Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
cropped imgonline com ua Resize NIem7Lavr23 cropped imgonline com ua Resize NIem7Lavr23

NewСхід

“Моя фабрика тепер – база бойовиків”. Як Ігор Шостак розпочинав бізнес з нуля

Опубліковано

Втратити успішний бізнес та відродити його з нуля. Такий шлях пройшов підприємець-переселенець з Луганщини Ігор Шостак. Війна змусила бізнесмена почати спочатку вже у Кременчуці. Чоловіку вдалось відродити своє текстильне підприємство, налагодити виробництво та отримати закордонні замовлення. 

Сьогодні у нього замовляють білизну відомі українські компанії, а також Шостак шиє і для французів. 

Ігор Шостак

Почав займатись бізнесом ще у 2000 році. У Луганську заснував власне швейне виробництво. Підприємство успішно розвивалось, поки не прийшла війна і не довелось тікати у Кременчуг і вже там ставити на ноги бізнес. 

“Замість моєї фабрики тепер військова база”

Сьогодні на місці мого колишнього підприємства воєнна база збройних сил “ЛНР”. Там не залишилось нічого. Підприємство, яке забезпечувало роботою 35 чоловік повністю розграбували.

Ще з самого початку бойових дій бізнес працював. Але після останнього обстрілу з жертвами поруч з нашим виробництвом люди порозбігались. 

Читайте також: Прикраси зі сміття: як соціальний бізнес піклується про екологію

Жодну машинку чи обладнання з виробництва у Луганську забрати не вдалось. Наше підприємство розграбували бойовики. І тут була наша перша помилка, бо з першим пострілом потрібно було все забирати.  А знайомих, які намагались вивезти якусь свою техніку вже пізніше, перевіряли на блокпостах і забороняли вивозити майно. Деяких навіть заарештовували.

Спочатку ми переїхали в Харків, щоб там налагоджувати життя і ставити підприємство на ноги. Але оренда там просто непідйомна. Тому поїхали в Кременчуг, де зіштовхнулись з рядом проблем.

Проблема №1: Клієнти були, а не було виробництва

Коли ми переїхали на нове місце, єдине, що мали – старі клієнти. Нашими основними замовниками були “Anabel Arto” та французька компанія.

“Anabel Arto” також втратили свої виробничі потужності через війну і хотіли, аби ми розвивали виробництво”

На експорт для Франції ми шили сукні, сорочки, блузи та інший текстиль. Ця компанія раніше працювала у Луганську і багато фабрик з ними співпрацювало. Люблять українську роботу.

Читайте також: Бізнес на закрутках, або як підкорити діаспору консервованим борщем

Замовлення та робота у нас були, а підприємства, на якому це все можна робити – ні. Ми елементарно не могли забезпечити своїх клієнтів товаром, тому що не було де це робити. А об’єми виробництва були значними.

Рішення: Спочатку ми працювали над своєю торговою маркою з тими партнерами, яких знали. Ми виконували конструкторську і технологічну роботу. У нас не було свого обладнання, тому віддавали вироби шити на аутсорсинг та продавали під власною торговою маркою. Підприємств, які були готові працювати, виявилось не так багато. І з цим були проблеми.

“Коли побачили, що ми виходимо на об’єми виробництва замовників, вирішили спробувати самі”

У 2015 році я запропонував директору підприємства у Кременчуці розміщувати замовлення та виробляти продукцію на Францію. Сьогодні полтавська область виробляє 100 тисяч виробів для цієї компанії. Пошив одного виробу коштує 1,5-2 євро.

Читайте також: Зірки Бродвею у райцентрі: як Тульчин став українською столицею опери

Також ми випускаємо одяг і під власним брендом “Сеарт”. Продаємо піжами, футболки, чоловічі боксери і тд. Середня ціна нашого одягу – 100 гривень. 

Проблема № 2: Не було грошей

Після переїзду на нове місце все залишилось у Луганську. Щоб відновити виробництво і вийти на гідний рівень потрібні були чимало коштів. 

Нам потрібно було $10 тисяч, яких у нас не було. А ще плюс до цього, у нас немає власного приміщення – ми орендуємо. За місяць ми витрачаємо на це все 150 тисяч гривень. 

Рішення: Щоб отримати кошти на відновлення виробництва, ми вирішили податись на грант. Так, від ПРООН отримали 25 000 гривень, за що купили сучасне обладнання та найняли на роботу ще п’ять робітників.

Проблема №3: Некваліфікований персонал

Велика біда була з персоналом. Я хотів забрати швачок, з якими працював у Луганську, навіть, був готовий забезпечити їх житлом. Але ніхто не ризикнув. У Кременчуці тамтешні швачки не шили так, як потрібно нам.  Були такі, що казали: «Я так шила все життя і буду шити!». 

Читайте також: Святі на сушеній рибі. Як херсонці відродили чумацький іконопис

А через це якість нашої продукції значно відрізнялась від того, що ми робили у Луганську. Були нарікання зі сторони замовників, а тому доводилось перешивати і відправляти товар за свій рахунок. Через це втрачали гроші. 

Рішення: Ми почали навчати швачок знову. Якщо людина має мозок, то за півтора місяці вона могла вийти на гідний рівень та нормально заробляти і нам приносити прибуток. А якщо зовсім не виходило, то доводилось попрощатись.

Ми найняли контролера, який проходив навчання у замовника,аналізував всі вимоги і потім навчав наших швачок.

Проблема №4: Люди їдуть на заробітки в Польщу

Багато хто з наших робітників тікає за кордон, з надією заробити там більше грошей. Переважно їдуть в Польщу або на сезонні роботи, або на заводи. Важко було втримати людей, особливо на початку, коли це наше підприємство не стало міцно на ноги. 

Рішення: Ми намагаємось забезпечувати людей зарплатою 10 тисяч гривень, бо це середня ціна у Кременчуці. Пояснюємо людям, що з таким 12-годинним графіком як у Польщі, у нас можна заробити стільки ж, або більше.

Проблема №5: Зв’язки вирішують все

Напевне, найважче для мене у Кременчуці було залишитись самому без сторонньої допомоги. Якщо раніше, коли у нас на виробництві ламалось обладнання, то я міг покликати кума на допомогу і той відремонтує. А тут кум не допоможе. Доводиться шукати майстрів, і витрачати на це ще кошти.

Читайте також: П’ять українських бізнес-шкіл, де вас навчать вести бізнес з нуля

Складно і самому виробництву. Я хотів закупити китайську сировину, але розумів, що не потягну такі об’єми фінансово. У Луганську ми співпрацювали з підприємцями Донбасу і допомагали одне одному. 

Рішення: Я став учасником “Donbas fashion cluster”. Об’єднавшись з ними, ми закуповували матеріали на всіх. Коли береш оптові партії – це допомагає економити гроші. Ми намагаємось підтримувати одне одного і ділитись інформацією. Все ж таки, опора на “своїх” допомагає.

NewСхід

Австрія виділить 1 млн євро на допомогу Донбасу

Опубліковано

Австрія виділить Україні 1 млн євро на гуманітарну допомогу для Донбасу.

Про це пише АрміяІнформ.

Під час зустрічі президентів України та Австрії співрозмовники докладно обговорили ситуацію на сході України, а також у Криму.

Президент Александр Ван дер Беллен зауважив, що Австрія та ЄС підтримують роботу місії ОБСЄ в Україні та дуже цінують роль Тристоронньої контактної групи й ту роботу, яку вони виконують у межах Мінського переговорного процесу.

За його словами, Австрія переймається життям людей, котрі мешкають у зоні конфлікту, тому австрійська влада надає відповідну гуманітарну допомогу, зокрема внутрішньо переміщеним особам.

«Мене дуже тішить, що ми змогли підтвердити, що надамо допомогу в розмірі одного мільйона євро для подальшої підтримки цих регіонів», – додав Федеральний президент Австрії.

Читайте такожЯк три студентки з УКУ безкоштовно навчають англійської дітей зі Сходу

Ван дер Беллен підкреслив, що для Австрії особливо важливим є питання життя населення в регіоні конфлікту.

«Ми даємо відповідну гуманітарну допомогу, особливо для внутрішньо переміщених осіб», – уточнив він.

Варто підкреслити, що Федеральний канцлер Австрії Себастьян Курц у своєму Twitter поінформував, що Австрія 2014 року надала Україні €6,8 млн гуманітарної допомоги.

«Україна завжди може розраховувати на підтримку Австрії», – написав він.

Читайте такожВтекли з міста: як родина заснувала етнохату та відроджує традиції в селі на Одещині

Нагадаємо, у прифронтовій Красногорівці відновили обстріляну окупантами школу.

Як ми повідомляли раніше, у Бахмуті будують новий корпус училища олімпійського резерву імені Сергія Бубки.

Головне фото: day.kyiv.ua.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині з’явився подвійний мурал, присвячений українській родині (ФОТО)

Опубліковано

У Бахмуті на Донеччині створили подвійний мурал, присвячений українській родині. Про це повідомляє Вільне радіо.

Як зазначається, робота над муралом тривала з початку серпня, а на весь малюнок витратили близько 2 тисяч балонів фарби. Аби досягнути ефекту фотореалістичності, художники використовували велику палітру світлих відтінків.

Стінописом можна помилуватись на в’їзді у місто з боку Костянтинівки навіть з вікна транспорту. Та зупинятися на цьому не збираються: вже малюють третій. Про це Вільному радіо розповіла Яна Волк, директорка творчої групи KAILAS-V, яка виконала перші два бахмутські мурали.

“Я вважаю, що ці два проєкти зараз найкрасивіші в Україні. У людей на все є своя точка зору. Але на сім’ю, дітей, тварин у всіх один погляд – це мило. Це щось своє, рідне. По-друге, ці мурали дуже якісні. Насправді художників, які можуть досягти такої якості, в Україні небагато. Як на мене, ми зробили навіть краще”,  —  каже директорка творчої групи. Це спальний район: діти, бабусі, люди, які поспішають на роботу. Ми працюємо для них, ми не працюємо для музеїв або картинних галерей. Ми розуміємо, що треба робити те, що люди бачать щодня і що приноситиме їм радість”,  —  додає Яна Волк. 

Читайте також: На Рівненщині створили патріотичну фотозону

Зазначимо, виготовлення муралів коштує близько 600 тис грн, але гроші взяли не з міського бюджету. За все заплатив благодійник, який бажає залишитися невідомим.

Як повідомляє секретарка Бахмутської міськради Світлана Кіщенко, ця ж сама компанія KAILAS-V розпочала роботу над третім муралом в Бахмуті. Його намалюють на боковому фасаді 9-поверхівки по вул. Горбатова, 30.

Фото: freeradio.com.ua, facebook.com/svetlana.kischenko

Читати далі

NewСхід

У прифронтовій Красногорівці відновили обстріляну окупантами школу

Опубліковано

У прифронтовій Красногорівці на Донеччині відремонтували школу, яку в 2017 році розстріляли з важкої артилерії окупанти.

Про це пише Укрінформ.

Відомо, що на відновлення школи знадобилося 95 млн грн.

Читайте також: Як три студентки з УКУ безкоштовно навчають англійської дітей зі Сходу

Відновлювали школу три роки.

Читайте також: Втекли з міста: як родина заснувала етнохату та відроджує традиції в селі на Одещині

Нині освітній заклад повністю реконструйований.

Сьогодні школа одна з найкращих в області.

Нагадаємо, у Краматорську будують спортивно-оздоровчий комплекс.

Також на Донбасі відкриють хаби цифрової освіти.

Як ми повідомляли раніше, у Бахмуті будують новий корпус училища олімпійського резерву імені Сергія Бубки.

Усі фото: facebook.com/pavlokyrylenko.donoda.

Читати далі

NewСхід

ООН оголошує конкурс бізнес-грантів на сході України

Опубліковано

Програма ООН із відновлення та розбудови миру за підтримки Європейського Союзу, уряду Королівства Данія та уряду Японії оголошує конкурс малих бізнес-грантів на започаткування, відновлення чи розширення мікро-, малих та середніх підприємств. Дедлайн – 6 вересня 2020 року.

Про це пише Гурт.

Програма ООН із відновлення та розбудови миру за підтримки Європейського Союзу, уряду Королівства Данія та уряду Японії оголошує конкурс малих бізнес-грантів на започаткування, відновлення чи розширення мікро-, малих та середніх підприємств на підконтрольних уряду України територіях Луганської та Донецької областей, та в окремих районах та містах Запорізької області уздовж узбережжя Азовського моря.

Читайте також: Свій бізнес. Нюанси, які варто враховувати підприємцям

Мета програми

Метою програми є відновлення та посилення ділової активності, зниження напруги на ринку праці та забезпечення розвитку секторів економіки, які є критично важливими для подальшого економічного розвитку регіону.

Загальна сума грантового пулу, який розподіляється протягом 2019-2020 років, складає 5,24 млн доларів, зокрема 2,56 млн доларів США для конкурсу, що оголошується.

Докладнішу інформацію можна знайти за посиланням: bit.ly/33ugite

Фінансування

Максимальна сума одного гранту – 250 000 гривень. Підприємці, які отримають грант, мають зробити власний внесок у реалізацію бізнес-плану (у грошовій чи іншій формі, наприклад, безоплатною працею, наданням обладнання, приміщення тощо) у розмірі не менше 25% від вартості проєкту.

Заявки потрібно подавати суто через онлайн-систему прийому заявок за посиланням grant.ccc-tck.org.ua.

Заявки заповнюються і подаються лише українською мовою.

Кінцевий термін подання заявок: до 23:59 (за київським часом) 6 вересня 2020 року. Неповні заявки, та заявки, що надійшли пізніше встановленого терміну, будуть автоматично відхилені.

Для довідки

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН:

  • Програма розвитку ООН (ПРООН),
  • Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки),
  • Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA),
  • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Читайте також: Як три студентки з УКУ безкоштовно навчають англійської дітей зі Сходу

Програму підтримують 12 міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Читайте такожЯкий бізнес найчастіше розвивають по франчайзингу

Нагадаємо, ПРООН оголосила конкурс для протидії пандемії COVID-19 вУкраїні.

Окрім того, оголосили гранти для ініціатив з пом’якшення негативного впливу пандемії.

Як ми повідомляли раніше, фонд Відродження оголосив гранти для подолання наслідків пандемії Covid-19 в Україні.

Головне фото: gurt.org.ua.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.