Суспільство
Бізнес як психотерапія: історія однієї млинцевої
Втратити все, впасти у відчай, повністю вигоріти, але стати на ноги і почати все спочатку. Саме такий шлях пройшла Марина Воронцова, переселенка з Кіровська Луганської області, яка відкрила свою млинцеву у Харкові.
Читайте також: Бізнес на брухті: як сміття може допомогти стати дизайнером
Власна справа допомогла жінці вийти зі стану повного відчаю і стала психотерапією.
Млинцева з історією
Мало хто знає, що за віконницею маленької млинцевої на зупинці “Круглий ринок” ця усміхнена брюнетка має стільки негараздів за своїми плечима. Оптимістична жінка зі жвавим голосом лише повільно зітхає, коли розповідає свою історію.
Марина Воронцова з трепетом говорить про млинцеву та страви, адже готує все сама. В її меню є лише домашні страви, як вона сама каже – мамина їжа.
“Раніше, коли донька частіше приїжджала, то казала “хочу домашньої їжі”, тому і у млинцевій я готую як для себе”.
Читайте також: Як “скрєпи” тріщать в Маріуполі: історія арт-платформи “ТЮ”
В меню млинцевої є також лаваші, гамбургери, хотдог та інші блюда фаст-фуду за домашніми рецептами. За словами жінки, все готується в духовці, такий собі еко-варіант. У меню є обіди: різні супи та другі страви з гарніром і м’ясом.
Ціни дуже доступні: обід – 70 гривень, млинці – від 20 до 50 гривень діаметром 40 см.
Продукти для своїх страв Марина з самого ранку закуповує на ринку, у супермаркетах та постачальників.
“У порівнянні з іншими точками в мене дорожче, але набагато якісніша їжа. Люди куштують, потім знову повертаються”.
Зараз клієнтів не багато, тому жінка планує зняти приміщення для млинцевої в центрі міста.
Спочатку рятувала людей
До того, як відкрити млинцеву жінка пройшла нелегкий шлях. Коли почались бойові дії, Марина була у Харкові, а в Кіровську, що на Луганщині залишилась її мати.
“Під час бойових дій я навіть не могла поїхати забрати маму звідти. Не було до кого звернутись за допомогою”.
Читайте також: Квест кімната як бізнес. Історія з Маріуполя
Саме тому у серпні 2014 року Марина вирішила стати волонтером “Станції Харків”, де два роки допомагала людям, які тікали від війни.
“Людей просто висаджували на вокзалі, вони могли бути в нічних сорочках і капцях. Вони були розгублені, деякі навіть поранені і ми намагались хоча б якось допомогти і підтримати їх. За добу через нас проходило близько 600 людей” – з болем згадує Марина.
Згодом в Харкові з’явився безкоштовний волонтерський хостел, де Марина була адміністратором.
“Моя зарплата дозволила мені лише оплачувати зйомне житло. Але на той момент я не мала мети отримувати гроші, а хотіла допомагати людям, які рятуються від війни”.
Далі волонтерський шлях Марини продовжився. Жінка стала координатором мобільної бригади ВКБ ООН, де організовувала зустріч з переселенцями, допомагала оформлювати довідки, отримати виплати. Одним словом, допомагали людям, які опинились в тяжкому становищі і не знали, що робити далі.
Друзі та бізнес як психотерапія
Волонтерська робота виявилась дуже важкою для жінки. Лише за 2016 рік через неї пройшли близько 1000 людей, а за плечима страшні 2014-2015 роки.
Читайте також: Трансформери наступають: як подружжя переселенців створює та експортує роботів
“У 2017 році я залишилась зовсім без сил та бажання. Я вигоріла, не залишилось сил навіть на себе. Хто знає, як після такого повернутись до життя? Людський ресурс не безкінечний”.
Друзі Марини зрозуміли, що потрібно рятувати жінку і допомогли відволіктись від проблем, відкривши млинцеву. Власна справа і стала для жінки психотерапією.
Ще в 2016 році донька Марини придумала створити млинцеву. Отримала грант від USAID, купила обладнання. Але шлях цього бізнесу був дуже короткий – після двох місяців роботи її закрили.
У 2017 році перед Мариною завісою стало питання: що робити далі? Жінка вже мала обладнання і друзі вирішили, що потрібно рухатись в тому ж напрямку.
“Друзі допомогли все зробити: знайшли приміщення, забрали обладнання, подруга купила фарбу, допомогла пофарбувати стіни, дала лінолеум для підлоги”.
“Я зробила заготовки і боялась відкриватись, адже раніше ніколи не було свого бізнесу. Прийшла подруга, відкрила ставні, написала меню та ціни і сиділа зі мною, поки я не звикну””.
Спочатку друзі стали першими клієнтами. Згодом, почали приходити люди із бізнес-центру, який знаходився неподалік.
Тричі в одну річку ввійдеш
Згодом, жінка отримала грант і відкрила нову точку, найняла співробітницю. Здавалось би, все йде чудово, бізнес розвивається і всі проблеми залишаються позаду.
Але на шляху Марини стала нова проблема: одну з точок закрили.
Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти
Марина вже втретє опинилася на початку шляху і всі негаразди знову нависли над нею.
Сьогодні жінка єдиний співробітник. Вона сама готує і купує продукти. Але улюблена справа їй допомагає не здаватись.
“Мені доводиться працювати по 14 годин, зранку їхати на ринок і самій закуповувати всі продукти. Але коли я починаю щось робити, то забуваюсь і помічаю, що посміхаюсь і маю гарний настрій”.
#Блины со смыслом
Через два роки вже всі шукають “блины со смыслом”
Зараз Марина активно веде свій бізнес і сподівається на подальший розвиток. Також в соціальній мережі Facebook поширена сторінка млинцевої #Блины со смыслом
Читайте також: Співає “Баба Єлька”: як три містянки відроджують українську сільську пісню
“Таку назву має група у Facebook. Хештег з’явився завдяки знайомому, який прочитав мою історію, скуштував млинці і підтримав мене. Так і прижилась назва. Через два роки вже всі шукають “блины со смыслом”. А моя млинцева має назву “Блинчик”.
Марина поділилась, що думає над тим, щоб змінити всі вивіски та використовувати назву, яка прижилась в соцмережах.
Млинцева справді має свій сенс, адже з 2017 року і до сих пір вона є для жінки психологічною допомогою та розрадою.
У Львові розробили інтерактивну мапу, на якій можна знайти актуальні місця цвітіння квітів та дерев. «Квіткову карту Львова» створили в управлінні туризму спільно з управлінням екології міста.
Про це повідомили у Lviv Travel.
Мапа містить понад 50 локацій по всьому місту, які постійно оновлюють. Користувачі зможуть знайти місця цвітіння тюльпанів, сакур, магнолій, слив, груш Шантаклер тощо.
«Львів на весні особливо чудовий. Ми хочемо, щоб спостереження за цвітінням квітів та дерев стало додатковою можливістю для львів’ян та гостей міста, наповнитися позитивними енергією та емоціями. Карта допоможе скласти індивідуальний маршрут квітковим Львовом, відвідати маловідомі локації та ще краще познайомитися з містом», — розповіла начальниця управління туризму Львова Христина Лебедь.
Мапу можна переглянути за посиланням.
Читайте також: Два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч грн призових
Нагадаємо, що у Чорнобильській зоні відчуження розквітнув червонокнижний білоцвіт (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Lviv Travel
«Укрзалізниця» завершила капітальну модернізацію електропоїзда ЕД9М, який у 2021 році відставили від експлуатації через пожежу. Потяг курсуватиме між Києвом та Черніговом.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Як оновили електричку
Ремонт розпочали в січні 2025 року, і він тривав трохи більше ніж два місяці. Роботи проводили на власних виробничих потужностях компанії. Оновлений електропоїзд обладнали:
- пандусами;
- інклюзивними вбиральнями;
- місцями для людей з інвалідністю;
- кріпленнями для велосипедів;
- камерами відеоспостереженням;
- навігацією шрифтом Брайля;
- зарядними портами Type-C і USB.
Читайте також: «Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів
У кабіні машиніста встановили новий ергономічний пульт керування, кондиціонер і мікрохвильову піч. Окрему увагу приділили безпеці: відеокамери виводять зображення на екран у кабіні, зокрема й із зони струмоприймача, що дозволятиме оперативно реагувати на нестандартні ситуації.
Де курсуватиме потяг
Електропоїзд складається з восьми вагонів і вміщує 792 пасажири. Незабаром він курсуватиме за маршрутом Київ – Чернігів – Київ. Натомість руховий склад цього напрямку передадуть на приміський маршрут Київ – Ніжин, де також продовжують оновлення транспорту.
Завдяки цьому між Києвом та Ніжином їздитимуть п’ять модернізованих потягів. Загалом на маршруті курсує дев’ять електричок.
Нагадаємо, що два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч гривень призових.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
З тимчасово окупованих територій та росії повернули 11 українських дітей віком від 2 до 17 років разом із їхніми рідними. Серед них є вагітна жінка, яка народила вже в Україні, та хлопчик, чий тато нещодавно вийшов з полону.
Про це повідомили в Офіс омбудсмана України.
Кого вдалося повернути
Цього разу вдалось повернути дев’ятеро дітей з тимчасово окупованих територій України та ще двох — із території РФ. Усім їм довелося жити під тиском окупаційної влади, яка переслідувала родини через їхню проукраїнську позицію, позбавляла базових прав і створювала небезпечні умови для життя.
Серед повернутих була вагітна жінка з маленькою дитиною. Через відсутність російських документів вона не могла отримати медичну допомогу, а після евакуації жінка змогла народити здорову доньку в безпечному середовищі.
Читайте також: 10-річний Роман, який пережив ракетну атаку, переміг на міжнародному музичному конкурсі
Також додому повернувся 11-річний хлопчик, який довгий час разом із мамою ховався від окупантів на ТОТ. Його тато був у полоні. Коли чоловіка звільнили, родина звернулась по допомогу до Офісу омбудсмана — і тепер усі троє знову разом.
«Щиро дякую нашим міжнародним партнерам та партнерським організаціям за допомогу і сприяння! Це неймовірно цінно — діти зможуть рости у вільній Україні», — зазначив Дмитро Лубінець.
Раніше ми писали, що з окупації повернули п’ять українських дітей (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка Офісу омбудсмана України
