Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

ПРООН оголосила переможців конкурсу інноваційних рішень для громад східної України

Опубліковано

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні обрала переможців національного конкурсу інноваційних рішень для громад східної України, чиї проєкти отримають фінансову та менторську підтримку для впровадження новаторських ідей для громад Донеччини та Луганщини.

Про це ШоТам повідомили у пресслужбі ПРООН.

Понад 300 новаторів та змінотворців з усієї України запропонували інноваційні рішення для цифровізації державних сервісів і розвитку місцевих громад

Мета конкурсу

Національний конкурс інноваційних рішень для громад східної України EastCode 2021 було спрямовано на прискорення перетворення українських громад на процвітаючі цифрові спільноти. Географія конкурсу охоплювала, зокрема, громади вздовж «лінії зіткнення», де доступ до місцевих органів обмежений фізично і які найбільше потребують впровадження сучасних інструментів е-демократії та цифрової взаємодії громадян із держустановами.

Читайте такожСкайдайвинг для екстремалів: де в Україні можна стрибнути з парашутом і скільки це коштує

Інноваційні ідеї цьогоріч конкурсанти подавали за такими напрямами:

  • доступність надання публічних сервісів;
  • добре врядування та залучення громадян;
  • охорона навколишнього середовища,
  • сталий розвиток та відповідальне споживання.

Упродовж двох місяців плідної роботи учасники конкурсу встигли вдосконалити власні ідеї та пройти декілька етапів відбору: з 312 команд до півфіналу було відібрано 60, а після менторських зустрічей на фінішній прямій опинилися – 20 проєктів.

Переможці

У фіналі команди-переможці гідно представили та захистили свої ідеї, а саме:

За напрямом добре врядування та залучення громадян:

  1. Команда GWARA MEDIA із проєктом «GWARA BACK»
  2. Команда Deputy із проєктом «Deputy»
  3. Команда StateWatch із проєктом «Market Research Tool (MRT)»

За напрямом охорона навколишнього середовища, сталий розвиток та відповідальне споживання:

  1. Команда LDMS із проєктом «Виявлення та моніторинг звалищ відходів»
  2. Команда Всеукраїнська благодійна організація «Інститут місцевого розвитку» із проєктом «Курс «Збережемо довкілля разом»
  3. Команда Пакован із проєктом «Мобільний додаток «Пакован»
  4. Команда BeeHiveDoor із проєктом «BeeHiveDoor»

За напрямом доступність надання публічних сервісів:

  1. Команда Provodnik із проєктом «Provodnik»
  2. Команда iDev із проєктом «Інспектор доступності закладів та сервісів»

Ці переможні проєкти отримають грантову підтримку на суму до 20 тисяч доларів США, та зможуть пілотувати свої рішення у громадах Донеччини та Луганщини вже до кінця цього року.

Про конкурс

Національний конкурс інноваційних рішень для громад східної України EastCode 2021 організовано ПРООН спільно з Агентством інновацій Center42 та платформою кар’єрного розвитку Happy Monday у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру та у партнерстві з Донецькою та Луганською ОДА за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

Цьогоріч серед партнерів конкурсу: Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державне агентство розвитку туризму, Український фонд стартапів, ІТ-компанії Eleks, SoftServe, Techiia, Genesis, Daxx, а також Центр розвитку стартапів на Сході України 1991 Mariupol і організація Social Boost.

Читайте такожВсі айтівці живуть на Балі? Співзасновник IT-Camp про безкоштовне навчання діток і попит на хороших фахівців

Водночас оргкомітет конкурсу висловлює вдячність усім менторкам та менторам, які декілька тижнів працювали з 60 командами півфіналу і 20 командами-фіналістами, а також членам журі національного конкурсу – Савелію Барашкову, Віталію Гончаруку, Оксані Гречко, Яремі Грицишину, Віктору Гурському, Олесі Цибулько, Марині Денисюк, Денису Денищенку, Сергію Кареліну, В’ячеславу Лаптєву, Анні Мазур, Ользі Тещинській, Кирилові Мазуру, Івагу Роговченко, Тетяні Сахарук, Антону Тишковському, Анастасії Халєєвій та Ігору Шапатаєву.

Для довідки

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Нагадаємо, ПРООН навчає рятувальників технологіям, щоб визначати місцеперебування людей.

Також ЄС та ПРООН відкрили оновлені медичні колцентри на сході України.

Як ми повідомляли раніше, Укроборонсервіс навчатиме Дипполіцію Лівії розміновувати вибухівку.

Суспільство

У районі Києва придбали тимчасове житло для ВПО: як туди поселитися

Опубліковано

У Дарницькому районі Києва придбали тимчасове житло для переселенців. Його отримали 22 родини переселенців (81 людина), які знаходяться на квартирному обліку. Загалом у Дарницькому районі близько 800 людей перебувають в черзі на житло.

Про це повідомив очільник Дарницької РДА Микола Калашник.

Оселі для ВПО надають за чергою, що формується за сумою балів, які нараховуються за єдиною методикою. Квартири надають у новобудовах, але вони не обладнані меблями й технікою.

Повністю укомплектовані квартири можуть отримати лише родини, які не мають змоги самостійно облаштувати житло.

Читайте також: Стало відомо, скільки сімей отримали кредити на житло за програмою “єОселя”

Переселенці можуть безкоштовно жити впродовж року в отриманих квартирах, сплачуючи лише за комунальні послуги, та мають право продовжити проживання, якщо не знайдуть власне житло.

Нагадаємо,у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап.

Фото: Микола Калашник

Читати далі

Суспільство

Національний музей Революції Гідності отримав європейську нагороду: подробиці

Опубліковано

Очільник Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло отримав європейську нагороду імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність. 

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій (Музей війни).

Ця відзнака, названа на честь засновника нагороди “Європейський музей року”, стала визнанням внеску очільника музею до ініціатив зі збереження музеїв та об’єктів культурної спадщини на теренах України в умовах російської збройної агресії.

Національний музей Революції Гідності отримав європейську нагороду

Цього року серед 24 номінантів у шортлісті конкурсу були представлені два київських музеї — Музей війни та Музей Ханенків.

“Нове досягнення нашої команди стало результатом роботи з документування й висвітлення подій нинішньої війни від перших днів широкомасштабного російського вторгнення.

Читайте також: У Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині європейських країн на сході України

У фіналі Музей заклад опинився, подолавши довгий шлях: конкурсантами цьогоріч були 50 музейних установ із 24 країн — членів Ради Європи, — розповіли у Музеї війни.

Національний музей Революції Гідності отримав європейську нагороду

Щоб оцінити роботу претендентів, представники Європейського музейного форуму особисто відвідали експозиції кожного з закладів.

А переможцем цьогорічного конкурсу “Європейський музей року” став Саамський музей Siida — Saamelaismuseo ja Luontokeskus у місті Інарі (Фінляндія).

Національний музей Революції Гідності отримав європейську нагороду

Нагадаємо, у Києві запрацював сучасний спортзал для ветеранів та військових.

Фото: Національний музей історії України у Другій світовій (Музей війни)

Читати далі

Суспільство

Як переселенці опікуються одне одним у Мамаївській громаді (ВІДЕО)

Опубліковано

Від керованих авіабомб і постійних обстрілів Харкова Олена вивезла стареньку маму і малолітнього сина до Мамаївської громади. Там жінці не лише запропонували житло, але й нову цікаву роботу. Мотиваційну історію про те, як переселенці дбають одне про одного у Мамаївській громаді, дивіться у новому ролику ШоТам.

Олена Пухіна понад 20 років працювала вихователькою у Харкові. З початком вторгнення окупанти щодоби обстрілювали її місто. Із маленькою дитиною та старенькою мамою жінка місяць трималася без світла, газу та води. А коли на Харків почали кидати авіабомби, сім’я вимушена була евакуюватися.

“Спочатку, десь зо два дні ми ще чогось очікували, але потім стало наскільки страшно, що дитина почала кричати по ночах. Я зрозуміла, що маю рятувати ментальне та фізичне здоров’я свого сина”, – розповідає вимушена переселенка Олена.

Читайте також: Вільне для вільних: зооволонтерка з Бахмута евакуювала понад 150 собак (ВІДЕО)

Родина переїхала до Мамаївської громади. Спочатку поселилися у місцевій школі, а згодом їм надали кімнату в шелтері.

“Ми очікували, що ми скоро повернемося додому. Але звичайно, того не сталося, війна затягнулася, назад повертатися під обстріли ми не можемо, – ділиться жінка.

Тому Олена почала шукати роботу на новому місці.

“Я шукала у Чернівцях, об’їхала дуже багато всього, стала у центр зайнятості, але там нічого конкретного пропонувати не могли, щоби могло мене влаштувати”, – згадує Олена.

Майже втративши будь-яку надію, Олена отримала пропозицію роботи у шелтері.

“Була така потреба у соціальних працівниках і була потреба у наданні таких послуг з комунікацією”, – каже голова Мамаївської ТГ Наталія Катрюк.

Тож місцева влада почала консультуватися з Оленою, аби дізнатися про потреби ВПО.

“Комунікація соціального працівника, який уповноважений на роботу з ВПО – це перше завдання, знайти контакти з усіма людьми, які не забажали зареєструватися, але мешкають у громаді”, – каже Н. Катрюк.

Тож нині Олена проводить заняття для дітей з арттерапії й емоційної грамотності. А з дорослими працює на тренінгах і в групах емоційної підтримки. Жінка опікується переселенцями не лише у своєму селі, а й у сусідніх. Тому три рази на місяць їде Мамаївською громадою, щоби дізнатися проблеми переселенців.

Відтак, допомагаючи іншим переселенцям, Олена підтримує і себе.

“Спочатку було дуже важко, але зараз легше, тому що ми трішки адаптувалися, знайшли своє місце у суспільстві допомагаючи таким самим ВПО, як і ми. Тому ми бачимо у цьому розразу, допомагаючи людям”, – підсумовує Олена.

Нагадаємо, рух «Єдині» запускає новий курс з переходу на українську мову.

Фото: ШоТАМ!

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство7 днів тому

«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...

Суспільство3 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство1 місяць тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство1 місяць тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

РЕКЛАМА: