Український криголам «Ноосфера» завершив другий антарктичний сезон

Український науково-дослідний криголам «Ноосфера» завершив другий антарктичний сезон, повідомили у Міністерстві освіти та науки України.  

Судно вже прибуло з Антарктики до Кейптауна, доправивши три експедиції:

• зимувальний загін 27-ї Української антарктичної експедиції, учасники та учасниці якої протягом року працювали на нашій станції «Академік Вернадський». Це науковці за напрямами геофізика, біологія, метеорологія, а також команда життєзабезпечення;
• сезонний загін, що виконував завдання на «Вернадському» впродовж антарктичного літа. Це вчені та технічні фахівці;
• учасників польської антарктичної експедиції зі станції «Арцтовський».

Загалом другий сезон «Ноосфери» тривав 4 місяці і складався з 2 частин.

У грудні 2022-го судно вирушило з Кейптауна до Антарктики, доставивши до станції «Арцтовський» команду польських полярників, а до станції «Академік Вернадський» — загін українських технічних фахівців. Також на обидві бази доправили вантажі. Відтак «Ноосфера» залишила Антарктику й прибула до Пунта-Аренасу (Чилі). Всю цю частину шляху криголам долав під керівництвом капітана Павла Панасюка.

Читайте також: Як ми відкрили свій «Пункт незламності»: з генератором, Starlink і настолками. Кейс «Солом’янських котиків»

Наприкінці березня судно знову вийшло до Антарктики з 28-ю Українською антарктичною експедицією на борту та вантажами, необхідними для зимівлі нової команди. Забезпечивши ротацію річних експедицій на станції «Академік Вернадський» та забравши польських полярників зі станції «Арцтовський», криголам вирушив до Кейптауна. Ця частина шляху пройшла під керівництвом капітана Олександра Гришка.

Читайте також: Де проголосили Акт Злуки? А що було за рік до цього? Тест до Дня Соборності України

За сезон судно 4 рази перетинало найбурхливіше місце планети — протоку Дрейка. Але найекстремальніші умови довелося пережити вже дорогою до ПАР, в Атлантичному океані. Там «Ноосфера» на 4 дні зіштовхнулася з тропічним штормом: вітер сягав 60 вузлів (31 м/с), а хвиля — 8-9 метрів. Але завдяки професійній роботі команди всі перешкоди були подолані.

Усі поставлені завдання були виконані, й «Ноосфера» повернулася до Кейптауну.

Найближчим часом наші полярники літаками та наземним транспортом діставатимуться додому. «Ноосфера» ж найімовірніше залишиться в Кейптауні до наступного антарктичного сезону: повернення судна в Україну до завершення повномасштабної війни не планується.

Читайте також: Олександра Екстер? Хіба це не російська художниця? Час дізнатися більше про амазонку українського авангарду (ТЕСТ)

«Усі ми мріємо та докладаємо максимальних зусиль, щоб настав той час, коли Україна відзначатиме Перемогу, а ми зустрічатимемо нашу чудову «Ноосферу» в Одесі. Але нині можемо пишатися тим, що флагман українського науково-дослідного флоту вже другий рік поспіль успішно виконує антарктичну місію. Не зупиняємося попри всі спроби ворога нас знищити», — зазначив директор НАНЦ Євген Дикий.

Про криголам

«Ноосфера» — це справжній «плавучий інститут», який дозволяє охопити дослідженнями 90% площі океанського дна. На його борту — вісім лабораторій, де одночасно можуть працювати до пів сотні науковців. На ньому можна здійснювати роботи в будь-якій точці Світового океану й прокладати довгі маршрути завдяки автономності плавання до двох місяців.

Читайте також: «Усе розкупили, приймаю передзамовлення». Як стати підприємцем у 12 років? Історія школяра, який створив екоферму на підвіконні

Крім того, на палубах є можливість розташувати додатково п’ять лабораторій у морських контейнерах із забезпеченням їх електрикою та всім необхідним. По всіх лабораторіях і житлових каютах протягнуто Ethernet, тому працювати на ноутбуці можна ледь не з кожного куточка судна. Одночасно на борт можна прийняти до 50 науковців, які матимуть комфортні умови роботи та відпочинку, адже на ньому є не тільки кают-компанія, яку можна перетворити на імпровізований конференц-хол, а й навіть бібліотека.

Особлива гордість судна — дві лебідки, що дозволяють занурювати різноманітні прибори на кабель-тросах на глибину до восьми кілометрів і керувати ними на цій глибині. За робочими характеристикам — це справжній криголам, який може проходити крізь суцільний лід.

Нагадаємо, у середині квітня ми повідомляли, як криголам «Ноосфера» вирушив з Антарктиди з українськими полярниками.

Фото: Олександр Гришко, Анатолій Андрєєв.