Суспільство
Батько і син пліч-о-пліч боронять Україну у бригаді НГУ «Червона калина» (ВІДЕО)
Батько з сином пліч-о-пліч стали на захист України. Вони обоє Артури, обоє Некрасови і обоє справжні воїни.
Про історію наших оборонців розповідає ШоТам.
Артур-молодший 24 лютого 2022 року перебував у Польщі, коли дізнався, що росія повномасштабно напала.
«Ніхто не їхав. Я почав писати в різні групи на фейсбуці, чи хтось їде з Варшави до Нововолинська, щоб мене забрали по дорозі. Мені відписували: Ти що, дурник? Усі виїжджають з України, а ти хочеш туди їхати», — Артур Некрасов молодший, військовослужбовець НГУ.
Артур знав: він має досвід, який тепер особливо потрібен Батьківщині. У 2015 він боронив Маріуполь від окупантів. Саме туди мав прибути під час воєнного стану.
Але він не встиг. Південь окупували, і до Маріуполя дороги більше не було. Аби розподілитися в інше місце, Артур вирушив до місцевого військкомату. Батько пішов із ним.
Син просив його лишитися вдома, але Артур-старший твердо вирішив, що теж зможе допомогти.
«Я на флоті служив у 79-му році», — Артур Некрасов старший, військовослужбовець НГУ.
«Я, чесно кажучи, не хотів цього. Я повернувся на цю війну, але я думав, буде краще, якщо він лишиться з мамою», — Артур Некрасов молодший, військовослужбовець НГУ.
Дивіться відео: Харків’янин вирвався з окупації, щоб стати на захист України
Коли у військкоматі побачили, що вони батько й син, то відрядили до одного підрозділу. У лавах бригади «Червона калина» у перші тижні воїни стали на захист Рівненської АЕС.
«Безпілотники збивалися, диверсійні групи просочувалися», — Артур Некрасов старший, військовослужбовець НГУ.
Минув рік. Нині обидва — оператори-навідники БТРа.
«Є можливість бачити один одного і не так хвилюватися. У цьому плані набагато легше, коли разом», — Артур Некрасов молодший, військовослужбовець НГУ.
«Звісно, що так легше трохи. Простіше, тим більше, один одного добре знаємо, хто на що здатен, хто що може», — Артур Некрасов старший, військовослужбовець НГУ.
Боронячи Батьківщину, рідні побратими мріють про спокійне сімейне життя після Перемоги.
«Щоб можна було дійсно створити сім‘ю вже в мирний час, в мирних умовах. Не боячись за те, що прилетить десь ракета і наробить біди. Кожен хоче перемогти, кожен докладає якихось зусиль задля цього. Хто на фронті, хто в тилу», — Артур Некрасов молодший, військовослужбовець НГУ.
«Ми праві. Бо ми у себе вдома», — Артур Некрасов старший, військовослужбовець НГУ.
Нагадаємо, в Україні створили комікс про добровольців ТрО.
Також ШоТам розповідав, як господар навів вогонь ЗСУ на власну ферму, щоб знищити окупантів.
Суспільство
Що передбачають роботи?
- розчистити територію від повалених дерев і кущів;
- очистити канали від осадів і шламу (малорозчинних речовин);
- привести русло до належного технічного стану.
Терміни та бюджет
Коментарі
Суспільство
Що на вас чекає?
Маршрут екскурсії:
- Станція метро «Позняки»;
- Парк «Позняки»;
- Фонтан «Груша»;
- Проспект Петра Григоренка;
- Вулиця Драгоманова;
- Озеро Позняки;
- Проспект Бажана.
Де і коли?
- Місце зустрічі:
Навпроти виходу зі станції метро «Позняки», вихід №4 до парку «Позняки». - Дата і час:
19 жовтня, субота, о 11:00. - Участь:
Безплатна. Обов’язкова реєстрація за посиланням.
Коментарі
Суспільство
Який вишкіл проходили жінки та дівчата, коли долучалися до підпільного руху?
Повстанка Параскевія Гоянюк із села Спас на Покутті так розповідала для «Локальної історії» про своє приєднання до ОУН: «В організації я з 1941 року. Спочатку ми були по три чоловіка — звено. Раз на тиждень зустрічалися, вивчали «Декалог», «Молитву українського націоналіста», читали брошури УПА. Я, як була в селі, мала три вишколи: мала вишкіл ідеологічний, був вишкіл збройний (на збройному вишколі були самі дівчата, але приходили два хлопці та по зброї нас інструктували) і був санітарний вишкіл».
Як саме зв'язківиці Української повстанської армії передавали таємну інформацію повстанцям?
В УПА жінки найчастіше виконували роль зв’язківиць і розвідниць. Записки з таємною інформацією — штафетки (грипси) — носили особисто до пункту призначення, а в разі небезпеки мали їх ліквідувати. Зв’язкова ОУН Анна Стецівка на псевдо Голубка розповіла «Локальній історії» про свою роботу: «Штафетку давали мені, а я несла на зв’язок — обмотувала в глину й несла в кулаці. Якби в разі чогось — треба випустити, але пам'ятати, де».
Яку назву мала головна медично-санітарна структура в підпільному русі, де санітарки надавали допомогу пораненим воякам?
Також важливою місією для жінок у повстанському русі було лікувати поранених бійців. Найбільшою медичною службою був Український червоний хрест УПА. Ця служба мала піклуватися про здоров’я членів підпілля і бійців, проводити огляд вояків, заготовляти ліки, організовувати лікарні й амбулаторії, проводити санітарні курси, готувати інструкції. Вона складалася з двох частин: військової та теренової — військова діяла в бойових групах і відділах УПА, а теренова відповідала за роботу підпільних шпиталів як для поранених повстанців, так і для цивільного населення. Цю службу очолювала й організовувала найвідоміша зв'язкова Романа Шухевича Катерина Зарицька-Сорока на псевдо Монета.
Ще одна відома зв'язківиця Романа Шухевича переховувала його в конспіративних квартирах разом з власною маленькою донькою Дзвінкою. Вона прожила найдовше серед усіх жінок-підпільниць і померла у віці 101 року у Львові. Про кого йдеться?
Ольга Ільків разом з маленькою донькою переховувала Романа Шухевича на конспіративній квартирі в селі Княгиничі на Франківщині. Жінку засудили до 25 років заслання, відібрали маленьких дітей і дали їм інші прізвища, проте вона змогла їх відшукати після звільнення з таборів. Ольга дочекалася незалежності України та померла у 2021 році — на 101 році життя.
Ірина Сеник також була зв’язковою Романа Шухевича. Вона понад 30 років відсиділа в радянських в'язницях, а згодом стала поетесою та дисиденткою. Яке почесне визнання отримала ця жінка за участь у національному русі?
Ірину Сеник засудили на 10 років таборів, а згодом відправили на довічне заслання за зв'язки з УПА. У в'язниці жінка потай писала вірші на клаптиках паперу. Згодом вона стала членкинею Української Гельсінської групи та була ув'язнена як дисидентка. Після звільнення жила на Львівщині, де й померла у 2009 році. За десять років до її смерті американська жіноча громада внесла її в перелік «100 героїнь світу».
Учасниця повстанського руху Людмила Фоя була затримана 24 січня 1944 року за антирадянську діяльність спецслужбами. Та у НКВС вирішили, що дівчина буде кориснішою як агентка у боротьбі з ОУН, тому вона вийшла на волю як агентка «Апрєльская». Що з нею сталося потім?
Людмила Фоя відразу зізналася повстанцям про те, що НКВС її завербував і повідомила про деталі свого завдання — налагодити співпрацю між справжнім підпіллям на Волині із рухом на Київщині, який створили радянські спецслужби. Дівчина працювала під псевдо «Перелесник», повідомляючи чекістам інформацію, яка була вигідна українським повстанцям.
У 2016 році вийшов фільм «Жива» про незламну учасницю повстанської армії на основі реальних подій. Хто з жінок УПА був прототипом головної героїні?
Фільм «Жива» режисера Тараса Химича розповідає реальну історію учасниці повстанського руху Ганни Попович на псевдо «Ружа», яка пережила тортури на радянських допитах, вижила після поранення в бункері, мала ампутацію руки в полоні, проте померла у віці 90 років у селі на Львівщині.
«Треба нам самим творити свою історію. Кожна людина має своє місце. Вже досить нагинулося наших», — ці слова сказала остання зв'язкова Шухевича, яку ув'язнили на найбільший термін — 25 років суворого режиму в радянських таборах. Хто це?
Останньою зв’язковою Шухевича була Дарія Гусяк. Жінка водила його до лікарів в останні роки перед загибеллю та не видала точного місця переховування під час допитів.
Поділіться своїми результатами:
Коментарі