Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
peregruzka zerna port odessa peregruzka zerna port odessa

Суспільство

В українському порту зареєстрували новий зерновий термінал

Опубліковано

До Реєстру морських портів внесли новий зерновий термінал “Євровнєшторг” у порту Ольвія. Про це повідомляє прес-служба Адміністрації морських портів України (АМПУ).

“Зерновий термінал в порту Ольвія став першим у 2019 році терміналом, офіційно зареєстрованим АМПУ”, — йдеться у повідомленні.

Зможуть обробити мільйон тонн зерна

Термінал ТОВ Компанія “Євровнєшторг” в порту Ольвія почав приймати перші суду в грудні 2018 року. На підприємстві кажуть, що планують в 2019 році обробити 1 млн тонн сипучих зернових вантажів.

Читайте також: Новий термінал у порту Ольвія завантажив перше судно

Проект компанії передбачає будівництво комплексу накопичення вантажів з залізничного та автомобільного транспорту з подальшим відвантаженням на морські судна. Зараз завершено будівництво чотирьох силосів ємністю по 6,5 тис. т кожен і одного складу підлогового зберігання на 90 тис. т, що дозволяє одночасно зберігати 116 тис. т зернових вантажів.

Читайте також: Потужності зернових терміналів в українських портах зросли на 17 млн тонн

Загальні інвестиції, передусім будівництва, становлять 1,8 млрд грн. Завершення робіт планується в березні поточного року. Річний обсяг перевалки зерна після реалізації всіх черг будівництва по проекту складе до 4 млн т на рік.

Рік терміналів і причалів

У 2019 року ми також очікуємо завершення реалізації відразу декількох проектів державно-приватного партнерства в портах. Йдеться про введення в експлуатацію зернового терміналу MV Cargo в порту “Южний”, днопоглиблення для якого АМПУ виконало на початку минулого року.

Читайте також: У Бердянському порту збудують нові причали і зернові термінали

У портах “Миколаїв” і “Маріуполь” завершується реконструкція і будівництво причалів №8 і №4 в рамках реалізації інвестиційних проектів із розвитку потужностей з перевалки зернових.

Основні техніко-економічні показники проекту компанії “Євровнешторг”: причал № 4 довжиною 280 м, два склади підлогового зберігання загальним обсягом 180 тис. тонн, 24 силосу для зберігання 160 тис. тонн зернових, блок підробітку зерна по сміттю і вологи, вузли авто- і залізничної розвантаження, прийому зерна з барж, конвеєрне обладнання Buhler (Швейцарія), дві суднонавантажувальних машини продуктивністю 1 тис. тонн/год кожна.

Читайте також: “Нібулон” збудує потужний річковий термінал на Запоріжжі

Річний обсяг перевалки зерна після реалізації всіх черг будівництва по проекту — до 4 млн тонн.

Що варто знати про порт “Ольвія”?

Спеціалізований морський порт “Ольвія” заснований в 1992 році (раніше-спеціалізований морський порт “Октябрьск”) на базі 3-го вантажного району Миколаївського морського торговельного порту. Порт розташований на лівому березі Дніпро-Бузького лиману.

Територія порту зарахована до земель транспорту для обслуговування порта та складає 178,8 га.

Підхід суден в порт здійснюється по Бузько-Дніпровському Лиманському каналу (БДЛК) відповідно до правил плавання по цьому каналу. Порт, для виконання вантажно-розвантажувальних робіт і обслуговування морських і річкових суден, має  7 причалів, загальною довжиною 1,53 км.


Суспільство

Херсонському музею передали старовинний гарман

Опубліковано

Херсонський обласний краєзнавчий музей отримав старовинний гарман, який виявив на території області український військовий, що служить у ТрО.

Про це повідомив музей на своїй офіційній сторінці.

«Кожного дня ми переконуємося, що українські військові – найкращі в світі! Вони не тільки мужні, а й освічені, дбають про нашу безпеку і збереження культурної спадщини України. Сьогодні завдяки нашим воїнам музей поповнився масштабним і вагомим експонатом», – ідеться у повідомленні.

Читайте також: У Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини

Як зазначається, в одному з селищ Бериславського району вояк ТрО Володимир С. помітив старовинний гарман (сільськогосподарський інструмент для обмолоту зерна, який застосовувався до XX століття).

Як інформують у музеї, Володимир почав розпитувати місцевих жителів про історію предмета. Йому розповіли, що знайшли гарман за межами селища, про його призначення не здогадувалися і використовували, щоб утрамбовувати ґрунт на дорозі.

«Володимир зв’язався з нашим музеєм і взяв на себе труд, доправити важкий предмет до Херсона», – повідомляють у музеї.

Музейники висловили вдячність Володимиру і його друзям за новий експонат.

Нагадаємо, бійці ЗСУ показали, як розписують писанки Великдень 2024 під Бахмутом.

Фото: Херсонського музею

Читати далі

Суспільство

Яким бачили Великдень наші художники? Свято очима п’яти українських митців

Опубліковано

Святкування Великодня завжди мало велике значення для українців, навіть у важкі часи, коли це було заборонено. Нещодавно ми писали про унікальні світлини, на яких показано, як святкували Великдень у минулому столітті. 

Видатні українські художники також приділили цьому святу увагу в своїх картинах. Тому напередодні Великодня пропонуємо отримати естетичне задоволення від підбірки живопису про це свято.

Картини Миколи Пимоненка

Микола Пимоненко — український живописець, який своїми творами відображав побут українського села наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Найвідоміша його картина, яка присвячена Великодню, «Великодня утреня» або як її ще називають «Ранок Христового Воскресіння».

​​

Завдяки цій картині дізнаємося про те, що освячували українці, адже чітко бачимо на рушниках паску, яйця та ковбасу. Також у всіх запалені свічки. 

Ще одна картина на великодню тематику Миколи Пимоненка — «Вихід з церкви в Страсний четвер». На цій картині також бачимо давню традицію українців — нести з церкви вогонь до своєї домівки.

Великодні листівки Олени Кульчицької

Олена Кульчицька — українська художниця та малярка, яку визнали народною художницею середини минулого століття. Темі Великодня художниця присвятила багато своїх робіт. Серед них — листівки з серії «Христос воскрес», які мисткиня створила в 30-х роках минулого століття.

На листівці бачимо забавляння українців біля церкви — гаївки, биття в дзвони та різні ігри.

На іншій листівці цієї серії бачимо як священик освячує великодні кошики біля церкви, а також які були орнаменти на писанках.

Великодня творчість Івана Труша

Іван Труш є українським митцем, який здебільшого малював пейзажі та портрети. Його називали «поетом кольору та Сонця».

У картині «Гагілки», яку митець створив у 1905 році, він описує святкування Великодня в українських селах Гуцульщини та давню традицію забавляння дітей біля церкви.

Віктор Зарецький та його натюрморти

Свої картини, присвячені Великодню, відомий український художник, чоловік Алли Горської Віктор Зарецький написав наприкінці минулого століття. Одна з них — «Солдатка», створена у 1987-1988 роках. Тут бачимо традиційний одяг, орнаменти та великодні страви.

Друга картина — «Пасхальний натюрморт», яку Зарецький створив через рік. На ній є традиційні символи Великодня — паска та писанки у кошику. Обидві картини написані олією на полотні.

Іван Марчук та його «пльонтанім»

Один з найвідоміших сучасних українських художників, який цьогоріч відзначатиме свої 88 день народження. Художник створив власний художній стиль, який назвав «пльонтанізмом». Його суть — у переплетенні на полотні різних кольорів та фарб. Саме в такому стилі створений натюрморт Івана Марчука під назвою «Христос Воскрес».

Читати далі

Суспільство

Фільм “Ми, наші улюбленці та війна” Антона Птушкіна вже можна подивитись на Megogo

Опубліковано

З 4 травня фільм Антона Птушкіна “Ми, наші улюбленці та війна” вже можна переглянути на Megogo. Вартість перегляду — від 59 гривень.

Про це стало відомо на платформі. 

Відтепер фільм можна переглянути онлайн лише на Megogo за посиланням.

Про фільм “Ми, наші улюбленці та війна”

“Ми, наші улюбленці та війна” — документальний фільм про тварин під час війни росії проти України. Також це перший кінопроєкт, режисерський дебют тревел-блогера Антона Птушкіна. Над ним він працював півтора року.

Читайте також: Українські розробники створили запальні боєприпаси для скидання з дронів

З 4 квітня стрічку почали транслювати в українських кінотеатрах. Документальна картина побила всі рекорди. За перший вікенд у національному прокаті вона зібрала 2,3 мільйона гривень. Про це повідомило Forbes. 

Перший знімальний день припав на 20 серпня 2022-го. За півтора року Птушкін провів близько 60 інтерв’ю у понад 10 містах України, зокрема в Бахмуті незадовго до окупації. 

Нагадаємо, в Україні анонсували безоплатні курси англійської мови для ВПО.

Фото: Скріншот із фільму

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...

Суспільство3 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство4 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство1 місяць тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

РЕКЛАМА: