Економіка і бізнес
“Страусенят можна купити по 100 доларів”. Як АТОвець заробляє на страусиній фермі
Ще нещодавно страусиний бізнес вважався елітарним – мовляв, тільки олігархи можуть дозволити його собі як хобі. Але за 19 років започаткування “страусиного бізнесу” елітарність відійшла
Ще нещодавно страусиний бізнес вважався елітарним – мовляв, тільки олігархи можуть дозволити його собі як хобі. Але за 19 років започаткування “страусиного бізнесу” елітарність відійшла в минуле – і підтверджує це досвід АТОвця із Івано-Франківська.
Наш герой п’ять років відбудовував приміщення для страусиної ферми на хуторі Ловаги, що на Рожнятівщині.
Нещодавно відкрившись, ферма уже заробляє на туризмі близько двох тисяч гривень на день. І це ще тільки початок.
Сергій Швець
ветеран АТО та підприємець
У 2014-2015 роках воював у гарячих точках – як Волноваха та Гранітне. Паралельно вирішив відкрити страусину ферму і п’ять років готував для тварин приміщення. Нещодавно Сергію підвернулась вдала пропозиція купити по знижці 22 страуси з миколаївської ферми. Тепер до нього на ферму “Саванна” приїжджають туристи з усієї країни.
Ідея з телевізору
За рік до служби мати придумала ідею зі страусиним бізнесом, коли десь побачила якусь телепередачу про цей бізнес.
Читайте також: Бізнес на закрутках, або як підкорити діаспору консервованим борщем
Мені ідея сподобалась, я проаналізував інформацію – з усього виходило, що це вигідно і рентабельно. Тоді ж і почали готувати ділянку. Коли повернувся і ситуація трохи стабілізувалась, ми з родиною зрозуміли, що можна розпочинати бізнес.
І паралельно шукали варіанти, де би можна було купити страусів. Цей ринок поки не надто насичений – десь на відсотків 15, тому попит перевищував пропозицію.
Гуртом дешевше
Так вийшло, що у Миколаївській області із рік тому продавалась ціла страусина ферма – навіть із сайтом. Там власники вирішили відпочити і спокійно вийти на пенсію. Окремо купляти кілька сімей дорожче би вийшло – ну, зрозуміло, оптом дешевше. І так як їх мета уже не була заробити, а просто продати, то і нам було вигідно купили всіх 22 страуси одразу та перевезти до Івано-Франківська.
Кажуть, що цей бізнес окупається за 2-3 роки. Насправді, все відносно – в залежності від того, наскільки серйозно підійшли до підготовки.
По-перше, усе залежить від вартості землі: до прикладу, Ловаги – хутір, і земля тут продається чи не задарма за квадратний метр. Мені ж – взагалі дісталась від діда. А поблизу виділили земельну ділянку як учаснику АТО.
Читайте також: Як карпатська бабуся зробила з хати музей-готель і заманює іноземців
Тут землі – бери не хочу, а ближче до обласного центру ділянка уже була би “золота”.
Плюс треба вирішити питання з плануванням, водовідведенням, дерева викорчовувати, вирівняти площу. Обов’язково, аби поверхня загону була рівною або хоча би із плавним нахилом. Інакше, страус переламає собі ноги або шию скрутить.
Деякі думають, що раз страус витримує морози до -30 градусів, то йому у якості огорожі достатньо якихось старих дощок. Ми з родиною робили все на совість.
Люди кажуть: у селі у деяких хата гірше утеплена, ніж наші загони для страусів
У нас вони зсередини обшиті OSB-плитою, фасад пенопластом затягнутий, пластикові вікна. Ми на цьому не економили, через це, мабуть, і довше робили, бо все це гроші.
Витривалі і невибагливі
Страуси живуть близько 70 років і приблизно 35 із них несуться.
За період з березня по жовтень самка може знести від 40 до 80 яєць.
Читайте також: “Моя фабрика тепер – база бойовиків”. Як Ігор Шостак розпочинав бізнес з нуля
Їдять птахи пшеницю та зелену масу типу люцерни. Загалом на день з’їдають до 2,5 кілограм корму – це небагато.
Основним поставником страусятини у Європі вважається Норвегія, що вже тоді казати про наші зими – їх птахи витримують на раз.
Страуси у неволі яйця не висиджують, тому треба буде брати інкубатор. Ми свій купили за дві тисячі євро, у ньому вміщується 64 яйця. Вилуплюються пташенята за 40-42 дні.
Почому страусенятко?
Якщо у людини небагато коштів, то страусина сім’я з трьох особин за 3 тисячі доларів для неї буде забагато. А от маленькі страусенята коштують не більше 100 доларів. Звісно, там і більший ризик втратити пташку – адже маля у цьому віці дуже вразливе.
Читайте також: Прикраси зі сміття: як соціальний бізнес піклується про екологію
Я ще не розраховував, за скільки окупиться ферма. Моя мета – заробіток зараз. Наразі не встигаємо продавати продукцію – настільки багато покупців.
Як заробити на страусах
Ми тільки набираємо оберти – навіть у селі поблизу багато людей не знають, що тут є ферма зі страусами.
Зараз одна екскурсія без дегустації коштує 50 гривень, із дегустацією – 300. За екскурсію нас відвідує людей із тридцять.
З турагентствами поки не працюємо – я ще налагоджую співпрацю. Я планую їх залучити в перспективі, а поки що у нас є сайт і люди самі нас знаходять.
На фермі з дружиною ми продаємо яйця страусів та їх темно-червоне, схоже на дичину, м’ясо – по 250 та 350 гривень, відповідно
Розумію, що це не дорого. Але спочатку нам потрібно напрацювати клієнта.
Читайте також: Від жаб’ячих лапок до молока ослиці: п’ять “скажених” українських ферм
Буде стабільний клієнт, можна буде і піднімати ціну. Навіть сьогодні, коли всюди кажуть про зубожіння, люди готові відпочивати, платити за сервіс, товар і якість.
Найкращою рекламою наразі для нас є сарафанне радіо.
Які проблеми та з чого почати
Рік тому, у жовтні ми купляли 22 особини, зараз страусів трохи менше – нещасні випадки.
Один зі страусів зламав ногу – у них кістки хоч і міцні, але легко ламаються, а шину вже не поставиш. А інший – задушився.
Усі набивають гулі і роблять помилки. Негативні моменти будуть завжди. Але треба не стояти на місці і шукати вирішення проблем.
Ми у разі чого активно консультуємося із колишніми власниками, шукаємо необхідну інформацію власноруч.
Не можна однозначно порадити, із чого починати. Хтось відкрив власну ферму саме з покупки пташенят і чекали, доки страусенята підростуть до репродуктивного віку (статево зрілими вони стають у віці 24 місяців – авт.), формують сім’ї і починають розведення. Це дешевший варіант – але і більш ризикований. Чекати довше, а пташенята – створіння ніжні.
Є варіант і купити кілька десятків страусенят, залишивши частину для майбутнього стада, а частину – на забій, знайшовши попередньо покупців. І третій варіант – найбільш дорогий і найменш ризикований: купити сім’ю дорослих страусів.
Економіка і бізнес
Читайте про сучасних підприємців, що впроваджують свої ідеї попри війну.
Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то легко опустити руки. Але подружжя Губарів обрало інше — вони почали вирощувати квіти.
У Глухові, що за десять кілометрів від кордону з росією, Лариса й Ігор Губарі на другому поверсі будинку облаштували теплицю. Їхній тюльпановий бізнес — це не лише про красу, а й про віру в те, що життя має продовжуватись.
ШоТам дізнався, як любов до квітів стала порятунком у час війни.
Усе почалося з букета на 8 березня
Моє життя завжди було пов’язане з творчістю. У свій час я була ведучою на заходах, тоді хореографкою. Уже 16 років є майстринею манікюру. Тоді мало хто вмів гарно малювати дизайни, через це до мене йшли багато людей. Мій батько був художником, і мені це теж легко давалося.
Згодом я ще й вирішила стати весільною декораторкою — скоро буде 10 років, як із чоловіком почали цим займатися. Ми перші зайняли цю нішу в місті. Коли стало менше весіль через коронавірус, а пізніше — через повномасштабне вторгнення (тоді замовлень зовсім не було), мені все одно хотілося працювати з квітами.
Лариса Губар у своїй тюльпановій теплиці. Фото надала Лариса
Якраз три роки тому діти мені подарували на 8 березня великий букет тюльпанів. Я його сфотографувала й почала шукати, який це сорт, бо раніше такого не бачила. Виявилось, це Columbus, — такий піоновидний тюльпан. Під фото одразу був опис, як його вирощувати. Коли прочитала про вирощування тюльпанів, мені воно саме відгукнулося — наче послання, що це моє, і треба цим займатися.
Чоловік спочатку вагався, адже потрібно починати новий бізнес і вкладати туди гроші під час війни.
Але я все одно шукала, де купити цибулини. Думала посадити 2 тисячі, але, порадившись з оптовиком, зрозуміла, що можна більше. Я замовила більше 6 тисяч цибулин 12 сортів тюльпанів і знову запропонувала чоловікові ідею з бізнесом. Він мене підтримав — діватись було нікуди, бо я вже замовила цибулини.
Думали, що вже нічого не вийде
Ми вирішили садити квіти в літній кухні, але спершу потрібно було підготувати приміщення й усе необхідне для вирощування. Їздили копати торф на болотах — раніше в нас були гарні торф’яники ближче, але там усе заміновано.
Чоловік косив кропиву на болотах, ми в рукавицях висмикували коріння й копали на глибину десь 50–70 см. Наша машинка 5-6 разів їздила туди-сюди, щоб завантажити всі мішки. Таким чином наносили собі хорошого ґрунту.
Подружжя Губарів разом розвивають свій бізнес. Фото надала героїня
Далі робили суміш ґрунт + річковий пісок. Другий інгредієнт замовляли з Києва, бо там був такий, як нам треба. Це вийшло дорого, тому що сама доставка удвічі дорожча, ніж той пісок.
Якраз у цей час померла свекруха, і ми взагалі вже не думали про тюльпани. Після цього ще й чоловік сильно захворів. Тому садили квіти не в кінці жовтня чи на початку листопада, а 16 грудня.
Я боялася, що вони не встигнуть вирости. Але все вийшло — корінці пустилися й добре все вкорінилося. Уже третій рік вирощуємо тюльпани та продаємо через соцмережі як «Флора від Лори».
Головне — не проґавити шанс
Перший раз замовляла цибулини з західної частини України. Та потім дивилася виставки тюльпанів, одна з яких проходила в Нідерландах, і там дівчина розповідала про тюльпани трьома мовами. Мені стало цікаво, чи вона з України, — я знайшла її у фейсбуці й виявилося, що вона з мого міста.
Я вірю, що Бог чи Всесвіт дає шанс і скеровує людину. Так повинно було статись, щоб саме я на неї вийшла. Їхня фірма з Нідерландів не хотіла брати нових покупців. Я її вмовила, але мінімальне замовлення мало бути великим, і мені потрібно було думати, як збути решту цибулин, які не зможу посадити. Ще було одне «але» — самостійно знайти перевізника та розмитнити товар.
Як ділова жінка, яка в молодості пропрацювала майже 15 років на ринку, я зіштовхувалася з багатьма випадками й часто їздила за кордон. Сказала їй, що впораюсь і з цим.
Ми з чоловіком переживали, що не зможемо продати квіти. Коли все вже привезли додому, виявилося, що в інших постачальників не вистачає цибулини. Так вийшло, що в мене якраз були ті сорти, які вони шукали. Я собі залишила на вирощування тюльпани, а зайві продала.
Квітами себе заспокоюю від обстрілів
Ми зробили тюльпанову теплицю на другому поверсі нашого недобудованого будинку. Цього року почали вирощувати квіти на воді з сумішшю добрив: кожні три дні треба міняти цю речовину й шість літрів з ящика зливати та наново заливати. Це дуже тяжка праця, тому що ящиків близько 70, і все треба робити вручну. В теплиці ще немає гарячої води, тому я кип’ячу воду внизу, розбавляю її, ношу відра нагору й поливаю все.
Тюльпанова теплиця на другому поверсі будинку подружжя Губарів. Фото: Лариса Губар
Тюльпани — ніжні квіти, і в їхньому вирощуванні багато нюансів. Наприклад, важливо вимірювати кількість солей у воді, бо якщо переборщити, то добриво буде обпалювати корінці, і цибулинка пропаде. А якщо не додати добрив, квітка буде маленька.
Також для тюльпанів повинно бути світло, як у природі: у цей час навесні десь о 6 ранку починає світати й уже десь о 18 темніє. Якщо світла не вистачатиме, тюльпанчики покрутяться.
У нас цілодобово працюють три вентилятори з трьох боків, аби не було застою повітря. Ми одразу купили інвертор, бо під час відключення світла квіти б не вижили.
Крім цього, опалюємо будинок дровами, щоб постійно підтримувати потрібну температуру. Одного разу не ввімкнули другий камін, і стовбур тюльпана від перепадів температури пересох.
Ігор Губар працює в теплиці. Фото надала героїня
Незважаючи на всі нюанси, тюльпановий бізнес — це про задоволення. Ми живемо на краю міста, за нами одразу поля, а тоді села й уже росія. У нас постійно гучно від обстрілів, тож квітами я себе заспокоюю.
Квіти оточують мене цілий рік: коли закінчуються тюльпани, починаються петунії, а за ними бегонії. Я без квітів уже не можу. Кажуть, якщо ти раз спробувала купити насіння й щось виростити, то далі від цього не можеш відмовитись — отак і в мене.
Букети, які прикрашають оселю подружжя. Фото: Лариса Губар
Я вже замовила насіння інших квітів, які теж буду вирощувати на продаж у теплиці. Далі, можливо, і розсадою займуся. Мені це сподобалось, хоча раніше я була байдужа — чоловік допомагав моїй мамі обробляти землю, садив разом з нею, а моє діло було робити манікюри. А зараз можу відмовити деяким клієнтам, бо знаю, що треба підживлювати квіти.
Не вагайтеся пробувати щось нове
Я багато разів починала нову справу й люблю ризикувати. Чоловік вже лякається, коли я кажу: «У мене є ідея». Вони з донькою відповідають: «Давай за два дні нам розкажеш, бо ми ще не готові слухати твої ідеї».
Хочу порадити людям, які бояться ризикувати, що краще зробити й шкодувати, ніж не спробувати. Коли щось зробила, і в тебе не вийшло — ти спокійна, бо спробувала. Можеш іти далі, шукати себе в чомусь іншому. Але якщо не спробуєш, тебе буде всередині крутити, мучити думка: «А що, якби я зробила, і в мене б вийшло?». Тому не вагайтеся пробувати щось нове — навіть за десять кілометрів від кордону з росією.
Міністр фінансів України Сергій Марченко та надзвичайний і повноважний посол Японії в Україні Масаші Накаґоме 18 квітня підписали угоду щодо надання Україні близько 3 мільярдів доларів кредиту. Цю суму покриватимуть прибутки від російських активів.
Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.
Кошти надають в межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) країн G7. Фінансування передбачили на 30 років, а його обслуговування та погашення здійснюватиметься коштом майбутніх прибутків від знерухомлених російських активів.
Отримані гроші спрямують на забезпечення пріоритетних бюджетних потреб, відбудову та розвиток України.
Читайте також: Канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО)
«Японія є яскравим прикладом міжнародної солідарності, ставши одним із провідних партнерів України в часи нашої боротьби за свободу та гідність. Підписання сьогоднішньої угоди не лише сприятиме забезпеченню наших нагальних бюджетних потреб, але й стане черговим підтвердженням щирої відданості Японії спільним цінностям, які обʼєднують наші країни», — зазначив Сергій Марченко.
Міністр додав, що загальний обсяг бюджетної підтримки від Японії з 2022 року вже перевищив 8,5 мільярда доларів.
Нагадаємо, що ЗСУ використовують далекобійне озброєння, створене завдяки інвестиціям Литви.
Також ми писали, що Україна відкрила свій павільйон на EXPO 2025 в Японії (ФОТО).
Фото обкладинки: Pixabay
25 квітня Львів прийматиме SUP DAY FORUM LVIV 2025 — платформу для українських підприємців, яка об’єднає понад 200 гостей та 25 провідних спікерів. Учасники обговорюватимуть стратегії розвитку бізнесу, трансформацію клієнтського досвіду, нові ринки та роль «українськості» як унікальної бізнес-цінності.
Про це повідомили організатори зі Спілки українських підприємців.
Програма форуму
Основна частина форуму відбудеться 25 квітня з 10:00 до 19:00. Програма передбачає виступи засновників і керівників провідних компаній, панельні дискусії, бізнес-кейси та інтенсивний нетворкінг.
Під час заходу виступлять такі спікери:
- Володимир Поперешнюк («Нова пошта»);
- Дмитро Ковальчук (Alterra Group);
- Ростислав Вовк (Kormotech);
- Софія Опацька (бізнес-школа УКУ);
- Катерина Глазкова (СУП);
- Дмитро Дубровський;
- Мирослав Маринович;
- Валерія Гузема (Guzema) та інші лідери українського ринку.
Увечері 24 квітня, напередодні форуму, організатори проведуть VIP-вечерю — закриту зустріч із топспікерами. Це можливість для учасників форуму поспілкуватися з лідерами думок у неформальній атмосфері, розширити ділове коло та отримати інсайти з перших вуст. Вартість квитка на вечерю — 4000 гривень.
Реєстрація на подію
Зареєструватися на SUP DAY FORUM LVIV 2025 можна за посиланням.
Контактна особа для реєстрації на VIP-вечерю — менеджерка Марія: +380 67 630 88 32.
Деталі події можна дізнатися у менеджерки Катерини за телефоном +380 95 046 97 40.
Організатором заходу виступає Спілка українських підприємців (СУП). Усі учасники, які дізналися про подію з цього анонсу, можуть скористатися промокодом SDFL25 та отримати знижку 25% на квиток.
Нагадаємо, що на залізничному вокзалі у Києві військовий відкрив пекарню мережі Lviv Croissants (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Спілки українських підприємців
