Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як зробити бізнес на сушених грибах

Опубліковано

Зробити бізнес на білих сушених грибах, коли уся сировина з екологічно чистого району Закарпаття Іршавщини – виконано.

Щосезону змушувати українських емігрантів у США і Канаді пускати сльозу ностальгії, смакуючи грибну юшку із дарів лісу – є.

Як перетворити грибну лихоманку на прибутковий бізнес – знає власниця магазину “База лісу” 24-річна Мирослава Савіцька.

Мирослава Савіцька – власниця бренду із Закарпаття “База лісу”

До бізнесу підштовхнули одногрупники

Сім років тому приїхала навчатися в місто Умань (Черкащина). Коли одногрупники і знайомі чули, що я із Закарпаття – просили привезти білих грибів. Тоді у мене і зародилася думка, що продукція стане популярною у будь-якому куточку України.

Читайте також: Як зробити успішний бізнес на грибах

Коли мені виповнився 21 рік, разом з чоловіком почали організовувати справу. Першими клієнтами були друзі і знайомі. Грошей у нас було 0. Почали своїми силами. Самі ходили до лісу, збирали, сушили, продавали.

У інтернет-крамниці “База лісу” можна придбати сушені білі гриби із Закарпаття. Вартість за 50 гр – 75 гривень

Зрозуміла, що треба більше працювати над продажем – почала вивчати маркетинг. Тепер маю власний сайт і групи в соцмережах.

Нині живемо на Черкащині, а коли починається сезон збору урожаю – їду на Закарпаття.

Грибний бізнес на полонині

Коли починається сезон білих грибів – по них до лісу йдуть всі. Забезпечують роботою наше село і сусідні.

Зібрати самому і купити гриби у населення – не так просто, як здається. У Лисичово, крім нашого двору, є ще 10 точок, де у населення їх приймають.

Читайте також: В моді зухвалі рішення: як українська акустика підкорила Китай

У боротьбі за урожай в хід іде все. На воротах кожен скупник вивішує оголошення, за яку ціну він готовий купити завтра гриби. Вранці я об’їжджаю велосипедом село, дивлюся, хто яку ціну поставив. Агітую, щоб йшли до мене Можу запропонувати на 1-3 гривні вищу суму.

У хороший сезон кілограм сирих білих грибів коштує 40-60 гривень

Важливу роль відіграють і стосунки між людьми. З ким добре ладнаєш – обов’язково прийдуть до тебе.

Розташування пункту прийому – вирішальний момент. Села на полонині можуть тягнутися на кілька кілометрів догори. Не всім зручно ходити під гору. Прийдуть туди, де ближче.

Сезон: з квітня по листопад

Збір врожаю залежить від погодних умов. Перші гриби збираємо весною, у квітні-травні. Вони згодяться на висушування. Але не підходять для консервування.

Протягом літа приймаємо у населення сировину. Можуть приносити по 5 кілограмів, ми і такі порції беремо.

Читайте також: Instagram не продає, як з цим боротись

Наступні серйозні партії врожаю надходитимуть вже на початку вересня. І до глибокої осені. Щодня збирачі можуть приносити до кількох десятків кілограмів.

Гриби мають еталони

Ми приймаємо викручені, а не зрізані гриби. Це дозволяє їм довше зберігатись свіжими.

Продукт ділимо на категорії. Перша – гриб маленький, нижня частина шапочки білого кольору. Друга – більший розмір, але шапочка світлого кольору. Третій сорт – великий і жовтий під шапочкою.

Читайте також: Як ІТ-ішник із Запоріжжя підкорив Таїланд флейтами

Відповідно до категорії коливаються і ціни. З літніми – вгадати найважче. Бувають маленького розміру і здається, що всередині хороші. Але коли починаєш різати, виявляються зіпсованими. І навпаки з осінніми. Приносять величезні гриби з жовтими шапками – виявляються всередині чистими.

Сезон 2018

За сезон 2018 року продали понад 100 кілограмів сушених білих грибів. Фасуємо сушку у пакуночки по 50 і 100 грамів (вартістю 75 і 140 гривень відповідно).

Минулого року урожай з квітня по червень був чудовим. Вартість за кілограм сирих коливалась у межах 40-60 гривень.

Читайте також: Як зробити бізнес на старих джинсах

Але наше підприємство робить акцент на осінніх грибах, у яких вищі показники якості і вони рідко бувають поточені. Годяться для консервування.

Осінню 2018-го очікували, що ціна буде такою ж, як навесні. Проте літня засуха погано позначилась на грибах. Урожай був мізерним і ціна підскочила до 250 гривень за кілограм свіжих.

Сушать гриби під сонцем

Виробничий цех – маленьке приміщення, яке побудували поруч з батьківським будинком. Там обладнали кілька електричних сушильних машин. Їх чоловік зібрав власноруч. Це великі дерев’яні шафи із системою вентиляції. Але стараємось не сушити гриби електрикою. Робимо це тільки коли погана погода.

Із одного кілограма сирих грибів виходить 80-90 грамів сушених

Зібрані гриби чистимо, ріжемо на шматочки і розкладаємо на спеціальних підкладках на відсонні. Так вони будуть ароматніші. Обов’язково підстеляємо чорну структуру, щоб краще притягувало тепло. Здебільшого – це скло.

За день урожай підсихає. Із одного кілограма сирих грибів вийде близько 80-90 грамів сушених.

Продукт для емігрантів

На замовлення відправляли посилки закордон: у Болгарію, Туреччину, США і Канаду. Там маємо постійних клієнтів. Пишуть, що скучають за смаком юшки грибної, яку мама варила. Тому й часто замовляють.

Читайте також: Як зробити бізнес на мікрозелені? Рецепт від шеф-кухаря з Одеси

Але щоб продавати офіційно закордон – потрібно оформити багато документів і сертифікатів. Поки ще не маємо фінансової можливості зробити це. Але перспектива є. І пропозиції від міжнародних партнерів уже надходили.

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі