

Суспільство
15 нагород здобула Україна на Олімпіаді у США
Учні Малої академії наук вибороли 15 нагород на Genius Olympiad 2021, яка відбулася у США 12 червня.
Про це ШоТам повідомили в Малій академії наук.
За інформацією, цьогоріч у зв’язку зі всесвітньою пандемією коронавірусу захід проходив онлайн.
Україна стала лідером Олімпіади за кількістю поданих заявок, за що отримала спеціальну нагороду.
Нашу країну представляли 26 учасників із 25 проєктами.
За результатами оцінювання, учні МАН здобули три срібні та чотири бронзові медалі, а також вісім спеціальних нагород.
Мета Genius Olympiad – покращити розуміння глобальних екологічних проблем, тому усі представлені проєкти, незалежно від секції, повинні мати екологічне спрямування.
Хто отримав нагороди?
Срібну медаль на Олімпіаді здобула Олена Коваленко, яка винайшла екологічне джерело енергії. Розроблений нею апарат перетворює коливання гілок дерев на електричний струм.

Ще одне срібло – у Аліни Любаєвої – за фотопроєкт «НІ – пустелі з ПЕТ-пляшок». Дівчина описала масштабність проблеми та показала наслідки подальшої бездіяльності, зобразивши на світлині майбутнє дітей, якщо кожен не усвідомить важливість змін.
Третій срібний призер – Мирослав Бур – написав есе про майбутнє людства, посилаючись на прогнози науковців, та привернув увагу до змін клімату.
Бронза – у Олександра Шарлая, який дослідив вплив теплового стресу на процеси перекисного окиснення ліпідів та активність аскорбат пероксидази у Nicotiana tabacum. Простіше – результати проєкту дають змогу створити рослини, стійкі до глобального потепління.
Читайте також: Безрукавки з історією: як прикарпатець шиє та реставрує автентичні гуцульські кептарі
Яна Грицишин отримала бронзову медаль за оцінку екологічної значимості гідроелектротанцій в Україні з використанням біомаркерів двостулкового молюска. А Владислав Петров – за очищувач водної поверхні від сміття з використанням сонячної енергії.
Розробка бронзової призерки Вікторії Панченко допоможе очистити річки природними способами та без механічного втручання в екосистему. Це новий тип водних очисних споруд – наплавне біоплато понтонного типу.
Спеціальні призи на Genius Olympiad отримали такі проєкти від учнів МАН:
- карта рослин-алергенів, економічно рентабельна технологія переробки відпрацьованих первинних хімічних джерел струму,
- система опалення приміщень та підігріву води «Біорактор»,
- нітрогеновмісний сорбент,
- батареї на алюміній-повітряній основі,
- новий тип екологічно безпечної дорожньої інфраструктури для динамічної зарядки електромобілів та інші.
Читайте також: Історія команди ШоТам
Довідка
Genius Olympiad – найбільший у світі конкурс наукових проєктів екологічного спрямування. Змагання відбувається у кількох номінаціях:
- наука – розв’язує проблеми екології за допомогою наукових знань та методів;
- робототехніка – демонструє роль інженерії у розв’язанні глобальних екологічних проблем;
- бізнес – розвиває екологічну свідомість бізнесу і просуває ідеї зеленої економіки;
- креативне письмо – поширює знання про глобальні екологічні проблеми в літературі;
- мистецтво – підвищує екологічну свідомість за допомогою музики та образотворчого мистецтва.
У 2021 році у Genius Olympiad взяли участь понад 1400 учасників з 84 країн світу.
Читайте також: Україномовні блогерки-мільйонники: на кого варто підписатись в Інстаграм
Нагадаємо, на Івано-Франківщині учні 30 шкіл починають заняття бадмінтоном, щоб зберегти зір.
Як ми повідомляли раніше, перший в Україні «Мотузковий парк» біля школи презентували у столиці.
Суспільство

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.


Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.


До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.


З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.


На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.


У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.


До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.


Share:
Суспільство

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»