Суспільство
Мечі, щити, обладунки: як “Кузня фантазій” робить зброю для українського кіно
Нещодавно український кінопрокат сколихнула хвиля крутих історичних фільмів: від “Захара Беркута” до “Відданої”. Та чи задумувались ви колись, хто робить красиву зброю та обладунки для кіно?
В Україні працює “Кузня фантазій”. Там майстри-ковалі виготовляють такі історичні репліки амуніції для знімальних майданчиків, що в Голлівуді позаздрили б. А ще, тут ревно слідкують за тим, аби герої кінострічок на 100% виглядали автентичними та відповідали своїй історичній епосі.
Максим Рог
2015-го року у Києві заснував “Кузню фантазій”.
За освітою – архітектор. Любов до історії та старовинної зброї відчував ще з дитинства. У 1994 році почав тренуватися в боях на мечах. А вже в 1999-му виграв титул першості на змаганнях в Україні, а 2000-му – у Польщі.
“Освіта архітектора зараз допомагає в роботі: від креслень на папері, до виготовлення 3D копії виробу”, – каже Максим.
Спеціалізація кузні: виготовлення рапір, мечів і піхов до них, кинджалів, клинків, катан, шабель, обладунків, щитів, сокир, костюмів і деталей до них.
Зброя для кінокадру
Для зйомок кіношники реквізит купують, або орендують. Наші роботи можна побачити в українських фільмах: “Сторожова застава”, “Захар Беркут”, “Король Данило”, “Олекса Довбуш” та серіалах “Слов’яни”, “Абсолютно брехлива історія”.
У фільмі “Сторожова застава” для масовки зробили 95 щитів. А у кінострічці “Віддана” використовують наш шолом та деталі для уніформи часів Австро-Угорщини. Тоді довелося попрацювати над реконструкцією за фотографіями та малюнками, адже автентичного не знайшли.
При зйомках крупним планом важливо, щоб річ була максимально автентичною з усіма пропрацьованими деталями. А для загального плану можна використовувати поліуретанові вироби, пофарбовані під метал.
Реквізит нашої кузні використали для обкладинки книги “Вогневир”.
Придбати меч, як у “Короля Артура”
Сталеві мечі коштують від 3,5 до 16 тисяч гривень. Ціна залежить від використаного металу та складності роботи. Якщо буде інкрустовано бронзу чи інші метали, то вартість зросте. Крім того, виготовляємо шкіряні піхви, ціна яких від 3 тисяч.
Ми не обманюємо колекціонерів, мовляв, мечі знайдено у бабусі на городі, а тепер готові їх продати. Одразу попереджаємо, що виготовляємо репліки – історичні реконструкції. Наша родзинка – це має бути точна копія зброї чи амуніції тієї епохи, про яку заявлено.
Як роблять амуніцію
- Перший крок – дослідження. Визначаємо, до якого історичного періоду належить тип амуніції, який тоді використовувався метал, як оздоблювали, яка специфіка.
- Робимо ескіз на папері.
- Робимо об’ємний ескіз: відливаємо з ювелірного воску, або друкуємо на 3D принтері.
- Виготовляємо оригінальну модель з металу. Якщо є складність в обробці – віддаємо заготовку на аутсорс.
Зброя для серіалу “Слов’яни”
Для героїв серіалу “Слов’яни” підбирали безліч типів зброї, адже там перетин культурних нашарувань. Головний герой має унікальний меч – “меровінг”. Він на кілька століть старіший, ніж мечі вікінгів. А свою назву отримав від династії франкських правителів.
За сюжетом серіалу, у VII сторіччі слов’яни воювали з кочовиками-завойниками – аварами, для яких зробили “хижу” шаблю. Форма леза і руків’я була подібна у різних кочових народів – аварів, хозар, мадярів між VІ та XI ст. Аварська шабля не збереглася, тому досліджували, якими в той час користувалися сусідні племена. Основою нашого варіанту взяли шаблю з кургану Гочево.
Якось зробили шолом, який важив, майже, 5 кілограмів. Актор не зміг в ньому довго рухатися через вагу і недостатню підготовку. Зробили ще одну копію з поліуретану і пофарбували його під метал. Новий шолом важив трохи більше кілограма.
Вікінги vs лицарі. Хто крутіший?
Найлегше відтворювати обладунки вікінгів, з декількох причин. По-перше, їхню амуніцію можна знайти у багатьох музеях. По-друге, вони носили захисні щити і кольчугу під ним, тому це не так складно відтворити.
Що стосується лицарських обладунків – вони складніші у виконанні. Адже потрібно продумувати і підганяти деталі так, щоби воїн міг рухатися в своєму костюмі. Крім того, потрібно пам’ятати про вагу, щоб костюм не виявився надто важким. Це все вимагає великої майстерності.
Постійні клієнти – фехтувальники, каскадери і косплеєри
Для каскадерів робимо зброю, яка допомагає безпечно тренуватися. Це можуть бути кинджали чи рапіри з полімерним лезом. Вага і форма зберігається, але немає пошкоджень від леза.
У Харкові та Дніпрі незабаром пройдуть турніри з фехтування, у яких ми надаємо учасникам інвентар. А також виступаємо головним спонсором івенту, тому подаруємо приз переможцю.
Косплеєри фанатіють від зброї з пенополімеру та латексу. Сокири, молоти, мечі із Warcraft, щит урук-хая чи тесак із фільму “Володар перснів” – безліч варіантів для любителів зброї.
Як вдається просуватися в Україні і світі
Партнери, які шукають реквізити для своїх фільмів – знаходять нас через фейсбук.
Їздимо на тематичні виставки історичних реконструкцій по Україні та закордон. Минулого року відвідали Литву та Швецію.
Маємо сторінку на сайті хенд-мейду Etsi, але там виникла складність, бо у нас досі не запрацював PayPal.
Зараз співпрацюємо з партнерами із Грузії. Для них нещодавно зробили лицарські обладунки на робота, який працює у парку розваг.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
