Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
В одній кімнаті — тиша книжкових полиць, а в іншій — сміх і гамір понад двадцяти дітлахів, які щодня приходили до своєї «бібліоняні». Так у селі Бортники Ходорівської громади на Львівщині протягом дев’яти місяців працювала сільська бібліотека.
«У нашому селі нема садочка, а дітей багато, тому я радо погодилася, щоб у них була можливість разом погратися та поспілкуватися», — каже бібліотекарка Галина Мартинів.
Як це відбувалося та чи вдалося замінити дитячий садок, розповідає ШоТам.
Найближчий до села садок — за дев’ять кілометрів
Галина Мартинів усе життя живе в невеличкому селі Бортники, що на Львівщині. Останні 12 років жінка працює бібліотекаркою. Галина каже, що в її селі ніколи не було дитячого садка — кількох дітей батьки возили в місто Ходорів за майже дев’ять кілометрів, але більшість проводили час удома з батьками чи бабусями й дідусями.
Ситуація змінилася минулої осені, коли сільська бібліотека на дев’ять місяців фактично стала садочком для місцевих дітлахів. Це сталося завдяки проєкту «Бібліоняня» від фонду ЮНІСЕФ. Долучитися Галині запропонувала директорка Ходорівської бібліотеки.
Галина Мартинів — бібліотекарка в Бортниках, яка стала «бібліотечною нянею» для місцевих дітей. Фото: ШоТам
З бібліотекарки у виховательку на дев’ять місяців
У вересні 2023 року Галина Мартинів їздила в місто Стрий на Львівщині на курси від ЮНІСЕФ. Професійні вихователі навчали, як проводити заняття для дітей та на що варто звернути увагу.
«За два тижні після нашого навчання представники ЮНІСЕФ привезли нам оснащення: принтер, проєктор, ноутбук, планшет, іграшки, дитячі килимки, безкаркасні зручні пуфи та багато іншого», — каже пані Галина.
Частина іграшок, яку отримала бібліотека у
в Бортниках. Фото з соцмереж бібліотеки села Бортники
Одну кімнату в приміщенні виділили під книги, а в іншій проводили заняття для дітей.
«Спершу було трохи складно, адже в бібліотеку приходили люди, особливо літні жінки, які багато читають. А ще приходили діти, які брали книжки зі шкільної програми на літо. А в сусідній кімнаті галасували дітки, які, як казали їхні батьки, “ходили в садочок”. Але потім ми внормували графік, і вже ніхто нікому не заважав», — ділиться Галина Мартинів.
Діти зацікавлено складають пазли в облаштованому під садок приміщенні бібліотеки. Фото з соцмереж бібліотеки села Бортники
«Я звикала до них, а вони до мене»
Про проєкт «Бібліоняня» батьки дізналися з особистих соцмереж Галини Мартинів, яка написала оголошення про заняття в бібліотеці. З вересня 2023 до червня цього року сільську бібліотеку відвідувала 21 дитина від трьох до шести років. Ще трьох дітей привозили з сусідніх сіл. Заняття тривали з 10 до 14 години щодня, а потім працювала бібліотека.
«Я звикала до них, а вони до мене. Раніше не мала досвіду роботи з дітьми, а вони маленькі, до кожного треба було знайти підхід. За місяць адаптації я зрозуміла, що хочуть діти, а вони — чого я від них вимагаю. І так ми звикли одне до одного», — розповідає Галина.
Галина Мартинів малює з дітьми. Фото з соцмереж бібліотеки села Бортники
День починався з вітання віршиками. Згодом була руханка, ігри, перекус, а потім — розвивальні заняття, на яких діти вивчали віршики, країни, кольори. А ще бібліоняня ділиться, що діти дуже любили придумувати казки. Згодом Галина разом з дітьми організовувала концерти, перший — на День святого Миколая.
«Це був чудовий виступ, на якому плакали всі старші. Дітки дуже постаралися. Ми облаштували декорації, а міська рада та місцева фірма, що орендує в нас землю, виділили їм подарунки», — каже Галина Мартинів.
Староста села допомогла облаштувати приміщення
Жінка каже, що від початку проєкту його в усьому підтримувала сільська влада Бортників. Староста Бортниківського старостинського округу Ольга Сокирка допомагала облаштовувати приміщення разом з діловодом і сільським фельдшером. Також долучилися дочка Галини та вчитель хореографії. Вони разом заносили меблі й іграшки, стелили килимки, а староста організовувала заходи.
Галина Мартинів та Ольга Сікорка з дітьми в бібліотеці. Фото з соцмереж бібліотеки села Бортники
Cтароста також підтримувала бібліотекарку морально, а ще переконала Ходорівську міську раду, що селу необхідний садок, адже тут живе багато дітей.
Староста Бортниківського сільського округу Ходорівської громади Ольга Сікорка розповідає, що завдяки проєкту «Бібліоняня» в селі відкриють дитячий садок. Фото: ШоТам
«У нашому старостинському окрузі з шести сіл є понад 40 дітей дошкільного віку. Влада Ходорівської громади давно хотіла відкрити садок у нас. Уже було готове приміщення, але потрібен був ремонт. Проєкт “Бібліоняня” допоміг вирішити нашу проблему, і тепер у нас точно буде садочок», — каже староста Ольга Сікорка.
Пані Галина каже, що діти залюбки приходили до бібліотеки, аби поспілкуватися. Усе приладдя: зошити, фарби та пластилін — вони отримали безкоштовно.
Серед маленьких відвідувачів садочка в бібліотеці була й онучка Галини Мартинів — шестирічна Даринка. На заняттях дівчинка називала бабусю Галиною Іванівною, як і всі діти. Саме вона надихала жінку постійно вигадувати щось цікаве для дітей, часто до пізньої ночі.
Маленька Даринка була однією з відвідувачок проєкту «Бібліоняня». Фото: ШоТам
«У мене тут є друзі, з якими я люблю бавитись. Мені подобається співати, танцювати, малювати, розказувати віршики», — каже Даринка.
Її мама Вікторія Гриб ділиться: щойно дізналася, що в сільській бібліотеці буде проєкт «Бібліоняня» — одразу вирішила взяти участь.
Даринка малює зі своїми майбутніми однокласниками. Фото з соцмереж бібліотеки села Бортники
«Донечка з задоволенням ходила в бібліотеку, де знайшла багато нових друзів та познайомилася з майбутніми однокласниками, адже у вересні вже йде до школи. Для мене цей проєкт — це радість за свою доньку. Він урізноманітнив життя наших дітей у селі, які не мали доступу до подібних місць», — каже Вікторія Гриб.
Галина Мартинів у ролі виховательки зі своїми підопічними. Фото з соцмереж бібліотеки села Бортники
Крім села Бортники, проєкт «Бібліоняня» відбувся ще в дев’яти бібліотеках малих громад Львівщини. Галина Мартинів каже, що саме завдяки цьому проєкту в Бортниках нарешті відкриють дитячий садок:
«Ми чекали на садок багато років — ще коли мої діти були маленькі. А я вже маю онуків, які йдуть до школи. Ні на хвилинку не шкодую, що погодилася на цей проєкт», — підсумовує пані Галина.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі