Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/VW1OUTVTmRoSSSSSS

Суспільство

Поки тато на фронті, мама очолила родинний бізнес і тримає тил: історія родини Максимових з Донеччини (ВІДЕО)

Опубліковано

Це мала бути історія про релокований бізнес, про те, як можна цікаво продавати жалюзі та ролети і бути закоханим у цю справу, але…

Але ШоТам познайомився із Кароліною, яка чекає на тата-захисника, та із Гульнарою, яка очолила родинну справу, та підготував наснажливу історію про світлу українську родину.

24 лютого ця родина з Покровська мусила розділитися. Михайло Максимов пішов у територіальну оборону, а Гульнара мала тримати тил: евакуювала до Франківська дітей і бізнес.

«Він на фронті там свої задачі виконує, я виконую задачі, пов’язані з дітьми і з нашою справою», —Гульнара Максимова, співзасновниця шоуруму КароМполь.

Шоурум сонцезахисних систем КароМполь родина заснувала 4 роки тому. У назві зашифрували імена доньок Кароліни і Поліни.

Тож не рятувати родинну справу Гульнара просто не могла.

«Чоловік у мене повірив, інвестував сили, гроші, нерви. Це ж нелегкий шлях – взяти і переїхати. Я ж не можу зараз опустити руки і сидіти, просто сидіти!», — Гульнара Максимова, співзасновниця шоуруму КароМполь.

Шукати клієнтів у новому місті довелося з нуля і з перешкодами.

«Які болі релокованого бізнесу? По-перше, це неможливість поставити мітку на гугл-картах. У воєнний час Гугл заблокував цю можливість. Тому  я не можу показати, що я тут є. По-друге, наш сайт, який є офіційним, він заточений під  Донецьку область. І навіть якщо ввести «ролети у Франківську», нас ви навряд чи знайдете. По-третє, я не можу запустити  рекламу в соціальних мережах зі свого акаунту. Бо він заблокований через те, що в Донецькій області зареєстрований», —Гульнара Максимова, співзасновниця шоуруму КароМполь

Попри всі складнощі, Гульнарі вдалося завоювати довіру франківців. І навіть конкуренти уже радять КароМполь містянам.

Читайте такожОзброюємо, навчаємо та одягаємо. Як фонд Markus Foundation забезпечує необхідним тисячі бійців 47-го штурмового полку

«Коли уже оформлювала замовлення, кажу: «Скажіть, будь ласка, як ви нас знайшли?» – «Так вас порекомендували… тут поруч з вами теж продають жалюзі…». Але вони не вирішили їхню задачу.  І вони направили сюди. Це дуже мудро з їхнього боку і з повагою до клієнта», — Гульнара Максимова, співзасновниця шоуруму КароМполь.

Не менше сил, ніж у бізнес, Гульнара вкладає в підтримку коханого. Із чоловіком і татусем дівчата не бачились уже 3 місяці. Поля щодня шле фото з сердечком, а Кароліна готує татові подарунки.

«Я зробила цих двох ангеликів. Цей жовтий залишається для мами, а цього я відправлю до тата, щоб його це зігрівало, і коли наша сім’я знов возз’єднається, то він його знов сюди причепить», — розповідає донечка Кароліна Максимова.

«Він вірить у нашу перемогу і він каже: «Хочу бути причетним до цієї перемоги, щоб мені не було соромно дітям дивитися в очі і щоб мої діти з гордістю знали, що їхній батько зробив те, що він повинен був зробити: піти захищати», — Гульнара Максимова, співзасновниця шоуруму КароМполь.

Нагадаємо, крафтова сироварня Budz Baran відкрилася в пандемію і розвивається під час війни.

Також ШоТам розповідав, як Луцький кликун музикою зібрав 110 тис. грн. для ЗСУ.

Суспільство

Херсонському музею передали старовинний гарман

Опубліковано

Херсонський обласний краєзнавчий музей отримав старовинний гарман, який виявив на території області український військовий, що служить у ТрО.

Про це повідомив музей на своїй офіційній сторінці.

«Кожного дня ми переконуємося, що українські військові – найкращі в світі! Вони не тільки мужні, а й освічені, дбають про нашу безпеку і збереження культурної спадщини України. Сьогодні завдяки нашим воїнам музей поповнився масштабним і вагомим експонатом», – ідеться у повідомленні.

Читайте також: У Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини

Як зазначається, в одному з селищ Бериславського району вояк ТрО Володимир С. помітив старовинний гарман (сільськогосподарський інструмент для обмолоту зерна, який застосовувався до XX століття).

Як інформують у музеї, Володимир почав розпитувати місцевих жителів про історію предмета. Йому розповіли, що знайшли гарман за межами селища, про його призначення не здогадувалися і використовували, щоб утрамбовувати ґрунт на дорозі.

«Володимир зв’язався з нашим музеєм і взяв на себе труд, доправити важкий предмет до Херсона», – повідомляють у музеї.

Музейники висловили вдячність Володимиру і його друзям за новий експонат.

Нагадаємо, бійці ЗСУ показали, як розписують писанки Великдень 2024 під Бахмутом.

Фото: Херсонського музею

Читати далі

Суспільство

Яким бачили Великдень наші художники? Свято очима п’яти українських митців

Опубліковано

Святкування Великодня завжди мало велике значення для українців, навіть у важкі часи, коли це було заборонено. Нещодавно ми писали про унікальні світлини, на яких показано, як святкували Великдень у минулому столітті. 

Видатні українські художники також приділили цьому святу увагу в своїх картинах. Тому напередодні Великодня пропонуємо отримати естетичне задоволення від підбірки живопису про це свято.

Картини Миколи Пимоненка

Микола Пимоненко — український живописець, який своїми творами відображав побут українського села наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Найвідоміша його картина, яка присвячена Великодню, «Великодня утреня» або як її ще називають «Ранок Христового Воскресіння».

​​

Завдяки цій картині дізнаємося про те, що освячували українці, адже чітко бачимо на рушниках паску, яйця та ковбасу. Також у всіх запалені свічки. 

Ще одна картина на великодню тематику Миколи Пимоненка — «Вихід з церкви в Страсний четвер». На цій картині також бачимо давню традицію українців — нести з церкви вогонь до своєї домівки.

Великодні листівки Олени Кульчицької

Олена Кульчицька — українська художниця та малярка, яку визнали народною художницею середини минулого століття. Темі Великодня художниця присвятила багато своїх робіт. Серед них — листівки з серії «Христос воскрес», які мисткиня створила в 30-х роках минулого століття.

На листівці бачимо забавляння українців біля церкви — гаївки, биття в дзвони та різні ігри.

На іншій листівці цієї серії бачимо як священик освячує великодні кошики біля церкви, а також які були орнаменти на писанках.

Великодня творчість Івана Труша

Іван Труш є українським митцем, який здебільшого малював пейзажі та портрети. Його називали «поетом кольору та Сонця».

У картині «Гагілки», яку митець створив у 1905 році, він описує святкування Великодня в українських селах Гуцульщини та давню традицію забавляння дітей біля церкви.

Віктор Зарецький та його натюрморти

Свої картини, присвячені Великодню, відомий український художник, чоловік Алли Горської Віктор Зарецький написав наприкінці минулого століття. Одна з них — «Солдатка», створена у 1987-1988 роках. Тут бачимо традиційний одяг, орнаменти та великодні страви.

Друга картина — «Пасхальний натюрморт», яку Зарецький створив через рік. На ній є традиційні символи Великодня — паска та писанки у кошику. Обидві картини написані олією на полотні.

Іван Марчук та його «пльонтанім»

Один з найвідоміших сучасних українських художників, який цьогоріч відзначатиме свої 88 день народження. Художник створив власний художній стиль, який назвав «пльонтанізмом». Його суть — у переплетенні на полотні різних кольорів та фарб. Саме в такому стилі створений натюрморт Івана Марчука під назвою «Христос Воскрес».

Читати далі

Суспільство

Фільм “Ми, наші улюбленці та війна” Антона Птушкіна вже можна подивитись на Megogo

Опубліковано

З 4 травня фільм Антона Птушкіна “Ми, наші улюбленці та війна” вже можна переглянути на Megogo. Вартість перегляду — від 59 гривень.

Про це стало відомо на платформі. 

Відтепер фільм можна переглянути онлайн лише на Megogo за посиланням.

Про фільм “Ми, наші улюбленці та війна”

“Ми, наші улюбленці та війна” — документальний фільм про тварин під час війни росії проти України. Також це перший кінопроєкт, режисерський дебют тревел-блогера Антона Птушкіна. Над ним він працював півтора року.

Читайте також: Українські розробники створили запальні боєприпаси для скидання з дронів

З 4 квітня стрічку почали транслювати в українських кінотеатрах. Документальна картина побила всі рекорди. За перший вікенд у національному прокаті вона зібрала 2,3 мільйона гривень. Про це повідомило Forbes. 

Перший знімальний день припав на 20 серпня 2022-го. За півтора року Птушкін провів близько 60 інтерв’ю у понад 10 містах України, зокрема в Бахмуті незадовго до окупації. 

Нагадаємо, в Україні анонсували безоплатні курси англійської мови для ВПО.

Фото: Скріншот із фільму

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...

Суспільство3 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство4 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство1 місяць тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

РЕКЛАМА: