Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
47577031 2167030856893188 5770163123361153024 o e1559652115892 47577031 2167030856893188 5770163123361153024 o e1559652115892

Технології

В моді зухвалі рішення: як українська акустика підкорила Китай

Опубліковано

Звикли до словосполучень “крафтове пиво” чи “крафтовий сир”? Український бренд Contrast здивував, підкинувши “крафтову акустику”.

Команда розробників із Києва відома від США до Австралії завдяки виробництву колонок за старовинними технологіями, на натуральних компонентах, які вони роблять власноруч.

Це бізнес родини Сапегів. Разом працюють двоє братів і батько, який у 1996 році запустив виробництво акустичних систем hi-end класу (у електроніці – вищий, преміальний).

 
бренд Contrast акустика
Олександр Сапега – один зі співвласників фірми Contrast. Разом з ним працює брат Дмитро Сапега та батько Михайло Сапега (який заснував бренд 1996 року)

Китайці поважають “Made in Ukraine”

Чим українські підприємці виділилися, так це рішенням вийти на ринок Китаю. Почали конкурувати з місцевими виробниками. Якість і ціна виявилися співмірною для місцевого споживача.

Читайте також: Продати через Instagram. Що спрацює, а від чого варто відмовитись

“Рішення вийти на Китай виявилося на стільки вдалим, що продавці просять, аби на коробках і виробах ставили маркування “Made in Ukraine”. Це вигідно виділяє на ринку, бо місцеві покупці не сприймають китайський продукт. А наш – купують”, – каже Олександр.

Секрет успіху – тональність

Українські розробники врахували, особливості вокального виконання та звучання інструментів музикантів з Китаю. Для них важливо, щоб акустика відтворювала весь спектр високої тональності, що не завжди вдається системам інших виробників.

Акустична система української фірми Contrast на виставці у Китаї

За словами Олександра, вийшовши на ринок Китаю у 2016 році, за цей час встигли продати там понад 40 акустичних систем.

Заробили $1 мільйон на ідеї

“За 24 роки роботи ми заробили, мабуть, понад мільйон доларів. Більшість грошей витрачено на зарплати, оренду приміщень і додаткове обладнання на виробництві”, – каже Олександр Сапега, один зі співзасновників підприємства.  

У модельному ряді Contrast всього 6 акустичних систем. Чотири з них поличкового типу і дві – підлогового. Ціни від €1800 до €8 тисяч.

Читайте також: Бізнес-бабусі продають сумки через Instagram: історія соціального підприємства Gudzyk

Чим унікальний продукт – акустичні системи створені з мінімальною кросоверною системою фільтрації звуку. Це допомагає відображати повний спектр записаного треку, не спотворюючи його. Надає ефект “живого звучання”. А досягають цього, завдяки натуральним компонентам.

“Світ купує дешевий Китай. Що пропонує масмаркет? – У виробах пластик, алюміній. Але немає якості звучання. Ми вирішили повернутися до технологій, які застосовували у виробництві акустики в 40-х роках ХХ століття. Якщо взяти мобільний телефон – його собівартість по компонентах низька. Але коштують дорого ідеї: як розробили чіп, додаток. Так і в нашому бізнесі”, – пояснює концепцію ціноутворення підприємець.

На виробництві деревина і целюлоза

Виробництво повністю побудоване на власних компонентах. Їх підприємці виготовляють самостійно у орендованій майстерні.

Читайте також: Соляні кімнати як бізнес. Історія успіху з Бахмута

Корпуси роблять із матеріалу МДФ, дизайн розробляли самостійно. Обробку деревини проводять, як для роялю. Спочатку матеріал грунтують, потім шліфують і фарбують. Процедуру знову повторюють, і на фінальній стадії – покривають лаком. Пояснюють, що це потрібно, аби зберегти акустичні характеристики виробів і візуальну привабливість.

У крафтовій акустиці використовують натуральні матеріали: деревину, целюлозу

“Неправильно робити звукові провідники із застосуванням алюмінію чи кевлару. Це суттєво змінює характер звучання”, – наголошує Олександр.

За словами підприємця, нині виробники рідко використовують у акустиці натуральні товари чи зроблені вручну компоненти, адже вони складніші в обробці. Тому Contrast із целюлозного паперу робить дифузори (конічний висилач звуку). Вручну мотають котушки. Власноруч збирають магнітну систему. Ніжки-підставки виточують на токарному станку.

Бізнес пішов після Майдану

У 90-х планували співпрацювати із магазином “Фокстрот”. Через їхню мережу мали продавати колонки. Але через зміну керівництва, угоду розірвали. Гроші було витрачено на спец станки та інше обладнання. Тому вирішили трохи переформатуватися і запустити виробництво акустичних систем. Одразу налагодили експорт. На українському ринку довгий час не продавалися.

Читайте також: $200 за ремінець для годинника. Як це вдалось бізнесмену з Краматорська

“До Майдану наша продукція в Україні не мала попиту. Але тоді у людей щось змінилося в свідомості. Більше клієнтів почали цікавитися, чи є українські аналоги закордонним товарам. Нам вдається боротися зі стереотипом, що українці не можуть робити якісні речі”, – ділиться Олександр.

Продають від Австралії до США

Підприємці активно продають свої вироби в США, Китай, Угорщину, Іспанію, Гонг-Конг, Австралію. У тих країнах, де налагоджений ринок збуту, мають і своїх торгових представників. До прикладу, у Каліфорнії такий представник отримав від компанії авторські права. Тому має змогу брати участь у техно виставках та публікувати рекламу у офіційних виданнях.

Підлогова акустична система. Коштують такі близько €8 тисяч

Купують акустику, здебільшого, для домашнього користування. Хоча якось компанії вдалося виграти тендер на те, аби обладнати звуково-інженерну кімнату українського телеканалу СТБ.

У планах – нарощування об’ємів виробництва. Також бізнесмени весь час працюють над вдосконаленням дизайну. Переконані, що зараз продає не лише якість звучання, а й зовнішня обгортка.

Технології

На Харківському авіазаводі розвиватимуть власне конструкторське бюро

Опубліковано

Випускники Харківського авіаційного інституту поповнять кадровий склад конструкторського бюро авіазаводу.

Про це пише Мілітарний з посиланням на словами гендиректора Харківського авіазаводу Олександра Кривоконя на зустрічі з колективом Харківського університету ХАІ.

Конструкторське бюро займатиметься приведенням технічної документації у відповідність сучасним стандартам електронного документообігу.

 

Читайте такожХочу бути бізнесменом! Вісім курсів, які навчають молодь підприємництва

У керівництві заводу вважають, що підприємству слід зосередитися на доведенні до продажної готовності літаків Ан-74 і Ан-140 для Азербайджану і Казахстану, а також на оновлення парку Ан-140, що знаходяться на різних підприємствах і організаціях України і вимагають виконання цілого комплексу робіт із доведення їх до норм льотної придатності.

З презентації, представленої на заході, стало відомо, що Харківський авіазавод планує займатися Ан-74 силами власного конструкторського бюро.

Повідомляється, що проект відновлення виробництва Ан-74 повинен включати у сфері імпортозаміщення:

  • Заміну комплектуючих виробництва РФ
  • Заміну комплектуючих, виведених з виробництва
  • Переобладнання літака з використанням вітчизняних комплектуючих
  • Запуск виробництва певних комплектуючих на заводі.

У сфері модернізації:

  • Впровадження конструктивних розробок
  • Розвиток експлуатаційних можливостей
  • Удосконалення систем літака
  • Використання інноваційних технологій

Читайте такожХочу бути бізнесменом! Вісім курсів, які навчають молодь підприємництва

Іншими перспективними напрямами і тематикою співпраці ХДАВП і ХАІ називаються “Перспективна мала авіація” і “безпілотна авіація цивільного призначення”.

Нагадаємо, українські авіаремонтники відновили Ан-32Б для Шрі-Ланки.

Як ми повідомляли раніше, створили перший в Україні ударний безпілотник гелікоптерного типу.

Усі фото: mil.in.ua.

Читати далі

Технології

У Києві спустили на воду три судна після докових оглядів

Опубліковано

Київський суднобудівний-судноремонтний завод після проведення докових оглядів спустив на воду три плавзасоби: прогулянковий теплохід «Ріверест-5», плавкран «КПЛ 5/30 №7» і судно «Миколаїв».

Про це повідомили у пресслужбі заводу у фейсбуці.

Протягом тривалого часу на суднах проведено роботи з очищення, дефектування та фарбування підводної частини.

 

Читайте також«Ця робота змінила моє життя». Чому молодь їде в села і маленькі міста на два роки?

Також завдяки ретельній та відповідальній роботі було виконано дефектування та відновлення гвинто-кермового комплексу на суднах.

Читайте також«Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути

Нагадаємо, у Румунії спустили на воду пором, створений за проєктом миколаївських інженерів.

Також Міноборони зробить музей з корвета «Вінниця».

Як ми повідомляли раніше, у Києві юні судномоделісти представили мінікопії кораблів.

Усі фото: facebook.com/KSSRZ.

Читати далі

Технології

Оголосили переможців першого молодіжного конкурсу новаторських ідей

Опубліковано

У Києві відбувся фінал першого молодіжного конкурсу новаторських ідей у сфері розробок з екології, енергоефективності та покращення життя суспільства «Могилянський Відкритий Хакатон».

Про це ШоТам повідомили організатори.

Участь взяли понад 35 учасників, шість українських вишів зі Львова, Києва та Вінниці. 

 

Переможцями конкурсу з розробки інноваційних соціальних та еко-стартапів стали проекти стали:

  • ігровий додаток з відстежування еко-дружніх закладів,
  • сервіс для аналізу трафіку об’єктів комерційної нерухомості,
  • платформа з монетизації творчих проєктів

За словами Вячеслава Коханова, CEO енергомпанії Мегатрейдінг — співініціатора та співорганізатора Хакатону, при оцінці молодіжних проектів був застосований практичний бізнес-підхід.

Читайте такожІсторія команди ШоТам

«За основу взяті такі критерії: як креативність ідеї, економічна доцільність та життєздатність проекту, глибина дослідження проблематики, потенціал реалізації ідеї та можливість для масштабування у реальному житті», — підкреслює Вячеслав.

Про переможців

Третє місце дісталося ігровому додатку «Treestyle», який покликаний поширювати культуру еко-свідомості та набуття корисних еко-звичок в ігровій формі. Його автори — Діана Лялюк, Руслана Єрмоличева, Марина Новицька та Марина Яцук порівняли дані опитування щодо екологічної свідомості U-Report в 2019 році та статистику екологічного стану України за 2020-го року. Дівчатка дойшли до висновку, що в нашій країні існує проблема безвідповідального ставлення до навколишнього середовища. Їх варіант вирішення проблеми — саме такий додаток. Ще одна цікава функція «Treestyle» — користувач може на карті відстежувати еко-дружні заходи.

Друге місце виборов проєкт комплексного аналізу трафіку об’єктів комерційної нерухомості (CPTAT). Автори — Данилов Михайло, Титов Сергій, Заровська Анна, Годлевський В’ячеслав та Ткаченко Світлана. Данило вже три роки як має власний бізнес та відчув як важко знайти комерційне приміщення, тож їх проект покликаний допомогти підприємцям, бізнесменам, а також власникам комерційної нерухомості кількісно оцінити трафік певного об’єкта.

Перше місце здобула платформа комерціалізації̈ інновацій «BRAMA» — онлайн-сервіс для взаємодії та співпраці представників творчих і креативних професій між собою та потенційними замовниками. Автор проекту – Христина Кука є економістом за освітою і музикантом за покликанням. Саме її невдалі спроби знайти роботу у креативній сфері народили ідею про сервіс. До речі за схожим принципом вже працюють в Америці, проте для України це інноваційний продукт.

Що отримали переможці

Окрім заохочувальних грошових винагород та подарункових наборів від спонсорів, лідерам змагань було надано грант на навчання в НаУКМА, сертифікати на командну роботу в коворкінгах Hub 4.0 та бізнес-консалтинг від Гудман Ефект Консалтинг. Одна з команд у повному складі отримала пропозицію на працевлаштування в Octava Capital.

Читайте такожЗа партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

«Додатково учасники Хакатону можуть стати амбасадорами МВХ у «Могилянській Школі Майбутніх Лідерів», що буде проведено у липні», — зазначив Андрій Китаєв, співавтор Хакатону та керівник Центру енергоменеджменту в Києво-Могилянській академії. Він анонсував нові конкурсні та менторські проекти для молоді, що відбудуться вже восени.

Про конкурс

Конкурс організований Національним Університетом Києво-Могилянська Академія, енергокомпанією “Мегатрейдінг”, за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України та Київської Міської Державної адміністрації.

Нагадаємо, український сервіс для поліпшення пам’яті memoryOS зібрав $300 тис. на Kickstarter.

Як ми повідомляли раніше, українець створив «безкоштовний Photoshop» і заробляє $1 млн на рік.

Читати далі