Суспільство
Як казкові персонажі «Морквинки» відволікають дітей від війни (ВІДЕО)
А ви знали, що Морквинка не лише смакує, але і добре знеболює? Особливо, якщо за нею ховаються професійні педагоги.
Нам про це розповіла Альона Банченко — адміністраторка дитячого проєкту «Морквинка».
Нині вона працює в підвалах і коридорах, аби один дзвінок міг змінити дитяче життя. Як? Розповідає ШоТам.
Узяла щурів, кота і поїхала рятувати дітей. Альона Банченко – адміністраторка дитячого проєкту «Морквинка». Працює в підвалах і коридорах, аби огорнути затишком найменших українців.
Альона родом із Луганська, жила в Харкові. Та російське вторгнення змусимо її переїхати до Києва.
«Коли це трапляється вдруге і ти знову не знаєш, коли ти повернешся додому. Ти живеш на якійсь квартирі у якихось людей, яких ти навіть не знаєш», — розповідає Альона Банченко, адміністраторка дитячого проєкту «Морквинка».
Аби сум і страх оминали дітлахів, команда Морквинок взялася рятувати світ від Паразитусів. Педагоги-Морквинки телефонують малятам, щоб відволікти їх від війни.
Читайте також: Кав’ярня-шоурум з роботами переселенців. Як «Просто кава» з Донеччини підкорила Івано-Франківськ
«Ідея проєкту підтримки виникла під час війни. Морквинка дзвонить дитинці у спеціальному застосунку MaPanda, і 15-20 хвилин спілкуються на різноманітні теми. Кожен дзвіночок містить ігри, розваги та інтерактивні завдання, які розвивають корисні навички. Найголовніша мета Морквинки – стати другом малечі, встановити міцний емоційний зв’язок і знеболити почуття втрати через війну», — Анастасія Свобода, авторка ідеї дитячого проєкту «Морквинка».
Морквинки не пропускають дзвінків, навіть коли падають сусідні будинки і шкереберть летять вікна у квартирі. Обкладаються подушками у ванній і виходять на зв’язок із дітьми завдяки автоакумуляторам.
Альона ж на зв’язку з батьками і знає, як нелегко дається зв’язок малечі з Морквинкою.
«Дитинка вийшла на зв’язок із Морквиночкою у повній темряві, а матуся стояла поряд та зверху підсвічувала дитинку ліхтариком, бо в них не було світла, але вони все одно зв’язалися з Морквинкою», — Альона Банченко, адміністраторка дитячого проєкту «Морквинка».
Та цілодобово піклуючись про чужих, єдине, про що мріє ця дівчина – якнайшвидше обійняти рідних.
Нагадаємо, медики врятували 11-річного харків’янина після триденної коми.
Також ШоТам розповідав, як на Вінниччині коні лікують дітей від стресу через війну.
Суспільство
Воїн з Одеси віддав життя за Україну, але продовжує робити рідну землю красивішою навіть після загибелі… Ця сумна й водночас зворушлива та надихаюча історія про військового Бориса Айзенберга, , який усе своє життя займався озелененням рідного міста й країни. Разом з родиною він заснував власний розсадник, де вирощував понад 300 видів рослин. І зараз, коли Бориса не стало, справу продовжує його батько, а сакури та клени, які в пам’ять про героя саджають по всій Україні, радуватимуть українців і милуватимуть їхнє око. Детальніше у сюжеті ШоТам!
Після повномасштабного вторгнення Борис пішов на фронт добровольцем. Попри жахи війни він надихався природою і там: малював квіти та прикрашав ящики з боєприпасами. “Йде наступ – цвіте яблуня переможна….” – писав Борис під своїми фото з рослинами.
Читайте також: У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років
Так народилася ціла серія флори, яку українці побачили вже після загибелі захисника… Борис загинув 13 липня 2023 року поблизу села Біла Гора на Донеччині. Врятував пораненого побратима, наклавши йому турнікет, а сам потрапив під ворожий обстріл.
Після смерті Бориса його справу продовжив його батько, його також звати Борис. У родинному розсаднику він вирощує понад 400 рослин, які колись привіз його син. Груші, сливи, сакури, 18 кущів клену… Все цвіте у пам’ять про Бориса. А ще його сакури прикрашають Київську оперу, а клени ростуть на подвір’ї Одеського художнього музею.
Так справа Бориса продовжує жити й надихати українців дивовижним квітом.
Нагадаємо, у Мринській громаді відновили 155-річний ліцей-мазанку.