Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Потужності зернових терміналів в українських портах зросли на 17 млн тонн

Опубліковано

За останні три роки потужності зернових терміналів у портах України збільшилися на 17 млн тонн. Переважно будівництво велося за приватні кошти.

За даними Економічної правди, за п’ять років приватний бізнес вклав у будівництво зернових терміналів в українських портах близько мільярда доларів. На початку 2018 року в стадії реалізації перебувало 15 проектів, ще 20 загальною вартістю 1,2 млрд доларів перебувало на “паперовій” стадії.

За підрахунками експертів журналу “Порти України”, наявні ємності для одноразового зберігання хлібних вантажів в українських морських портах на початку 2018 року були розраховані на 3,4 млн тонн, а потужність терміналів з перевалки становила приблизно 68 млн тонн на рік. За підсумками поточного року до цієї цифри можна буде додати ще близько 6 млн тонн. При цьому експорт зернових прогнозується на рівні 42 млн тонн.

Читайте також: У Бердянському порту збудують нові причали і зернові термінали

Бум будівництва терміналів призвів до того, що вже на 2018 рік ми вийшли в профіцит потужностей.

Якби були у визначений термін реалізовані проекти всіх зернових терміналів, що зараз будуються, то на 2020 рік зернові потужності українських портів становили б близько 102 млн тонн.

Цього більш ніж достатньо, щоб забезпечити успішне обслуговування тих обсягів зернового експорту, які звучать в найсміливіших прогнозах (близько 70 млн тонн). Крім цього, агроринок дуже оптимістично дивиться в майбутнє експорту.

“Для експортерів українського зерна в найближче десятиліття знадобиться більше морських перевалочних потужностей, оскільки потенційно українські аграрії здатні подвоїти врожайність зернових”, — розповіли фахівці.

Читайте також: В Україні очікують рекордного врожаю зернових

Експерти переконані, що Україна ще навіть наполовину не використала потенціал із вирощування зернових. У нас вирощуються в середньому чотири тонни пшениці і трохи більше п’яти тонн кукурудзи з гектара. При тому, що в США середня врожайність кукурудзи — 11 тонн, а у Франції середня врожайність пшениці — вісім тонн з гектара.

[su_button url=”https://www.liqpay.ua/ru/checkout/i56624243821″ target=”blank” style=”flat” background=”#F2AF1C” color=”#000″ size=”5″ center=”yes” radius=”10″ icon=”icon: credit-card” icon_color=”#000″ text_shadow=”0px 0px 0px #c7c7c7″ desc=”Вас буде перенаправлено на сайт liqpay” rel=”lightbox”]Підтримати проект[/su_button]

Суспільство

«Лісова пісня» Лесі Українки вийшла італійською

Опубліковано

П’єса-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» (Il canto della foresta) вийшла італійською мовою. Книжка вийшла друком в серії Oscar Classici у найбільшому італійському видавництві Mondadori.

Про це повідомила публіцистка і перекладачка книжки Ярина Груша.

«Це посприяє відповідному розголосу навколо видання, адже саме там місце шедевра Лесі Українки», — зазначила Ярина Груша, яка також працює викладачкою курсу української мови й літератури в державних університетах Мілана й Турина.

Читайте також: 7 книжок від українських військових та журналістів, які побували на передовій: про війну, любов та сімʼю

«Чотири роки тому я проекспериментувала і поставила в програму з української літератури в Міланському університеті “Лісову пісню” Лесі Українки. Перекладу, який я б могла використовувати під час лекції, не було і я пристрасно розказувала студентам, які прекрасні на Волині ліси, як зачаровувала Мавка Лукаша і як експресивно сварилися між собою Килина та мати Лукашева. Це була одноразова акція з мого боку, адже не маючи тексту, студенти дуже мляво реагували, хоча запам’ятали гарно біографію Лесі Українки», — розповіла Груша. 

Проте «Лісову пісню» Лесі Українки довелося вилучити з університетської програми, адже не було італійського перекладу.  Також вона зазначила, що читатиме лекцію про «Лісову пісню» Лесі Українки в Міланському університеті.  

Видавчиня — італійська перекладачка Елізабета Рісарі. Вичитував переклад п’єси-феєрії й післямови лектор україністики Алессандро Ачіллі. Післямову написала письменниця й літературознавиця Саша Довжик. Передмову до книжки написала Ярина Груша.

Наразі книжку можна придбати на сайті видавництва й на Амазоні.

Нагадаємо, відомий український поет написав книжку для малят у «співавторстві» з трирічною донькою.

Фото: Ярина Груша

Читати далі

Суспільство

Публічний простір на Подолі проведе прибирання для створення нового місця у форматі поп-ап парку

Опубліковано

Культурний центр “Спаська 13”, що вже дев’ять років працює над розвитком громадського простору, оголосив про організацію нового поп-ап парку на Подолі. Акція передбачає спільне прибирання та садівництво для створення комфортного місця для відпочинку та спілкування.

Про це повідомляє Публічний простір.

“Ми плануємо висадити квіти, встановити лавки та створити атмосферу, де кияни зможуть відпочити з друзями або відпочити серед робочого дня після відвідування кіносеансу в “Жовтні” або попити кави”, – розповіли організатори заходу.

Читайте також: У Києві запускають групи психологічної підтримки у школах

Всі охочі можуть приєднатися до ініціативи, принісши з собою рукавички, садові інструменти, їжу та воду. Зустріч запланована на 28 квітня о 12:00 на перехресті вулиць Костянтинівської і Щекавицької. “Самосад” вже дев’ять років допомагає створювати комфортні та затишні місця для мешканців міста.

Доєднатись до робочої групи самосаду можна за посиланням.

Нагадаємо, стало відомо, кому продовжать виплати допомоги від ООН.

Читати далі

Суспільство

Зірка українських фільмів захищає країну на фронті (ВІДЕО)

Опубліковано

Знявся у найдорожчому українському блокбастері та змінив знімальний майданчик на фронт! По ньому гатив танк, влучав ворожий снайпер, але він вижив, відновлюється, а разом із цим встиг знятися в серіалі!

Яків Ткаченко український актор театру та кіно з Дніпра. За його плечима – гра у низці українських стрічок: “Червоний”, “Безславні кріпаки”, “Припутні”. А також – роль опришка Сабата у найдорожчому в історії України фільмі “Довбуш”. Утім найголовніша в його житті роль, вважає Яків, це роль захисника України, до якої він повернеться, щойно відновиться після поранення. Детальніше у матеріалі ШоТам!

“Завжди хотів займатися акторською професією, можливо, надалі режисурою. Ніколи не гадав, і навіть думки такої не мав, що може початися велика війна”, – ділиться Яків Ткаченко.

Яків – український актор театру та кіно з Дніпра. Ви точно його бачили в українських кінострічках “Червоний”, “Безславні кріпаки”, “Довбуш”.

“Довбуш” нині найдорожчий в історії України, в ньому Яків зіграв опришка Сабата.

Та головну свою роль, як вважає Яків, він зіграв пізніше: 1 березня 2022 року.

“Росіяни вже були під Києвом, і була загроза, що вони зайдуть у Дніпро. Я просто прийняв рішення і пішов служити”, – згадує Яків.

Читайте також: Як у Білозірській громаді повернули за парти понад 600 учнів (ВІДЕО)

Він вступив до Дніпровської ТРО, а пізніше у складі ЗСУ, дав відсіч ворогу у Вугледарі. Раніше Яків не мав військового досвіду, тому перші дні військових дій стали для актора шоком. Ворог гатив мінометами, артилерією та авіацією, але це актора загартувало. У серпні 2022 відбувся найважчий бій: Яків гатив ворога із кулемета. Саме тоді куля ворожого снайпера поцілила у його броню, а уламки влучили у воїна.

Та вже за місяць Яків був у строю і у готовності виконувати нові завдання, як виявилося це було не останнє його поранення. Тоді Яків отримав контузію, зараз відновлюється та знову грає у кіно. Нещодавно зіграв роль у серіалі “Перевізниця”. Однак думки про іншу роль – Захисника України не полишають Якова!

“Хочу, щоб ця війна відпустила те відчуття, яке ніколи не відпустить… Як буду відчувати себе здоровим, то повернуся на фронт!” – підсумовує Яків.

Нагадаємо, на Євробаченні 2024 оголосили збір на відбудову гімназії.

Фото: ШоТам!

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство3 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: