Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
58374584 2397655720266789 4010953186163556352 o e1559737598342 58374584 2397655720266789 4010953186163556352 o e1559737598342

Суспільство

Онука на годину: як у Івано-Франківську рятують стареньких від самотності

Опубліковано

10.05.2019

Чужа старість мені не байдужа. З такою ідеєю в Івано-Франківську заснували унікальний проект для самотніх мешканців геріатричного пансіонату. Вже більше 30-ти  бабусь та дідусів, які ще донедавна були нікому не потрібні та зневірені, знайшли собі названих родичів, які тепер відвідують своїх підопічних.

Що змушує волонтерів жертвувати своїм вільним часом заради чужих людей? А також – чому команді проекту так важливо поспішати? Намагаємось зрозуміти це, розглянувши один день з життя небайдужих.

Названі онуки

Вона сидить самотньо біля вікна. З сумом спостерігає за воротами геріатричного пансіонату. А може ось-ось вони відчиняться і до неї хтось прийде. Перший відвідувач – ні, то у сусідню кімнату, другий- ні, то знову не до неї. Вона з сумом опускає очі і над нею нависає тяга самотності. Їй 90 років, чоловік та діти померли. Вона любить спілкуватись… було б з ким.

Поки вона згадувала про своє життя, то й прогавила, хто зайшов до воріт. Раптово відкриваються двері. На порозі стоїть молода брюнетка з широкою посмішкою на вустах. “Я тебе чекала…”.

Читайте також: Жінка самотужки створила притулок для літніх людей під Кропивницьким

Вони довго розмовляють, тримаються за руки, розповідають як увесь цей час були одна без одної. Молода жінка не може покинути бабусю, треба вже бігти, а хочеться залишитись.

Залишатися. STAY. Саме так називається Івано-Франківський проект у якому для стареньких та самотніх мешканців геріатричного пансіонату шукають онуків. Ні, це не пошуки родичів світами, це названі онуки, які дарують свою турботу та тепло бабусям і дідусям.

Ідейною натхненницею проекту стала Ілона Мурзова. Це вона та брюнетка, яка вже має свою названу бабусю в пансіонаті – Наталію Ковень.

Святкування 90-ліття Наталії Ковель

“Я на початку і не думала ставати онукою. Але моя бабуся зачепила моє серце. Тепер я приходжу до неї кожного тижня, ми спілкуємось, говоримо та обмінюємось тим потрібним теплом. Між нами є зв’язок”, – розказує Ілона.

Геріатричний пансіонат дає своїм мешканцям все, що необхідне – прекрасне харчування, відремонтоване приміщення, належні умови у кімнатах. Єдине, чого немає – спілкування.. Тому мета проекту STAY – підтримувати стареньких, приходити до них кожного тижня – спілкуватись гуляти, читати. Волонтери стають для стареньких дуже близькими людьми. саме тому їх і називають онуками.

Пошук бабусі через Facebook

Ілона керує благодійною організацією «Платформа соціальних інновацій «Трансформація». Поза роботою – виховує п’ятьох дітей.

Організаторка проекту STAY зі своєю родиною

Ілона вже третій рік опікується геріатричним пансіонатом. Жінка ще раніше хотіла привернути увагу до стареньких. Вона разом з командою зняла соціальну рекламу, зробила фотовиставку портретів мешканців. Але це не дало очікуваного результату.

Свого часу Ілона з командою впроваджувала проект “Наставництво” для сиріт Прикарпаття. І виникла думка цей шаблон перенести на геріатричний пансіонат.

“Здається, що мені Всесвіт сказав, що я ще потрібна і дав таку роботу та життєву енергію. З тих пір я займаюсь проектом STAY”.

Проект почався з роботи професійних фотографів, які зробили чудові світлини мешканців пансіонату. Далі організатори написали невеликі історії життя бабусь та дідусів. Ці історії поламаних доль виставляють у соціальній мережі Facebook, де кожен може обрати собі свого бабусю чи дідуся і стати для них названою онукою чи онуком. Єдина вимога до них – навідувати стареньких раз на тиждень і проводити з ними хоча б годину.  

Минулого роки організатори проекту зробили таку фотовиставку мешканців геріатричного пансіонату

Зараз у геріатричному пансіонаті є 170 жителів. П’ятдесят чотири бабусі та дідусі задіяні у проекті. Десь половина з них вже знайшли своїх онуків.

Читайте також: У Чигирині жінка віддала власну квартиру під хаб для дітей

“Ми поступово додаємо історії інших бабусь і дідусів. Всіх одразу охопити неможливо. Але, на жаль, ми і втрачаємо учасників. За час проекту дві бабусі відійшли у кращий світ, до одної не встигла прийти онука. Я розумію, наскільки важливо не затримуватись, потрібно давати більше інформації, розповідати історії, бо старенькі можуть не встигнути зустрітись зі своїми, хоч і названими, але онуками”, – каже Ілона.

Для стареньких мешканців геріатричного пансіонату
проводять творчі заходи, фотосесії, покази “Краса немає віку”

Дві людини – дві тяжкі долі

Кожна історія мешканця геріатричного пансіонату вражає до сліз та торкається глибин кожного небайдужого серця. Саме ці історії пише ще одна з організаторок проекту Любов Загоровська і публікує на просторах Facebook, аби привернути увагу до чужої старості та самотності.

А це Любов Загоровська. Її називають ангелом проекту. Саме вона розпитує та пише історії бабусь та дідусів і публікує їх у соціальній мережі

Історія Михайла Леонідовича (ім’я змінено з етичних міркувань) потрясає людською жорстокістю по відношенню до рідної людини. У дідуся було двоє дітей і щоб хоч якось утримувати сім’ю він їздив на заробітки по Україні. Якось він приїхав додому, а на порозі його зустріли чужі люди. Діти продали квартиру і поїхали на у Португалію. Чоловік залишився на вулиці без нічого, лише з образою та розчаруванням у серці.

“Так він опинився у пансіонаті. Чоловік дуже позитивний, завжди веселий, але видно ту біль в очах. Йому хочеться спілкуватись і говорити з кимось.”, – переказує Любов Загоровська.

Читайте також: Буковинська волонтерка започаткувала рух допомоги людям похилого віку

Онука проекту STAY Наталія Герзанич поділились історією свого волонтерства, яке переросло у щось більше та розказала про свого названого дідуся Олексія Васильовича.  

Олексій Васильович

“Я спочатку ходила до сусіда Олексія Васильовича, але ми розговорились, знайшли спільну мову і я зрозуміла, що хочу бути його онукою. У свої 92 роки він при добрій пам’яті. Але за тою сивиною та не сміливою посмішкою на зморщених устах ховається трагічна доля”.

Як виявилось, Олексій Васильович колись був в УПА. Потім його вивезли товарняком з країни з дружиною, яка була на 9-му місяці вагітності. На щастя, у них народився хлопчик. Родина жила десь на поселенні, але у їх оселю прийшла біда. Сину було вже десь три роки, коли він біг по вулиці і на нього звалився паркан. Маленький хлопчик відійшов у кращий світ.

Читайте також: 90-річна пенсіонерка з Дніпра допомагає українській армії

Коли чоловік з дружиною повернувся сюди після виселення сталась просто фантастична історія. Їх родичі, які мають вже своїх двох дітей,  народили їм дитину. Родичка виносила, а з пологового будинку вже вони забрали свою донечку. Вони виростили дівчинку як рідну, але коли їй було 40 років,  вона вчинила самогубство.

«Питання – чому? – буде мене їсти доти, поки сам не піду за нею і не запитаю. Коли донька вмерла, жінка з тої розлуки зійшла з розуму. Ще два роки мучилася, поки не померла. А я попросився сюди. Сам попросився, аби з собою не зробити чогось», – каже дідусь і витирає сльози.

Наталія навідує Олексія Васильовича кожного тижня, читає йому в голос книжки.

“Дідусю подобається цитувати вірші, казав, що колись дуже любив читати, але зараз погано бачить”.

Нещодавно Олексію Васильовичу виповнилось 92 роки і організатори проекту зробили йому вечірку-сюрприз. Прийшло купа людей, спекли йому сирник, запалили свічки. Він був дуже вражений та щасливий.

А так Олексія Васильовича вітали з його 92 днем народженням

З приходом онуків старенькі починають відкриватись, у них посміхаються очі і це помітно. Вони відчувають, що не самотні і потрібні. Дуже особливо, що бабусі та дідусі пишаються своїми онуками і хваляться між собою, хто до них ходить.

“Вони мені кажуть: “ви знаєте, до всіх ходять гарні діти, але до мене – найкраща”. Хтось хвалиться, що онука здала сесію, чи поїхала за кордон, або в неї гарна робота чи мама лікар. Вони живуть новинами від своїх названих онуків, переживають за них та тримають кулачки”, – розказує Любов Загоровська.

Читайте також: Унікальна команда черлідерок у Харкові: найстаршій 72 роки

У геріатричному пансіонаті Івано-Франківська також живуть 40 молодих людей. Це діти, які народжуються з інвалідністю і від них відмовляються батьки. Організатори проекту STAY планують запустити паралельний проект для пошуку цим людям названих братів та сестер, адже вони також потребують уваги і хочуть просто потримати когось за руку.

Суспільство

В Івано-Франківську біля міського озера облаштували відпочинкову зону

Опубліковано

Неподалік Івано-Франківського озера завершується облаштування відпочинкової зони.

Про це пише pravda.if.ua. 

Зазначається, що раніше там була зовсім непридатна зона для відпочинку – чагарники та стихійне сміттєзвалище.

Ініціативні мешканці взяли участь у міській програмі «Бюджет участі» та отримали кошти на упорядкування цієї ділянки.

Читайте також: Антикризовий бюджет родини. Топ-8 порад як оптимізувати фінанси в кризу

Відомо, що біля озера розчистили та вивезли сміття і старі дерева, облаштували дорожки зі щебеню та встановили вуличні меблі (лавки, столики, урни для сміття).

Також повідомляється, що роботи ще не завершені, проте незабаром на міському озері буде ще одна затишна відпочинкова зона.

Читайте такожЕкологічна альтернатива: воскові серветки замість харчової плівки

Нагадаємо, в Івано-Франківську з’явилися метеостанції, що визначають точну погоду.

Як ми писали раніше, в Івано-Франківську відкрили перший в Україні парк диск-гольфу.

Усі фото: pravda.if.ua.

Читати далі

Суспільство

У Києві на Борщагівському шляхопроводі почали монтувати балки (ФОТО)

Опубліковано

В українській столиці тривають роботи на Борщагівському шляхопроводі у режимі «нон-стоп»: дорожники уже розпочали монтувати нові балки у прогонах.

Про повідомили у пресслужбі Київської міської держадміністрації.

Зазначається, що перші сім балок у крайньому прогоні Борщагівського шляхопроводу зайняли своє місце. Паралельно влаштовують арматуру шкафної стінки, підференників. Монтують опалубку для бетонування елементів споруди.

За попередніми планами, на цій частині шляхопроводу замінять 35 балок.

Читайте також: Причина №16, чому варто підтримати #ШоТам: ми відроджуємо авторитет української армії

На ділянці шляхопроводу під трамвайними коліями і на частині у бік центру замінили 41 балку.

Ремонтують дорожники й опори споруди. Завершити роботи на частині шляхопроводу у бік Борщагівки і відновити рух планують до початку вересня.

Довідка

Востаннє цей шляхопровід капітально ремонтували в 1965 році. 

Читайте також: Як ремонтують у Києві Борщагівський шляхопровід і міст

Нагадаємо, на Борщагівці ремонтують лінію швидкісного трамвая.

Як ми повідомляли раніше, на місці блошиного ринку в Києві облаштували громадський простір.

Усі фото: kyivcity.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Українські та румунські ВМС відпрацювали спільні тренування у морі

Опубліковано

В акваторії Чорного моря відбулися спільні тренування типу PASSEX за участю патрульного катера ВМС України «Старобільськ» та корвета ВМС Румунії Contraamiral Horia Macellariu.

Про це пише АрміяІнформ.

За інформацією, під час спільних маневрів у відкритому морі кораблі країн відпрацювали завдання з підвищення взаємосумісності  відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу.

Основна увага приділялась удосконаленню навичок та дій екіпажів кораблів під час виконання завдань у складі корабельних груп.

«Кораблі відпрацювали ускладнене і тактичне маневрування в морі, вправлялись у встановленні та веденні зв’язку відповідно до стандартів НАТО», – зазначив командир патрульного катера «Старобільськ» старший лейтенант Павло Гладченко.

Читайте також: Як снайпери ССО готуються до змагань (ФОТО)

Також за підтримки української авіації, яка імітувала напад на кораблі, військові моряки двох держав відпрацювали дії екіпажу з протиповітряної оборони під час повітряного нападу.

Наголошується, що українські військові моряки вже тривалий час використовують різні методи впровадження стандартів НАТО під час підготовки екіпажів кораблів і катерів.

Читайте такожОприлюднили унікальні кадри підготовки ССО ЗС України (ВІДЕО)

Участь сил українського флоту в тренуваннях типу PASSEX сприяє налагодженню взаємної сумісності та опануванню стандартів Північноатлантичного альянсу.

Читайте такожЯк морська піхота долає смугу витривалості (ФОТО)

Нагадаємо, морпіхи провели навчання з авіацією на прибережній зоні.

Як ми повідомляли раніше, десантно-штурмові війська провели навчання із Козак-2.

Усі фото: facebook.com/navy.mil.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

У віденській художній галереї Альбертіна з’явився аудіогід українською мовою

Опубліковано

В одному з найбільших музеїв Австрії – всесвітньовідомій художній галереї Альбертіна у Відні – відбувся запуск україномовного аудіогіда.

Про це пише NaChasi.

Зазначається, що рідною мовою можна почути історію створення та цікаві подробиці про шедеври світового класичного модерну з музейних експозицій «Від Моне до Пікассо», у які входять твори Моне, Ренуара, Тулуз-Лотрека, Сіньяка, Матісса, Мунка, Пікассо, Модільяні, Шагала, Малевича, Кокошки та інших.

Читайте також: Victoria Museum показали, як працює перший приватний музей моди

Українською також можна прослухати екскурсію парадними залами палацу, побудованого у стилі класицизму, який відтворює культуру епохи Габсбургів.

Фото: nachasi.com

Перекладений спеціально для українців аудіогід буде доступний і для запланованої на кінець серпня виставки творів з приватної колекції французького модерну Ханлозера, на якій будуть представлені роботи Ван Гога, Сезанна, Годлера.

Читайте також: В одному з найвідоміших музеїв Відня запрацював україномовний аудіогід

На початку реалізації проєкту звернулись до найпопулярніших світових музеїв та пам’яток архітектури. Однією з найперших відгукнулася Альбертіна. Робота з перекладу та звукозапису для віденської галереї тривала чотири місяці.

Також вже закінчується звукозапис екскурсії українською для Латвійського національного художнього музею, готується ще декілька перекладів і паралельно тривають перемовини з музеями.

Про галерею Альбертіна

Галерея Альбертіна у Відні – одна з найвідоміших у світі збірок оригінальних рисунків та друкованої графіки. налічує понад 65 тис. малюнків митців минулого і близько 1 000 000 гравюр. Хронологічні межі зібрання — від 15 ст. і до сучасності.

Засновником зібрання був герцог Альберт Саксон-Тешенський в 70-х рр. 18 століття в королівському замку міста Братислава, котрий він обрав резиденцією, будучи головою Угорського королівства з 1765 по 1781 р.

Читайте також: Музей Булгакова у Києві створив аудіогід

Нагадаємо, пам’ятка ЮНЕСКО в Стамбулі заговорила українською.

Як ми повідомляли раніше, у двох музеях Польщі з’являться україномовні аудіогіди.

Головне фото: president.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

На Одещині біля природного парку з’явилася скульптура пелікана

Опубліковано

Одеський скульптор Тарас Шевченко створив дивовижну скульптуру пелікана для національного природного парку «Тузловські лимани».

Про це пише Культурометр.

«Краса природи в «Тузловські лимани» – це яскраве світло, що опромінює навколишній природний світ навколо нас. «Тузловські лимани» прикрашатиме монументальна статуя пелікана вагою 400 кг. Вона встановлена ​​в нацпарку», – йдеться в повідомленні.

Читайте такожЕкологічність – це модно. Як команда ШоТам випробувала на собі побутову (не) хімію

Презентація роботи відбулася 5 червня 2020 го року в Міжнародний день охорони навколишнього природного середовища. Саме в цей день в 1972 році з трибуни ООН прозвучала прониклива промова міжнародних діячів на захист тендітного і зникаючого з провини людства навколишнього природного світу.

Автор скульптури – Тарас Шевченко, він нині також працює в парку.

Читайте такожЯк долучитися до екоруху через гардероб: ідеї українських дизайнерів

Нагадаємо, на Тузловській Амазонії волонтери зробили екоострів для птахів.

Як ми повідомляли раніше, в Україні розробили цифровий Екоденник, що змінює довкілля.

Усі фото: culturemeter.od.ua.

Читати далі

Суспільство

Як у Києві будують Подільсько-Воскресенський міст (ВІДЕО)

Опубліковано

Будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу активно триває. Там вже почали встановлювати ванти на арочну конструкцію мосту. Це потрібно для стабілізації та міцності споруди.

Про це повідомили у пресслужбі Київської міської державної адміністрації.

«Вже встановили 8 великих тросів. Їх місто придбало у німецької компанії Bridon-Bekaert – відомого у світі підприємства, що виробляє всі види промислових сталевих тросів. Подільсько-Воскресенський – найбільший арочний міст в Європі. На ньому облаштують 6 смуг для автомобільного руху та дві залізничні колії під майбутнє метро – на нижньому ярусі. Прокладуть також і трубопровід», – йдеться у повідомленні.

На мосту триває процес підготовки пішохідної частини, яка проходитиме під аркою. Там встановлюють спеціальну огорожу. Тривають і роботи зі спорудження порталів для майбутніх станцій метро.

Читайте такожУ Києві на Подільсько-Воскресенському мосту забетонували перші шарніри для арки (ФОТО)

Паралельно збирають великі металеві конструкції, що стануть основою частини мосту в напрямку Подолу. І вже скоро, за допомогою супердомкратів та потужних кранів, їх встановлять на опори.

Не припиняють робіт і в напрямку Троєщини. Там закінчують бетонування проїжджої частини над Русанівськими садами.

Також вже встановили опори над залізничним проїздом. Далі – робитимуть з’їзд із мосту на Лівому березі.

Читайте такожПодільсько-Воскресенський міст у Києві почнуть асфальтувати (ВІДЕО)

Нагадаємо, напередодні з’явилися фото, як у Києві на арці Подільсько-Воскресенського мосту почали монтувати ванти.

Як ми повідомляли раніше, на київській трасі збудували новий пішохідний міст.

Усі фото: YouTube-канал Київська міська державна адміністрація.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.