Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Забиваємо баки: як на Донеччині активісти навчають людей сортувати сміття і заробляти на цьому

Опубліковано

 

Щороку українці виробляють майже 500 тонн відходів і лише 3% сміття переробляється. Як результат – стихійні звалища та місце у топі найбільш засмічених країн світу. Донеччина, як і інші регіони України, “задихається” від сміття та пластику. Тому активні громадяни беруть все у свої руки, не чекаючи поки влада потурбується про екологічний стан регіону, а самотужки навчають населення правильно сортувати сміття. Серед них і наша наступна героїня – Анна Чебан. Саме вона об’єднала населення Маріуполя навколо ідеї переробки відходів та ще й створила бізнес – переробляє плівку у гранули.

Анна розповіла нам, як навчила жителів багатоповерхівок роздільному збору побутових відходів та які ще екологічні ініціативи впроваджує у своєму місті.

Анна Чебан

Анна Чебан

Навчалась в Приазовському державному технічному університеті. 11 років займалась кондитеркою, а згодом заснувала власний бізнес – переробка плівки у гранули. Анна є ініціаторкою створення проєкту з роздільного збору побутових відходів у маріупольських багатоповерхівках “Забиваємо баки”, а також керівником громадської організації “ЕкоГурт” та співзасновницею ініціативної групи “Маріуполь сортує”.

 

Заробляти на смітті понад 200 тисяч

Мені хотілось не просто займатись бізнесом і отримувати прибуток, а нести свою цінність та користь. У нашому місті й області є величезна проблема стихійних звалищ, а про сортування сміття раніше взагалі мало хто чув.

Якось я почула про конкурс “Український Донецький куркуль” і подалась туди з ідеєю переробляти вторинну сировину. Я отримала 500 тисяч гривень, які витратила на лінію агломерації та грануляції плівки.  А ще на 200 тисяч закупила сировину. Програма зобов’язувала мене створити 2 робочі місця у себе на підприємстві. Я оформила трьох людей.

Читайте також: Як стати еко-френдлі: правило “п’яти R”

У нашому місті немає сміттєпереробного заводу, але є кілька підприємців, які його частково заміняють – хтось переробляє скло, хтось пластикові пляшки, хтось папір, а я – плівку. Ми зараз тісно працюємо з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків – це ж клондайк вторсировини. Закуповуємо у них сировину і розподіляємо між собою.

Як працює виробництво? Спочатку сировина сортується за видами і кольором пластика: найдорожчий – прозорий, а найдешевший – мікс, де кольори не сортують. Потім його подрібнюємо, миємо і засипаємо в агломератор, де плівка спікається в крихту. Крихту засипаємо в гранулятор, де вона перетворюється в довгі пластикові нитки, які нарізаються на гранули.

Фото: з архіву Анни Чебан

Ці гранули необхідні підприємствам, які виготовляють труби, пакувальні сітки, технологічні плівки, ємності для технічних рідин, меблеву фурнітуру. Я зараз співпрацюю з підприємцем, який з гранул робить таку ж саму плівку для теплиць. В місяць я можу зробити 10 тонн гранул. А один кілограм коштує 21 гривню.

Та бізнес – це не основна моя зайнятість. Я разом з однодумцями з ініціативної групи “Маріуполь сортує” активно запроваджую екологічні проєкти та навчаю людей сортувати відходи. Та й на це потрібно чимало зусиль.

Крок 1. Шукайте однодумців всюди

До того, як я відкрила власний бізнес, то звернулась до міської ради, щоб заручитись підтримкою. Річ у тому, що 70% від виграного гранту перераховуються з обласного бюджету, а 30% – з місцевого. Тому я почала з кінця. Мене і мій проєкт з переробки відходів підтримали.

У вашому місті точно знайдеться безліч еко-активістів, які так само маленькими кроками впроваджують зміни. А ще звертайте уваги та групи у Фейсбуці та Инстаграм, де часто люди об’єднуються та діляться інформацією, наприклад “Мariupol_zero_waste“, “Маріуполь сортує“, “Реюз Маріуполь“, “ЕКО ГУРТ” і т.д.

Анна Чебан разом з колегами з “Маріуполь сортує”

Якось проходив тренінг “Схід сортує”, де я і познайомилась з однодумцями, з якими об’єдналися у ініціативну групу «Маріуполь Сортує», а згодом створили громадську організацію “ЕКО ГУРТ”. До цього кожен з нас вів свою еко-діяльність, але окремо. А тут ми знайшли одне одного. Не варто боятись просити підтримки – не байдужі люди точно знайдуться, адже всі бачать, яка екологічна ситуація у нашій країні.

Крок 2. Знайдіть фінансування

У Донецькій та Луганській області, як і по всій Україні, до сортування сміття ще не прийшли. Так, є невеликі проєкти, але інфраструктури, яка б регулювала сортування – немає. Ми маленькими кроками намагаємось змінюватись ситуацію. Створили проєкт по впровадженню роздільного збору побутових відходів у багатоквартирних будинків “Забиваємо баки”. Минулого року перемогли у щорічному конкурсі “Місто – нашими руками”. Тоді, на реалізацію задуманого отримали від групи компаній “Метінвест” грант у розмірі 100 тисяч гривень.

Читайте також: “Матеріал для тканини виловлюємо з дна океана”: як бренд продає сукні зі сміття

На ці кошти закупили 135 контейнерів для збору скла, пластику та паперу у 16 багатоквартирних будинках. За нашими підрахунками, це дасть можливість зменшити навантаження на маріупольський полігон на 97 тонн сміття. До слова, важливо забезпечити чітке маркування контейнерів – що викидати, а що ні. Наприклад, не приймають на переробку пакування Tetra Pak, лотки для яєць тощо. Самі контейнери з п’ятишарового картону можна придбати в “Green box”, “Україна без сміття”, “Зелений птах”, “EcoEst”.

Фото: з архіву Анни Чебан

Сарафанне радіо та клич на Фейсбуці дали свої результати – ОСББ почали самі до нас звертатись. Ми отримали 100 заявок і почали шукати можливості. Подались на Громадський бюджет з таким же проєктом “Забиваємо баки” . Так, виграли півмільйона гривень і забезпечили баками 85 будинків. У цю сумму увійшла інформаційна кампанія. Тому, якщо хочете реалізувати проєкти, потрібно шукати фінансування саме через гранти і різні проєкти. Зараз є дуже багато можливостей, головне – не боятись діяти.

Крок 3. Вибрати свою цільову аудиторію

Чому наша цільова аудиторія саме ОСББ? Бо там сусіди вже комунікують між собою, а разом сортувати сміття набагато простіше.Якщо одна людина буде сортувати сміття, здавати його, то отримає за це близько семи гривень. Погодьтесь, мало кому буде цікаво це. А от для ОСББ гроші є мотивацією, адже разом жителі можуть заробити 500-700 гривень, які витрачають на потреби будинку, наприклад, купують економні лампочки в під’їзди, встановлюють вхідні двері з домофонами або ремонтують дахи.

Один багатоквартирний будинок може зібрати близько 500 кг сировини на місяць. Після збору відходів жителі викликають машину, яка забирає відсортоване сміття.

Цю вторсировину централізовано забирають заготівельники за цінами вищими, ніж в міських приймальних пунктах. Та і 500 кг – це не багато. Часто у багатоквартирних будинках двірник окремо займається збиранням вторсировини і він може зібрати сам до 2 тонн. Скло можна здати за 1 грн, макулатуру – 1, 60 грн ,пластик – 3 грн.

Фото: з архіву Анни Чебан

У наші проєкти була включена інформаційна кампанія, яку ми провели для голів ОСББ – роздали листівки про те, як сортувати сміття, про види вторсировини, дали наклейки на баки.

Читайте також: Здай пляшку – отримай винагороду: українці створили екологічний додаток

Проте, якщо у вашому місті немає ОСББ, це не означає, що місія провалена. У моєму будинку немає об’єднання, тому я звернулась до найактивніших жінок, які люблять садити квіти під будинком. Запропонувала сортувати сміття, а кошти витрачати на розсаду чи шланги для поливання. Вони долучились і я дала оголошення в будинку. Не все може одразу вийти. От біля мого будинку спалили баки. А деякі люди виступають проти, мовляв, баки будуть смердіти і т.д.. Потрібно все показувати на власному прикладі і бути готовим до спротиву. Тоді люди підтримають вас.

Крок 4. Постійно розказуйте про сортування

Поставити баки недостатньо – потрібно проводити просвітницьку роботу з населенням. Ми провели вже 6 заходів, де розказували головам ОСББ про те, як об’єднати сусідів та як правильно сортувати сміття.

Зараз разом с громадською спілкою “Зелений центр Метінвест” ми запустили ще одну ініціативу – “Екодвір: – Ви ще не сортуєте? – Тоді ми йдемо до вас!”. Ходимо у двори будинків і розповідаємо про сортування. Раніше ми проводили багато лекцій, але на них приходили лише найвідповідальніші громадяни. А тут ми приїдемо у двір, де завжди прогулюється багато людей. Хтось буде сидіти позіхати, але якусь-то інформацію запам’ятає. Просто так на лекції ці люди не приїхали б. А так більшість почують про сортування і, ймовірно, підтримають.

Фото: з архіву Анни Чебан

Тому не бійтесь розказувати людям та проводити заходи. Навіть якщо на них прийде 5 людей – це вже щось.

А ще ми почали виходили за межі міста. У місті Торецьк також будемо реалізовувати наш проєкт “Забиваємо баки” для 20-ти ОСББ за підтримки ПРООН.

Крок 5. Будьте готові, що сортування – це важко

Більшість думає, що якщо людина займається сміттям, то вона мільйонер. Але це помилка. Такий бізнес – це дуже тяжко. Наприклад, потрібно чимало коштів для підприємства, бо під кожний вид пластику потрібне окреме обладнання, яке працює при різних температурах.

Є також проблеми з законодавством, тому зараз всі еко-активісти чекають підписання нового закону №2207-1. Там повинна бути прописана розширена відповідальність виробника, як у Європі. Тобто, якщо людина купує пляшку води, то одразу платить і за утилізацією цієї тари. Виробник закладає цю суму у товар і потім платить таким підприємцям, як я, за переробку. У Європі ця пляшка не повинна потрапити на звалище, як це часто відбувається у нас.

Читайте також: Прикраси зі сміття: як соціальний бізнес піклується про екологію

А ще є проблеми з тим, що з-за кордону часто надходить сировина, яка коштує копійки. І якщо собівартість паперу у мене буде коштувати 4 гривні (бо сюди закладена логістика, фонд оплати праці та інше), то імпортний можна купити за 35 копійок. І для підприємців, які використовують макулатуру в якості сировини для виробництва кінцевих товарів, це вигідніше, а нам тяжче.

Як правильно сортувати сміття

Якщо хочете навчити інших сортувати сміття, то почніть з себе та навчіть своїх близьких. Ось кілька порад для тих, хто хоче сортувати у себе вдома.

  • Знайдіть пункт прийому вторсировини поруч з будинком. Краще відсортовувати лише те сміття, яке приймають на станції. Або ви можете хоча б не кидати у загальний контейнер вторсировину – поставте поруч з баком і його підберуть.
  • Виділіть окреме місце для відсортованого сміття. У мене є окреме відро для харчових відходів, а також невеличкий кабінет, де я збираю папір. Багато людей ставлять коробки для сортування у себе на балконі – це зручно і не заважає.
  • Підготуйте сировину. Потрібно помити її від залишків їжі та висушити. Відокремлюйте частини пакування з різних матеріалів. Знімайте металеві кришки з пляшок, кришки з фольги з йогуртів чи сметани.
  • Зменште об’єм пакувального матеріалу. Потрібно випустити повітря з пляшок і скрутити їх, розкласти коробки та упаковки Tetra Pak, спресувати залізні бляшанки. Це допоможе підвищити ефективність збору сортованого сміття та заощадить місце у вашому контейнері для сортування.
  • Прочитайте про правильне сортування. Ви маєте розбиратись в тому, у який контейнер що можна і не можна викидати. Наприклад, у контейнер з папером не можна викидати серветки, горнятка для кави та пергамент, а у контейнер з пластиком – файли, зубні щітки та обгортки від цукерок.
  • Станьте еко-свідомими. Окрім сортування, ми повинні також ставитись свідомо до покупок, наприклад, відмовитись від поліетиленових пакетів і замінити їх на еко-сумки, або хоча б купувати менше продуктів у пластикових тарах.

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Суспільство

Оголосили грант для регіональних і нішевих видань на розвиток спільноти

Опубліковано

 

ГО «Львівський медіафорум» оголошує новий прийом заявок на акселераційну програму Local Media Innovations.

Мета програми — допомогти українським редакціям створювати та розвивати довкола своїх видань спільноти, а також промотувати ефективні практики та моделі залучення аудиторії серед українських медіа. 

Програма стартує в жовтні 2021 року та передбачає 3 етапи.

 

Етапи програми

На 1-му етапі всі відібрані редакції пройдуть серію тренінгів, аби прокачати свої знання та дізнатись більше про інструменти залучення аудиторії, а також успішні практики створення спільнот. 

На 2-му етапі учасники напрацюють концепцію залучення нової аудиторії та покращення взаємодії з читачами їхньої редакції.

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

У результаті, експерти та ментори відберуть 3 найкращі концепції, а фіналісти отримають менторський супровід та фінансову підтримку у розмірі 100 000 грн на глибинне вивчення своєї аудиторії та впровадження найкращих моделей для розвитку своєї спільноти.

Участь у конкурсі можуть брати редакції регіональних та нішевих онлайн-видань будь-якої форми власності.

Прийом заявок триватиме до 6 жовтня 2021 року. 

Для участі у програмі підтримки необхідно заповнити анкету за посиланням

За результатами попередніх наборів, інновації у своїх редакціях впровадили Івано-Франківська агенція новин «КУРС», інформаційний портал Кіровоградщини «Гречка», «Gwara Media» із Харкова, «Біляївка.City» з Одещини, «ЗМІСТ» із Полтави, міський онлайн-журнал Івано-Франківська «Куфер», незалежний центр журналістських розслідувань «Наші гроші. Львів», Інформаційний портал «Veжa» та інтернет-видання «Конотоп.City» 

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Посольства США в Україні/U.S. Embassy.

Якщо виникнуть питання, звертайтеся до менеджерки проєкту Ангеліни Стець: stets@lvivmediaforum.com

Нагадаємо, львівська компанія виграла ґрант ЄБРР на кліматичні інновації.

Як ми повідомляли раніше, молодь Донеччини і Луганщини запрошують на конкурс «Ініціативи громад для зменшення впливу COVID-19».

Головне фото: forumdaily.com.

Читати далі

Суспільство

Два столичні виші увійшли до кращих у світі за можливостями працевлаштування

Опубліковано

 

Міжнародне аналітичне агентство в галузі вищої освіти QS Quacquarelli Symonds оприлюднило рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників.

Про це повідомила пресслужба МОН.

До рейтингу увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який посів позицію в діапазоні 301-500, та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який вперше увійшов до рейтингу, дебютувавши в діапазоні 501+.

 

Читайте такожВіртуальна освіта. Столичні школярі тестують додаток із фізики для 8-9 класів

Два українські університети внесені до підсумкової опублікованої таблиці, яка містить 550 найкращих вищих навчальних закладів з погляду можливостей працевлаштування після закінчення навчання.

Додаткову інформацію про методологію рейтингу найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS можна знайти тут .

Повна версія рейтингу доступна на сайті.

Про агентство

QS Quacquarelli Symonds є провідним у світі постачальником сервісів, досліджень і аналітичних послуг для глобального сектору вищої освіти, місія якого полягає в тому, щоб дати можливість мотивованим людям реалізувати свій потенціал за допомогою освітніх досягнень, міжнародної мобільності та кар’єрного розвитку.

QS Quacquarelli Symonds є укладачем рейтингів університетів з 2004 року, коли й був опублікований перший рейтинг найкращих університетів світу QS World University Rankings. 

Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»

Рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS – QS Graduate Employability Rankings – це найбільш детальний порівняльний аналіз роботи, яку ведуть виші зі створення сприятливих умов для подальшого отримання бажаної професії.

Університети оцінюються за критеріями:

  • наявності партнерських відносин із роботодавцями (включаючи стажування),
  • кількістю лідерів в окремих галузях серед випускників,
  • частотою присутності роботодавців на території кампусу,
  • рівнем працевлаштування випускників, що враховує місце розташування навчального закладу.

Нагадаємо, у Львові відкриють університет «Протон» для людей 60+.

Як ми повідомляли раніше, дисципліну «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами» викладатимуть у 85 українських вишах.

Головне фото: lpnu.ua.

Читати далі

Суспільство

Стало відомо, яка стрічка претендуватиме на «Оскар» від України

Опубліковано

 

Український Оскарівський комітет обрав стрічку, яка представлятиме Україну на 94-й премії «Оскар» Американської кіноакадемії в категорії «Міжнародний повнометражний фільм».

Нею стала картина Наталки Ворожбит «Погані дороги».

Про це повідомили у Держкіно.

 

У агентстві зазначили, з урахуванням конфлікту інтересів, цього року фільм від України обирали 11 членів комітету.

Стрічка Наталки Ворожбит «Погані дороги» отримала 5 голосів та 3 додаткові бали.

Стрічка Валентина Васяновича «Відблиск» – 2 голоси та 2 додаткових бали.

Ффільм Олега Сенцова «Носоріг» – 1 голос та 2 додаткових бали.

Читайте також: Кіно і децентралізація: 7 ідей кіноклубів документальних фільмів для розвитку громад

Фільм Катерини Горностай «СТОП-ЗЕМЛЯ» – 3 голоси та 3 додаткових бали.

Фільм Віллена Новака «Чому я живий» – 0 голосів та 0 додаткових балів.

94-а церемонія вручення премії «Оскар» відбудеться 27 березня 2022 року в Лос-Анджелесі.

Нагадаємо, вийшов трейлер української документальної стрічки про рідкісних тварин Карпат.

Як ми повідомляли раніше, у Пекіні проведуть «Дні українського кіно».

Головне фото: kiev.informator.ua.

Читати далі