Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Ми створили європейський хаб у селі»: як сільську бібліотеку перетворили на Смарт Простір

Опубліковано

Тепер жителі українських сіл не рвуться в міста, а навпаки — відроджують місцеву сакральну історію колись забутих і покинутих сіл. Ба більше — диджиталізують сільські бібліотеки та нищать радянські пожитки, які століттями відбирали в нас можливість творити власну культуру. «Смарт Простір» у Козельщині став прикладом успішного перетворення занедбаної бібліотеки в новий коворкінг. 

Як село може стати осередком культурного й інноваційного розвитку? Чому важливо відкривати культурні простори в громадах? Як стати прикладом для інших і створити європейський хаб у селі? Про це розповіла для ШоТам директорка Смарт Простору Наталія Баришпольська.

Громадам потрібні простори для саморозвитку

«Смарт Простір» — це відреставрована й оновлена бібліотека в селищі Козельщина Полтавської областіі. Головною метою його створення було стати прикладом для інших громад — прикладом того, що в маленьких регіонах є аудиторія, є запит на створення інтелектуальних і культурних осередків, які потрібно розвивати для місцевого населення. Саморозвиток громади — цю ідею три роки тому засновник простору, підприємець та меценат Микола Сушко заклав у створення в рідному селищі унікального громадського культурно-освітнього центру. 

Спочатку була ідея створити щось на кшталт літературного кафе, де можна, наприклад, за горням кави взяти в руки книжку під час зустрічі з друзями. Але якщо зробити таке кафе в селищі, де в самому центрі стоїть стара бібліотека, що на той час уже була занедбана, то вона просто «помре», бо не витримає конкуренції. Тоді ми вирішили перетворити цю бібліотеку на сучасне місце, де можна буде посмакувати запашною кавою, почитати топові українські книги, пройти навчання в комп’ютерному класі. А головне — це буде безкоштовно для всіх відвідувачів.

Коли наш фонд тільки зайшов у регіон, ми побачили стару радянську районну бібліотеку. Вона була в занедбаному стані, у неї був дуже застарілий книжковий фонд. Ми розуміли, що для створення чогось нового, для розвитку регіону, необхідне повне оновлення. Найголовніше — ми маємо наповнити цей простір, який колись стояв як припала пилюкою книгозбірня, сенсами.

Необхідно відроджувати культуру в селах 

Звісно, коли в нас виникла ідея створити такий простір у Козельщині, то запиту на це не існувало — люди не чекали, що стара бібліотека має перетворитися на якийсь там громадський простір. Безперечно, люди читали книжки, але вибір був невеликий. Малі регіони, в яких дефіцит культурних подій, не можна сказати «змушені», але зіштовхуються з тим, що з розваг особливо молодь обирає, вибачте, наливайки та посиденьки з пляшкою алкоголю. У нас була ідея створити щось інше, що зможе замінити, повністю витіснити таке дозвілля.

З великих міст здається, що в селах немає аудиторії, немає запиту, але в нас постійно відбуваються події для дітей і дорослих. Це навчання, лекції, виставки, ігри, й наші зали повні. Культура, знання, виховання молоді в ігровій формі — все це повертає життя маленьким містам. Тепер тут чи не щодня вирує життя, бо люди отримали змогу мати у своєму селищі дозвілля.  

У «Смарт Просторі» діє кілька напрямків навчання. На постійній основі — гуртки з англійської мови, шахів, математичний клуб Остроградського. Короткотривалі курси — навчання для дорослих та підлітків історії українського мистецтва, домедичної допомоги, пілотування агродронами, «Шукачі» — курс для підлітків з основних soft skills, програмування для підлітків, курс із SMM окремо для підлітків і дорослих. У планах цього літа запустити другий курс із домедичної допомоги, а восени — базовий курс з історії України для дорослих. 

Крім цього, у нас проходять заняття з йоги. Також у нас є можливість займатися скандинавською ходьбою, бо в просторі завжди можна взяти для цього палиці. Ще є безкоштовний прокат велосипедів (але з обмеженням 14+) — він має попит у сімей з дітьми для спільних прогулянок на вихідних. 

Люди наповнюють бібліотеку життям

У просторі працюють ті самі бібліотекарі, які були там до реконструкції. Для них це теж був розвиток — великий книжковий фонд, івенти, електронний облік. Розвиваються всі. До того ж вони бачать сенс у своїй роботі. Найбільша допомога для нас — це їхня активна участь у тих подіях, які ми організовуємо. Вони й самі проводять свої власні події. 

Одна з можливих проблем розвитку культурних осередків у громадах — відчуття меншовартості. Усі тягнуться до великих міст, і це зрозуміло, але насправді децентралізація інтелектуального й культурного розвитку надасть громаді можливість оживати в цілому. 

Зараз відчувається культурний прорив у нашій країні. Це пов’язано з тим, що, по-перше, Україна стала відома у всьому світі. Зараз ми почали дізнаватися про свою культуру, про свої надбання, про своїх митців. Українська бібліотека у своєму класичному розумінні вже змінюється — вона перетворюється на такі громадські центри, на коворкінги, на великі місця, де проходить життя громади та її жителів.

Ми маємо попит на українську культуру 

У Козельщині ми бачимо, як виріс рівень дискусії жителів з гостями-інтелектуалами, які є постійними відвідувачами нашого простору. Ми бачимо й наш вплив на людей, які приїжджають. Це для них прояв того, що в малих регіонах теж є запит на культуру, на цінності, на розвиток.

Відомі люди, які відвідують Козельщину зараз, приїжджають у простір, зустрічаються з простими людьми, беруть участь не тільки в лекціях і навчанні, але й дискусійних панелях. Люди дійсно почали більше читати: вони цікавляться історією, культурою. Крім того, беруть участь у прикладних тренінгах, які проходять. Ми розуміємо, що побачити результати нашої роботи за рік, два чи навіть п’ять неможливо — має змінитися щонайменше покоління для того, щоб було видно суттєві зміни. І ми до цього готові, бо бачимо, як люди сім’ями зростають у нашому просторі. Приходять батьки з дітьми, й усі займаються різними справами — для кожного є заняття: діти граються, навчаються, проводять час разом, а дорослі читають, відвідують лекції, майстер-класи. 

Ми намагаємося показати людям, що нема сенсу шукати життя в кращому місці — є сенс створювати його самостійно. Ми не даємо, як то кажуть, рибу — ми намагаємося дати вудку для того, щоб люди зрозуміли, що робити кращим свій регіон, свою громаду — це і є розвиток країни.

Повномасштабна війна вплинула на розвиток української культури, бо зараз нам як ніколи потрібна самоідентифікація, розуміння нашої величі, розуміння нашої держави. Без минулого немає майбутнього, і це правда. Треба знати, вивчати свою історію, яка полягає і в культурі, і в мистецтві, і в мові, і в звичаях. Це великий пласт нашої держави.

Для наших читачів доступні найбільш популярні книги

Ми постійно оновлюємо книжкові фонди, до цього долучається громада. Дуже багато зараз виходить бестселерів українською мовою, і кожна культурна людина має бути знайома з сучасною літературою.

Переважно аудиторія нашого простору — це діти та підлітки, але й дорослі, навіть літні люди охоче беруть участь у всіх подіях, які ми організовуємо. Це у великих містах дуже великий вибір подій, івентів, заходів, лекцій, навчання. У селищах і взагалі маленьких містах це не дуже розповсюджене явище. Через це для деяких людей похід на зустріч з якоюсь відомою особистістю, письменником або митцем — це справді подія. Це як сходити в театр родиною в неділю, наприклад. 

До нас приїжджають інтелектуали, митці, історики, письменники, журналісти. Іноді жителі самі просять когось запросити. Вони чекають, я думаю, всіх подій, які відбуваються в нас. Найголовніше, що зараз не тільки жителі громади є постійними відвідувачами, але й приїжджають люди з інших міст, навіть з великих: Полтави, Кременчука, Дніпра, навіть зі Світловодська. 

Ми наповнили бібліотеку соціальними проєктами

А ще в нас є спільний проєкт з українським ПЕН, коли щомісяця до нас із творчими зустрічами приїздять відомі письменники та журналісти. У Смарт Просторі побували Андрій Курков, Сергій Жадан, на жаль, покійний вже Ігор Козловський, Мар’яна Савка, Андрій Любка, Катерина Калитко, Галина Крук, Анатолій Дністровий, Володимир Єрмоленко з Тетяною Огарковою, Ірина Славінська з Юрієм Макаровим, Мирослава Барчук з Дмитром Крапивенком, мистецтвознавиця Діана Клочко й інші. Звісно, найбільші відгуки ми отримували після зустрічей із Сергієм Жаданом, Мирославою Барчук і Віктором Андрієнком. 

Для популяризації читання в нас діють два проєкти. Читацький клуб Смарт Простору (для дорослих) у червні відсвяткував свою першу річницю. До речі, його модераторкою є одна з найкращих літературознавиць в Україні Ганна Улюра. Другий — проєкт для діток «Родинні читання». Він став продовженням ще одного нашого чудового проєкту «Читаємо разом з татом», коли ще до повномасштабного вторгнення щосереди приходив тато зі своїми дітьми та читав казку для наших наймолодших відвідувачів, які збирались у дитячій читальній залі.

У просторі ми ведемо виставкову діяльність — це фотовиставки, презентації місцевих майстрів. Нині нашою чи не найбільшою гордістю є виставка картин українських художників 19-20 століть. Цей проєкт ми створили спільно з Національним художнім музеєм України. Щомісяця ми змінюємо експозицію, щоб охопити якомога більше творів нашої культурної спадщини та познайомити відвідувачів з найвидатнішими митцями. Зараз у просторі представлені репродукції оригінальних робіт українських імпресіоністів. Ми намагалися відтворити атмосферу справжнього музею, тому всі фотокопії надруковані на полотнах. Подивитися на картини зараз приїжджають діти з усіх навколишніх шкіл, де тривають літні табори — для них це ще одна можливість вивчати історію.

Щороку ми проводимо також «Книжкового Миколая», тож у межах цього проєкту до наших дітей приїжджали, зокрема, Андрій Кокотюха, Сашко Дерманський, Катерина Єгорушкіна й інші письменники.

Цієї весни ми провели кілька заходів з медіаграмотності для дорослих, бо це також важлива зараз тема. З цікавою лекцією виступила відома медіаекспертка Оксана Мороз та окремо свою розробку-гру з інформаційної гігієни «НотаЄнота» презентувала Альона Романюк.

Попри війну й часті тривоги, люди йдуть навчатися, здобувати нові навички. Вони цікавляться історією та мистецтвом, не виїжджаючи зі свого маленького селища — це надихає створювати ще більше проєктів для українців, які вирішили наповнювати Україну в її маленьких містах і селах. Наш простір — це вже реалізована модель перетворення старих бібліотек на зручні освітні простори для громад. Робота нашої команди може бути прикладом для відбудови культурної інфраструктури на деокупованих територіях.

Суспільство

На Харківщині відкрили рух відновленим мостом, який зруйнували у 2022 році

Опубліковано

На Харківщині відкрили рух відновленим мостом на трасі Р-79, який зруйнували у 2022 році, щоб зупинити просування окупаційної армії.

Про це повідомила  Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області.

«Міст на автомобільній дорозі Р-79 був зруйнований для того, аби загальмувати просування ворога на початку повномасштабного вторгнення. Після того, як українські військові відкинули росіян, відразу почалися роботи з відновлення споруди, адже саме цією дорогою проходить один із найважливіших логістичних маршрутів», – йдеться у дописі.

За даними служби, дорога Р-79 пов’язує чотири райони Харківщини.

Фахівці, аби швидше відновити міст, вирішили відмовитися від класичних монолітних конструкцій і використати дві гофровані металеві труби, що в рази скоротило процес будівництва та значно здешевило вартість проєкту, кажуть у службі відновлення.

Читайте також: Для відновлення громад виділять €1 мільярд: подробиці

«Термін експлуатації таких труб не поступається залізобетонним конструкціям — він є навіть довшим. На сьогодні повний комплекс робіт з капітального ремонту вже майже завершено, залишилося нанести дорожню розмітку та впорядкувати прилеглу територію», – розповіли у відомстві.

Нагадаємо, естонці зібрали на відновлення «Охматдиту» €60 тисяч.

Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області

Читати далі

Суспільство

Міненерго запустило гарячу лінію «Струм»: за якими питаннями можна звертатися

Опубліковано

Уряд запустив гарячу лінію «Струм» для громадян і бізнесу з питань енергетики.

Про це повідомили в Міненерго.

З яких питань звертатися

На лінії «Струм» можна:

Читайте також: Енергетики відновили роботу обладнання: аварійні відключення скасовано

  • дізнатися, як посилити енергонезалежність своєї оселі або підприємства;
  • отримати інформацію про державні фінансові програми підтримки для встановлення додаткових потужностей генерації електроенергії;
  • поставити питання щодо ситуації в енергетиці.

Консультації можна отримати безкоштовно за номером 15-49. Лінія працює цілодобово.

Нагадаємо, Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкти №11258 та №11259, що скасовують податкові та митні збори для виробництва та ремонту машин механізованого розмінування. За проголосували відповідно 305 та 313 народних депутатів.

Фото: freepik

Читати далі

Суспільство

В Україні затверджено нову форму автобусного квитка: що змінилося

Опубліковано

З 19 жовтня в Україні на автобусних маршрутах загального користування буде діяти квиток нового зразка.

Про це повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.

«Через три місяці, 19 жовтня, всі квитки на автобуси в межах України повинні містити такі елементи: інформацію про маршрут, вартість проїзду, реєстраційний номер квитка, час та дату відправлення і прибуття рейсу, дані про перевізника та оператора автоматизованої системи обліку оплати проїзду (якщо така працює), дані про страхування», – йдеться в повідомленні.

Фото: Сергій Деркач

Водночас скасовано норму щодо кольору та розміру квитка, тарифних зон залежно від виду сполучення. Тепер не має значення, якого кольору та розміру буде квиток – головне наявність обов’язкових елементів.

Читайте також: Мінінфраструктури створює сайт для пошуку квитків на міжнародні автобуси

У новому проїзному документі також має бути вказано термін його дії у разі, якщо на маршруті є автоматизована система обліку.

Нові вимоги до проїзного документа затверджені наказом Мінвідновлення № 502, який набере чинності 19 жовтня 2024 року. Наказ повністю відповідає нещодавно підписаному Президентом закону, який запроваджує електронний квиток.

Усі перераховані вище дані мають бути у будь-якій формі квитка. Електронний також прирівняно до друкованого.

Наступний крок – затвердити технічні вимоги до автоматизованих систем обліку оплати проїзду, щоб вони були сумісними одна з одною та могли використовуватись громадами та перевізниками.

Нагадаємо, валідація проїзду в «Київ Цифровий» доступна на 20 автобусних маршрутах.

Фото:

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Технології4 дні тому

«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними

День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...

Суспільство2 тижні тому

Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії

Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...

Суспільство2 тижні тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

Суспільство2 тижні тому

Історичний зміст у кожній прикрасі: як ювелірний бренд з Дніпра популяризує українську культуру

«Двозуб Святослава», Трипільські Мадонни й олійні каганці — це все про український бренд ювелірних прикрас...

РЕКЛАМА: