Суспільство
Відбулися спільні навчання українських і угорських миротворців
Військові українського національного контингенту провели злагодження з угорськими військовослужбовцями, які входять до складу колективних міжнародних сил безпеки KFOR (Косово, Сербія).
Про це повідомили в АрміяІнформ.
Зазначається, що під час спільних навчань інженерний підрозділ українського національного контингенту спільно з військовими Угорщини відпрацювали механізм ефективної взаємодії під час забезпечення безперешкодного руху колон автотранспорту в місцях можливого блокування.
Читайте також: Добийте вже цей English. Дев’ять додатків, які прокачають вашу розмовну англійську
За інформацією, військовики інженерної роти мали виявити і знешкодити вибухові пристрої, а також усунути перешкоди на шляху руху колони.
Читайте також: Як «працює» підводний тактичний блокнот для військових (ВІДЕО)
За сценарієм навчань, особовий склад та техніка колективних міжнародних сил безпеки KFOR висунулись заданим маршрутом.
Читайте також: Час йти в зал! Українські виробники одягу для фітнесу
Умовні мітингувальники, роль яких зіграли українці, спробували блокувати рух колони. Угорські колеги фахово відпрацювали елементи протидії агресивним протестувальникам.
Після цього до штучно створеного завалу висунулись українські сапери зі службовим собакою, аби знайти вибухонебезпечні пристрої та у разі їхнього виявлення – знешкодити.
Шляхопрокладач на базі тягача БАТ-2 зі складу інженерної техніки українського контингенту ліквідував залишки завалу і колона продовжила рух.
Наголошується, що завдання, які стояли перед українськими військовими на навчаннях, виконані на «відмінно».
Читайте також: Мечі, щити, обладунки: як “Кузня фантазій” робить зброю для українського кіно
Нагадаємо, в мережі показали, як тренуються снайпери Сил спеціальних операцій України.
Окрім того, українські війська провели масштабні навчання на Азові.
Як ми писали раніше, “крилаті танки” на Луганщині тренувалися під димовими завісами.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
Суспільство
Першу штукатурку в укритті робили батьки
«Ще ми доєдналися до всеукраїнської акції “Сади перемоги”. Засаджували овочами городи, які пустували. А вирощене передавали військовим, у дитячий садок, школи, лікарні та громади Запорізького напрямку», — ділиться Ірина Грищенко.
Зробили ремонт на літніх канікулах
«Ми всі розуміли, що війна надовго, тим більше такі почалися обстріли. Тож треба було створювати безпекове середовище в освіті, щоб батьки були спокійні за своїх дітей», — каже Ірина Грищенко.
Ініціатива місцевих знижує недовіру до влади
«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю і громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Бо це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо. Нам вистачає проблем із війною, то не хотілося, щоб проблеми виникали ще з таких питань».
Суспільство
- Документи до 1 кілограма – 1000 гривень;
- Посилки до 2 кілограмів – 1050 гривень;
- Посилки до 10 кілограмів – 1700 гривень;
- Посилки до 30 кілограмів – 3000 гривень;
- Вантажі від 30 до 1 000 кілограмів – 120 гривень за кожен кілограм.