Глинянський візерунковий текстиль визнали культурною спадщиною України

До нематеріальної культурної спадщини України увійшов елемент зі Львівщини, а саме — глинянський візерунковий текстиль.

Про це повідомили на сайті Львівської обласної військової адміністрації.

Зазначається, що відповідний наказ підписав міністр культури та інформаційної політики України.

Про зародження текстилю у Глинянах

Глиняни – місто у Золочівському районі, розташоване за 40 км від Львова. Відоме своєю традицією килимарства і ткацтва. Ткацтво у Глинянах було одним із найважливіших промислів зі середини XVIII століття, тут навіть виготовляли вітрила для флоту Польщі.

Із технічним прогресом потреба у такому виробництві згодом зникла, тож у місті, де чи не кожна господиня вдома мала ткацький верстат, почали робити килими. Таке виробництво «на дому» у Глинянах об’єднав у загальне ремесло глинянський священик Филимон Решетолович наприкінці ХІХ століття. Він заснував офіційне ткацьке товариство, яке стало основою у формуванні килимарства як великого промислу у місті, а також відкрив фабрику.

Читайте також: Примаченко чи Приймаченко? А хто це взагалі? 12 фактів-запитань про українську генійку наївного мистецтва

Занепале після Першої світової війни виробництво у Глинянах взявся відроджувати підприємець Михайло Хамула, який і прославив на весь світ глинянські килими. Згодом їх продавали магазинах у Ґданську, Варшаві та Парижі. Втім із приходом радянської влади легендарне виробництво націоналізували, а Хамулі через переслідування довелось втікати за кордон. Із 1993 року килимарська фабрика у Глинянах перестала остаточно працювати.

Місцеві мешканці Глинян зберегли традицію ткацтва і килимарства, тож досі плетуть килими та інші подібні вироби для себе. Також у місті є навчально-виробничий комплекс «Мозаїка», де облаштували музей глинянського килимарства, а також проводять навчання й майстер-класи. Заклад відкрили за ґрант Євросоюзу.

Про Глинянський візерунковий текстиль

Глинянський візерунковий текстиль — це широкий асортимент рукотворних художніх тканин. Це вишивані і гладко ткані, ворсові вовняні і шовкові килими, ткані та вишивані заслони на вікна і двері, накриття на стіл і ліжка, рушники, ткані і вишивані святкові жіночі фартухи, святкове вбрання, весільні строї,  сценічні костюми, трикотажні вироби – светри, безрукавки, жіночі костюми тощо. 

Читайте також: Бойові завдання? Не все так просто. До чого готуватися жінкам, які прагнуть мобілізуватися – відповідає військова

Особливо популярними були і залишаються рукотворні гладкоткані килими. Для їхнього виготовлення є два способи. До прикладу, рахункова техніка ткання, яка уможливлює відтворення складних високохудожніх тканин.

Також побутує й інша техніка як-от виготовлення гобеленів на горизонтальних кроснах за рисунком під бердо. Ці два способи урізноманітнюють глинянські візерункові килими, не кажучи вже про величезну кількість узорів, які тут побутують – геометричні, квіткові, сюжетно-тематичні тощо.

Дивіться відео: Гетьманша із Полтави та благодійниця: вийшов мульфільм про Єлизавету Милорадович

Окремо виділяється вишивка Глинян та околиць Зокрема, у цьому контексті виділяються вишиті покривала на ліжка, рушники, обруси, покривала на скрині тощо, в яких поряд з прадавніми знаками та символами присутні написи, які відображають прадавню мрію українців про відновлення незалежної держави, з такими написами як: «Боже Великий, Єдиний, Русь-Україну Храни», «За Україну, за її волю», із зображеннями синьо-жовтих прапорів, тризуба, герба Галичини – лев з короною, тощо.

Нагадаємо, Гуцульське бондарство визнали надбанням культурної спадщини України.

Також Надсянську говірку на Львівщині внесли до списку культурної спадщини України.

Фото: loda.gov.ua.