ЗСУ прицільним пострілом знищили склад боєприпасів окупантів (ВІДЕО)

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Інші матеріали спецпроєкту

У колишній котельні Білозірського ліцею замість вугілля тепер дерев’яні лавки, стосики теплих ковдр та намальований Капітошка на стіні. Тут облаштували укриття для учнів, аби попри повітряні тривоги діти все ж могли навчатися у безпеці.

Все почалося із бажання батьків та вчителів, які взялися за прибирання закинутих кімнат. Директорка ліцею та заступниця голови громади поділилися з ШоТам, як їм вдалося облаштовувати укриття з нуля.

Першу штукатурку в укритті робили батьки 

Білозірська громада на Черкащині з початком повномасштабного вторгнення включилася у допомогу і жителям, і переселенцям, і війську. Заступниця голови громади Ірина Грищенко каже, що у них організували мобілізаційний пункт для новобранців зі всієї України. Тому треба було годувати, одягати і лікувати військових. Загалом встигли прийняти понад 5 тисяч мобілізованих, працівники виконавчого комітету працювали з шостої ранку до десятої вечора. 

«Ще ми доєдналися до всеукраїнської акції “Сади перемоги”. Засаджували овочами городи, які пустували. А вирощене передавали військовим, у дитячий садок, школи, лікарні та громади Запорізького напрямку», — ділиться Ірина Грищенко.

До початку повномасштабного вторгнення в громаді не було жодного укриття. Тож довелося облаштовувати їх з нуля. Одним з них стало укриття у Білозерському ліцеї.

Директорка Світлана Петренко розповіла, що всі учні, а їх зараз 615, вимушені були вчитися дистанційно, поки укриття у ліцеї не було. Ідея його відновити виникла рік тому і почалася з ініціативи вчителів та батьків учнів. Адже всі хотіли, щоб діти знову повернулися до приміщення школи. 

У ліцеї було підвальне приміщення старої котельні, де раніше зберігали вугілля, опалення давно замінили на автономне, тож кілька кімнат лишалися порожніми. Аж до повномасштабного вторгнення. Так вирішили використати саме цей простір: 

«Першу штукатурку робили батьки, долучалися педагогічні працівники й разом ми це приміщення приводили до порядку. А потім уже завершили роботу завдяки коштам Білозірської сільської ради», — каже директорка.

Зробили ремонт на літніх канікулах 

Коли у сільській раді дізналися про ініціативу батьків та вчителів, то вирішили її підтримати. 

«Ми всі розуміли, що війна надовго, тим більше такі почалися обстріли. Тож треба було створювати безпекове середовище в освіті, щоб батьки були спокійні за своїх дітей», — каже Ірина Грищенко.

Зробили проєкт, щоб він відповідав усім потрібним нормам, запросили підрядників і за літо справилися з роботою — на це витратили близько мільйона гривень. Вже 1 вересня 2023 року ліцей був готовий приймати учнів з новим укриттям на два входи, три приміщення і санітарну кімнату. А оскільки повітряні тривоги тривають і по 2-3 години, школярі можуть продовжувати навчання у безпеці. Тепер у ліцеї змішана форма навчання, діти навчаються позмінно: один тиждень дистанційно, один — офлайн. В укритті одночасно може перебувати 150 учнів.

Світлана Петренко каже, в укритті облаштували вентиляцію та електричне опалення, встановили умивальники та біотуалети. А завдяки програмі UNICEF отримали ще й ковдри та каримати, раптом доведеться затриматися надовше і буде потреба зігрітися.

Дев’ятикласник Лаврик Микола каже, що навчатися дистанційно неймовірно важко: «Ми весь час вдома, не бачимо однокласників, друзів, вчителів. Не можемо отримувати стільки інформації, як у школі». Тож радіє, що тепер може приходити на заняття, хоч навіть не кожного тижня. 

Ініціатива місцевих знижує недовіру до влади

Заступниця голови громади Ірина Грищенко теж радіє, що батьки та вчителі проявили ініціативу:

«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю і громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Бо це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо. Нам вистачає проблем із війною, то не хотілося, щоб проблеми виникали ще з таких питань».

Тож влада прислухалася не лише до вчителів ліцею, а й до жителів з інших населених пунктів громади і облаштували всі укриття, які могли, у школах, садочках, сільській раді. Зараз їх сім — і в селищі Ірдинь, і в Білозір’ї.

Наступний крок — зробити протирадіаційне укриття на території Білозерського ліцею. Ірина Грищенко каже, уже розробили проєкт на 450 тисяч гривень і пробують знайти хоча б співфінансування, щоб створити ще один більший безпековий простір, де зможуть поміститися всі діти. Держава виділяє кошти на такі укриття, тож будуть брати участь у конкурсі.

Нова Пошта відкрила відділення в Барселоні. Іспанія стала 12 європейською країною, у якій компанія відкрила своє відділення.

Про це йдеться на сайті Нової пошти.

Відділення відкрили за адресою C/Gran de Sant Andreu, 413, Sant Andreu, 08030. Українці можуть отримувати та відправляти в Іспанію документи, посилки та вантажі до 100 кілограмів, а доставка з України триватиме від восьми днів.

Також у травні почне працювати адресне обслуговування кур’єром, завдяки якому можна буде відправити та доставити вантажі до 1000 кілограмів на будь-яку адресу в Іспанії.

Читайте також: “Укрпошта” показала тестування нового транспорту для листонош

Вартість доставки з України в Іспанію

• Документи до 1 кілограма – 1000 гривень;
• Посилки до 2 кілограмів – 1050 гривень;
• Посилки до 10 кілограмів – 1700 гривень;
• Посилки до 30 кілограмів – 3000 гривень;
• Вантажі від 30 до 1 000 кілограмів – 120 гривень за кожен кілограм.

Доставка кур’єром додатково коштує 100 гривень для відправлень до 30 кілограмів, або 120 гривень за кожні 100 кілограмів.

Клієнти можуть отримати промокод зі знижкою -15% на послуги з доставки посилок до 30 кілограмів з України в Іспанію до 15 травня.

Нагадаємо, Нова Пошта запускає компанію, яка генеруватиме електроенергію.

Фото: Нова Пошта

За час повномасштабної війни в Україні отримали поранення 19 875 людей. Лікарні та реабілітаційні заклади мало пристосовані для пацієнтів, а косметичних ремонтів недостатньо, щоб створити умови для якісної реабілітації. Люди, що мають інвалідність або травми, не можуть самостійно користуватися простором – це перетворює людину з суб’єкта в об’єкт і не сприяє відновленню. Проте разом ми можемо це змінити. Як саме?
У Києві презентували покрокову зрозумілу інструкцію про те, як зробити заклади реабілітації безбар’єрними. Завантажити посібник можна безкоштовно за посиланням та самостійно перевірити заклад у своєму місті чи громад.

У посібнику ви знайдете:

• перелік основних реабілітаційних послуг
• матрицю порушень (ситуації, які демонструють бар’єри, з якими стикаються різні маломобільні групи населення)
• рішення для різних просторів лікарні: вхід, подвір’я, коридори, сходи та ліфти, палати, навігація, їдальня, душові та вбиральні
• кабінети фізичної терапії та ерготерапії, у яких пацієнти зможуть відновити побутові навички: ставити чайник, готувати їжу, відновити дрібну моторику тощо
• також авторки додали анкету для самостійного аудиту медичного закладу на доступність: тож всі читачі можуть перевірити заклад у своєму місті або громаді. 

«Тут зібрані сучасні практики, підходи, рішення, щоби створювати простори лікарень привітними для всіх: людей, що допомагають відновлюватися: лікарів, терапевтів; для пацієнтів, для яких цей простір створюється; і відвідувачів: тих, хто приходить підтримати своїх рідних на шляху до відновлення» – поділилась на презентації Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена президента з питань безбар’єрності.

Читайте також: «Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Безбар’єрність не закінчується на пандусах і пониженнях. Це про те, як зробити заклади реабілітації комфортними для пацієнтів і лікарів, місцем заспокоєння, розвантаження, безпеки, місцем відновлення: як соціально-психологічного, так і навичок людини, яка прагне повернутися до активного життя, а не лежати в палаті в очікуванні обслуговування». – пояснює Вікторія Тітова, керівниця проєкту, СЕО Big City Lab.

«Потреба в реабілітаційних послугах в Україні значно зросла після початку повномасштабного вторгнення росії. Водночас важливо не лише розвивати інфраструктуру, реконструювати будівлі, а й забезпечити доступність для всіх людей, які потребують таких послуг. Це дозволить їм комфортно та гідно пройти реабілітацію і полегшить процес одужання», — говорить заступниця Міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.

Автори посібника – урбан-бюро Big City Lab. 

Посібник створено спільно з Міністерством охорони здоров’я України, в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді Олени Зеленської. 

За фінансової та технічної підтримки Світового банку, Посольства Швейцарії та партнерів з розвитку.

До створення посібника долучилися Мінвідновлення, фахівці з реабілітації, експерти з фізичної доступності, архітектори та військові, що самі проходили реабілітацію або допомагають відновитися іншим.

Додаткова інформація:

На презентації обговорили стратегію держави, пріоритети міністерств, найпоширеніші проблеми доступності реабілітаційних закладів, шляхи їх вирішення: Тетяна Ломакіна, (радниця-уповноважена президента з питань безбар’єрності), Марія Карчевич (заступниця міністра охорони здоровʼя України), Євген Плащенко (директор департаменту просторового планування територій та архітектури Інфраструктури України), Сімон Троллер (заступниця директора з питань співробітництва Посольства Швейцарії в Україні (SDC)), Вікторія Тітова, (СЕО Big City Lab). 

На панельній дискусії шукали відповіді, що ж заважає реалізувати кращі практики доступності в Україні та зчим стикаються пацієнти, захисники та захисниці, лікарі та фахівці з реабілітації.

У дискусії взяли участьВасиль Стрілка (директор департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій Міністерства охорони здоров’я України), Софія Брем (архітекторка Big City Lab, спеціалістка з фізичної доступності, Олексій Притула (ветеран, ветеринарний лікар), Наталя Заболотна (перша заступниця начальника Вінницької обласної військової адміністрації), Віталій Пчолкін (виконавчий директор ГО «Група активної реабілітації»), Олена Долинна (керівниця Центру реабілітації КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради»). Модерувала дискусію Уляна Пчолкіна (голова правління спілки «Ліга сильних», консультантка з питань безбарʼєрності Superhumans Center).

Нагадаємо, понад 16 тисяч українців отримають мікрогранти на розвиток бізнесу.

Фото: Вінницька ОВА