Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Чортків, Вишнівець та Бакота. Куди поїхати під час війни? 10 нетипових місць для відпочинку

Опубліковано

Шукаєте, куди поїхати на вихідних, але гугл-пошук щоразу пропонує ті самі варіанти? Підготували добірку з 10 нетипових місць для короткого відпочинку. Маловідомі пам’ятки, водоспади Буковини та розкішні палаци у нетуристичних селах. Обирайте будь-який варіант та плануйте поїздку вже зараз! Спойлер: радимо додати цей список в закладки, адже однієї поїздки точно виявиться замало.

1. Домініканський костел (Чортків, Тернопільська область)

Костел Святого Станіслава (або ж Домініканський) збудовано 400 років тому для домініканських ченців за наказом тодішнього власника міста Станіслава Гольського. Утім наприкінці XIX століття будівля вже не могла вмістити всіх парафіян, тож старий храм частково розібрали, а на його місці за проєктом, польського архітектора, Яна Саса-Зубжицького на початку ХХ ст. звели новий – у стилі надвіслянської готики.

куди поїхати: Чортків

Споруда належить до пам’яток архітектури національного значення та входить до семи найвеличніших католицьких храмів України. І хоча костел частково нагадує оборонну споруду (зрештою, таку роль будівля виконувала доволі тривалий час), сьогодні у його стінах проводять культурні та релігійні заходи. І це чудова нагода, аби відвідати пам’ятку й нестандартно провести вихідні. 

2. Вишнівецький палац (смт Вишнівець, Тернопільська область)

Ще одна пам’ятка на Тернопільщині – Вишнівецький палац. Оноре де Бальзак назвав його «малим Версалем», оскільки палац нагадав письменнику рідну Францію. Воно й не дивно, адже завдячувати цій пам’ятці варто саме французьким архітекторам. Ба більше, одна із зал – банкетна – була точною копією Версальської Дзеркальної зали. 

Вишнівецький палац був побудований у XVIII столітті, його архітектура – яскравий приклад барокового стилю. Сьогодні це музей і культурний центр, де регулярно відбуваються різноманітні виставки та експозиції, присвячені культурі та традиціям українців. У село Вишнівець можна сміливо їхати на цілий день. Після екскурсії залами палацу можна відпочити біля озера і скуштувати страви української кухні в місцевому ресторані. Або ж влаштувати пікнік на території парку палацу. Його площа, між іншим, сягає 220 га. 

3. Садиба в селі Самчики (с. Самчики, Рівненська область)

Поціновувачам старовинних будівель слід звернути увагу ще й на Садибу у селі Самчики, що на Рівненщині. Пам’ятка складається з двох будівель: головного будинку та каплички. Палацово-парковий ансамбль зберігся до наших днів практично недоторканим а ще справедливо вважається однією з кращих пам’яток зрілого класицизму в Україні.

Куди поїхати: Самчики

Пам’ятка розташована у тихому та спокійному місці, де можна відпочити від шумного міського життя. Прогулятися ландшафтним парком, проїхатися на велосипеді чи пограти у футбол. А якщо є бажання та навички – обов’язково спробуйте свої сили у риболовлі.

4. Бакотська затока (Хмельницька область)

Її називають «українською Атлантидою». І справді, Бакотська затока – це про неймовірні пейзажі. Каньйони та пагорби, ліси й поля, села і товтри надихають своєю величчю. Затока розташована у Хмельницькій області, за 55 кілометрів від Кам’янця-Подільського. Крім того, неподалік можна натрапити на Скельно-печерний монастир – єдину пам’ятка, що вціліла в цій місцевості після затоплення. Там ви знайдете джерела з мінеральними водами, які, подейкують, мають цілющі властивості. 

Куди поїхати: Бакота

Зважаючи на те, що готелів біля затоки немає, краще зупинитися у самому Кам’янці-Подільському і приїхати в Бакоту на цілий день. Тут є дерев’яний пірс, катамарани та кілька човнів, аби ви вдосталь насолодилися водними розвагами. А для того, щоб ваш вечір був максимально комфортним, не забудьте взяти з собою теплий одяг та засіб від комарів.

5. Деренівська купіль (с. Нижнє Солотвино, Закарпатська область)

Оздоровчий вікенд в Україні – абсолютно досяжна ціль. У санаторному комплексі «Деренівська купіль», що на Закарпатті, можна провести по-справжньому насичені вихідні. Курорт приваблює туристів термальними джерелами, сучасною інфраструктурою, лікувальними процедурами та чистим повітрям.

Куди поїхати: Закарпаття

Тут радимо відвідати басейни з гідромасажем та джакузі, сауни та хамам. Також є можливість доєднатися до лікувальних процедур. Значною перевагою є те, що на курорті працюють досвідчені лікарі, які допоможуть підібрати методи лікування, а за потреби – проконсультують. До того ж відпочинок у «Деренівській купелі» можна зробити дійсно активним, займаючись в сучасному тренажерному залі, граючи в теніс, мінігольф, волейбол чи бадмінтон.

6. Селище Сатанів (Хмельницька область)

Куточок природи, який називають українською Швейцарією, точно не залишить вас байдужими. Сатанів – місце для тих, хто бажає відпочити тілом і душею, адже тут є можливість скористатися цілющими мінеральними джерелами й провести час у санаторіях. 

Загалом Сатанів – це селище, розташоване в Хмельницькій області. Навколо – гори та ліси, річка Збруч, Національний парк «Подільські Товтри» і заповідник «Медобори». Сатанів запрошує не тільки на оздоровчі програми, а й на гірськолижний курорт. Тут облаштована вся необхідна інфраструктура: від спортивних майданчиків до басейну й сауни. Крім того, на території курорту діють гарячі чани. 

7. Водоспад Кудринець (с. Зелена, Івано-Франківська область)

Подорож Карпатами – це завжди крута ідея, правда ж? Аби відчути себе частиною дикої природи та отримати масу позитивних вражень, туристи нерідко обирають Кудринець. Цей водоспад висотою понад 6 метрів розташований в Івано-Франківській області, на південному сході від села Зелена. Кудринець неповторний тим, що вода спадає численними невисокими каскадами, що нагадують сходи.

Вирушаючи назустріч водоспаду, не забувайте помічати красу навколо: мальовничий ліс, природні ландшафти, рідкісних птахів. Також недалеко від водоспаду Кудринець є Гора Синячка і Манявський водоспад, які, безсумнівно, також варті вашої уваги!

8. Колишня садиба Потоцьких (Немирів, Вінницька область)

Садиба Потоцьких в селі Печера – це історичний скарб, який варто відвідати кожному, хто хоче познайомитися з українським минулим. Садиба розташована на Поділлі, поблизу ріки Південний Буг. Колись тут був багатий маєток Потоцьких-Свейковських.

Сьогодні ви можете прогулятися алеями старого парку, а також побачити мавзолей-усипальницю в неороманському стилі, спроєктований відомим архітектором Владиславом Городецьким у 1904 році. Декоративні елементи усипальниці нагадують повітряне мереживо. Крім того, на базі садиби функціонує костел Святого Андрія, де відбуваються недільні служби. Сам палац Потоцьких був розібраний більшовиками у 20-х роках минулого століття, а на його фундаменті побудована обласна лікарня.

9. Водоспад Ковбер (Чернівецька область)

Вирушити до водоспаду весною, коли туристів ще не так багато, справді розумне рішення! Водоспад Ковбер висотою 3,5 метри розташований у Чернівецькій області. Там, між містом Вижниця і селом Путила, протікає річка Смугар, на якій утворилося щонайменше вісім водоспадів, які також називають Смугарськими або Буковинськими водоспадами. І Ковбер – один із них.

Тому, якщо ви цінуєте активний відпочинок і природу, водоспад Ковбер – ваш вибір. Прогулянка до водоспаду може виявитися непростою і вимагати певної фізичної підготовки, тож переконайтеся, що ви готові до таких пригод. Беріть із собою зручне взуття, рюкзак із питною водою та снеки, а також камеру, аби зробити пам’ятні фотокартки.

10. Олицький замок (с. Олика, Волинська область)

Перша на території України бастіонна споруда – Олицький замок. Це володіння литовських князів Радзивіллів. Замок розташований у селищі Олика на Волин, яке Радзивілли отримали від імператора Карла V в 1547 році та володіли ним до 1939 року. Замок у цій місцині почали розбудовувати приблизно у 1564 році.

Насамперед замок виконував оборонну функцію – витримав безліч облог протягом кількох десятиріч. Згодом поруч із замком побудували Троїцький колегіальний костел. Споруда у стилі бароко проєктувалася архітекторами Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна. Наразі костел потребує реконструкції, але це не завадить оцінити всю велич споруди.

Суспільство

Супергерої у кімоно: як діти з вродженими хворобами борються за те, щоб жити як всі

Опубліковано

«Кііііі-яаааа» — кричать в один голос троє хлопчиків у білих кімоно в залі для реабілітації. «Рей» — поклон, голови торкаються зелених матів. Три пари очей стежать за тренеркою — 21-річною Олею, — яка впевненим голосом повторює команди.

Та це не звичайні школярі, що після уроків пішли на гурток. Кожен з хлопчиків має вроджену хворобу й живе без батьків у медичному центрі «Дім метеликів», що допомагає діткам з інвалідністю та невиліковними діагнозами у «Місті добра». Цей гурток карате тут називають «Бойовими метеликами». 

Троє друзів двічі на тиждень перетворюються на каратистів у кімоно, відпрацьовують удари, вчаться поваги та показують суперсилу — сміливість боротися з діагнозом, навіть якщо здається, що це неможливо.

Про «Дім метеликів»

«Дім метеликів» — це неофіційна назва ліцензованого медичного центру, який об’єднав у собі госпіс для паліативних дітей (з невиліковними діагнозами) та реабілітаційне відділення. ⁣⁣Усі його послуги безкоштовні⁣ й покриваються завдяки благодійним внескам. У стінах центру лікують та доглядають діток від народження до 14 років. Крім медичної частини, тут намагаються організувати й дозвілля для пацієнтів — малювання, гімнастику та карате. 

ШоТам побував на занятті «Бойових метеликів» і розкаже про кожного каратиста та його суперсили.

Халк: відстоює свої кордони та першим опанував карате

Максиму 10 років, він має діагноз ДЦП. Батьки мали наркотичну залежність, тож хлопчик ріс майже без уваги — тільки навчився повзати, і свої перші кроки він зробив у «Домі метеликів». У центрі він уже рік, і медики бачать зміни.  

Максим уважно слухає, що каже тренерка Оля. Фото: Ольга Івасюк

На карате Максим пересувається на колінах — так йому звично. Але якщо потрібно, наприклад, дістати іграшку з вищої полиці, то він встає, хоч поки й ходить з підтримкою. А ще хлопчик добре рахує — він найперший з-поміж усіх вивчив лічбу до 10 японською, і перші точні удари вдавалися саме в нього. 

«Ці діти мають повноцінне право на освіту, на щасливе дитинство, на життя. Незважаючи на те, що в них є певні обмеження, для мене вони звичайні. Вони спокійно займаються карате», — каже Оля, яка спочатку стала в центрі нянею, а тоді й тренеркою для непосидючих хлопців.

Максим на все має свій погляд: якщо йому щось несмачно, то навіть попри те, що їжа подобається його друзям, він їсти не буде — вміє відстоювати свою кордони. 

Хлопчик захоплюється Халком — міцним супергероєм, що вміє постояти за себе. Силу свого кумира він показує на заняттях з карате: відпрацьовує удари й має дух суперництва. Та там важливий також дух дружби, тому коли Оля помічає, що Максим насміхається над кимось із друзів, який прибіг пізніше, то нагадує, що «тут ми не сміємося одне з одного». А чому? «Бо ми одна команда!» — в один голос кричать малі каратисти. 

Каратисти разом з Олею відпрацьовують удари. Фото: Ольга Івасюк

«Лікарі борються за життя дітей, лікують, продовжують їхні дні. А я даю дітям можливість навчатися, розвиватися. І це теж командна робота — психологів, реабілітологів, логопедів», — зауважує Оля. Щоб підготувати хлопців до занять, їм довелося пройти консультації та огляди лікарів, працювати з фахівцями. 

Звісно, карате не було ідеєю самих хлопців. Коли медичний директор «Дому метеликів» Денис Колюбакін дізнався про ці навички Олі, то запропонував їй взятися за гурток:

«Ми їх так хитренько заохочували — на планшеті показували фото каратистів і питали: “Що б ти на це сказав?”, а дитина: “Я хочу! Давай уже завтра буде?”. І все — кімоно купили й почали. Спочатку діти трохи остерігалися, а тепер тільки й чекають на ці заняття».

Спайдермен: має особливі ноги та називає себе директором

Між Максимом та Михайликом сидить Ваня. У нього не згинаються коліна, тож хлопчик має спеціальні бандажі від стегна до стопи. Але це не зупиняє малого каратиста — він спритно сідає, перевертається на живіт і бігає. 

Старша медсестра Христина каже, що восьмирічний Ваня називає себе директором реабілітаційного центру. Він дуже любить ходити в школу й підбирати собі стильний одяг. Хлопчик обожнює піжами-кігурумі. А ще у нього чудова пам’ять — він з легкістю запам’ятовує людей, з якими знайомиться, і вивчає англійську мову.

Ваня — прихильник Спайдермена, навіть має його костюм. А ще він вірить, що в нього теж є особливі здібності, адже він і сам особливий — таких ніг більше ні в кого немає.  

Ваня на занятті з карате в «Домі метеликів». Фото: Ольга Івасюк

Хлопчик — сирота, і якщо раніше він не запитував про своїх батьків, то коли почав минулого року ходити до школи, у нього все частіше виникають такі болючі питання. У «Домі метеликів» усі обожнюють Ваню та намагаються його забезпечити всім необхідним.

«Що треба дитині? Здоров’я та щастя. У більшості дітей, які перебувають в “Місті добра”, немає батьків, але кожен з нас старається віддати себе сповна й створити такі умови, щоб діти не відчували від цього дискомфорту», — ділиться Денис.

Друзі почали займатися карате у вересні минулого року. Оля каже, що спочатку за непосидючістю каратистів було складно помітити результат, але вже в грудні тренерка побачила зміни — хлопці опанували основні прийоми. Для привернення їхньої уваги в Олі на шиї є чорний свисток на шнурку. 

«Карате — це той вид спорту, де ти заходиш на татамі, робиш поклон — це повага, — і коли закінчуєш, теж робиш поклон. Це про мудрість і філософію. Мистецтво дуже давнє, тонке та витончене», — пояснює тренерка.

Ваня дещо нетерпляче виконує команди Олі, кілька разів повторює, що вже не хоче займатися, але все ж іде до кінця. Наприкінці тренування хлопці отримують по цукерці та збираються в тісне коло, щоб традиційно завершити заняття здмухуванням паперових метеликів. Тут теж потрібна дисципліна — вони мають дочекатися, поки Оля поставить виріб на простягнуту долоню, та всім разом здмухнути. Метелики легко кружляють і приземляються на мати. 

«Ми вирішили створити щось таке, що покращить емоційний фон дітей, їхню дрібну моторику. Щось, що допоможе витягати їх і мотивувати, зможе створити з відокремлених дітей єдиний колектив, де вони стануть друзями», — каже медичний директор «Дому метеликів».

«Бойові метелики» з паперовими метеликами наприкінці заняття з карате. Фото: Ольга Івасюк

Супермен: шибеник, який обіймає до хрускоту кісток

У Михайлика є свій ритуал на завершення заняття з карате — обійми з Олею. Він радісно підбігає до тренерки та міцно обіймає її за талію, тулиться. Хлопчик подолав довгий шлях до «Дому метеликів»: спочатку жив у київському дитбудинку, після повномасштабного вторгнення його разом з іншими дітками евакуювали в Тернопіль, а вже звідти він переїхав до Чернівців. 

Михайлик з радістю відвідує заняття. Фото: Ольга Івасюк

Семирічний Михайлик має русяве волосся й носить окуляри. Нещодавно хлопчикові зробили операцію на спині, тож зараз він проходить реабілітацію. Та попри такий невинний вигляд, він ще той шибеник.

Михайлик дуже любить читати, запам’ятовує казки та віршики. А також обожнює годинники — це його улюблена іграшка. Має цілу колекцію, адже всі йому їх дарують. Ще одна його пристрасть — різноманітне взуття. 

Весь персонал центру впізнає Михайлика за його фірмовою фразочкою «Ти моє коханнячко» та обіймами до хрускоту кісток. Особливо він любить тварин, зокрема, лежати на великій кудлатій собаці Лайлі — така у нього каністерапія. 

Влітку минулого року, коли він тільки потрапив у «Місто добра», йому було складно звикнути, але вже невдовзі хлопчик став серцем цього місця: ніжним, добрим і трішки з хитринкою. Христина пригадує, як ввечері питала Михайлика про його справи, а він — руки в боки й каже: «Я не знаю, що тобі сказати. Вони так негарно себе поводять, а я такий слухняний» — та саме він часто підбиває друзів на різні капості. У цій трійці супергероїв він схожий на Супермена: у звичайному житті — хлопчик в окулярах, але в ньому криється велика сила. 

Коли заняття закінчується, зала для реабілітації порожніє. Хлопці підіймаються з нянею у свої кімнати, але ще чути, що дорогою обговорюють тренування, щоб за кілька днів прийти на наступний урок карате, знову перевдягтися в кімоно й завдати ще одного удару по своїй хворобі. 

Читати далі

Суспільство

Український військовий провів із турнікетом на нозі 36 діб і зміг вижити (ВІДЕО)

Опубліковано

Український захисник Олександр вижив після того, як провів із турнікетом на пораненій нозі 36 діб. Сил триматися йому давали думки про родину та зустріч із синами.

Про це розповіли в інстаграмі ШоТам за матеріалами Харківського шпиталю.

Як чоловік отримав поранення

Боєць отримав поранення під Вовчанськом на Харківщині, наступивши на міну. Через постійні ворожі атаки, евакуації з передової довелося чекати понад місяць. Увесь час Олександр провів з щільно затягнутим джгутом, що і врятувало його.

«36 діб турнікета — це 900 годин. Ми не зустрічали в літературі даних про такий довготривалий турнікет. Людина вижила завдяки правильному менеджменту турнікета, взагалі за рахунок того, що його наклали і не чіпали», — зазначив заступник начальника Харківського шпиталю Вячеслав Курінний.

Читайте також: Їх познайомила війна: це історія подружжя з Інтернаціонального легіону

Лікування та реабілітація

До Харківського шпиталю Олександр потрапив у важкому стані. Він був настільки втомленим, що навіть не пам’ятав, коли востаннє їв та пив. У нього була анемія, зневоднення, велика крововтрата і почався некроз ноги. Операція була ризикованою, але медики зробили все можливе, і чоловік витримав.

«На жаль, виконана ампутація тієї ділянки кінцівки, яка була з турнікетом, але якщо б цей турнікет зняли, — він би помер»‚ сказав Вячеслав Курінний.

Медики назвали випадок бійця справжнім дивом, а його — міцним чоловіком. Бо вже на другий день після ампутації, Олександр почав ходити на милицях. На захисника чекає подальше лікування, реабілітація і протезування.

«Я вже усвідомлював що я втрачу ногу і я вже не зациклювався, я розумів, що втрачу. Ну і цим жив. Хотів жити, хотів до родини»‚ — сказав Олександр.

У військового двоє синів: старшому 12, а молодшому всього 2 роки. Заради них він зміг протриматися так довго, попри складне поранення.

Нагадаємо, що подружжя відомих сироварів із Бердянська стали на захист України (ВІДЕО).

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Харківського шпиталю

Читати далі

Суспільство

На Київщині запустили безплатний курс для підготовки до нацспротиву

Опубліковано

На базі Київського обласного центру зайнятості жителі області у лютому та березні зможуть пройти одноденний курс з тактичної медицини за алгоритмом MARCH.

Про це повідомили в Київській обласній військовій адміністрації.

Групи для навчання збирає Київський обласний центр зайнятості, який надасть приміщення для занять у всіх районах області.

«Заняття будуть проводити інструктори нашого центру, які мають великий бойовий досвід та є ветеранами Третьої штурмової бригади, бригади “Азов” та інших легендарних підрозділів. Матеріальну базу для навчань забезпечує наш центр. Ми відкриті до співпраці з організаціями та компаніями, бо вважаємо, що тільки навчаючи вже зібрані групи або трудові колективи, можна пришвидшити підготовку населення на рівні області та держави загалом», — зазначив директор Київського обласного центру підготовки населення до нацспротиву Володимир Авдєєнко.

У КОВА додали, що у 2024 році Київський обласний центр підготовки населення до нацспротиву провів чотири базових курси, понад 25 одноденних курсів і випустив більш ніж три тисячі курсантів.

Нагадаємо, що на Південному вокзалі в Києві встановили «Серце України» (ФОТО).

Також ми писали, що Миколай Сєрга випустив пісню «Я буду кохати тебе», кліп зняли в аеропорту «Бориспіль» (ВІДЕО).

Фото обкладинки: сайт КОВА

Читати далі