Суспільство
Гетьманша із Полтави та благодійниця: вийшов мульфільм про Єлизавету Милорадович (ВІДЕО)
1862 рік, Полтава. Ось ця пані на прогулянці — це Єлизавета Милорадович. Але зверніть увагу на чоловіків позаду. Чи це звичайні добродії, які давно не бачилися? Аж ніяк. Це «таємні» наглядачі із жандармерії.
Влада Російської імперії боїться, що ця полтавська пані не лише фінансує українську освіту, а ще й мріє відродити гетьманство в Україні.
Гетьманша-меценатка
За матір’ю Єлизавета походила із роду козаків-меценатів Тарновських. А за батьком — зі Скоропадських. Її предок був гетьманом після Мазепи.
У 17 років батьки видали дівчину за значно старшого графа Милорадовича, великого полтавського землевласника. Шлюб не мав щастя. Єлизавета з часом віддалилася від чоловіка й часто жила окремо.
Єлизавету захоплювала козацька історія. Про свого сина вона писала: хай краще він скінчить як Полуботок, ніж служитиме царям. Про неї казали «жінка емансипе». Вона брала участь у громадському житті й передплачувала всі можливі часописи.
У середині ХІХ століття український рух став справою «громад» – локальних організацій інтелігенції. Єлизавета Милорадович стала покровителькою полтавської громади. У товаристві її кликали «гетьманшею».
Сама викладача у школі для дівчат
Полтавська громада відкривала недільні школи в місті й селах, а Милорадович їх фінансувала. Педагогів бракувало, тож меценатка часто сама викладала в дівочій школі.
Полтавські громадівці якось опитали учнів, якою мовою вони хочуть вчитися. Майже всі були за українську. Але українських підручників тоді було катма. Тоді громадівець Олександр Кониський написав кілька підручників: «Українські прописи» та «Арифметику». Єлизавета ж спонсорувала друк цих підручників. Скоро ними користувалися всюди, де викладали громадівці.
А ще Єлизавета Милорадович платила полтавським гімназистам стипендії, підтримувала український аматорський театр і публічні читальні.
Заснування Наукового товариства імені Т. Шевченка
Коли раптом — стаття. Буцім у Полтаві відбулися збори, на яких йшлося про відокремлення України, як за Мазепи. А головувала на них — відома жінка. Звісно ж — Єлизавета Милорадович.
Статтю напевне замовив губернатор, щоби звинуватити громадівців у сепаратизмі й атакувати. Графиню Милорадович викликали до жандармського корпусу. Ходили чутки, що її допитували в Петербурзі й покарали різками.
Почалися переслідування громадівців. Валуєвським циркуляром частково обмежили українську мову. У відповідь громадівці звернули сили на Галичину. Так Єлизавета Милорадович дізналася, що у Львові хочуть заснувати товариство. Воно друкуватиме українські книжки, заборонені в Російській імперії.
Читайте також: Хто такий Костянтин Острозький? Вийшов перший ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих»
Справа була їй близькою. В юності вона й сама перевозила через кордон заборонені книжки. Митники не очікували побачити «таке» у валізках багатої панни.
Єлизавета Милорадович стала однією із найбільших меценатів львівського товариства. І була серед тих, хто прохав назвати його на честь Шевченка. Так почалася історія Наукового товариства імені Шевченка. Саме завдяки йому розвивалися українська наука й публіцистика.
До слова, побоювання жандармів майже справдилися. Не її син, але її рідний племінник Павло Скоропадський таки став останнім українським гетьманом.
А завдяки пожертвам Милорадович сотні полтавських дітей і дорослих навчилися писати й читати, а українська наука та письменство розвинулися з небаченою силою.
Про проєкт
Анімаційний серіал «Історія небайдужих» – проєкт ШоТам за підтримки Zagoriy Foundation про українських меценатів та благодійників, які опікувалися культурою нашої країни. Мета цього проєкту – показати благодійність як давню українську традицію. Анімаційний серіал намальований у стилі українського художника, який жив у часи головного героя.
Для вельмишановної пані Єлизавети Милорадович обрали натхненником стилю Івана Труша – українського живописця-імпресіоніста, майстра пейзажу і портретиста, мистецького критика і організатора мистецького життя в Галичині.
Переглянути інші серії анімації про відомих українських меценатів можна за такими посиланнями:
- Костянтин Острозький
- Іван Мазепа
- Богдан та Варвара Ханенки
- Нікола Терещенко
- Олексій та Христина Алчевські.
Нагадаємо, Пилипа Орлика «оживили» за допомогою технологій Reface.
Також ми розповідали, як львівський стартап відтворює у 3D історичні замки України.
Суспільство
Про простір
Як потрапити в простір?
- 10:00–18:00 (понеділок-п’ятниця);
- 10:00–17:00 (неділя);
- вихідний – субота.
Суспільство
Будівля та харчоблок 1973 року
«Раніше була стара плита, то на ній особливо нічого не зготуєш. У нас провели загальношкільні батьківські збори, де виносилося питання покращення та урізноманітнення харчування для дітей. Дирекція зайнялася», — розповідає мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Перемогли у відборі та вирішили реформувати харчування
Змінам завадила повномасштабна війна
«Ремонт харчоблока у Старозагорівському ліцеї запланували на початок 2022 року. Втім, здійснити план, на жаль, не вдалося. Адже саме в той час розпочалося повномасштабне вторгнення і кошти, які виділила місцева влада перерозподілила на допомогу Силам оборони», — розповідає керівник ліцею.
Тепер діти споживають здорову їжу змалечку
Оновили кухню — зникли скарги
«Тепер набагато різноманітніші страви готують, можна запікати, а не смажити на олії, як це було. Дітям подобається, а отже і мені подобається», — підсумовує мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Суспільство
Про оборонні розробки
- +300 у сфері БПЛА;
- +200 наземних роботизованих комплексів (НРК);
- +200 у сфері “штучного інтелекту” (ШІ);
- +100 засобів радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР);
- понад 60 розробок кодифіковано згідно зі стандартами NATO.
Підтримка Brave1
- пошук рішень для протидії та ураження FPV і комерційних дронів, зокрема DJI, Autel;
- пошук рішення БПЛА-перехоплювача, здатного знешкоджувати ворожі розвідувальні дрони – ZALA, “Орлан” , SuperCam.