Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як продавати український дизайн в арабські країни. Лайфхаки від харківських дизайнерів

Опубліковано

 

Дизайнери Сергій та Ігор Фомічови творять арт-об’єкти, які підкорюють палкі серця жителів Азії. А ще їхній декор прикрашає лакшері готелі в Омані.

+Object

Фірму заснували 2016 року брати Сергій та Ігор Фомічови, які одночасно є дизайнерами. Їхній третій компаньйон – бізнесмен, веде справу, пов’язану з автомобілями. Був клієнтом арт-студії Фомічових, після чого запропонував їм співпрацю.

Як це – торгувати з Азією

Найдорожче – це час, – каже дизайнер і співзасновник +Object Сергій Фомічов. – Коли художник побачив всередині себе образ, то фактично річ уже “відбулася”. Вона придумана в кольорі, розмірі і так далі. Лишається її матеріалізувати. А час, за який реалізуєш ідею – може довго тягнутися. От як раз з часом у наших азійських клієнтів дуже непрості відносини.

 
Перемовини з арабськими партнерами можна вести рік

Арабський менталітет – дуже складний. Для нас це люди з іншої планети. З ними перемовини можна вести рік. Завтра скажуть “все супер, можемо працювати”. Але післязавтра переддень Рамадану і вже ніхто не працюватиме. Потім Рамадан. Згодом святкують, що піст закінчився. 

А після святкувань настає спека. В цей період теж ніхто не працює. У листопаді підхоплюються, відновлюють під Новий рік перемовини і це знову може затягнутися до наступного Рамадану.

Читайте також: Sex & Drugs & Корвалол: як одеські дизайнери тролять бренди і заробляють на цьому

Заробили $180 тисяч на тендері в Омані

“Ніколи нічого не підробляємо” – кредо нашої компанії. Якщо бачимо у когось якісні речі, просто радіємо за них. Розуміємо, що для художників важлива самореалізація. У нас своїх ідей достатньо.

Так склалось і у співпраці з мережевим готелем в Омані. Виграли тоді тендер, взявши не найнижчою ціною, а якістю. Перемовини вели півтора роки. Після перемоги на торгах, оформили замовлення і одразу надійшла вимога, щоб все було готово через місяць. 

Читайте також: 6 брендів, які взяли на озброєння гумор і виграли від цього

Для готелю в Омані зробили 293 картини з відбитком пальця

Предмет замовлення – скляна декоративна вставка – мій відбиток пальця, збільшений до розміру 700 на 700 мм. Таких мали зробити 293, поставити у кожен номер. 

У нас хоч і дуже мобільне підприємство, але на перелаштування треба час. У дедлайн тоді вклалися. За місяць заробили майже $180 тисяч.

Як знаходять покупці з Азії?

Фільтруємо своїх замовників. Працюємо лише з тими, хто побачивши наш продукт скаже “Вау!”. Тих, хто запитує “а для чого це?”, не розуміючи естетичної складової – відсіюємо. На таких час не витрачаю.

Двічі були учасниками закордонних виставок. Вперше це було в Дубаї (місто в Об’єднаних Арабських Еміратах). Після вдалого дебюту в ОАЕ, вирішили відкрити там постійне представництво, де є наші менеджери. Там же співпрацюємо з архітектурними бюро.

На виставці в Дубаї

Вдруге представляти продукцію поїхали до Катару. На обох виставках робили шикарні стенди. На своїй продукції розклеїли логотипи і дарували всім, хто зацікавився. Так звідти і з’явилися клієнти. Людина, яка закохується в нашу творчість з першого погляду – стає клієнтом і другом.

Де мистецтво побачити в Україні?

Випускаємо їжу для душі, естетичний продукт. Щоб такий зробити, потрібно розуміти бажання клієнта. Найкращий замовник той, з яким на одній хвилі і знаходиш спільну мову. Це не обов’язково мають бути заможні люди. Наявність грошей не означає, що з ними бажають розлучитися.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

У Харкові ми оформили кафе “Зеленый попугай”. Там від посуду та підставок для серветок до екстер’єру – наші ідеї. Власниця спочатку хотіла альпійську гірку в дворі, запропонували їй замість банальностей зробити два великих бетонних пташиних яйця. Літню терасу оформили як клітку папуги, накриту шовковим балдахіном. Це швидко стало локацією для фотозйомок молодят. Обросло повір’ями, що варто там побувати – і швидко з’явиться потомство. 

У Харкові дизайнери декорували кафе “Зеленый попугай”

Вже через два тижні про нашу концепцію оформлення кафе говорили архітектори і дизайнери в Канаді. 

Читайте також: “Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку

Окрім того, що маємо свої об’єкти, які декоруємо з нуля, наші двері завжди відчинені для архітекторів та дизайнерів з усього світу.

Щоб робити гарні речі, красі потрібно навчатися у природи, а не копіювати її.

Суспільство

Як у Маріуполі місцеві екоактивісти борються за чисте повітря (ВІДЕО)

Опубліковано

 

«Забруднювач ніколи не буде думати про людей. Він буде думати про свою кишеню!».

Це Максим Бородін – еко-активіст із Маріуполя.

«Був найбільший протест в Україні “Стоп-смог” 4 листопада 2014 року, і ми змусили олігарха закрити застаріле виробництво агломерату. І три коксові батареї. І крім того змусили його почати модернізації глобальні», – розповідає Максим.

 

На протести вийшли спершу 500 людей, а потім 13 тисяч людей.

«У Маріуполі ми змусили олігарха почати модернізацію. Проте вони ідуть не так швидко. І є велика проблема з контролем. Навіть ті виробництва, які модернізовано, там є можливіть виключати ці фільтри, особливо вночі», – каже Максим.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Екоініціатива місцевих

Активні протестувальники об’єдналися у ГО «Ініціативна група “Разом”».

«Ми починали займатися проблемою промислового забруднення як окремі громадяни, але потім з’явилася громадська організація, яка зараз системно працює для того, щоб змінити законодавство, вносити свої пропозиції до Верховної ради, до мінекології аби змінити ситуацію на краще», – ділиться спогадами Максим.

Проте боротьба лише почалася і роботи дуже багато.

Читайте такожЯк екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

Чому важливо боротися?

За його словами, Маріуполь залишається на одному з перший місць із забруднення повітря в Україні.

«Для цього є певні причини. Перша причина – за нами комбінат Азовсталь, який є другим по забрудненню в Маріуполі, і його косохим. Це важко назвати коксохімом, бо це залишки коксохіму. Але та людина, яка є власником цього підприємства, вона його закривати не хоче, бо це гроші», – каже Максим.

Активіст стверджує – найбільша проблема промислового забруднення в тому, що воно не вбиває одразу. Воно вбиває повільно. І у людей складається ілюзія, що це безпечно. Що можна жити під трубами, що цей смог не має ніякої проблеми з ним. Але це не так.

Нині є доведені дослідження, що головна проблема це не захворювання дихальних шляхів, що проблема це інфаркти, інсульти і інші системні захворювання.

Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

«І коли ми маємо інфаркти у людей 35-ти років, то зрозуміло, яка їх причина. Особливо людей, які раніше працювали на комбінатах», – впевнений Максим.

Екоактивіст каже, що речі, які зможуть змінити ситуацію: це небайдужість.

«Колись в 2012-му році зміни почалися з небайдужості окремих людей, які стали спротивом забрудненю. І зараз дедалі більше людей розуміють, що це впливає на них», – каже Максим.

Як можна поліпшити ситуацію?

Волонтер переконаний, що потрібні системні зміни.

«Аби змушувати забруднювача не просто модернізуватися, а мати контроль, чи він зробив це якісно, чи залишаються викиди, які ми бачимо, як зараз, проте не можемо з цим нічого зробити. І тому без політичної волі, без зміни законодавства, аби був реальний контроль, це неможливо. Аби еко-інспекція могла потрапити на виробництво, щоб штрафи були не по 750 гривень. Щоб була реальна відповідальність за відсутність модернізації», – каже Максим.

«Бо ми не маємо чарівної палички, аби махнуті, і дим щезне, і смог зникне з тих труб. Але є бажання і розуміння, що треба змінити в законодавічому плані, аби це спрацювало. Окрім того один з напрямків нашої організації – адвокаційні кампанії. Ми пояснюємо людям, чому забруднення це небезпечно. Чому це стосується їх і їх дітей, і чому про це треба думати і бути небайдужими. Тому що найстрашніший ворог українців – це байдужість», – розповідає волонтер.

Нині ГО «Ініціативна група “Разом”» спільно з іншими еко-активістами працює над «Cхід Ekomap».

Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією “Криголам” за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, в Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу.

Читати далі

Суспільство

Гоголь Фест у Дніпрі: заради вистави у 100-метрові заводські труби «вмонтують» оперну сцену

Опубліковано

 

2-3 жовтня у Дніпро приїде всеукраїнський фестиваль Гоголь Фест.

У місті у 100-метрові заводські труби «вмонтують» оперну сцену заради однієї у світі вистави, а звичайний річковий вокзал перетворять на жовтий сон митця.

Потрапивши туди, відвідувач опиниться у гіпнотичному просторі перфоменсів, магічної музики, арт-асоціацій та спогадів. Його місія – творче переосмислення «маргіналізованних» об’єктів таким чином, аби запустити соціальні процеси по їх ревіталізації.

 

Зламати стереотипи про індустріальні міста, запустивши у них культурні процеси.

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

І навіть більше – об’єднати Україну єдиним у Європі арт-потягом, що курсує від Маріуполя до Львова, від Одеси до Києва, від Києва до Дніпра, представляє собою суміш дискотеки та кінотеатру, та знайомить українців із різних міст.  

Гоголь Фест в інших містах

Так, наприклад, після візиту фестивалем Маріуполя, звичайний забутий місцевий будинок культури перетворився на популярний центр сучасного мистецтва.

А ось в Херсоні перезапустили і відродили важливий місцевий театральний фестиваль Менотаврія, повернули відвідувачів до національного парку Олешківські піски, відремонтувавши туди розбиту дорогу.

Особливість фестивалю – спеціальна подія, яка розробляється лише для певного міста і вдруге не повторюється ніде і ніколи у житті.

Читайте такожЧим вражає фестиваль поряд з Рожевими озерами (ВІДЕО)

Торік по Дніпру Гоголь Фест запустив величезну баржу, на якій грав гурт DakhaBrakha. Так, баржа робила слухачами і глядачами неймовірного перфомансу усіх звичайних перехожих, що випадково  опинились на набережній. 

Цього ж разу на території колишнього заводу ім. Карла Лібкнехта у Дніпрі заводські труби перетворять на оперну сцену. 

Спектакль ТРУ від Влада Троїцького поєднує минуле та майбутнє, а також труби, працю (труд) і правду (truth). 

Під час ТРУ завдяки музичній, візуальній та перформативній складовим, глядачам розкажуть історію про Україну мрії і про те, що майбутнє є сенс створювати тільки пам’ятаючи минуле. Простір між шістьма трубами буде сприйматися як портал між вчора та завтра. 

Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів

ТРУ зможуть подивитися п’ятсот чоловік, тому що облаштований майданчик навколо труб займає не більш як 500 метрів, але виставу будуть безкоштовно транслювати онлайн 2 жовтня о 19:00 ось тут. 

Для охочих подивитися її наживо, першого жовтня з Києва курсуватиме Gogol train — єдиний у Європі арт-потяг з розмальованими вагонами і окремою програмою всередині. Повертається у Київ потяг вранці четвертого жовтня. 

Нагадаємо, у Києві відбудеться фестиваль майстрів ветеранського крафту«Квітка «ЯРМІЗ».

Як ми повідомляли раніше, фестиваль «Свято сиру і вина у Львові» увійшов до сімки найкращих у світі.

Читати далі

Суспільство

Оголосили мінігранти для українських учнів у рамках проєкту Scientibattle

Опубліковано

 

В Україні реалізовують перший Всеукраїнський проєкт, який має на меті сприяти популяризації агробіологічних наук.

Про це пише Гурт.

Проєкт готують Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» (напрям Дівчата STEM) спільно з сільськогосподарською компанією Corteva Agriscience

 

Заявки на участь приймають до 30 вересня 2021 року.

Наукові битви

Зазначається, що з 20 жовтня по 10 листопада 2021 року команди 10-11 класів шкіл з різних регіонів приєднаються до проведення наукових битв.

Кожна наукова битва фокусована на агробіологічних предметах та допоможе розширити уявлення учнів та учениць про прогресивність та масштабність варіантів реалізації власного потенціалу в сільськогосподарських науках. 

Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів

Зареєструватися для участі у проєкті можливо до 30 вересня 2021 за посиланням.

Мінігранти

З1 листопада до 15 грудня 2021 року команди 5 шкіл – переможниць матимуть змогу реалізувати власні агро ініціативи в рамках конкурсу мініпроєктів.

Girls Agro Camp

З 4 по 22 жовтня 2021 року команди з трьох дівчаток матимуть змогу зареєструватися на участь в Girls Agro Camp – онлайн табір для учениць 6-х класів, що допоможе викликати інтерес дівчат до вивчення STEM предметів.

Подати заявку на участь в віртуальному таборі можливо за посиланням.

Всім зацікавленим доступний загально пізнавальний етап – шість наукових відео від науковців/-иць про різні аспекти агробіології, які може використовувати вчительська спільнота в своїй освітній діяльності та які стануть основою для проведення наукових битв «Scientibattle».

Нагадаємо, молодь Донеччини і Луганщини запрошують на конкурс «Ініціативи громад для зменшення впливу COVID-19».

Як ми повідомляли раніше, Львівська компанія виграла ґрант ЄБРР на кліматичні інновації.

Головне фото: education.24tv.ua.

Читати далі