Наші хоробрі пращури, що наводили страх на ворогів, харчувались ситно й невибагливо, втім, від того не менш смачно.
Які страви полюбляли гетьмани і козаки та як їх готувати, з’ясовував ШоТам!
Галушки
Галушки – традиційна страва української кухні, яка складається з вареного тіста у вигляді квадратиків або кульок, схожих на кльоцки. Від вареників вони відрізняються відсутністю начинки. Галушки можуть бути як окремою стравою, так і додатком до супу. Це одна з головних страв українців, яка разом з борщем символізує українську національну кухню. Їх часто готували на вечерю майже щодня.
Інгредієнти
Яйця – 1 штука.
Борошно – 375 г.
Кефір – 200 г.
Сода – ½ чайної ложки.
Сіль – дрібка.
Спосіб приготування
У глибоку миску налийте кефір і додайте соду. Дайте суміші постояти 5-7 хвилин для реакції. Додайте до кефіру яйце і ретельно перемішайте вінчиком. Починайте поступово додавати борошно до рідких інгредієнтів, спочатку вимішуючи лопаткою, а потім руками. Тісто має бути м’яким і не липким; якщо потрібно, додайте ще трохи борошна. Сформуйте з тіста кулю і дайте йому відпочити 20 хвилин.
Для того, щоб галушки були однаковими за розміром, розділіть тісто на 5-6 частин і сформуйте з кожної “ковбаску”. Наріжте ковбаски на шматочки товщиною 1-1,5 см. Варіть галушки в окропі 3-4 хвилини, стежачи за тим, щоб тісто зварилося, але не розм’якло. Галушки мають тримати форму. До готових галушок додайте вершкове масло, сіль або цукор на смак.
Козацький капусняк
Капусняк — традиційна українська перша страва, яку козаки готували не щодня, а здебільшого на свята чи особливі випадки. Основним інгредієнтом капусняка є свіжа білокачанна капуста, яку натирають на дрібній тертушці. Ця страва має приємний кисло-солодкий смак.
Інгредієнти
Свинина – 300 г.
Квашена капуста – 250 г.
Картопля – 4 штуки.
Морква – 1 штука.
Часник – 2 зубчики.
Цибуля ріпчаста – 2 штуки.
Пшоно – ½ склянки.
Томатна паста 2 столові ложки.
Сметана – 100 г.
Рослинна олія для смаження.
Лавровий лист – 3 штуки.
Сіль, перець – до смаку.
Кріп, петрушка – до смаку.
Спосіб приготування
М’ясо нарізаємо великими шматками і кладемо в каструлю з холодною водою. Доводимо до кипіння, знімаємо піну і варимо на повільному вогні протягом 40 хвилин.
Пшоно ретельно промиваємо і додаємо до бульйону. Варимо ще 10 хвилин. Овочі чистимо і миємо. Картоплю нарізаємо на невеликі кубики та кладемо в каструлю разом з пшоном. Варимо до готовності картоплі.
Квашену капусту віджимаємо від розсолу і дрібно шинкуємо. Додаємо в бульйон разом з лавровим листом. Солимо, перчимо і варимо на слабкому вогні ще 15 хвилин. Моркву натираємо на тертці, цибулю нарізаємо дрібними шматочками, часник подрібнюємо. Овочі обсмажуємо на розігрітій сковороді з олією.
Додаємо томатну пасту і трохи води. Тушкуємо овочі п’ять хвилин і додаємо до каструлі. Перемішуємо. Посипаємо суп дрібно нарізаною зеленню і доводимо до кипіння. Знімаємо з вогню, даємо страві настоятися 20–30 хвилин. Розливаємо теплий суп по тарілках і додаємо сметану.
Шулик
Шулик – це пшеничні коржі, нарізані на дрібні шматочки, які заливають розведеним медом і змішують з розтертим у макітрі маком.
Інгредієнти
Яйце – штука.
Борошно – жменя.
Мак – 4-5 столових ложок.
Цукор – 2-3 столові ложки.
Вода.
Мед.
Спосіб приготування
Для приготування шулика потрібно добре збити ціле яйце та замісити тісто з борошном, додаючи воду та перемитий мак. Розкатані тонкі коржі підпікають у духовці. Паралельно в макітрі розтирають мак, додаючи цукор і воду, поки не з’явиться “молоко”. Потім холодну воду змішують з медом і цукром до смаку. Дрібно ламають підпечені коржі та перемішують їх з розтертим маком. Пісне тісто для коржів замішують лише на воді.
Куліш (від угор. köles – просо) – одна з найвідоміших українських страв, що готується з пшоняних круп. Ця страва надзвичайно проста у приготуванні. Козаки варили куліш під час військових походів щодня. Промите пшоно засипали в казан з киплячою водою, додавали кілька картоплин, сіль, коріння, і за можливості зелень для смаку. Готовий куліш заправляли салом із цибулею та часником.
Інгредієнти
М’ясний бульйон – 2 л.
Пшоно – 200 г.
Груднинка свиняча (копчена) – 150 г.
Картопля – 3 штуки.
Морква – 1 штука.
Цибуля – 1 штука.
Кріп – (4 гілочки) – 20 г.
Лавровий лист – 2 штуки.
Вершкове масло – 1 столова ложка.
Перець чорний мелений – до смаку.
Сіль – до смаку.
Спосіб приготування
У каструлі на середньому вогні закип’ятіть м’ясний бульйон або воду.
Промийте пшоно до прозорої води. Наріжте картоплю середніми кубиками. Копчену груднинку наріжте тонкими смужками. Можна використовувати сало – тоді куліш буде жирніший. Моркву натріть на великій тертці, а цибулю наріжте дрібними кубиками.
Дрібно порубайте кріп. За бажанням можна додати іншу зелень, наприклад, петрушку, кінзу, зелену цибулю або суміш різних трав.
У киплячий бульйон додайте картоплю. Доведіть до кипіння і варіть приблизно 5-7 хвилин. Потім всипте промите пшоно. Варіть на слабкому вогні ще 5-7 хвилин, поки пшоно не розвариться і не втратить форму.
На сковороді на середньому вогні розтопіть вершкове масло. Додайте цибулю і обсмажте до прозорості. Додайте моркву та груднинку, смажте, помішуючи, ще 5 хвилин. Якщо використовуєте сало, спочатку обсмажте його до зажаристих шкварок, а потім додайте моркву та цибулю.
Перекладіть засмажку в каструлю. Додайте лаврове листя, посоліть і поперчіть до смаку. Варіть ще 5-7 хвилин до готовності пшона і картоплі. Наприкінці додайте подрібнений кріп.
Вергуни
Вергуни — просте, але дуже смачне печиво. Готували його зазвичай дівчата і частували хлопців на вечорницях, або ж на свята.
Інгредієнти
1 склянка сироватки;
1 ч. л. цукру або меду;
450 г борошна;
400 мл олії.
Спосіб приготування
Замішуємо круте тісто із борошна, сироватки і цукру. Розкачуємо тоненький корж і розрізаємо на прямокутники або ромби. В середині кожного прямокутника робимо розріз. Через цей надріз протягуємо один кінець ромба. Вергуни смажимо у великій кількості олії до золотистого кольору.
Потапці
Українські перекази говорять, що потапці були дуже популярною стравою на Запорізькій Січі.
Інгредієнти
1 кг житнього хліба;
200 г сала;
1 головка часнику.
Спосіб приготування
Нарізаємо хліб тоненькими скибками і натираємо скоринку часником. Розтоплюємо сало на сковороді і обсмажуємо хліб з обох сторін до золотистого кольору. До столу подаємо зі шматочками сала.
Нагадаємо, Укрпошта анонсувала нові марки, присвячені захисту екології.
Центр допомоги українцям, які зазнали тортур внаслідок воєнних злочинів росіян, стане окремим центром у Львові в межах екосистеми UNBROKEN. Будівництво центру повністю фінансує Уряд Фландрії (це один із регіонів Бельгії), і він запрацює вже на початку наступного року.
Це буде перший в Україні центр, де комплексно допомагатимуть людям, які пережили моральну травму.
Зараз триває реконструкція приміщення під майбутній центр. Цей проєкт розпрацьовують із закордонними фахівцями, щоб надавати спеціалізовану точкову допомогу українцям, які пройшли складні випробування та муки.
Реконструкцію будівель розпочали минулого місяця. Центр матиме 1100 кв.м, і тут буде близько 30 ліжко-місць – затишних кімнат, де пацієнти зможуть проживати і займатися різними лікувальними активностями. Це буде зовсім інший простір, де можна буде навчитися нового стилю життя, запевняють медики. Прогнозують, що в рік тут зможуть лікувати невидимі травми війни у тисячі пацієнтів – стаціонарно та амбулаторно.
Нагадаємо, Зеленський посмертно нагородив парамедикиню Ірину Цибух орденом “За мужність”.
Український бренд Gunia Project у співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики створили благодійну прикрасу «Скіфське золото», прибуток від якої буде спрямовано на закупівлю РЕБів для бригади НГУ «Азов».
«Ця прикраса також має благодійну місію. 100% прибутку від продажів буде спрямовано на закупівлю РЕБів для бригади НГУ «АЗОВ» фондом BGV із загальною метою збору 1 000 000 грн», – кажуть організатори.
На створення ланцюжка з підвісками у формі оленя та грифа надихнули культурні артефакти кочового народу.
«Запрошуємо відкрити красу скіфських дорогоцінностей на виставці «Скарби Криму. Повернення», що відбуватиметься у Скарбниці Національного музею історії України з 5 липня та до деокупації Кримського півострову», – додали організатори.
Нагадаємо, у Києві відреставрують архітектурну памʼятку за 19 млн. грн.
Національному музею історії України у Другій світовій війні відбулися презентація та передача на довічне зберігання унікального рукописного збірника «Пісні волі», впорядкованого у 1949 році.
Як зазначається, раритет був переданий до музею секретарем Національної спілки журналістів майором Володимиром Данилюком, який нині проходить службу в Сухопутних військах ЗСУ.
Данилюк розповів, що збірник був вилучений чекістами із криївки УПА, але вцілів і зберігся, а на початку відновлення незалежності України книжку йому безпосередньо передав колишній заступник начальника УКДБ СРСР у Волинській області Зіновій Петрик.
«Як тільки я взяв до рук цей збірник, мені стало відразу зрозуміло, що він має зберігатись у найціннішому музеї нашої держави. І от після друку факсимільного видання пісенника я з радістю передаю рукописний оригінал до Національного музею історії України у Другій світовій війні», – сказав Данилюк.
Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук зазначив, що збірник пісень 1949 р. за своїм змістом є беззаперечним свідченням спадкоємності поколінь та нашої столітньої боротьби за свободу й незалежність, адже там зібрані козацькі, гайдамацькі, стрілецькі та повстанські пісні, які лунають і нині.
Нагадаємо, у Києві створили квітник у формі вишитого рушника.
