізуюсь на дерев’яних лежаках, які розраховані на великі навантаження. Звісно, є і з тканини. Але з деревом працювати цікавіше.
Моє виробництво – безвідходне. Матеріали беру на базарі і пилорамі. Плету з мотузки, а під основу використовую дерев’яні бублики. Перевага – не врізається в тіло.
Спочатку роблю дерев’яну планку з отворами. Крізь неї протягаю мотузяну основу. За схемою сплітаю їх між собою, нанизую дерев’яні бублики.
Є схема-поле де 12 ромбів – ширина і 19 довжина. Серед цих ромбів можна робити візерунок, який замовить клієнт. Виріб можна плести ромбами, або іншої форми. Все одно кожен виріб виходить унікальним.
Читайте також: Бізнес під час війни: родина із Сєвєродонецька шиє тенти і намети
Дерев’яні роблю двох видів: підсилені на ланцюгах і на мотузці, інкрустовані кованими кріпленнями. На один виріб іде до 2500 деталей. Із дерева обираю дуб, бук, ясен. Вага такого виробу 28-29 кілограмів. Витримує, навіть якщо на нього сяде одразу вся родина.
У довжину роблю двох стандартів 3,80 м та 4,20 м, ширина 1,30 м. Це ідеальні розміри, при яких “посадкова пляма”, куди сяде людина – становить 2,20м. Але завжди враховую побажання клієнтів.
Крім гамаків, на замовлення роблю підвісні крісла та “топчанчики” (так називаю м’які підстилки). Можна одразу замовляти все у комплекті, або окремо.
Зараз працюю над тим, аби зробити своє ім’я.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
