Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Робить тільки те, що приносить задоволення: як викладачка стала блогеркою після понад 20 років роботи в університеті

Опубліковано

Під час розмови з цією жінкою мені захотілося дістати з полиці художню книгу та скоріше її прочитати. Ділюся цим з нею. «Все правильно, так і має бути — значить, ви потрапили в мої пастки», — щиро посміхаючись, каже співрозмовниця. 

Вона — філологиня, науковиця, доцентка, досвідчена викладачка української літератури, а ще блогерка, яка розповідає про літературу простими словами. Завдяки блогу Ірини можна дізнатися про те, чому Робінзон Крузо не збожеволів на острові, в якому творі проблеми в стосунках варто обговорювати, а не втікати з бабусями в Лавру, та з чого варто починати читати українську літературу. Про те, як кардинально змінити життя вона розповіла ШоТам.

У свої 50 Ірина Побідаш залишила стабільну роботу в університеті та повністю присвятила себе блогу. «Оскільки роки крапають, а життя кінечне, то я спитала себе, як хочу провести свої останні десятиліття, і чи можу дозволити собі займатися чимось не вимушено, а з насолодою», — каже жінка. 

Ірина Побідаш

Філологиня, науковиця та літературна блогерка

Понад 30 років професійної роботи з літературою

Ірина Побідаш професійно займається літературою понад 30 років, але каже, що та з нею все її життя. Ще змалку Ірині багато читала її мама, згодом читати книги любило все оточення, а ще в неї завжди були хороші викладачі. За плечима в Ірини Побідаш філологічна освіта університету Драгоманова, 7 років вчителювання в школі, аспірантура з журналістики та викладання в університеті.

Блогерка каже, що в школі чи університеті викладання завжди обмежується програмою, якої вчителі повинні дотримуватися та вкладатися в певну кількість годин. «Я ж хотіла більше говорити про те, що мене дуже цікавить і залишається поза межами програми», — ділиться Ірина Побідаш.

Тому у 2021 році вона наважилася опанувати Instagram, адже хотіла бути на одній хвилі зі своїми студентами. Згодом вирішила використовувати цю соцмережу й для власної роботи.

Ірина Побідаш викладає своїм студентам з університету під час дистанційного навчання. Фото надала героїня

Тоді переважно були букблогери, які говорили про літературні новинки чи сюжети, а Ірині ж хотілося розповідати про літературу загалом.

З візуальною частиною підсобила подруга та колега Ніка, яка спершу допомогла опанувати Instagram, а потім зацікавилася проєктом сама, тому жінки досі працюють разом.

«Блог починається тоді, коли тебе читають рідні, близькі та друзі. Після перших дописів якось я прокинулася та побачила багато репостів від студентів, які мене там знайшли. Було дуже приємно, що вони мене підтримували та раділи, що я зайшла в їхній простір. І досі підтримую контакт зі своїми колишніми студентами чи учнями», — розповідає Ірина Побідаш.

Створила блог про літературу простими словами для всіх

У своєму блозі Ірина Побідаш розповідає про літературу майстриням, айтівцям, режисеркам, домогосподарям, науковицям чи спортсменам — серед підписників є різні люди з різними вподобаннями, але їх усіх об’єднує любов до книги. 

Коли блог Ірини ще був маленький, то разом з читачами вона влаштовувала літературні квести на весь тиждень, завдяки яким можна було дізнатися багато цікавого про письменників того, чого не чули в школі. Люди й досі пишуть з проханням повторити ці квести.

Ірина завжди хотіла, аби більше людей захоплювалися літературою та читанням. Фото надала героїня

«Instagram став для мене майданчиком для впізнаваності та дав мені можливість знайомитися з різними людьми, які часто запрошують вести лекції, писати вступні статті, редагувати чи модерувати якісь заходи. А я за будь-який літературний чи культурний двіж. Колись уявити не могла, що познайомлюся з онукою Алли Горської, а вона запросить мене модерувати книгу, яку видала!» — захоплено розповідає Ірина.

У майже 50 вирішила дозволити собі робити тільки те, що приносить задоволення

У свої майже 50 років Ірина, яка понад 20 років працювала в університеті, якось вранці пішла на роботу викладачкою, а вийшла з трудовою книжкою та заявою про звільнення. Це не було якесь спонтанне рішення, й жінка йшла до цього не день і не рік. При цьому вона називає викладання наркотиком і каже, що з нього дуже складно «зіскочити». 

«Мені дуже подобалося спілкуватися з молоддю та викладати, проте про звільнення мене змусила подумати одноманітність і те, що я вже вичерпала для себе цю сторінку. Мені хотілося розвитку та нових викликів. Викладання нелегке — ми не лише читаємо книги та плануємо цікаві активності. Це робота, яка потребує постійної залученості», — ділиться Ірина.

Ірина проводить лекцію у своїй домашній саморобній студії — з роздруківками й телефоном зі штативом. Фото надала героїня

Ірина дуже любила своїх студентів, колег і саме викладання, проте не хотіла робити монотонну роботу. «Оскільки роки крапають, а життя кінечне, то я спитала себе, як хочу провести свої останні десятиліття, і чи можу дозволити собі займатися чимось не вимушено, а з творчою насолодою. А я ще втратила чоловіка, важко захворіла моя мама, і коли ми бачимо, як згасає життя рідних людей, то більше переосмислюємо, як хочемо жити та що мати від цього життя», — стверджує філологиня.

Пішла з освіти, але освіта з неї — ні

Ірина ділиться, що дуже любить Григорія Сковороду та його ідею «сродної праці». Коли вступила в університет, то думала, що ніколи не викладатиме, але згодом полюбила роботу з молоддю й те, який мала вплив на своїх студентів. І це не тільки про літературу.

У своєму блозі Ірина Побідаш не лише розповідає про книги просто, але й сама багато вчиться, аби пропонувати людям все більш цікаві вебінари, лекції, курси. Перший досвід співпраці для неї відбувся з командою Prometheus.

Ірина Побідаш під час запису професійного подкасту. Фото надала героїня

«Мене дуже надихає, коли підписники пишуть, що завдяки моїм розповідям і дописам вони дізналися про літературу більше, ніж під час навчання в школі», — розповідає блогерка.

Усі свої курси та лекції Ірина створює так, аби люди з них вийшли не лише з емоціями, але й з новими знаннями, які зможуть їм допомогти в житті. 

Захоплення Шекспіром, Шевченком і «Жовтим князем»

На питання, які книги вплинули на неї, Ірина Побідаш каже, що кожна книжка впливає на нас і виробляє наш смак, навіть якщо нам здається, що вона нецікава.

«Якщо людина прочитала три книжки першу, синю й про колобка, то, звісно, рівень пізнання в неї один. Якщо тільки міфи Давньої Греції, то це тільки перший рівень пізнання античності. Але що більше читає, то кращим стає літературний смак», — стверджує Ірина.

Одним з найвеличніших драматургів блогерка вважає Шекспіра. З української ж літератури Ірина захоплюється творами Шевченка. Її бабуся часто співала пісні, які жінка вважала народними, а це були вірші з «Кобзаря». А ще вразив Іван Багряний з твором «Чому я не хочу вертатися до СРСР», адже вона читала його на початку 90-х, коли про це мало хто  говорив. Своєю естетикою Ірину приголомшив Коцюбинський, а ще Хвильовий, Підмогильний, Стефаник, Семенко.

У житті Ірину завжди супроводжує велика кількість книг. Фото надала героїня

Особливий вплив на жінку мав «Жовтий князь» Василя Барки — твір про Голодомор, який пережила бабуся Ірини. Бабуся назвала цю книгу просто «хорошим текстом», бо більшість з тих подій пережила сама. Тому ще тоді блогерка зробила для себе висновок, що історії мають різний вплив на різні покоління. 

Щодо творів, які багато хто читав, але Ірині вони не подобалися, то це переважно російська література. А ще блогерка не в захваті від Гоголя й не розуміє, чому діти мають його вчити в школі, адже його позиція — поганий приклад для молоді. І не любить «Чорну раду» Пантелеймона Куліша. 

«Я розумію, що цей твір важливий для літератури, але він мені не зайшов. Обираючи між Кулішем і Шевченком, я б пішла на зустріч до останнього послухати, як він читає вірші», — ділиться Ірина.

Художня література як терапія, сила та відпочинок

Ірина каже, що читання художньої літератури зараз, у такий складний час, може бути терапією. На початку вторгнення читачі писали, що їх рятує читання або ж що вони не можуть читати взагалі. Тим, хто хоче повернутися до читання, блогерка радить починати з малої прози, аби ненадовго відволіктися від проблем. 

«Хтось прочитає книги Коцюбинського й побачить красу, хтось — Шевченка чи Багряного і зрозуміє, що ще є сили для боротьби. В літературі можна знайти силу, відпочинок чи перерву. Хтось не може читати про війну, бо складно проживати ці емоції знову, а хтось навпаки знаходить для себе в цьому порятунок. Книги — як ліки, просто треба знайти для себе саме той рецепт», — ділиться Ірина Побідаш.

Ірина каже, що в літературі можна знайти силу, відпочинок чи перерву. Фото надала героїня

Жінку захоплює мистецтво, адже воно показує, що ми живі, показує нашу епоху, і саме його можна передати наступним поколінням. Тому Ірина вдячна всім митцям, що зараз продовжують працювати в Україні. А ще щаслива, що навіть зараз тут відкривають книгарні, і люди продовжують читати:

«Я раджу всім читати різну літературу, але особливо художню, бо вона дозволяє побачити людину та переосмислити життя».

Чесно та щоденно робити свою роботу

Література допомагає Ірині відчувати повноту життя, адже жінка дозволяє собі робити те, що їй дуже подобається, що її захоплює та мотивує. «Мені подобається залюблювати людей в літературу та приносити в цей світ щось прекрасне, аби бути ближчою до мистецтва», — каже блогерка.

Наприкінці вона згадує про твір Альбера Камю «Чума», в якому лікар у зараженому чумою місті оперував людей. На питання, навіщо він це робить, якщо всі приречені, герой відповів, що просто чесно та щоденно робить свою роботу.

Завдяки літературі Ірина Побідаш відчуває повноту життя. Фото надала героїня
«Свого часу ця цитата мене дуже зачепила. Коли складні часи, є багато місця для паніки, смутку та внутрішньої трагедії. Але, попри все, нам просто варто чесно виконувати свою роботу й цим доводити, що наша країна є і буде, і що все завжди можна змінити, незалежно від віку чи свого становища», — підсумовує Ірина Побідаш.

Суспільство

Відновлення «Охматдиту»: працівники компанії з Південної Кореї зібрали гроші на відбудову

Опубліковано

Південнокорейська компанія KIND, яка допомагає розробляти транспортний майстер-план Київської області, передала фінансову допомогу національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит».

Про це повідомили в Київській ОВА.

Представники південнокорейської корпорації KIND разом із заступницею голови Київської ОДА Лесею Карнаух відвідали лікарню «Охматдит». Вони оглянули руйнування, завдані російським ракетним ударом, та передали лікарні фінансову допомогу.

У КОВА зазначили, що ресурс для підтримки «Охматдиту» зібрали працівники компанії.

Читайте також: Естонці зібрали на відновлення «Охматдиту» €60 тисяч

«Ініціатива підтримати лікарню власними коштами виникла у співробітників KIND в перші хвилини після того, як вони побачили фотографії наслідків невиправданої жорстокості до українських дітей. І тому під час першого ж після атаки візиту, керівник спеціального підрозділу – генеральний менеджер цієї корейської організації Му Хіук Лі, вже мав змогу передати допомогу на відбудову «Охматдиту», – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, сім’ї, які постраждали внаслідок атаки «Охматдиту» отримають грошову допомогу.

Фото: КОВА

Читати далі

Суспільство

Дубенський замок отримав унікальну колекцію монет XVII століття

Опубліковано

Дубенський замок на Рівненщині отримав від мецената унікальну колекцію монет XVII століття.

Про це повідомляє Рівненська обласна рада.

«Дубенський замок отримав унікальну колекцію монет XVII століття. Цілу колекцію старовинних монет подарував Дубенському замку виходець з Рівненщини, заслужений лікар України Степан Гордієвич», – ідеться у повідомленні.

Як зазначається, серед 220 монет, переданих до музею, срібні карбовані гроші часів правління короля Польщі Сигізмунда ІІІ Вази, датовані 1620-ми роками.

Більшу частину нумізматичного скарбу становлять «боратинки» – мідні розмінні монети шелягів Речі Посполитої, що перебували в обігу під час правління Яна ІІ Казимира Вази в 1660-х роках. Назва монет походить від імені італійця на польській службі Тіта Лівія Боратіні, який створив проєкт легких мідних шелягів.

Читайте також: Скіфське золото: у Києві покажуть справжні «скарби Криму»

Як підкреслюється, раніше меценат передав до фондів музею зразки обмундирування вояків УПА, які невдовзі виставлять у краєзнавчому музеї.

Нагадаємо, херсонському музею передали старовинний гарман.

Фото: Рівненська обласна рада

Читати далі

Суспільство

У Запорізькій області знищено російський ЗРК «Бук М1»

Опубліковано

Сили оборони півдня України повідомили про знищення російського зенітно-ракетного комплексу «Бук М1» у Запорізькій області.

Відео успішного ураження оприлюднено в телеграм-каналі Сил оборони півдня.

Екіпаж роти БПАК 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів виявив ворожий «Бук», який намагався сховатися в одній з посадок.

У взаємодії з ОУВ «Таврія» ціль було знищено.

Читайте також: Бійці ЗСУ показали знищення ворожої техніки (ВІДЕО)

Відео можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо, воїни-зенітники окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка 25 травня збили черговий російський літак Су-25.

Фото: Скріншот із відео Сил оборони Півдня

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Технології5 днів тому

«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними

День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...

Суспільство2 тижні тому

Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії

Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...

Суспільство2 тижні тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

Суспільство2 тижні тому

Історичний зміст у кожній прикрасі: як ювелірний бренд з Дніпра популяризує українську культуру

«Двозуб Святослава», Трипільські Мадонни й олійні каганці — це все про український бренд ювелірних прикрас...

РЕКЛАМА: