Суспільство
В Україні з 2024 року будуть заборонені ртутні термометри. Чим вони небезпечні
Верховна Рада 29 травня проголосувала за приєднання до Мінаматської конвенції, яка обмежує використання ртуті.
Про це повідомляє Заборона.
Ртуть не розкладається, тож при потраплянні у навколишнє середовище, наприклад, з градусників чи батарейок або при виробництві цих продуктів, вона накопичується у повітрі, воді та ґрунтах.
Поступово метал стає частиною ланцюгів живлення, тож може опинитися в організмі людини не тільки з водою чи при диханні, а навіть через їжу. Отруєння речовиною призводить до багатьох тяжких наслідків, серед яких сліпота, глухота та божевілля.
Читайте також: Чортків, Вишнівець та Бакота. Куди поїхати під час війни? 10 нетипових місць для відпочинку
Закон, ухвалений парламентом, передбачає, що з 2024 року Україна припинить виробництво, імпорт та експорт продукції, що містить ртуть. Проте є кілька винятків, зокрема:
- продукти для потреб військової та цивільної оборони;
- що використовуються для досліджень та калібрування прилади, як еталонний стандарт;
- які не мають альтернативи, наприклад, люмінесцентні лампи з холодним катодом, зовнішні електроди для електронних дисплеїв і пристроїв вимірювання тощо;
- вакцини, що містять тимеросал як консервант.
«Долучення України дозволить у подальшому унеможливити такі ситуації, як із заводом “Радикал”, коли сотні тонн ртуті опинилися просто неба в українській столиці», – коментує міністр довкілля Руслан Стрілець.
Довідка
Розташований біля метро «Лісова» завод «Радикал» припинив роботу наприкінці 1990-х після приватизації. Після зупинки виробництва у 1996 році токсичні речовини, зокрема радіоактивні, залишилися в ґрунті та на устаткуванні.
Тоді екологічна інспекція зафіксувала на території заводу 134,6 тонни ртуті, 109 тонни сірчаної кислоти, 44 тонни ртутних шламів, 62 тонни соляної кислоти, 12,5 тонни аміаку, 486 тонни – шламів солерозчинення та близько 2500 тонн інших відходів.
Нагадаємо, в Україні запустили Національний портал з імунізації, де можна знайти вичерпну інформацію про вакцинацію.
Фото: pixabay.com
Суспільство
Суспільство
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ