Суспільство
Бізнес-бабусі продають сумки через Instagram: історія соціального підприємства Gudzyk
Як заробити, коли ти вже на пенсії, а на прожиття її не вистачає? Про це подумали 20-річні одеські студенти і створили соціальний бізнес для пенсіонерів. Бабусі заробляють собі надбавку до пенсії тим, що шиють з фетру чохли для гаджетів та сумки. Так, завдяки соціальному проекту Gudzyk пенсіонерки почувають себе потрібними і заробляють додаткову копійку.
Юлія Котюк – засновниця проекту. Вона разом з 5-ма друзями вже другий рік співпрацює з “літніми бізнесменами” та допомагає їм заробити гроші.
Все почалось з бабусі
Все розпочалось з моєї бабусі. Я побачила в інтернеті сумочку і, приїхавши до бабусі в гості, запропонувала їй зробити таку ж. Вийшло далеко не ідеально, але я зрозуміла, що бабуся може виробляти такі речі без спеціальної освіти.
Читайте також: Балакуча постіль. Подружжя створило постільну білизну, яка розповідає дітям казки
Подумала, чому б не спробувати робити такі сумки, і тим самим дати роботу іншим бабусям. Тоді я була активним членом студентської організації Enactus ONU, і ми орієнтувались на реалізацію таких проектів. Я розповіла колегам про свою ідею і ми вирішили спробувати.
З самого початку ми ставили собі за ціль зробити саме соціальний проект, де заробляли б не ми як студенти, а цільова аудиторія, якій це потрібно. Але, коли вийшли з організації, то зрозуміли, що нам також необхідний заробіток і вирішили активно розвивати проект і робити з цього бізнес.
Перші труднощі – довіра
Реалізація проекту почалась у жовтні 2017 року.
На хакатоні організації Enactus ONU ми якраз і отримали завдання поспілкуватись з бабусями і зібрати інформацію. І тут стало зрозуміло: у бабусь немає довіри до сторонньої людини, вони бояться нас пустити у свій дім – думають, що ми хочемо їх пограбувати. Казали, що готові шити, але вигадували сотні причин, щоб нам відмовити.
Все ж таки вдалось знайти кілька бабусь – завдяки організації “Добрий обід”, яка безкоштовно годує літніх людей, чий заробіток менше мінімальної зарплати. Ми розповіли жінкам, як це працюватиме, а потім вони вже самі розповсюджували інформацію про нас.
Читайте також: Як зробити бізнес на мікрозелені? Рецепт від шеф-кухаря з Одеси
Зараз з нами працює чотири бабусі. Вони на фрілансі – виготовляють сумки та чохли у себе вдома на власних швейних машинках. Ми їх повністю забезпечуємо матеріалом та навчаємо, якщо додаємо в асортимент новий виріб (наприклад, чохли для планшету). Поки бабусь мало, бо ми не можемо охопити більше. Краще завантажити наших чотирьох майстринь роботою, щоб вони отримували більший заробіток.
Надбавка до пенсії
Бізнес-бабуся отримує фіксовану суму за кожен виготовлений виріб. Наприклад, за чохол – 100 гривень, сумку – 150 гривень, гаманець – 60 гривень. В середньому кожна бабуся отримує 1500 гривень в місяць. Щоб зробити одну сумку або чохол, бабуся витрачає приблизно три години часу.
Зарплата бабусь не залежить від наших додаткових витрат. У місяць ми отримуємо прибутку приблизно 10 тисяч, частина з яких йде на оплату бабусі, а інші кошти вкладаємо у виробництво або рекламу.
Блогери допомагають
Зараз наші клієнти замовляють товар через Instagram. Ми зосередились на цій платформі, тому що на початку реалізації проекту відома українська блогерка купила нашу сумку і прорекламувала її абсолютно безкоштовно. Після цього почались активні підписки та замовлення.
Читайте також: Онука на годину: як у Івано-Франківську рятують стареньких від самотності
До речі, і зараз ми просуваємо товар через таргетинг у Instagram. Багато українських блогерів рекламують нас абсолютно безкоштовно, тому що наш проект має соціальну складову та несе в собі активну місію. Якщо у блогерів реклама коштує 2-3 тисячі гривень, то ми співпрацюємо по бартеру.
Це дуже допомагає поширювати інформацію та продавати товари. Після реклами блогерів до нас приходить 700-1000 підписників, з них одразу може замовити приблизно 10 людей.
Зараз на місяць у нас близько 60-ти замовлень. Наші сумочки вже поїхали і за кордон: у Стокгольм, США, Німеччину та Польщу. Також ми виходимо на іноземний ринок, активно розвиваючи сторінку на Etsy.
Чому тільки фетр?
Наші сумки та чохли виготовлені з фетру. На цьому матеріалі легко вчитися та переробити якусь помилку. А якщо говорити про інші матеріали, наприклад, шкіру, то тут потрібне більш професійне обладнання, ніж старенькі бабусині машинки.
Читайте також: Як переселенка з Горлівки озеленює Донбас і робить бізнес на цьому
Фетр коштує 450 гривень за метр. Важливо, що ми використовуємо екологічний матеріал, наші аксесуари до сумок виробляються з пластикових кришок. Тому ми – ще й екологічний бренд і не використовуємо шкідливі для нашої природи матеріали.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
