Очільник Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло отримав європейську нагороду імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність.
Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій (Музей війни).
Ця відзнака, названа на честь засновника нагороди “Європейський музей року”, стала визнанням внеску очільника музею до ініціатив зі збереження музеїв та об’єктів культурної спадщини на теренах України в умовах російської збройної агресії.
Цього року серед 24 номінантів у шортлісті конкурсу були представлені два київських музеї — Музей війни та Музей Ханенків.
“Нове досягнення нашої команди стало результатом роботи з документування й висвітлення подій нинішньої війни від перших днів широкомасштабного російського вторгнення.
У фіналі Музей заклад опинився, подолавши довгий шлях: конкурсантами цьогоріч були 50 музейних установ із 24 країн — членів Ради Європи, — розповіли у Музеї війни.
Щоб оцінити роботу претендентів, представники Європейського музейного форуму особисто відвідали експозиції кожного з закладів.
А переможцем цьогорічного конкурсу “Європейський музей року” став Саамський музей Siida — Saamelaismuseo ja Luontokeskus у місті Інарі (Фінляндія).
Нагадаємо, у Києві запрацював сучасний спортзал для ветеранів та військових.
Фото: Національний музей історії України у Другій світовій (Музей війни)
У листопаді підприємство «Київреклама» спільно з власниками закладів прибрало 1644 незаконних реклам та вивісок. Серед них понад 1000 фасадних об’єктів і 400 штендерів та наземних конструкцій.
Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Володимир Кальчук зростав біля землі: працював удома, орав та засівав поле з батьком, а також допомагав тому на роботі в колгоспі. У молодості чоловік пробував жити в місті, але все ж повернувся в рідне село, аби далі працювати з землею.
Майже 40 років тому Володимир почав займатися землевпорядкуванням професійно, а зараз старається, аби кожен клаптик рідної Черняхівської громади приносив прибуток у бюджет:
«Земля має приносити користь, годувати людей, але для цього на ній потрібно наполегливо працювати».
Володимир Кальчук
начальник відділу земельних ресурсів та екології Черняхівської селищної територіальної громади
Змалку звик до роботи на землі
У наш час багато молоді хотіло виїхати до міста. Я також навчався в Києві, згодом пішов служити в армію, а після неї зрозумів, що місто — це не моє.
У 1985 році прийшов працювати зоотехніком у колгосп рідного села Ксаверівка. Радянська влада хотіла відучити людей бути господарями на своїй землі, але після розпаду СРСР селяни знову відчули себе вільними.
У 1992 році я став землевпорядником у Черняхівській сільській раді, а також займався власним полем.
Володимир Кальчук змалку привчений працювати на рідній землі. Фото: ШоТам
Тоді було складно, але ми купили пару коней і тримали корову. Коли збільшили свою територію, і коні вже не могли впоратися, придбали перший трактор, за допомогою якого обробляли землю.
З часом до сімейної справи долучився мій син, і ми разом вирощували сою, пшеницю та кукурудзу. А з 2020 року я працюю з землею вже в органах місцевого самоврядування.
Не покинув власну землю в тяжкі часи
Коли почалася повномасштабна війна, було дуже складно розпочати весняні польові роботи, адже ми шукали солярку, де тільки могли, хоча її не було навіть на заправках. Уже навіть не зважали на її вартість — головне було засіяти поля.
А ще в перші місяці вторгнення ми з сином щомісяця їздили в Польщу та привезли не одну машину гуманітарної допомоги в нашу громаду.
Дехто зі знайомих покинув землю, бо не знав, що буде далі. Але ми дуже вболівали за свою справу і, попри труднощі, продовжили обробляти поля. Цьогоріч урожай був набагато кращий за попередні роки, тому земля нам віддячила.
Володимир Кальчук вважає, що земля приносить людям користь, тому продовжував працювати навіть у складні часи. Фото: ШоТам
Ми з сім’єю вклали багато коштів і сил у цю роботу. Це важливо й для держави, адже ми вирощуємо продукти та поповнюємо бюджет, який уже витрачають на потреби людей.
Тепер усі дані про землю зібрали в єдиному реєстрі
У 2023 році Черняхівська сільська рада почала працювати з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА». Ми склали реєстр земельних ділянок, який значно полегшив нам роботу. Звісно, ми вели облік землі й раніше, але все це було дуже хаотично: записано на різних папірцях і в табличках, довго було збирати всі дані з сільських рад.
У нас була своя база, але не настільки досконала, щоб, відкривши таблицю, можна було побачити всю інформацію про земельні ділянки в громаді — орендну плату, договори оренди та процентні ставки, а також надходження до бюджету. Завдяки фахівцям Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» за три місяці ми нарешті заповнили єдиний реєстр комунальної власності в громаді.
Володимир Кальчук з командою зміг створити єдиний реєстр землі у громаді. Фото: ШоТам
Спершу ми не знали, як це правильно зробити, але юристи консультували нас з усіх питань і давали контакти громад, які вже створили такі реєстри, аби ми могли розпитати про їхній досвід.
Аби з кожного клаптика землі був прибуток у бюджеті
Завдяки реєстру ми можемо контролювати сплату за оренду землі. У нас у громаді навіть були орендарі, які не платили по два-три роки. Ми зверталися в податкову, але там довго вирішують такі питання, а за той час місцевий бюджет втрачає кошти.
Тепер ми змогли залучити майже 1,5 мільйона гривень від людей, які не сплачували орендну плату за землю. Це дуже великі гроші для нас, які підуть на зарплати та соціальні послуги для жителів громади. Також ми продовжили понад сотню договорів оренди на суму майже 4 мільйони та підписали 25 нових договорів.
Моя робота є важливою для громади, бо земля — це багатство України. Мені боляче дивитися на поля, які пустують чи заросли, які не використовуються за призначенням.
Я ж стараюся, аби з кожного клаптика землі йшли надходження в бюджет громади.
Автор ілюстрації — український художник й ілюстратор Кость Лавро. На ній зображений хлопчик, який пише лист до Святого Миколая.
Придбати поштовий набір можна у відділеннях Укрпошти, філателістичних крамницях і в поштовому маркеті за посиланням. Крім того, під час відкриття Різдвяної поштової резиденції відбулося спецпогашення марки.
Різдвяна поштова резиденція приймає листи дітей святому Миколаю до 25 грудня. Також можна отримати відповідь від святого Миколая.
Надсилати листи можна на відділення № 01001 у Києві за адресою вулиця Хрещатик, 22. Щоб лист не загубився, його потрібно зареєструвати за посиланням. Пропонують клеїти поштову марку «Лист Святому Миколаю». Діти, які надішлють цікаві листи, зможуть отримати подарунки.
Коментарі