Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
58374584 2397655720266789 4010953186163556352 o e1559737598342 58374584 2397655720266789 4010953186163556352 o e1559737598342

Суспільство

Онука на годину: як у Івано-Франківську рятують стареньких від самотності

Опубліковано

Чужа старість мені не байдужа. З такою ідеєю в Івано-Франківську заснували унікальний проект для самотніх мешканців геріатричного пансіонату. Вже більше 30-ти  бабусь та дідусів, які ще донедавна були нікому не потрібні та зневірені, знайшли собі названих родичів, які тепер відвідують своїх підопічних.

Що змушує волонтерів жертвувати своїм вільним часом заради чужих людей? А також – чому команді проекту так важливо поспішати? Намагаємось зрозуміти це, розглянувши один день з життя небайдужих.

Названі онуки

Вона сидить самотньо біля вікна. З сумом спостерігає за воротами геріатричного пансіонату. А може ось-ось вони відчиняться і до неї хтось прийде. Перший відвідувач – ні, то у сусідню кімнату, другий- ні, то знову не до неї. Вона з сумом опускає очі і над нею нависає тяга самотності. Їй 90 років, чоловік та діти померли. Вона любить спілкуватись… було б з ким.

Поки вона згадувала про своє життя, то й прогавила, хто зайшов до воріт. Раптово відкриваються двері. На порозі стоїть молода брюнетка з широкою посмішкою на вустах. “Я тебе чекала…”.

Читайте також: Жінка самотужки створила притулок для літніх людей під Кропивницьким

Вони довго розмовляють, тримаються за руки, розповідають як увесь цей час були одна без одної. Молода жінка не може покинути бабусю, треба вже бігти, а хочеться залишитись.

Залишатися. STAY. Саме так називається Івано-Франківський проект у якому для стареньких та самотніх мешканців геріатричного пансіонату шукають онуків. Ні, це не пошуки родичів світами, це названі онуки, які дарують свою турботу та тепло бабусям і дідусям.

Ідейною натхненницею проекту стала Ілона Мурзова. Це вона та брюнетка, яка вже має свою названу бабусю в пансіонаті – Наталію Ковень.

Святкування 90-ліття Наталії Ковель

“Я на початку і не думала ставати онукою. Але моя бабуся зачепила моє серце. Тепер я приходжу до неї кожного тижня, ми спілкуємось, говоримо та обмінюємось тим потрібним теплом. Між нами є зв’язок”, – розказує Ілона.

Геріатричний пансіонат дає своїм мешканцям все, що необхідне – прекрасне харчування, відремонтоване приміщення, належні умови у кімнатах. Єдине, чого немає – спілкування.. Тому мета проекту STAY – підтримувати стареньких, приходити до них кожного тижня – спілкуватись гуляти, читати. Волонтери стають для стареньких дуже близькими людьми. саме тому їх і називають онуками.

Пошук бабусі через Facebook

Ілона керує благодійною організацією «Платформа соціальних інновацій «Трансформація». Поза роботою – виховує п’ятьох дітей.

Організаторка проекту STAY зі своєю родиною

Ілона вже третій рік опікується геріатричним пансіонатом. Жінка ще раніше хотіла привернути увагу до стареньких. Вона разом з командою зняла соціальну рекламу, зробила фотовиставку портретів мешканців. Але це не дало очікуваного результату.

Свого часу Ілона з командою впроваджувала проект “Наставництво” для сиріт Прикарпаття. І виникла думка цей шаблон перенести на геріатричний пансіонат.

“Здається, що мені Всесвіт сказав, що я ще потрібна і дав таку роботу та життєву енергію. З тих пір я займаюсь проектом STAY”.

Проект почався з роботи професійних фотографів, які зробили чудові світлини мешканців пансіонату. Далі організатори написали невеликі історії життя бабусь та дідусів. Ці історії поламаних доль виставляють у соціальній мережі Facebook, де кожен може обрати собі свого бабусю чи дідуся і стати для них названою онукою чи онуком. Єдина вимога до них – навідувати стареньких раз на тиждень і проводити з ними хоча б годину.  

Минулого роки організатори проекту зробили таку фотовиставку мешканців геріатричного пансіонату

Зараз у геріатричному пансіонаті є 170 жителів. П’ятдесят чотири бабусі та дідусі задіяні у проекті. Десь половина з них вже знайшли своїх онуків.

Читайте також: У Чигирині жінка віддала власну квартиру під хаб для дітей

“Ми поступово додаємо історії інших бабусь і дідусів. Всіх одразу охопити неможливо. Але, на жаль, ми і втрачаємо учасників. За час проекту дві бабусі відійшли у кращий світ, до одної не встигла прийти онука. Я розумію, наскільки важливо не затримуватись, потрібно давати більше інформації, розповідати історії, бо старенькі можуть не встигнути зустрітись зі своїми, хоч і названими, але онуками”, – каже Ілона.

Для стареньких мешканців геріатричного пансіонату
проводять творчі заходи, фотосесії, покази “Краса немає віку”

Дві людини – дві тяжкі долі

Кожна історія мешканця геріатричного пансіонату вражає до сліз та торкається глибин кожного небайдужого серця. Саме ці історії пише ще одна з організаторок проекту Любов Загоровська і публікує на просторах Facebook, аби привернути увагу до чужої старості та самотності.

А це Любов Загоровська. Її називають ангелом проекту. Саме вона розпитує та пише історії бабусь та дідусів і публікує їх у соціальній мережі

Історія Михайла Леонідовича (ім’я змінено з етичних міркувань) потрясає людською жорстокістю по відношенню до рідної людини. У дідуся було двоє дітей і щоб хоч якось утримувати сім’ю він їздив на заробітки по Україні. Якось він приїхав додому, а на порозі його зустріли чужі люди. Діти продали квартиру і поїхали на у Португалію. Чоловік залишився на вулиці без нічого, лише з образою та розчаруванням у серці.

“Так він опинився у пансіонаті. Чоловік дуже позитивний, завжди веселий, але видно ту біль в очах. Йому хочеться спілкуватись і говорити з кимось.”, – переказує Любов Загоровська.

Читайте також: Буковинська волонтерка започаткувала рух допомоги людям похилого віку

Онука проекту STAY Наталія Герзанич поділились історією свого волонтерства, яке переросло у щось більше та розказала про свого названого дідуся Олексія Васильовича.  

Олексій Васильович

“Я спочатку ходила до сусіда Олексія Васильовича, але ми розговорились, знайшли спільну мову і я зрозуміла, що хочу бути його онукою. У свої 92 роки він при добрій пам’яті. Але за тою сивиною та не сміливою посмішкою на зморщених устах ховається трагічна доля”.

Як виявилось, Олексій Васильович колись був в УПА. Потім його вивезли товарняком з країни з дружиною, яка була на 9-му місяці вагітності. На щастя, у них народився хлопчик. Родина жила десь на поселенні, але у їх оселю прийшла біда. Сину було вже десь три роки, коли він біг по вулиці і на нього звалився паркан. Маленький хлопчик відійшов у кращий світ.

Читайте також: 90-річна пенсіонерка з Дніпра допомагає українській армії

Коли чоловік з дружиною повернувся сюди після виселення сталась просто фантастична історія. Їх родичі, які мають вже своїх двох дітей,  народили їм дитину. Родичка виносила, а з пологового будинку вже вони забрали свою донечку. Вони виростили дівчинку як рідну, але коли їй було 40 років,  вона вчинила самогубство.

«Питання – чому? – буде мене їсти доти, поки сам не піду за нею і не запитаю. Коли донька вмерла, жінка з тої розлуки зійшла з розуму. Ще два роки мучилася, поки не померла. А я попросився сюди. Сам попросився, аби з собою не зробити чогось», – каже дідусь і витирає сльози.

Наталія навідує Олексія Васильовича кожного тижня, читає йому в голос книжки.

“Дідусю подобається цитувати вірші, казав, що колись дуже любив читати, але зараз погано бачить”.

Нещодавно Олексію Васильовичу виповнилось 92 роки і організатори проекту зробили йому вечірку-сюрприз. Прийшло купа людей, спекли йому сирник, запалили свічки. Він був дуже вражений та щасливий.

А так Олексія Васильовича вітали з його 92 днем народженням

З приходом онуків старенькі починають відкриватись, у них посміхаються очі і це помітно. Вони відчувають, що не самотні і потрібні. Дуже особливо, що бабусі та дідусі пишаються своїми онуками і хваляться між собою, хто до них ходить.

“Вони мені кажуть: “ви знаєте, до всіх ходять гарні діти, але до мене – найкраща”. Хтось хвалиться, що онука здала сесію, чи поїхала за кордон, або в неї гарна робота чи мама лікар. Вони живуть новинами від своїх названих онуків, переживають за них та тримають кулачки”, – розказує Любов Загоровська.

Читайте також: Унікальна команда черлідерок у Харкові: найстаршій 72 роки

У геріатричному пансіонаті Івано-Франківська також живуть 40 молодих людей. Це діти, які народжуються з інвалідністю і від них відмовляються батьки. Організатори проекту STAY планують запустити паралельний проект для пошуку цим людям названих братів та сестер, адже вони також потребують уваги і хочуть просто потримати когось за руку.

Суспільство

Дрони увійшли в десятку найбільши імпортованих в Україну товарів

Опубліковано

У січні 2024 року до України було ввезено дронів на $99 млн, що становить 2% від усього імпорту. Таким чином, вони увійшли в топ-10 імпортованих в Україну товарів.

Про це повідомляє Центр економічної стратегії.

Деталі імпорту

При цьому до країни було імпортовано телефонів на $114 млн, або 2,2% від загального імпорту.

Майже усі дрони (за вартістю) завезено з Китаю. А саме, 98 %.

Читати кожож: Один постріл з “Джавеліну” зупинив ворожий штурм та знищив танк і 3 БМП

Для порівняння, за весь 2023 рік імпорт категорії “безпілотні літальні апарати” становив частку у 0,7%, або $441 млн. Частка китайського імпорту зросла до 21,4% з 16% у 2023 році. Тоді як частка імпорту з ЄС впала нижче 50%.

Нещодавно Мінцифри повідомили, що законтрактовано вже понад 50% із запланованого на цей рік 1 млн дронів українського виробництва.

Нагадаємо, що Дія.Бізнес запустила новий освітній курс для підприємців про основи комплаєнс-менеджменту.

Також ми повідомляли, що в Нацгвардії показали ліквідацію російського спостережного пункту “Муром”.

Фото: Армія Infrom

Читати далі

Суспільство

В Україні запустилась безоплатна лінія юридичної підтримки для ВПО

Опубліковано

Мережа освітньо-культурних просторів Гончаренко центр запустила безкоштовну гарячу лінію юридичної допомоги для українців, які покинули свої домівки внаслідок повномасштабного вторгнення росії та стали внутрішньо переміщеними особами. Вона працюватиме на базі платформи юридичної допомоги, що діє в освітньому центрі з квітня 2023 року.

Про це повідомляється в центрі.

Хто може звернулися по допомогу?

Звертатися на гарячу лінію юридичної допомоги можуть українці, які були змушені переїхати з початком повномасштабного вторгнення росії.

Читати також: Школи Києва розпочнуть прийом заяв до перших класів з 25 березня

Яка допомога пропонується?

На гарячій лінії їм надаватимуть безоплатну первинну та, в окремих випадках, вторинну юридичну допомогу.

Можна отримати первинну юридичну допомогу: консультації та надання правової інформації. В окремих випадках ми можемо допомогти із підготовкою адвокатського запиту, складанням заяви, ініціюванням депутатського звернення, наданням інших послуг в разі необхідності“, – зазначає директор Юридичного Гончаренко центру Микола Брюховецький.

Гаряча лінія юридичної допомоги працює за номерами +38 067 428 28 64 й +38 050 107 88 83 по буднях, З 09:00 ДО 18:00.

Свої звернення також можна залишати у формі за посиланням.

Нагадаємо, що в Україні збільшили пенсії для ветеранів та переглянули механізм нарахування виплат.

Фото: slinko

Читати далі

Суспільство

В строї та з натруженими руками. Історик показав архівне фото українки разом з дочкою

Опубліковано

Український історик Микола Бандрівський показав архівну фотографію 1940-х років та поділився історією світлини зі своєю авдиторією. На знімку зображено дівчину, яка тримає за руку свою доньку. Одягнені вони в пишний стрій.

Про світлину історик розповів на своїй Facebook-сторінці з посиланням на Михайла Марковича.

фото: колекція Ніколая Піпаша

Історія світлини

Ця світлина була зроблена на початку 1940-их років в одному із сігетських фотоательє. А зображені на ній мама з донею, які мешкали у селі Нижня Апша поблизу Тячева, що в теперішньому Українському Закарпатті.

Нині це фото зберігається в музеї Марамуреша в Румунії як експонат із колекції Ніколае Піпаша.

Читайте також: “Крихкість існування”: Україна представить національний стенд на Лейпцизькому книжковому ярмарку

Акценти фотографії

“Жінка і її доня вбрані у дуже гарні строї: вона – у киптарику поверх білої вишитої на плечах сорочки, у темній хустці на голові, у спідниці з подолом нижче колін і у шкіряних чобітках. Натомість оте дитя, яке тримає мамцю за руцю, теж має пов’язану на голові хустку, але – білу. Обоє мають на своїх шиях разки делікатного намиста”, – зазначає археолог.

фото: колекція Ніколая Піпаша

Не все так просто з тією жінкою, що на світлині, наголошує далі пан Микола.

“Хоча вона і її доня парадно вбрані й, судячи по всьому, далеко не бідні, але придивіться до рук цієї молодої ґаздині: вони у неї натруджені і спухлі від тяжкої роботи. Можливо, через таку тяжку працю, сім’я цієї молодиці й стала більш-менш заможною”, – пише історик.

Нагадаємо, що нідерландський гурт Within Temptation зняв свій новий кліп у Києві.

Також ми повідомляли, що читати про минуле, щоб творити майбутнє. Сім книжок про історію України, які зрозуміє кожен.

Фото: колекція Ніколая Піпаша

Читати далі