Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

День кримськотатарського прапору: 10 фактів про стяг, які ви не знали

Опубліковано

26 червня  – День кримськотатарського прапора. Це неофіційне свято, що відзначається з 2010 року та символізує єдність, наступність поколінь кримських татар та їхню боротьбу за свободу і право на самовизначення.

Кримськотатарський народ є найбільшим корінним народом Криму і України загалом. ШоТам пропонує дізнатися більше про прапор кримських татар.

Тарак-тамга

Тарак-тамга (герб, зображений на прапорі) – родовий знак правлячої династії Кримського ханства Ґереїв і національний герб кримськотатарського народу у ХХ і ХХІ століттях. У часи Кримського ханства зображувався на печатках та монетах. Вже перший хан династії Хаджи Ґерей використовував тарак-тамгу. 

Знак справедливості

Походження тамги має кілька версій, одна з них – що це ваги, як знак справедливості. З тюркської версії тризуб означає три роди, які пішли від трьох братів, що мають божественне походження. Згідно з другою, сарматською, версією смислові значення кримської тамги пов’язані з гербом Боспорського царства.

Визнаний у світі

Тамга зображувалася на всіх офіційних документах-ярликах Кримського ханства, на міських воротах, будівлях. Документи з ханською печаткою користувалися авторитетом і визнанням, як в Криму, так і в Європі, Азії, на Близькому і Середньому Сході, і Кавказі.

У Кримській державі було близько 400 різних видів тамги

У Криму тюрколог О. М.Самойлович вперше описав тамги у 1917 році. Вчений Осман Акчокракли зібрав приблизно 400 тамг у різних місцях Криму влітку 1925 року. У 1927 році викладач перської мови В. І. Філоненко зробив начерки 150 тамг на трьох кладовищах у Кезлеві (нині – Євпаторія).

Мави Кок-байрак

Мави Кок – блакитний колір у тюркських народів – синонім чистоти і свободи. Він асоціюється з небом і морем. В минулому, воєнні підрозділи мали свої знамена, які відрізнялися формою та кольором. Показово, що таких прапорів блакитного кольору майже не зустрічається. Можливо тому, що цей колір вважався священним і не призначався для війни.

Національне відродження

Кримські татари втратили державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією. Національне відродження кримськотатарського народу розпочалося після Лютневої революції 1917 року. У грудні 1917 року перший  Курултай кримських татар, що зібрався у Бахчисараї, проходив під блакитним стягом.

Перше свідчення

На початку 1919 року кримськотатарське Парламентське бюро затвердило «Положення про культурно-національну автономію мусульман Криму». Саме в цьому документі національним гербом визнавали зображення тарак-тамги, а прапором – полотнище сіро-блакитного кольору із зображенням національного гербу у верхньому куті біля древка.

Заборонений комуністами

Після встановлення комуністичного режиму в Криму національний прапор вимушено перестали використовувати на публічних заходах.

Ухвалений разом з незалежністю України

Другий Курултай кримськотатарського народу, який проходив у Сімферополі,  30 червня 1991 року ухвалив постанову «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу», якою відновив блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті в якості національного прапора. Його пропорції у  співвідношенні ширини до довжини складають 1:2. 

Символ боротьби

Нині цей стяг є символом боротьби за права корінного народу Криму, символом звільнення півострова від російської окупації та одним із символів відновлення територіальної цілісності України.

 

Суспільство

Чорнобильську зону обладнають вежами для запобігання лісовим пожежам

Опубліковано

Задля попередження та оперативного реагування на лісові пожежі у Чорнобильській зоні планують встановити вежі для спостереження.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на слова міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрілецького в етері марафону «Єдині новини».

Чому це важливо

«Ми дивимось наперед (у питанні попередження лісових пожеж у Чорнобильській зоні – ред.). Ми вже маємо дуже позитивні кейси, зокрема з того, як працює лісова пожежна охорона в Житомирській області. Це – унікальна система, багаторівнева, яка абсолютно небагато коштує. Вона містить спеціальні камери спостереження, спеціальні мобільні бригади, спеціальне реагування. Я поставив задачу масштабувати цей досвід на Чорнобильську зону з відповідними вежами, спостереженнями, пультами, відповідною пожежною технікою», – сказав він.

Стрілець уточнив, що моніторингову систему планують розбудувати за кошти донорів. Попередньо, на це спрямують понад 30 млн доларів.

Читати також: На Київщині побудують індустріальний парк за 6 мілрд. грн

Плани реалізації

«Цьогоріч на роковини Чорнобильської катастрофи, Президент України Володимир Зеленський вніс в Верховну Раду законопроєкт про ратифікацію спеціального рахунку вкладників для Чорнобильської зони. Десь понад рік роботи з донорами. На момент внесення цього закону ми мали на рахунку майже 15 млн доларів донорської допомоги. Після ратифікації ми вже маємо цифру цю збільшену більше ніж у два рази. І оці кошти ми хочемо направити саме на побудову такої системи моніторингу і ліквідації будь-яких пожеж в Чорнобильській зоні», – розповів міністр.

Він додав, що другою ціллю фінансування є покращення умов перебування працівників на Чорнобильській АС.

Очільник Міндовкілля також зазначив, що зараз зона відчуження закрита та перебуває під охороною, відтак – можливість пожеж мінімізована.

«Будь-яка лісова пожежа – це 100% людина. Не може просто так лісом по собі загорітися. Чорнобильська зона на сьогодні перебуває під охороною. Тому можливість загоряння зведена до мінімуму. Загоряння можуть виникати в результаті бойових дій, але вони дуже швидко ліквідовуються», – сказав Стрілець.

Нагадаємо, що систему спеціального телерадіомовлення поширили на прифронтові області: що це значить.

Фото: ДСП ЧАЕС.

Читати далі

Суспільство

Історія Раїси Кириченко — виконавиці хіта «Я козачка твоя»: любила Україну навіть в часи СРСР (ВІДЕО)

Опубліковано

Вона народилася 14 жовтня 1943 в селі Корещина на Полтавщині. Почала співати ще в школі, потім — у колгоспному хорі та в хорі Кременчуцького автозаводу. Коли одружилася з баяністом, переїхала до Черкас, де продовжила карʼєру співачки.

Розкритя таланту

Талант Раїси в 1979 відзначили званням народної артистки УРСР. Утім, її перший професійно записаний альбом «Ой гарна я, гарна» вийде аж у 1990 році. А пісня «Я козачка твоя» на однойменному альбомі вийде у 2002. Та до цього, ще в 90-х, Раїса Кириченко підкорювала й сцену США. Під час одного з перших виступів у Нью-Йорку її очі засліпило софітами. Співачка нічого не бачила, але почула скрип сидінь і подумала, що публіка йде з її концерту.

«Вмикається світло, і зал весь стоїть! І підходить до мене такий старенький-старенький дідусь — він українець. І виносить таку красиву білу хустку українську. І так, знаєте, стає на коліна, цілує руку й каже: «Спасибі вам за Україну», – розповідала Раїса.

Раїса успішно гастролювала по всій Америці. Одного разу мер міста Балтимор покликав співачку на прогулянку, де шокував подарунком. Підвів її до красивого будинку з пальмами та парканом і повідомив: «Він ваш». Мер вмовляв співачку лишитися в США й казав, що її талант там принесе їй мільйони. Але Раїса не захотіла покидати Україну, однак часто поверталася в США з концертами. І не лише туди. Співачка збирала повні зали в Канаді, Австралії, Алжирі та Тунісі.

Лікування

Мало хто знав, що паралельно Кириченко боролася з хворобою нирок. Та коли про це стало відомо на загал, на операцію збирала гроші вся Україна! Попри важкі 90-ті, українці змогли зібрати потрібну на лікування суму.

На підготовку до операції в листопаді 1996 Раїса полетіла до Німеччини. Їй потрібна була пересадка нирки. Але за законами Німеччини це було доступно лише громадянам країни. Та навіть це не переконало Раїсу змінити громадянство… Попри те, що була поміж життям і смертю, вона відповіла лікарю:

«Я люблю свою маму, я люблю свого чоловіка й понад усе інше я люблю свою Україну.»

Через півтора роки Раїсі вдало пересадили нирку в Україні. Після операції співачка прожила ще 8 років, які переважно провела в рідному селі. Допомагала місцевим: провела газ, звела храм вклалася в розвиток школи. А разом з тим продовжувала співати й гастролювати. У 2005 Раїса Кириченко пішла з життя.

Співачку поховали в Корещині біля могили матері, як вона й заповіла. У Полтаві на її честь назвали вулицю, і на ній же встановлений памʼятник співачці. А її пісні продовжують жити й отримувати нове дихання з покоління в покоління.

Читати далі

Суспільство

94% українців негативно ставляться до РФ: опитування КМІС

Опубліковано

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки, результати якого показали, що 94 % українців негативно ставляться до РФ, а 80 % — до росіян.

Про це повідомляє КМІС.

Розуміючи переважно негативне ставлення до росіян, КМІС адаптував формат опитування, замінивши позитивне ставлення на більш гнучкий формат, щоб краще відобразити нейтральні або позитивні погляди і мінімізувати статистичну похибку. Однак, 94 % опитаних залишаються негативно налаштованими до РФ, а до громадян РФ — 80 %.

Дослідження проводили у два етапи: 17–23 лютого та 16–22 травня 2024 року.

Ставлення українців до росіян у 2021–2024 роках

  • листопад 2021: 75 % українців добре ставилися до росіян;
  • лютий 2022: 34 % українців добре ставилися до РФ;
  • після 24 лютого 2022 року: до РФ добре ставилися 2 % респондентів;
  • після 24 лютого 2022 року: до росіян добре ставилися 11 % респондентів.

У лютому 2024 року респондентів запитали, які асоціації в них виникають при думці про РФ та простих росіян.

Ставлення до Росії

  • негативне — 94 %;
  • нейтральне — 5 %;
  • не змогли визначитися — 1 %.

Ставлення до росіян

  • негативне — 80 %;
  • нейтральне — 6 %;
  • не змогли визначитися — 14 %.

КМІС також відзначив, що на сайті проілюстровано асоціативний ряд слів, які найчастіше українцям спадали на думку, коли їх питали про ставлення до РФ і росіян.

Читати також: Стало відомо, скільки відсотків українців відчувають себе європейцями

Зміна ставлення до РФ від лютого 2013 до травня 2024

КМІС досліджує ставлення до РФ та її громадян вже протягом 15 років, що дозволяє побачити градацію настроїв українського суспільства до східного сусіда.

Опитування у лютому 2013 року:

  • 70 % українців хотіли бачити країни незалежними, але дружніми державами;
  • 15 % наполягали на тому, що відносини мають бути як з іншими державами — із закритими кордонами, візами, митницями;
  • 12 % респондентів бажали об’єднання з РФ в одну державу.

Опитування після анексії Криму та початку війни на сході України у лютому 2022 року:

  • 48 % українців хотіли бачити країни незалежними, але дружніми державами;
  • 44 % наполягали на тому, що відносини мають бути як з іншими державами — із закритими кордонами, візами, митницями;
  • 5 % респондентів бажали об’єднання з РФ в одну державу.

Після 24 лютого 2022 року:

  • 11 % українців хотіли бачити країни незалежними, але дружніми державами;
  • 79 % наполягали на тому, що відносини мають бути як з іншими державами — із закритими кордонами, візами, митницями;
  • 0,3 % респондентів бажали об’єднання з РФ в одну державу.

Методологія дослідження КМІС

Опитування провели методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням).

Опитували тільки повнолітніх громадян України. Респонденти перебували в усіх підконтрольних регіонах України, 2 % з них — переселенці з тимчасово окупованих територій (ТОТ). Людей, що станом на час опитування перебувають на ТОТ чи виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, не опитували.

Статистична похибка такої вибірки не перевищувала 4,1 % для показників, близьких до 50 %, 3,5 % для показників, близьких до 25 %, 2,5 % — для показників, близьких до 10 %, 1,8 % — для показників, близьких до 5 %. Однак КМІС зазначає, що в умовах воєнного стану додається системне відхилення. Соціологи інституту все ж впевнені в «збереженні високої репрезентативності» та можливості коректно відображати настрої українського суспільства.

Нагадаємо, які міста України найпопулярніші для відпочинку в 2024 році: опитування.

Фото: КМІС.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Технології3 дні тому

«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними

День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...

Суспільство1 тиждень тому

Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії

Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...

Суспільство2 тижні тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

Суспільство2 тижні тому

Історичний зміст у кожній прикрасі: як ювелірний бренд з Дніпра популяризує українську культуру

«Двозуб Святослава», Трипільські Мадонни й олійні каганці — це все про український бренд ювелірних прикрас...

РЕКЛАМА: