Економіка і бізнес
Білявка-ковальчиня: як створити кузню і обставити конкурентів-чоловіків
Зріст Наталії Герасимчук – усього 1,57 метри. Замовники часто перепитують тендітну білявку з недовірою: “Ви? Займаєтесь ковальством?”. Не просто займається, а вже 15 років тримає бізнес у містечку Шепетівка (Хмельницька область) – і керуючи кузнею, і займаючись художньою ковкою на рівних з чоловіками.
Наталя розповіла, як втримати працівників від втечі на заробітки, а також про те, як зруйнувати стереотипи про “суто чоловічу професію”.
Далі – зі слів Наталі.
“Я вам покажу, як треба працювати”
Починали ми працювати з братом колишнього чоловіка. Він займався художньою ковкою, я працювала з паперами та спілкувалась із клієнтами.
Потім так сталось, що з чоловіком ми розбіглись, тому і бізнес з його братом не склався. Після 9 місяців депресії почала інструменти для ковальства купляти і таким чином сама стала на ноги.
Пам’ятаю, тоді у мене з’явилась така думка: “Я вам усім покажу, як треба працювати”.
Моєю першою роботою була металева троянда. Робила тиждень, а якщо би стояти з ранку до вечора – зробила б і за день. Але ж я, окрім того, що біля горна, сама заміри роблю, керую працівниками, а ще ж треба встигати бути хазяйкою і мамою для моїх двох донечок.
Навчилась всього самотужки
Ковальська справа мені легко давалася, подобається кузня, метал – не знаю чому. Ще коли працювали зі своїм родичем, бачила ковальську роботу і очей не могла відвести. Милувалась, запам’ятовувала, а потім усе це знадобилось.
У справі я з 2005 року – розпочала, витративши частину відкладених коштів.
Пам’ятаю, у першу чергу, купила новий зварювальний апарат і нову болгарку. Це все, що в мене було. А станочки і всяке таке – це вже хлопці мої власноруч викували.
Ковальська справа, звісно, давалась не так легко, як хотілось. Але якщо виникали питання, шукала відповіді в інтернеті, спілкувалась з колегами. З одного форуму ковальського багато чого витягнула для себе. Як щось не виходило по роботі, одразу задавала там питання або шукала у книжках.
Були такі нюанси, що на початку я могла неправильно вартість замовлення порахувати. Інколи мінус такий робила, що просто “за спасібо” людям дарувала виріб.
Так було кілька разів – аж поки я набила руку.
До жінки прийдуть в другу чергу
На початку роботи так і було – думали, раз жінка, нічого не тямлю в роботі. Але тепер ковалі, які працюють по декілька років, дзвонять за порадою.
Недавно просили зі Славути хлопці приїхати, бо самі не можуть розібратися з питанням ковки.
Читайте також: Як ІТ-ішник із Запоріжжя підкорив Таїланд флейтами
Іронічно мене зустрічають, так. Але коли я показую свої роботи, люди заспокоюються, приймають, бачать, що “вона таки щось знає”. І замовляють.
Труднощі, щоправда, і зараз виникають. Щоб ви собі розуміли, зараз аби мої хлопці не втікли за кордон, собі роблю набагато меншу зарплатню. Бо вже дивляться в ту сторону.
Хлопці мої – Євген та Дмитро – як і я: і зварювальники, і ковалі.
Проте вони мене бережуть від надто тяжкої роботи, бо я все-таки жінка.
Як відкрити ковальську справу з нуля
Зараз з нуля відкрити ковальську справу коштує 20 тисяч гривень – якщо власноруч всі необхідні інструменти зробити, або й 150 тисяч – коли брати повністю всі автоматизовані станки.
От у моїй кузні дійсно ручна робота, але є станки, які роблять механічно все.
Все, що по суті треба вам для старту – болгарка та зварювальний апарат. Далі шукаєте клієнта, клієнт дає замовлення, і ви йдете на металобазу. Я давно працюю з однією базою, в мене в них там і знижка гарна.
На місяць орієнтовно 10 тисяч одній людині ковальством можна заробити.
Врахуйте при відкритті також, що кваліфікованих не вистачає. А ті, хто є, тікають за кордон.
Тому при умовно 5 тисячах заробітку – віддаю робітникам чотири, а собі залишаю тисячу.
І ще – зараз люди стали вимогливими, а от платити більше за якість вони не готові. Тому ціну поки не піднімаємо.
Поради майбутньому ковалю(чині)
Якщо ви всерйоз вирішили займатись цією справою, більше практикуйтесь і не бійтесь питати поради, якщо не вийшло зробити якийсь елемент, чи не знаєте, як оцінити вартість виробу. І найголовніше – візьміть за основу правило завжди мирно розходитись із клієнтом. Я уже не раз переконалась у його дієвості.
Економіка і бізнес
крафтярка, співзасновниця бренду екопродуктів «Озаріння»
Локдаун підштовхнув до здійснення мрії
Одразу думали, як будемо заробляти в селі
У перший рік не знайшли жодного жолудя
Першу «ЖоКаву» пити було неможливо
Десь місяців за три спроб з різними методами смаження та приготування ми вийшли на смак, який нам обом сподобався. Потім пригостили друзів — їм теж зайшло. Хтось сказав, що залюбки купував би таку.
Смажені жолуді пахнуть кондитеркою
Постійні клієнти роз’їхались, і ми знайшли нових через OLX
Максим уже років 10 як зареєстрований на OLX — ми там час від часу щось для себе купували, щось продавали зі своїх речей. Тож ми вирішили придбати бізнес-акаунт на OLX і просувати «ЖоКаву» там.
Ракети летять, а ми саджаємо дуби
Було таке, що над нами ракети летять, а ми саджаємо дерева — бо вже люди зібралися заради цього, бо їм і нам це важливо.
Будемо будувати цех для виробництва кави з жолудів
Мріємо, що наша кава з жолудів з’являтиметься на кухнях усе більшої кількості українських родин. Бо це цілющий напій — він увібрав силу цього особливого для українців дерева, могутність нашої землі.
Коментарі