Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Харкові відкрили інклюзивне кафе

Опубліковано

У Харкові відкрили кафе «Як сніг на голову», де кухарями працює десятеро містян з інвалідністю. Про це повідомляє Укрінформ.

Що надихнуло?

Засновники чітко визначили, що це має бути саме бізнес, соціальне підприємництво, а не благодійність чи волонтерство. Бренд-шефом закладу став відомий кухар, учасник шоу «Майстер-шеф» Олександр Білодід. Гостям пропонуватимуть екзотичний стейк зі страуса, пасту, оригінальні равіолі, салати та десерти.

Співзасновники кафе самі до кулінарії стосунку не мають, займаються освітніми програмами: Михайло Чорноморець працює у комп’ютерній школі, Тетяна Каменєва – у школі маркетингу та комунікацій. На втілення проєкту їх найбільше надихнув столичний приклад – пекарня Good bread from good people («Хороший хліб від хороших людей»), де працюють люди з інвалідністю та синдромом Дауна, говорить Михайло.

Читайте також: У Луцьку відкрили кав’ярню, де працюють люди з синдромом Дауна

При цьому організатори від самого початку для себе чітко визначили, що це має бути бізнес, соціальне підприємництво, а не просто соціальний проєкт.

Розробляючи проєкт, харків’яни вивчали зарубіжний досвід, зокрема, німецький. Спілкувалися з представниками великого ресторану в Берліні, де в закладі на 300 квадратних метрів – лише одна людина без інвалідності працює.

Як шукали персонал?

Майбутніх кухарів, кажуть співзасновники, не відбирали: хто першим відгукнувся на пропозицію у соціальних мережах – прийти на майстер-клас у відому кулінарну школу Al.Cuisine, засновану харків’янином Олексієм Латкіним, той згодом і став учасником колективу.

«Десь півтора року тому Таня опублікувала пост: якщо є охочі безкоштовно навчатися, будемо раді знайомству. Спочатку все задумувалося як майстер-клас, а вже згодом вилилося у повноцінний навчальний курс. Ось перші десятеро людей, які відгукнулися, яких привезли рідні, – вони як прийшли на перше заняття, так і залишаються з нами», – говорить Михайло.

Навчання розтягнулося майже на 6 місяців, але з перервами, під час яких підтримувався контакт із групою.

«Ви знаєте, перша наша радість, от пройдений Рубікон – це коли всі слухачі кулінарного курсу вперше приїхали на заняття самостійно. Бо спершу їх рідні привозили, а було, що і я забирав», – говорить Михайло.

«І вони самостійно поїхали всі додому, – додає Тетяна. – Щоправда, одна дівчина тоді трішки заблукала, її почали шукати, та їй допомогли. І це надважливий досвід комунікації, самостійності. Не лише для дітей, а й для батьків, які відпустили їх у більш самостійне життя».

Діагноз не має впливати на ставлення

Для 9-ти з 10-ти працівників з інвалідністю у віці від 18 до 46 років кафе стане першим місцем роботи. Жіночій частині довірили холодний цех, чоловікам – гарячий. При цьому організатори чітко, від першого дня знайомства з родинами зазначили, що кулінарний курс, а потім і кафе – це не корекційна група. Головний принцип взаємодії: просто всі люди різні, і це не пов’язано з інвалідністю, діагноз не має впливати на ставлення до людини.

«Вони повноцінні учасники команди, на яких поширюються загальні правила. Є графіки, чітко прописана кількість годин, які треба відпрацювати, за запізнення та інші порушення дисципліни – штраф. Це не гра. Це робота в команді. Ціль і мрія нашого шефа – щоб вранці вони відкривали і готували кухню й без контролю старшого кухаря», – говорить Тетяна Каменєва.

Що в меню?

Кулінарна концепція закладу базується на такому ж принципі: переосмислення ставлення до людей, але вже через їжу. Основу меню з категоріями «невагоме», «легке», «поважне», «радісне» складають класичні страви – паста й різноманітні вироби з тіста з начинкою, але все це «з іншим поглядом».

У кафе водночас готуватимуть стейк зі страуса (м’ясо цього птаха постачають із ферми у Дніпрі), бутерброди з оселедцем власного маринування та «переосмислену» котлетку з пюре. Також тут можна буде посмакувати вегетаріанським салатом «Чесні вибори» та десертами.

Середній чек на одного гостя складе біля 150 гривень. Робота на повну розпочнеться за 2-3 тижні. Працюватиме заклад щодня до 22:00.

Суспільство

Як у Боратинській громаді вчать дітей мінної безпеки

Опубліковано

Шестикласниця Марина знає, де росіяни можуть лишати вибухівки. Та вчить однокласників, куди треба дзвонити, якщо побачили підозрілий предмет. Адже в Боратинській громаді для школярів відкрили клас безпеки. Марина Дудар щодня мала по 6-7 уроків в Баївському ліцеї на Волині. Після школи любила проводити час із друзями та читати книжки. Але безтурботне життя дитини змінило повномасштабне вторгнення.

Важливість діяльності

Батьки з кожним днем усе більше хвилювалися, що з дітьми щось трапиться. Адже повітряна тривога могла застати дітей як під час уроків, так і дорогою додому. Щоб Марина та її однокласники були менш тривожними, в школі розказали, як поводитись, коли злітають МІГи.

“Звичайно, обираючи професію вчителя, я розуміла,що мені доведеться розказувати дітям про безпеку, бо мої предмети це вимагають. Самі розумієте – хімія, основи здоровʼя. Але, чесно кажучи, я навіть не уявляла, що у 21 столітті мені доведеться розповідати дітям про поведінку під час повітряної тривоги та під час обстрілів, а тим паче, тренувати це майже щодня”, – каже Альона Зарубко, вчителька хімії та основ здоровʼя.

А щоб розказати ще й про види мін, у школі відкрили клас безпеки.

“Фінансування здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету. Також ще ми зверталися до ДСНС, вони нам теж допомогли”, – каже Оксана Врублевська, головна спеціалістка відділу освіти Боратинської сільської ради.

Читати також: Книга “Дім для дома” Вікторії Амеліної зʼявилась в аудіоформаті

Процес навчання

Нас на уроках мінної безпеки навчають правил поведінки, навчають тому, що міни можуть бути в будь-яких місцях, наприклад, в таких, як рюкзак або дитяча іграшка“, – каже Марина Дудан, учениця 6 класу Баївського ліцею.

Спочатку такі уроки проводили лише для учнів Баївського ліцею. Але зараз програму розширили для тих шкіл громади, де класи безпеки ще не відкрили.

Читати також: До кінця 2024 року в Україні запустять Реєстр порушень міжнародного гуманітарного права

“У цьому році ми уже проводили заняття для учнів інших шкіл з нашої громади, зокрема, для старшокласників з Рахівського та Лаврівського ліцеїв”, – розповідає Альона Зарубко.

Завдяки обʼєднанню влади та населення у двох школах громади класи безпеки вже діють.

“Ще ми плануємо відкрити один клас безпеки у вересні місяці, тобто в новому навчальному році”, – каже Оксана Врубелівська, головна спеціалістка відділу освіти Боратінської сільської ради.

Вирішувати безпекові питання громада може, зокрема, завдяки Проєкту USAID “ГОВЕРЛА”.

Тепер діти в закладах освіти забезпечені ще й генераторами. Зараз у Боратинській громаді думають, як ще покращити безпекові уроки. Тим часом Марина вже сама вчить однокласників, як поводитися з підозрілими предметами.

Якщо ти побачив незнайомий предмет на вулиці,потрібно повідомити про це дорослих або подзвонити за номером 101. І ні в якому разі не підходити, не чіпати“, – розповідає Марина Дудан, учениця 6 класу Баївського ліцею.

Це відео було створено громадською організацією “Криголам” (медіа “ШоТам”) в рамках проєкту “Ефективні рішення для прогресивних громад”, та стало можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID “ГОВЕРЛА”. Зміст цього відео не обовʼязково відображає погляди USAID та Уряду США.

Нагадаємо, що УКУ анонсував навчальний курс для ветеранів про перші кроки в ІТ.

Також ми повідомляли, що на Київщині міжнародні партнери відновили понад 9 тисяч об’єктів: як скористатися програмою.

Читати далі

Суспільство

До кінця 2024 року в Україні запустять Реєстр порушень міжнародного гуманітарного права

Опубліковано

Створення реєстру має на меті електронну базу даних, що містить інформацію про порушення норм міжнародного гуманітарного права під час збройної агресії проти України. Ця ініціатива спрямована на притягнення до відповідальності осіб, винніх у цих порушеннях.

Про це повідомляє Мінреінтеграції.

Зараз Мінреінтеграції працює над запуском реєстру порушень міжнародного гуманітарного права.

Михайло Латинський каже, що створення реєстру має на меті формування електронної бази даних про порушення міжнародного гуманітарного права під час збройної агресії проти України з боку рф.

Читати також: Переселенка із Сєвєродонецька відкрила сучасну клініку в Києві, де працюють тільки ВПО 

Початок роботи системи планується вже цього року. Також було повідомлено, що Мінреінтеграції спільно з громадським сектором розробило проєкт Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення на деокупованих територіях України з наданням поділу наслідків тимчасової окупації.

Як відомо, Рада ООН з прав людини продовжила ще на один рік мандат Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні. Комісія була створена у 2022 році для розслідування всіх ймовірних порушень та утисків прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права, а також пов’язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації проти України. 

Нагадаємо, що в “Київ Мілітарі Хаб” відкрили безоплатний спортзал для реабілізації ветеранів.

Також ми повідомляли, як скористатися мультишерингом документів у застосунку “Дія”.

Фото: з вільних мереж

Читати далі

Суспільство

Книга “Дім для дома” Вікторії Амеліної зʼявилась в аудіоформаті

Опубліковано

Абук додали аудіоверсію “Дім для Дома” Вікторії Амеліної.

Про це повідомляють на сайті додатку.

Про книгу

Це щемка історія про пошуки дому, розказана пуделем на ім’я Домінік. Історія старого полковника та кількох поколінь жінок, яких зачіпають усі значущі події ХХ століття – від Голодомору до Скнилівської трагедії.

Всі кошти від реалізації передадуть сім’ї Вікторії.

Прослухати книгу можна тут.

Читати також: УКУ анонсував навчальний курс для ветеранів про перші кроки в ІТ

Про Вікторію Амеліну

Вікторія Амеліна – українська письменниця, авторка романів “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”, “Дім для Дома” та книжок для дітей. Була волонтеркою, громадською діячкою. Від початку російсько-української війни здійснювала волонтерські поїздки на деокуповані території Україні.

Також ми повідомляли, що переселенка із Сєвєродонецька відкрила сучасну клініку в Києві, де працюють тільки ВПО.

Фото: ВСЛ

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство4 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: