Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Матеріал для тканини виловлюємо з дна океана”: як бренд продає сукні зі сміття

Опубліковано

З шести пластикових пляшок – одна сукня. Одеська компанія OMNIA шиє сукні з переробленого пластику, який виловлений з дна океана. Вони вже зібрали на Kickstarter $ 63447 та отримали більше 300 предзамовлень від американських та європейських покупців. 

Omnia evo (саме так називається екологічна сукня) підходить саме для подорожей, а її універсальність випробували топові блогери на собі, об’їхавши пів світу. Про особливості нового продукту ми розпитали у власниці Евеліни Evo.

Евеліна Ева

За освітою журналіст. Раніше була власницею продакш-студії. Разом з командою з чотирьох осіб створили Omnia та ще сім успішних проектів.

Екологічна та зручна

Наша сукня має дві головні фішки. По-перше, ми її створювали спеціально для подорожей, бо я і моя команда часто подорожуємо. А така сукня є максимально адаптованою для поїздок. Вона зроблена таким чином, що чудово поєднується і з кросівками,  і з сандалями, і підійде для будь-яких умов. А ще, вона легко перетворюється на кардиган. 

Матеріал, який ми використовуємо гіпоалергенний, приємний до тіла та термостійкий. Тобто нашому покупцеві не буде в ньому ні жарко, ні холодно. 

А головне, чому ця сукня стане корисною саме у подорожі – це потаємні кишені з невидимими застібками, куди можна покласти телефон, готівку, карту, помаду чи паспорт. Навіть сумка може не знадобитись.

Читайте також: Як продавати український дизайн в арабські країни. Лайфхаки від харківських дизайнерів

Сукня з сміття, яка рятує океан

Одна пластикова пляшка вбиває 50 морських жителів. А порахуйте скільки рибок ви можете врятувати, якщо для пошиття однієї сукні переробляється 5-7 пластикових пляшок. Я сама не використовую пластик і агітую на це своїх друзів. Тому хотілось і створити такий проект, який буде піклуватись про природу і хоча б трохи очистить її.

Читайте також:“Ми з’явились раніше за Uber і Glovo”. Як одеське таксі зробило революцію у сервісі

На вигляд, це звичайна сукня, за одним виключенням – сировина, з якої зроблений нейлон (нитка в тканині), складається з переробленого пластика, який дістають з океанського дна.

У багатьох виникають думки, що така тканина може бути шкідливою для людини. Але ні, навпаки не викликає алергії та навіть відбиває ультрафіолет. 

Коштує сукня $100. Але поки триває кампанія на Кікстартер, то можна купити за $80.

Читайте також: Українське “ЇDLO” для мандрівників поховало совковий “сніданок туриста”

Орієнтуємось на Америку

Коли ми починали цей проект, я знала , що є така тканина з переробленого пластику. Але вона не зовсім підходить для суконь, бо є водостійкою і цупкою. Тому з неї шиють купальники. Я знайшла китайське виробництво, де тканину роблять більш м’якою.

Тому тканину ми закуповуємо в Китаї, а шиємо в Україні. Але така сукня є дорожчою за інші через процес виробництва і сам матеріал. Але  так, як наші клієнти – це Америка та Європа, то для них такі ціни є нормальними.

В Україні нас поки купують мало, через те, що українці поки не готові до використання такого матеріалу. Ну і питання ціни грає свою роль.

На запуск кампанії на Kickstarter ми витратили $6-7 тисяч. Вони пішли на розробку дизайну та пошук постачальників. Зараз сукню можна купити у п’яти розмірах та різних кольорах. Пізніше будемо створювати і інші фасони.

Читайте також: “Mожна покурити шнурки?” Три історії про те, як побудувати бізнес на коноплях

Вже восьмий успішний проект 

У нас є команда з чотирьох осіб і ми разом працюємо вже шість років. Спочатку займались виготовленням аксесуарів з дерева та шкіри. А потім створювали нові і нові продукти. Ми вже запустили на Kickstarter вісім проектів та допомогли у створення 10-ти проектів. 

Останній – це сукня-трансформер, яку можна одягати в 50-ти різних формах. Тоді на Kickstarter ми зібрали $28,5 тис.

Сукня з переробленого пластику зібрала вже $63 447 майже за перші дні, що значно перевищило наші очікування. 

Читайте також: Прикраси зі сміття: як соціальний бізнес піклується про екологію

Реклама у блогерів не завжди в плюс 

Для популяризації продукту ми використовуємо рекламу у блогерів і ЗМІ. Блогери дають хороший трафік та контент. Бо, рекламуючи продукт, вони роблять круті матеріали, які потім ви можете використовувати. Але важливо розуміти аудиторію блогера. Бо 40 000 підписників у двох блогерів – це зовсім різні люди. Якщо не потрапите саме в свою аудиторію, то просто викинете гроші на вітер.

Ціна за рекламу також різна. Бо одному з блогерів ти можеш заплатити 3000 гривень, а з іншим просто домовитись по бартеру. Тут варто напряму писати блогеру і дізнаватись, скільки коштуватиме реклама саме вашого продукту.

А ще, ми протестували нашу сукню у всіх можливих варіаціях. Дівчина, яка знімала контент для нас в Азії, об’їхала пів світу. Ми отримали багато позитивних фідбеків, що сукня ідеальна саме для подорожей. 

Суспільство

Фільм “Ми, наші улюбленці та війна” Антона Птушкіна вже можна подивитись на Megogo

Опубліковано

З 4 травня фільм Антона Птушкіна “Ми, наші улюбленці та війна” вже можна переглянути на Megogo. Вартість перегляду — від 59 гривень.

Про це стало відомо на платформі. 

Відтепер фільм можна переглянути онлайн лише на Megogo за посиланням.

Про фільм “Ми, наші улюбленці та війна”

“Ми, наші улюбленці та війна” — документальний фільм про тварин під час війни росії проти України. Також це перший кінопроєкт, режисерський дебют тревел-блогера Антона Птушкіна. Над ним він працював півтора року.

Читайте також: Українські розробники створили запальні боєприпаси для скидання з дронів

З 4 квітня стрічку почали транслювати в українських кінотеатрах. Документальна картина побила всі рекорди. За перший вікенд у національному прокаті вона зібрала 2,3 мільйона гривень. Про це повідомило Forbes. 

Перший знімальний день припав на 20 серпня 2022-го. За півтора року Птушкін провів близько 60 інтерв’ю у понад 10 містах України, зокрема в Бахмуті незадовго до окупації. 

Нагадаємо, в Україні анонсували безоплатні курси англійської мови для ВПО.

Фото: Скріншот із фільму

Читати далі

Суспільство

У Мринській громаді відновили 155-річний ліцей-мазанку (ВІДЕО)

Опубліковано

Ви знаєте що треба, щоб відновити 155-річну школу? Глина, пісок, солома та багато небайдужих людей! Мешканці Мринської громади на Чернігівщині власним прикладом показують, що об’єднавши зусилля можна повернути за парти 70 дітей та не дати закрити сільську школу. А як їм це вдалось та до чого тут хати-мазанки, дивіться у новому випуску ШоТам!

Три покоління Мринської громади відновлювали місцевий ліцей. Кілька місяців “грузили” глину та мішали солому. Аби малеча Чернігівщини могла навчатися у школі своїх предків. Мешканці села Лихачів бачили, як роблять хати-мазанки, ще у дитинстві.

“Грузити будинки, як у нас говорять у народі – зіштовхувалися і раніше. Але мало ми цим займалися. Тому що на приклад, коли ми були малими дітьми, то ми бачили, як це робили дорослі”, – каже місцева жителька Світлана.

Ніхто із місцевих і не міг уявити, що через 50 років їм доведеться місити глину. Аж поки через повномасштабну війну не постраждала 155-річна школа. Навчальний заклад був в аварійному стані, тож учнів довелося перевезти в інший корпус.

“Приміщення 1927 року і під час бойових дій було пошкоджено дах цієї школи, осипалися стіни”, – каже директорка школи.

Директорка думала, що школу доведеться закрити, адже грошей на ремонт не було. Втім, у мережі випадково прочитала про благодійну програму відновлення громад. Жінка відразу заповнила анкету, але до останнього не вірила, що пройде відбір.

“Я ніколи не думала, я пропрацювала 37 років у школі. І щоб якась сільська школа потрапила під який проєкт. Кажу: “А може це не ми? Може це якась інша школа?” – каже директорка.

На цьому дива не закінчилися, благодійники надали школі можливість зберегти автентику.

“Від початку ми думали відновити її більш сучасними методами. Але наш проєктний менеджер, який відповідав за цей район, запропонував відновити цю школу традиційно за технологією мазанки”, – каже засновник БФ “Сміливі” Віталій Селик.

Не лишилась осторонь проблеми і сільська рада. Надали глину, техніку і всім колективом зібралися на толоку. До відновлення долучилися усі місцеві мешканці села Лихачів. Фермери привезли солому, підприємці надали транспорт. Понад 100 волонтерів місили глину та мастили стіни.

“Оця стіна розпочинаючи з першого кута, це перша стіна, де я працювала. І цю стіну ми зробили за два дні. Але якщо брати загалом, то я працювала навколо всієї школи”, – каже місцева жителька Світлана.

“Так, як я, займався штукатурними роботами, декоративними штукатурними роботами, у свій час. Я запропонував свої послуги: “Давайте зробимо””, – говорить місцевий житель Володимир.

Поки дорослі мазали стіни, школярі взяли до рук фарби. Так спільними зусиллями громади відновили школу, яку ледь не знищили росіяни. А 70 учнів молодших класів торік повернулися за свої шкільні парти.

“У відновленні нашого ліцею займалися декілька поколінь жителів села Лихачів. Це дітки, їхні батьки і навіть бабусі з дідусями, які раніше тут навчалися”, – пояснює сільська голова Людмила Борисова.

Нагадаємо, Василь Стус – заборонений та закатований, але не зламаний (ВІДЕО).

Фото: ШоТам!

Читати далі

Суспільство

Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом

Опубліковано

Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки Великдень 2024 під Бахмутом. Всі ці душевні традиції, які мають глибокі витоки українського етносу завжди об’єднували кожного з нас. Де б ми не були. У будь-якій частині нашої країни.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Так і саме зараз, львівські десантники продовжують зберігати тепло сімейних традицій та рідного дому.

Виконуючи бойові завдання на Донбасі та стримуючи ворога під Бахмутом, вони знаходять час, щоб написати великодні писанки та згодом передати їх до рідного Львова, у гарнізонний храм Петра і Павла.

Читайте також: Як військовому отримати відпустку закордоном

“Кожна писанка – індивідуальна, адже на них можна побачити: назви підрозділів, в яких проходять службу, символи України, ЗСУ, ДШВ та бригади. Кожен зможе відчути подих єднання через фото, на яких зображено створення цих унікальних писанок”, – повідомили у Генштабі.

Нагадаємо, “Щоденник нареченої Христа”: документальний фільм про черниць зʼявився на Takflix.

Фото: Генштаб ЗСУ

Читати далі