Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Яким бачили Великдень наші художники? Свято очима п’яти українських митців

Опубліковано

Святкування Великодня завжди мало велике значення для українців, навіть у важкі часи, коли це було заборонено. Нещодавно ми писали про унікальні світлини, на яких показано, як святкували Великдень у минулому столітті. 

Видатні українські художники також приділили цьому святу увагу в своїх картинах. Тому напередодні Великодня пропонуємо отримати естетичне задоволення від підбірки живопису про це свято.

Картини Миколи Пимоненка

Микола Пимоненко — український живописець, який своїми творами відображав побут українського села наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Найвідоміша його картина, яка присвячена Великодню, «Великодня утреня» або як її ще називають «Ранок Христового Воскресіння».

​​

Завдяки цій картині дізнаємося про те, що освячували українці, адже чітко бачимо на рушниках паску, яйця та ковбасу. Також у всіх запалені свічки. 

Ще одна картина на великодню тематику Миколи Пимоненка — «Вихід з церкви в Страсний четвер». На цій картині також бачимо давню традицію українців — нести з церкви вогонь до своєї домівки.

Великодні листівки Олени Кульчицької

Олена Кульчицька — українська художниця та малярка, яку визнали народною художницею середини минулого століття. Темі Великодня художниця присвятила багато своїх робіт. Серед них — листівки з серії «Христос воскрес», які мисткиня створила в 30-х роках минулого століття.

На листівці бачимо забавляння українців біля церкви — гаївки, биття в дзвони та різні ігри.

На іншій листівці цієї серії бачимо як священик освячує великодні кошики біля церкви, а також які були орнаменти на писанках.

Великодня творчість Івана Труша

Іван Труш є українським митцем, який здебільшого малював пейзажі та портрети. Його називали «поетом кольору та Сонця».

У картині «Гагілки», яку митець створив у 1905 році, він описує святкування Великодня в українських селах Гуцульщини та давню традицію забавляння дітей біля церкви.

Віктор Зарецький та його натюрморти

Свої картини, присвячені Великодню, відомий український художник, чоловік Алли Горської Віктор Зарецький написав наприкінці минулого століття. Одна з них — «Солдатка», створена у 1987-1988 роках. Тут бачимо традиційний одяг, орнаменти та великодні страви.

Друга картина — «Пасхальний натюрморт», яку Зарецький створив через рік. На ній є традиційні символи Великодня — паска та писанки у кошику. Обидві картини написані олією на полотні.

Іван Марчук та його «пльонтанім»

Один з найвідоміших сучасних українських художників, який цьогоріч відзначатиме свої 88 день народження. Художник створив власний художній стиль, який назвав «пльонтанізмом». Його суть — у переплетенні на полотні різних кольорів та фарб. Саме в такому стилі створений натюрморт Івана Марчука під назвою «Христос Воскрес».

Суспільство

Морські піхотинці встановили прапор України в Козачих Лагерях

Опубліковано

У Козачих Лагерях на лівобережжі Херсонщини знову замайорів український прапор. Його підняли морські піхотинці однієї з бригад. Так воїни відповіли на ворожу ІПСО про те, що Сили оборони “вийшли з Кринок”. Відео активно шириться у мережі.

Зокрема, пронизливі кадри з синьо-жовтим стягом біля водонапірної башти у Козачих Лагерях опублікував радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко.

“Кринки не наші -– памʼятаєте позавчора російське ІПСО? Тримайте. Морські піхотинці встановили прапор України в Козачих Лагерях. Не вірте русскім – вони брешуть. Завжди. Слава Україні”, – написав Андрющенко.

Читайте також: Розробники з Запоріжжя показали протимінне взуття (ВІДЕО)

Першим згадане відео опублікував Telegram-канал “Балу HUB”, створений українським воїном на псевдо “Балу”, чий підрозділ кошмарить за допомогою FPV-дронів загарбників на лівобережжі Херсонщини.

“Останні дні деякі не добрі люди розганяли, шо наші морпіхи вийшли з Кринок! Це дійсно так… Вони вийшли з Кринок, щоб розширити плацдарм в напрямі Козачих Лагерів) Кринки і Козачі – це Україна! Слава Морській Піхоті України”, – зазначено у повідомленні.

Нагадаємо, в ЗСУ планують збільшити використання ШІ на полі бою.

Фото: 35 ОБрМП

Читати далі

Суспільство

До Дня Києва створили квест по місту від Fujifilm та Hey Guide

Опубліковано

До Дня Києва компанія Fujifilm спільно з Hey Guide створили курований гід містом. Учасники квесту отримають паспорт киянина, який потрібно буде заповнити пам’ятними фотографіями з певних локацій.

Кожному учаснику фото робитимуть на камеру Instax, а локації щогодини публікуватимуть в Instagram на сторінках Hey Guide та Fujifilm.

«Пропонуємо насолодитись улюбленими вулицями міста, пройшовши маршрут із семи знакових місць, а наприкінці отримати приз», – кажуть автори проєкту.

Після того, як учасники зберуть всі шість кадрів у паспорт, їм запропонують відвідати останню локацію, де розіграють подарунки, зокрема камери Instax від Fujifilm.

Читайте також: Безкоштовні екскурсії, золоті ворота з Лего та кінофестиваль: куди піти на День Києва 2024

Початок квесту буде 26 травня о 10:00 біля Спаського Бастіону, що знаходиться у парку Вічної Слави. Забрати паспорти на першій локації зможуть перші 150 учасників.

Нагадаємо, дитяча залізниця анонсувала заходи на День Києва.

Фото: Вечірній Київ

Читати далі

Суспільство

У Німеччині пропонують ввести українську мову в іноземних школах

Опубліковано

Гессен стане першою федеральною землею Німеччини, яка запропонує українську мову як іноземну у школах. Такий крок має на меті полегшити навчання молодим українцям, які знайшли захист у Німеччині, рятуючись від російської загарбницької війни. І, додає видання, можливо, навіть допомогти країні в боротьбі з нестачею вчителів.

Про це повідомляє Hessenschau

Ідея спрямована насамперед на приблизно 20 тисяч українських школярів, які прибули до Гессену. Проте молоді люди без українського міграційного походження також можуть за бажання обирати українську мову як іноземну.

Влада розраховує на понад 300 українських вчителів, які зараз викладають у землі.

Спочатку планується запустити пілотний проєкт: перші школи, де навчається багато українських школярів, мають розпочати тестову фазу вже наступного навчального року. Подібний пілотний проєкт зараз реалізується щодо турецької мови.

«Ми з самого початку знали, що боротьба за свободу в Україні буде довгою», – сказав міністр у федеральних і європейських справах Манфред Пенц. Тому, за його словами, логічно запропонувати українським учням можливість вивчати у школі, окрім німецької, рідну мову. Крім такого знаку солідарності, це ще й «внесок у збереження ідентичності та культури України», додав міністр.

Читайте також: Зникла дитина – що робити? Гайд для батьків, які живуть в Україні чи за кордоном 

Для багатьох українських молодих людей втеча до Німеччини часто означає відмову від попереднього освітнього шляху, зазначають у Мінкульті. Вони часто не володіють другою іноземною мовою, необхідною для отримання кваліфікації середньої школи. У міністерстві очікують, що запровадження української мови як другої іноземної дасть змогу отримати освітні траєкторії з вищою кваліфікацією. Окрім того, проєкт дозволить залучити до шкіл українських вчителів, які проживають у Німеччині.

«Ми хотіли б запропонувати багатьом молодим людям і вчителям з України більші освітні та кар’єрні перспективи на основі їхніх індивідуальних талантів, у тому числі для відбудови власної країни, а також надіслати чіткий сигнал солідарності у важкі часи», – підкреслив міністр культури Армін Шварц і додав: «Ми не повинні втомлюватися підтримувати Україну»

Посол України в Німеччині Олексій Макеєв задоволений ініціативою. «Ми сприймаємо це як визнання української як важливої ​​європейської мови», – цитує ЗМІ дипломата.

За даними Міністерства культури, кількість молодих людей з України в гессенських школах більша, ніж група всіх учнів з десяти інших найпоширеніших країн походження, які знайшли захист у Гессені.

Нагадаємо, альпіністка з України піднялася на Еверест і встановила рекорд.

Фото: З відкритих джерел

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 день тому

Харизматична контентмейкерка з TikTok співпрацює з відомими брендами з маленького села на Тернопільщині

Софія Крупа з чоловіком Андрієм підкорює український тікток своїми креативними відео, а відомі бренди часто...

Можливості2 дні тому

Кежуал по-українськи. Подружжя Логаїв створило бренд одягу «Спадщина» з етнічними мотивами, а з розвитком допоміг грант

Коли люди носять одяг від «Спадщини», то відчувають захоплені погляди в спину, адже саме там...

Суспільство1 тиждень тому

Мріє, щоб про Складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала...

Суспільство2 тижні тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

РЕКЛАМА: