Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Захоплення іграми стало бізнесом: українець локалізує ігри та заробляє від $30 000 за проєкт

Опубліковано

Ігрові компанії по всьому світу сформували прибуткову індустрію. Не менш вигідним напрямком вважається й локалізація ігор. Ми поспілкувались з експертом та з’ясували, чому ж українська локалізація та ігри й досі недооцінені в Україні та скільки можна на ній заробляти. 

Довідка. Локалізація ігор — це переклад і культурна адаптація продукту до особливостей певної країни, регіону або групи населення». Крім перекладу локалізація передбачає адаптацію в культурному, технічному, а іноді і в правовому полі тієї чи іншої країни. Наприклад, в Німеччині на законодавчому рівні заборонено використання нацистської символіки. Це означає, що зображення свастики доведеться прибрати з гри, призначеної для поширення в цій країні.

Андрій Рабощук,

Андрій Рабощук,

керівник ігрової локалізаційної команди UNLOCTEAM 

Ігри стали справою мого життя

— Я гравець із майже 27-річним стажем. Вперше я зіграв у Supaplex на робочому комп’ютері мами десь у 1993 році. І з того часу я іноді повертаюсь до цієї гри, розтягуючи задоволення на роки.

Пам’ятаю, як старший брат та його друзі навмання перекладали діалоги під час гри. В ті часи взагалі не було локалізованих ігор. Тож саме завдяки цьому захопленню я почав вивчати англійську у дитинстві: хотів розуміти, що ж відбувається за сюжетом. Мені пощастило із вчителькою англійської мови, яка перетворила ці прагнення в любов до іноземної мови. 

Тому у студентські роки я заробляв на фріланс-перекладах у парах англо-українська та англо-російська мови. А після університету з’явилася постійна робота в міжнародній компанії, де регулярне спілкування з іноземними колегами допомагало відточувати англійську.

Прочитав книгу і зрозумів, чим хочу й буду займатися

Переломним моментом став кінець 2015 року, коли мені до рук потрапила книга «Атлант розправив плечі». Вона докорінно змінила ставлення до самого себе, оточення й бачення свого майбутнього. За місяць я помітив на одному ігровому форумі запрошення до неофіційного перекладу гри. Тоді й зрозумів, чим хочу й буду займатися.

Читайте також: Як українець запустив бізнес в кризу та став проривом року за версією Payoneer — кейс

Я почав більше дізнаватися про локалізацію ігор загалом: стан української локалізації, хто цим займається та головні правила. Водночас долучився до волонтерської спілки Steam Translation Server, яка займається офіційною локалізацію продукції ігрового велетня Valve (компанія-розробник популярних ігор Dota 2, Counter Strike, Half-Life, Portal та найбільшої цифрової крамниці ігор і програм Steam — ред.). Протягом року отримав підвищення до одного з редакторів, а ще за рік — став одним із керівників української гілки.

Ігри та їх локалізація в Україні
Компанія Valve — єдиний ігровий розробник такого масштабу, який завжди підтримує українську у своїх проєктах і розуміє важливість локалізації загалом

Нам вдалось зібрати спеціалістів та гравців в одному місці

Протягом двох наступних років ми створили групу «Українська локалізація» на базі найвідомішого ігрового чату Discord. Це зручний чат із розбивкою на підтеми для спеціалістів та гравців, де обговорюються спірні питання щодо норм українських ігрових термінів без сленгу.

Зараз серед учасників спільноти зібрали різнопланових спеціалістів, які можуть бути залучені в локалізаціях: 

  • українські ігрові перекладачі — новачки, професіонали, представники різних спілок і перекладачі-одинаки, які працюють з офіційними та неофіційними локалізаціями;
  • відомі стрімери, яким ми пропонуємо транслювати ігри зі щойно випущеними локалізаціями;
  • представники медіа, що спеціалізуються на іграх;
  • розробники, програмісти, спеціалісти по роботі із графікою та актори озвучування;
  • гравці-відвідувачі. 

Завжди хотів українізувати ігри, хоча найбільший прибуток приносять європейські та азійські мови

Мені хотілось збільшувати кількість офіційних українізацій. Однак найпріоритетнішими серед розробників вважаються 12 мов (англійська майже завжди є мовою джерела): французька, німецька, іспанська, португальська (бразильська), корейська, китайська — спрощена й традиційна, японська, польська, турецька. Найприбутковішими вважається французька й німецька, китайська і японська. Протягом останніх п’яти років до списку “обов’язкових до перекладу мов” увійшла й російська. 

Тому один із найдієвіших шляхів для поширення української в іграх — додавати її до замовленого розробником мовного пакету. Іноді це відбувається задарма. Так, разом із технічним спеціалістом Денисом Обидєнним заснували ігрову локалізаційну команду UNLOCTEAM і почали працювати над розширенням послуг, які можемо надати розробникам.

Уже зараз до 95% наших перекладів вдалося додати українську локалізацію

Проте українська мова ще досі недостатньо приваблива для багатьох ігрових розробників. Більшість помилково вважає Україну країною СНД, де російської мови достатньо. Розробники орієнтуються на статистику, яка говорить про низький рівень знань англійської серед українців. Саме тому більшість обирає російську, як мову для інтерфейсу гри. 

Ігри та їх локалізація в Україні
Згідно з відкритими дослідженнями й даними, за рівнем знань англійської Україна розташована в групі «низькі знання»

Приємно, коли гра з українською локалізацією отримує визнання. Нещодавно ми працювали над грою The Coma 2: Vicious Sisters для корейського розробника Devespresso Games на шість мов серед яких була і українська. Ми проаналізували та відредагували англійський вихідний текст, надали рекомендації щодо поліпшення діалогів та історії, а кілька сюжетних шматків розробники повністю переписали. Загалом під час тестування виявили понад 200 вад, 30 — були критичними та допомогли розробникам із модерацією форуму. І ось на початку червня під час ігрової виставки Taipei Game Show 2020 гра отримала дві нагороди: за найкращий сюжет і Гран-прі — найвища нагорода цієї виставки. 

Близько 60 перекладачів в команді працюють над локалізацією 

Наразі команда розкидана по всьому світу і нараховує 20 постійних перекладачів ігрової спеціалізації для 15 мов. Окрім постійних, маємо близько 40 перекладачів «запасу». Це лінгвісти рідкісних для ігрового перекладу мов, як-от індонезійська, каталонська, іврит, а також додаткові перекладачі з основних мов, якщо постійні не встигають з навантаженням. Додаткові перекладачі найчастіше потрібні під індивідуальні запити розробників. Наприклад, ігри від польського розробника Home Net Games отримали високі продажі в Індонезії лише після додавання індонезійської.

Протягом кількох років роботи з іноземними перекладачами помітив відмінності, які залежать від національності. Німці — неймовірно пунктуальні й працелюбні, французи й італійці — неквапливі й часто здають переклади в останній день кінцевих термінів, а корейцям важливо отримати чіткі інструкції. 

Перекладаємо, граємо, вичитуємо: поетапний план локалізації

Кожен проєкт індивідуальний, і часто доводиться адаптуватися під гру, але зазвичай наша робота виглядає так:

  1. Спочатку наші менеджери та перекладачі грають у гру або проглядають відеопроходження. Коли перекладачі мають достатньо інструкцій і ознайомились з грою — починається переклад: текст, ігрові ресурси, шрифти, маркетингові матеріали.
  2. Коли перший етап локалізації завершується, наші експерти аналізують переклад безпосередньо в грі. Паралельно відбувається редагування. 
  3. Додаткове тестування ніколи не завадить — робимо останню редакцію перекладу. 
  4. За допомогою додаткових інструментів та вичитування знаходимо останні невідповідності, перевіряємо пунктуацію, одруківки. А після — відстежуємо відгуки гравців, щоб дізнатися їхнє сприйняття локалізації.

Ще жодна локалізаційна компанія цього не робила, а ми змогли 

Коли розробники вирішують додавати до своїх ігор волонтерський переклад, на їхні плечі лягає величезна робота. І тоді вони не можуть зосередитися ні на розробці, ні на якісній локалізації. 

Тож наприкінці 2017 року ми вперше зробили те, чого не робила ще жодна локалізаційна компанія чи спілка. Для гри Finding Paradise ми організували відкритий доступ до перекладу з нашою повною підтримкою локалізації. 

Зібравши перекладачів/волонтерів, ми координували їхню роботу, консультували й були зв’язком між ними й розробником. Так, у гру було додано 15 мов від 115 перекладачів. А розробник отримав вже готові тексти й ресурси, які лише потрібно було додати до гри. Відтоді доволі успішно використали подібну модель ще кілька разів.

Ігри та їх локалізація в Україні
Finding Paradise має величезний простір для локалізації діалогів і дає змогу наповнити гру жартами й відсилками до локальних культурних явищ

Дівчата також грають в ігри та займаються локалізацією

Стереотип щодо дівчат в ігровій індустрії давно вже розвіяно. Є багато популярних гравчинь, які стрімлять свої проходження, мають великі аудиторії та заробляють на цьому гроші. Наочним прикладом може бути й наша команда, де кількість дівчат-локалізаторів майже не відрізняється від чоловічої частини команди. 

Перекладач може отримати до $2 тис., а компанія — $30-40 тис. за проєкт

Ігри та їх локалізація у світі — доволі прибутковий бізнес. Якщо брати великі багатокористувацькі рольові ігри (MMORPG — ред.) чи такі, що постійно оновлюються — це ще й стабільний заробіток. 

Якщо говорити про послуги перекладача, то вартість його роботи переважно оцінюється в центах за слово. Також варіюються послуги, які входять до цієї оплати. Якісний ігровий переклад німецькою мовою з редагуванням та тестуванням може коштувати $0,04 — $0,16 за слово (залежить від рівня майстерності перекладача, його якості, портфоліо). Наприклад, за переклад великої стрілянки (шутер — ред.) на 100 тис. слів за мінімальною вартістю $0,04 перекладач отримає $4 тис. протягом 1-3 місяців. Терміни й заробіток залежать від проєкту, кількості перекладачів на мову, структури текстових файлів, тематики гри.

Що стосується заробітку компанії, вартість кожного проєкту також різниться. Наприклад, локалізація з тестуванням, маркетингом та перекладом на шість мов (українська, французька, німецька, російська, іспанська, португальська-бразильська) може обійтися як у $4 тис., так і $30 тис. Але й термін виконання робіт може бути як 2-3 тижні, так і 3 місяці. Якщо розглядати лише українську мову, то це може бути як $200 за незначний проєкт, так і $3 тис.

Вартість локалізації тексту та озвучування ААА-проєктів (великі, дорогі ігрові проєкти — ред.) з мільйонними бюджетами на розробку може сягати $200 тис. З них близько 80-90% отримують перекладачі та актори озвучування, а інші 10-20% — менеджмент. Але й робота над такими проєктами сягає іноді до пів року.

Читайте також: Топ-7 безкоштовних онлайн-курсів для вивчення англійської мови

Українська локалізація набирає обертів

За останні п’ять років у свідомості розробників відбувається революція.

«Раніше ми часто чули:“Ні, це ніколи не окупиться, хіба що безплатно. Проте зараз більшість погоджується платити за українську локалізацію і вірить, що вона принесе додатковий прибуток›.

Успішні приклади додавання української локалізації дозволяють руйнувати цей стереотип. Україна вже почала приносити розробникам відчутні прибутки, щоби рахуватися з українськими гравцями. Так, наприклад, за рік гра Satisfactory за продажами лише в Україні заробила близько $30 тис., її придбало понад 2,5 тис. українських гравців. Вартість локалізації (проєкт був волонтерським) становила б до $1 200, залежно від ставки перекладачів.

Наші постійні клієнти вже навіть не сумніваються в тому, що українську потрібно додавати. І з кожним разом нового розробника легше вмовити, демонструючи дієві результати. Проте найбільша потреба зараз в українських гравцях, які доводитимуть — прибутки з України достатні для додавання української локалізації. Використання українського інтерфейсу Steam, вибір української мови в іграх та прохання додати українську мову на форумах — це ефективні дії, які дозволяють популяризувати українську локалізацію.

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі

Суспільство

«Культурні сили» провели захід на тему підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні

Опубліковано

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.

Про це повідомили в «Культурних силах».

Що обговорили на заході

Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.

На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:

«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».

Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.

«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.

Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:

«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим». 

Презентація кліпу «Місто наречених»

На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).

«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.

Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:

«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс». 

Відео: ютуб-канал «Культурних сил»

Довідка

«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:

  • «Культурний десант»;
  • «Книга на фронт»;
  • «Фронтова студія»;
  • «Оркестр 59» тощо.

«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.

Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.

Фото: «Культурні сили»

Читати далі

Суспільство

На Подолі в Києві відкривають креативний простір MLYN design hub (ФОТО)

Опубліковано

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.

Про це повідомили у команді простору.

Що буде в MLYN design hub

Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.

Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.

«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.

Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція

Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.

«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.

MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.

Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.

Фото: MLYN design hub

Читати далі