Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Бойові завдання? Не все так просто. До чого готуватися жінкам, які прагнуть мобілізуватися – відповідає військова

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Марії Смірновій 23 роки, і останні сім місяців вона щоранку одягає український однострій. Дівчина вирішила мобілізуватися, коли зрозуміла, що волонтерства вже недостатньо, аби почуватися дійсно корисною. Відтоді вона обіймає посаду діловода в одному з підрозділів ЗСУ.

У розмові з ШоТам Марія розповіла, до чого варто готуватися жінкам, які прагнуть одягнути піксель та присягнути на вірність народу України. Спойлер: насамперед варто подбати про взуття та особисту гігієну.

Я мобілізувалася до «своїх» – так завжди простіше

Я мобілізувалася більш ніж пів року тому, і точно можу сказати, що не шкодую. Це був мій свідомий вибір, коли я зрозуміла для себе, що волонтерство – це недостатня допомога війську від мене під час повномасштабної війни. Перед цим я активно волонтерила, діставала для бійців все, що було потрібно, навіть те, що здавалося неможливим. 

Крім того, з початком російського вторгнення я втратила роботу, адже мій керівник одразу став до лав захисників і закрив свій бізнес. Тому трималася я лише на волонтерстві та допомозі свого хлопця і друзів. 

Тож за кілька місяців допомоги у тилу – мобілізація стала для мене абсолютно логічним та виваженим рішенням. До того ж мені запропонували долучитися до прекрасного батальйону, де я мала знайомих, а йти до «своїх» – завжди простіше. Це, до речі, моя перша порада тим дівчатам чи жінкам, які хочуть прийти на службу. 

військова

Шукайте знайомих, це допоможе з адаптацією

Вже зараз, після того, як отримала трохи досвіду, я можу розповідати про українську армію і, особливо, про жінок у війську. За моїми спостереженнями, з плином великої війни дівчат у війську стає дедалі більше. Хтось мобілізується, хтось переводиться з батальйону в батальйон, а хтось приходить до командира і просить взяти під своє крило до конкретного підрозділу. 

Якщо з’явилося бажання одягти військовий піксель і додати «родзинки» у своє життя, я раджу йти туди, де є бодай хтось зі знайомих. Адже саме це полегшить контраст між очікуванням та реальністю. Через знайомих можна дізнатися про умови, в яких перебувають військові у батальйоні, про забезпечення необхідними речами, а також про ставлення керівництва, побратимів чи посестер до новеньких. 

Та й загалом, це як у звичайному цивільному житті: знати когось в обличчя завжди приємніше, аніж йти у повну невідомість. Через знайомих, імовірно, буде простіше налагодити контакт з рештою людей у новій та незнайомій для вас ситуації.

Ще варто розуміти, що в армії немає однакового соціального зрізу людей. Тут максимально строката та різношерста аудиторія: від тих, хто закінчив 7 церковних класів, і до тих, хто отримує вже третю вищу освіту. Це водночас цікаво, але може спричинити певні непорозуміння між військовослужбовцями. Важливо вміти слухати, прислухатися, поважати одне одного і домовлятися.

Потрапити на бойове завдання – не так просто, як здається

Я – діловод одного з підрозділів ЗСУ. Це означає, що моя робота пов’язана з документами, як насправді й у більшості жінок у війську. Зазвичай саме цю посаду отримують жінки, які приходять на службу. Звісно, тут не йдеться про бойові виїзди, це не про цілодобовий ризик своїм життям. Але це не менш важливо і не так просто, як здається

Адже контролювати потрібно кожен папірець і далеко не всі вміють з першого разу складати і писати рапорти так, щоб їх не довелося переробляти. Саме тому потрібні діловоди, які можуть навести лад там, де це потрібно. 

Читайте також: «Я не хочу нікуди бігти». Історія журналістки з Києва, яка замість евакуації обрала службу в теробороні

А от потрапити на бойові виїзди – не так просто. Насамперед потрібно мати чимало навичок і знань. Адже більшість військових відхрещуються від жінок, бо впевнені, що їх потім потрібно буде рятувати, витягати, нести мало не на руках. Ніхто не захоче слухати: «Мене не потрібно рятувати, я можу сама, піклуйтеся про себе». 

Утім ніхто не каже, що жінці неможливо потрапити на війну. Це далеко не так, але для цього потрібно докласти чимало зусиль. Зокрема здобути необхідні знання у тій галузі, де ви хотіли б розвиватися, і намагатися пробиватися туди, де не вщухають обстріли. І вже тоді ваші навички знадобляться, аби змусити ворога замовкнути.

мобілізація жінок

Мобілізуватися зараз важче, ніж пів року тому

Наразі приєднатися до війська дещо складніше, аніж, наприклад, у квітні. Тоді, коли потрібні були люди, мало хто звертав увагу на вік, стать, здоров’я та наявність неповнолітніх дітей у добровольців. Натомість сьогодні потрібно пройти чимало лікарів, аби точно переконатися, що ваше здоров’я витримає всі армійські навантаження. 

Тому отримати бажаний квиток і одягнути однострій вдасться не всім, хто цього так хоче. Тобто без належного фізичного стану, а саме гарного здоров’я, ані чоловіка, ані жінку на службу не візьмуть. А тому можна сказати, що армія поступово починає повертатися до всіх норм і точностей, які були у нас до 24-го лютого. 

Жіночою гігієною забезпечують лише волонтери 

Раджу підготуватися до армії, як фізично так і психологічно. Це не п’ятизірковий готель і геть не зручні апартаменти на сході чи півдні України. Ні. Умови можуть бути абсолютно різними. І, як правило, такими, до яких мало хто звик. Це може бути приміщення без опалення чи взагалі намет із буржуйкою, біля якої доведеться чергувати, щоб вчасно підкинути дрова. 

Це зазвичай спільний душ і спільна кімната з чоловіками. Доволі рідко у підрозділі буває достатньо жінок, щоб робити для них окреме комфортне приміщення. І до цього доведеться звикнути, щоб якісно виконувати свою роботу. Мені пощастило, бо там, де я зараз, є можливість бути з жіночим колективом і мати навіть окрему вбиральню. 

Але так буде не завжди і не далеко не всюди. Важливий момент про жіночу гігієну. Армія нею не забезпечує. Це тільки волонтерська допомога або ж ваша власна ініціатива. Те, що потрібно жіночій частині нашого батальйону, привозять виключно волонтери, при чому намагаються робити це цілими коробками. У нас вже їх стільки, що інколи не знаємо, де їх складати. Ми не домовлялися, а просто періодично хтось приходить і ставить коробку зі словами: «Це – жіноче». 

як жінкам мобілізуватися у ЗСУ

Сухий душ, серветки та зручне взуття – ваш «мінімум»

Попри наявність волонтерською допомоги я раджу самостійно запасатися усім, що вам потрібно. Адже тільки ви знаєте, що точно підходить, не спровокує алергію і буде комфортним. З обов’язкового – це сухий душ і гігієнічні серветки. Це те, що точно стане у пригоді. Адже сходити в душ – це розкішна опція, яка періодично буде недоступною. 

Унісекс. Це про форму в армії. Вона вважається унісекс і відрізняється розмірами. Та все ж у більшості випадків український піксель – з широкими плечима та вузькими стегнами. А це не підходить жінкам.Однак форма є, її завжди можна «підігнати» під себе. Для моїх розмірів знайшлося все, крім взуття. 

39 розміру, здається, тут просто не існує або дуже бракує. Але це не проблема, тому що я купила і ношу берці, в яких мені дійсно зручно. І вам раджу, адже ноги – це надважливо. Вони мають бути в якісному взутті, в якому нога не буде втомлюватися, пітніти і покриватися грибком. До слова, грибок – одна з найбільш популярних проблем на службі. 

Часто доводиться не знімати берці днями, якщо не тижнями. На щастя, зараз не березень 2022-го, коли всі магазини були зачинені і армійського взуття ніде немає. Тепер можна купити все що завгодно і за доступні ціни.

поради для тих, хто хоче мобілізуватися

Не ігноруйте відпустки та вихідні

Щодо психологічного навантаження. Моя посестра Наталя, яка з 2020-го року на контракті, пояснює: потрібно готуватися до того, що рідних ви не будете бачити місяцями. Це витримує не кожен чоловік і не кожна жінка. Ні коханого, ні батьків, ні дітей поруч немає і не буде. Подзвонити чи бодай написати повідомлення вдасться не завжди: то часу не буде, то зв’язку. 

Але до цього звикаєш, принаймні, Наталя звикла. З часом стане важче повертатися додому. Адже війна і цивільне життя – це дві різні речі, інколи хочеться кинути все, зібрати речі у баул і втекти додому. Та за кілька днів вже захочеться повернутися назад, бо служба затягує. 

Читайте також: Я – резервістка тероборони, і це не страшно. Як волонтерка Марта Юзьків тренується захищати Київ

Тому ще одна підказка: коли є змога – обов’язково беріть вихідні та відпустки. За новим законом військовослужбовці мають повне право брати відпустку і їхати додому, як і на будь-якій цивільній роботі.

Приїжджайте, робіть гігієнічний манікюр, пофарбуйте брови, попіклуйтеся про своє ментальне здоров’я і не забувайте про життя, яке було у вас до пікселя. Це не означає, що потрібно кидати роботу заради нігтиків. Однак перевантажуватися до повного вигорання також не варто.

Можу відверто сказати, що ані я, ані Наталя, ані інші дівчата поруч не шкодують про свій вибір. Він складний і періодично здається камінням на плечах, але це минає після чергової виконаної задачі. Якби у мене була можливість повернутися у минуле і знову опинитися перед вибором, я б без вагань вдруге одягнула український однострій. 

Суспільство

Буковинську тайстру визнали надбанням національної культурної спадщини України

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Буковинські та бессарабські тайстри стали визнали надбанням національної культурної спадщини України.

Про це повідомили на сторінці Чернівецької обласної ради.

«Включення тайстри до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини означає її загальнодержавне визнання. А також велику відповідальність у промоції та популяризації. Ми щиро раді, що один з найяскравіших і найпромовистіших атрибутів традиційного строю жителів Чернівецької області отримує друге життя», – йдеться в дописі.

Що таке тайстра

Тайстра – це традиційна ткана торбина, яку носять через плече. Для її виготовлення застосовують найдавніші види ткацтва. Історично вона була поширена в усій Чернівецькій області, а також Івано-Франківській та Закарпатській областях.

Території, де сьогодні побутує тайстра, значно менші. Проте – як сто років тому, так і сьогодні – вона відіграє утилітарну роль (слугує сумкою для закупів), обрядову (як одяговий аксесуар бере участь у весільному, поминальному обрядах), є виразним акцентом сучасного етнообразу і темою для натхнення художників та письменників.

Нагадаємо, до нематеріальної культурної спадщини України увійшов елемент зі Львівщини, а саме — глинянський візерунковий текстиль.

Крім того, прадавню традицію виготовлення дерев’яних ємностей – бондарство – що збережена на високогірній Гуцульщині, також визнали надбанням національної культурної спадщини.

Фото: facebook.com/oblrada.cv.ua.

Читати далі

Суспільство

Балаклійська громада Харківщини отримала «мобільний ЦНАП» від Швеції (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Деокупована Балаклійська громада, що на Харківщині, отримала «мобільний ЦНАП» від шведсько-українського проєкту PROSTO.

Про це ШоТам повідомили в команді проєкту.

Зазначається, що рішення щодо вибору громади було прийняте за результатами моніторингу та комунікації з деокупованими громадами та в координації з Харківською ОВА та профільними міністерствами. Насамперед враховували розмір громади, кількість населених пунктів та відносну безпеку.

«Одним із основних принципів, який впроваджуємо у відбудові, є її людиноцентричність. Саме тому ми сконцентровані перш за все на задоволенні базових потреб громадян, серед яких є й соціальні послуги, які надають ЦНАПи. Повернувши базову соціальну інфраструктуру в деокуповані громади, ми не тільки повертаємо туди життя, але й сприяємо поверненню українців, які змушені були покинути свої домівки», – зазначив міністр розвитку громад Олександр Кубраков.

З чого складається «мобільний ЦНАП»

Мобільний ЦНАП – це авто та два комплекти техніки для надання послуг мешканцям громади. До цього набору входять:

  • ноутбук;
  • портативний сканер;
  • лазерний принтер;
  • G Wi-Fi-маршрутизатор;
  • інвертор.

Загальна вартість такого набору разом із автівкою складає 834 000 гривень.

«Відновлення громад – один з ключових пріоритетів шведської підтримки України у гуманітарному напрямку. Ми розуміємо важливість швидкого відновлення і, разом з тим, якісної координації та співдії на різних рівнях. Я також хочу підкреслити важливість демократичного залучення мешканців до прийняття рішень по відновленню громади, – це найкраща запорука ефективних проєктів та прозорих і підзвітних суспільству процесів», – зазначила заступниця голови Місії Посольства Швеції в Україні Марія Ліндгрен-Салтанова.

Зазначимо, у грудні 2022 року 13 деокупованих громад Харківщини вже отримали першу кризову підтримку від проєкту – техніку та необхідне обладнання для поновлення роботи ЦНАП вартістю 1 140 000 гривень. PROSTO продовжить підтримку деокупованих громад Харківщини, Херсонщини та Миколаївщини у 2023 році.

Нагадаємо, воїни Збройних сил України вибили російських окупантів з Балаклії, що на Харківщині, та взяли місто під свій контроль 8 вересня.

Крім того, у звільненому місті Балаклія, що на Харківщині, відновили електропостачання. Наступним до живлення планують підключити деокупований Ізюм.

Фото: надані ШоТам.

Читати далі

Суспільство

Україна фінансуватиме ГО, які надають соціальні послуги людям із інвалідністю

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Держава фінансуватиме громадські об’єднання, що надають соціальні послуги людям з інвалідністю. 

Про це повідомили на сайті Міністерства соціальної політики.

Аби створити можливість спрямувати кошти державного бюджету на підтримку ГО та забезпечити прозорий механізм використання коштів, уряд ухвалив постанову про «Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об’єднанням осіб з інвалідністю». Цей документ визначає вимоги та критерії до ГО, які прагнуть отримати фінансову підтримку.

Читайте також: «Евакуація – це двосторонній процес». Як Fight for Right допомагають людям з інвалідністю під час війни

Зазначається, що фінансування зможуть отримати ГО, які надають особам з інвалідністю соціальні послуги, що відповідають держстандартам. При цьому громадське об’єднання може надавати одну або декілька послуг одночасно.

«Мінсоцполітики запроваджує зміни, які дозволять оптимально використовувати наявні ресурси. Це стосується і фінансування діяльності громадських організацій коштом держави. Щоб вони мали можливість і далі функціонувати, залучаючи державні кошти, цей ресурс має бути спрямований виключно на найнеобхідніші сьогодні потреби людей – соціальні послуги», – зазначила міністерка соцполітики Оксана Жолнович.

Раніше ми писали, що громадська організація Fight For Right запустила гарячу лінію для допомоги людям з інвалідністю.

Фото: pixabay.com.

Читати далі