Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
47577031 2167030856893188 5770163123361153024 o e1559652115892 47577031 2167030856893188 5770163123361153024 o e1559652115892

Технології

В моді зухвалі рішення: як українська акустика підкорила Китай

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Звикли до словосполучень “крафтове пиво” чи “крафтовий сир”? Український бренд Contrast здивував, підкинувши “крафтову акустику”.

Команда розробників із Києва відома від США до Австралії завдяки виробництву колонок за старовинними технологіями, на натуральних компонентах, які вони роблять власноруч.

Це бізнес родини Сапегів. Разом працюють двоє братів і батько, який у 1996 році запустив виробництво акустичних систем hi-end класу (у електроніці – вищий, преміальний).

бренд Contrast акустика
Олександр Сапега – один зі співвласників фірми Contrast. Разом з ним працює брат Дмитро Сапега та батько Михайло Сапега (який заснував бренд 1996 року)

Китайці поважають “Made in Ukraine”

Чим українські підприємці виділилися, так це рішенням вийти на ринок Китаю. Почали конкурувати з місцевими виробниками. Якість і ціна виявилися співмірною для місцевого споживача.

Читайте також: Продати через Instagram. Що спрацює, а від чого варто відмовитись

“Рішення вийти на Китай виявилося на стільки вдалим, що продавці просять, аби на коробках і виробах ставили маркування “Made in Ukraine”. Це вигідно виділяє на ринку, бо місцеві покупці не сприймають китайський продукт. А наш – купують”, – каже Олександр.

Секрет успіху – тональність

Українські розробники врахували, особливості вокального виконання та звучання інструментів музикантів з Китаю. Для них важливо, щоб акустика відтворювала весь спектр високої тональності, що не завжди вдається системам інших виробників.

Акустична система української фірми Contrast на виставці у Китаї

За словами Олександра, вийшовши на ринок Китаю у 2016 році, за цей час встигли продати там понад 40 акустичних систем.

Заробили $1 мільйон на ідеї

“За 24 роки роботи ми заробили, мабуть, понад мільйон доларів. Більшість грошей витрачено на зарплати, оренду приміщень і додаткове обладнання на виробництві”, – каже Олександр Сапега, один зі співзасновників підприємства.  

У модельному ряді Contrast всього 6 акустичних систем. Чотири з них поличкового типу і дві – підлогового. Ціни від €1800 до €8 тисяч.

Читайте також: Бізнес-бабусі продають сумки через Instagram: історія соціального підприємства Gudzyk

Чим унікальний продукт – акустичні системи створені з мінімальною кросоверною системою фільтрації звуку. Це допомагає відображати повний спектр записаного треку, не спотворюючи його. Надає ефект “живого звучання”. А досягають цього, завдяки натуральним компонентам.

“Світ купує дешевий Китай. Що пропонує масмаркет? – У виробах пластик, алюміній. Але немає якості звучання. Ми вирішили повернутися до технологій, які застосовували у виробництві акустики в 40-х роках ХХ століття. Якщо взяти мобільний телефон – його собівартість по компонентах низька. Але коштують дорого ідеї: як розробили чіп, додаток. Так і в нашому бізнесі”, – пояснює концепцію ціноутворення підприємець.

На виробництві деревина і целюлоза

Виробництво повністю побудоване на власних компонентах. Їх підприємці виготовляють самостійно у орендованій майстерні.

Читайте також: Соляні кімнати як бізнес. Історія успіху з Бахмута

Корпуси роблять із матеріалу МДФ, дизайн розробляли самостійно. Обробку деревини проводять, як для роялю. Спочатку матеріал грунтують, потім шліфують і фарбують. Процедуру знову повторюють, і на фінальній стадії – покривають лаком. Пояснюють, що це потрібно, аби зберегти акустичні характеристики виробів і візуальну привабливість.

У крафтовій акустиці використовують натуральні матеріали: деревину, целюлозу

“Неправильно робити звукові провідники із застосуванням алюмінію чи кевлару. Це суттєво змінює характер звучання”, – наголошує Олександр.

За словами підприємця, нині виробники рідко використовують у акустиці натуральні товари чи зроблені вручну компоненти, адже вони складніші в обробці. Тому Contrast із целюлозного паперу робить дифузори (конічний висилач звуку). Вручну мотають котушки. Власноруч збирають магнітну систему. Ніжки-підставки виточують на токарному станку.

Бізнес пішов після Майдану

У 90-х планували співпрацювати із магазином “Фокстрот”. Через їхню мережу мали продавати колонки. Але через зміну керівництва, угоду розірвали. Гроші було витрачено на спец станки та інше обладнання. Тому вирішили трохи переформатуватися і запустити виробництво акустичних систем. Одразу налагодили експорт. На українському ринку довгий час не продавалися.

Читайте також: $200 за ремінець для годинника. Як це вдалось бізнесмену з Краматорська

“До Майдану наша продукція в Україні не мала попиту. Але тоді у людей щось змінилося в свідомості. Більше клієнтів почали цікавитися, чи є українські аналоги закордонним товарам. Нам вдається боротися зі стереотипом, що українці не можуть робити якісні речі”, – ділиться Олександр.

Продають від Австралії до США

Підприємці активно продають свої вироби в США, Китай, Угорщину, Іспанію, Гонг-Конг, Австралію. У тих країнах, де налагоджений ринок збуту, мають і своїх торгових представників. До прикладу, у Каліфорнії такий представник отримав від компанії авторські права. Тому має змогу брати участь у техно виставках та публікувати рекламу у офіційних виданнях.

Підлогова акустична система. Коштують такі близько €8 тисяч

Купують акустику, здебільшого, для домашнього користування. Хоча якось компанії вдалося виграти тендер на те, аби обладнати звуково-інженерну кімнату українського телеканалу СТБ.

У планах – нарощування об’ємів виробництва. Також бізнесмени весь час працюють над вдосконаленням дизайну. Переконані, що зараз продає не лише якість звучання, а й зовнішня обгортка.

Відео дня

Технології

Турецький дрон Akinci з українським двигуном встановив новий рекорд висоти (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Турецький БПЛА Akinci, створений компанією Baykar Makina, на якому встановлено двигун українського виробництва, встановив новий рекорд висоти.

Про це повідомив технічний директор Baykar Makina Сельчук Байрактар у Twitter.

«Akinci знову побив свій національний авіаційний рекорд висоти: 45 118 футів (13 кілометрів 752 метри – ред.)», – йдеться у повідомленні.

Попередній рекорд БПЛА Akinci встановив у квітні 2022 року, здійснивши політ на висоті 35 тисяч футів (майже 10,7 кілометрів).

Про Akinci

Як пише Мілітарний, важкий безпілотник Akinci здійснив перший політ у грудні 2019 року та після того розпочались випробувальні польоти його прототипів за різними програмами. Перший серійний безпілотний літальний апарат Akinci здійснив дебютний політ у травні 2021 року.

Розмах крил БПЛА Akinci складає 20 метрів, максимальна злітна вага – 4500 кг. Очікуваний час польоту – до 24 годин. Серед номенклатури озброєння Akinci – керовані ракети та бомби, системи радіоелектроної розвідки та боротьби.

На різних версіях БПЛА Akinci встановлені різні за потужністю двигуни українського виробництва. Зокрема, йдеться про двигуни виробництва ДП «Івченко-прогрес» та АТ «Мотор Січ».

Нагадаємо, контррозвідка СБУ знищила опорний пункт РФ бойовим дроном.

Також ми повідомляли, що українські інженери Станіслав Баранцев та Валентин Матвієнко створили прототип розвідувально-бойового безпілотника «Бучанська пташка».

Фото: Міноборони Туреччини.

Відео дня
Читати далі

Технології

Zoom надає безкоштовний доступ до своїх сервісів українським університетам та профтехам

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Американська комунікаційно-технологічна компанія Zoom надає безкоштовний доступ до своїх сервісів українським університетам та профтехам.

Про це повідомив у телеграмі міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

«Zoom надає безоплатний доступ до своїх сервісів українським університетам та профтехам. Це дуже важливо під час війни, коли все навчання проходить в онлайні. Зараз деякі студенти захищають дипломні роботи в окопах, боронячи державу, а вчителі проводять уроки для школярів просто з бомбосховищ», — повідомив Федоров.

Також міністр зазначив, що технологічні гіганти продовжують підтримувати Україну.

Читайте також«Нехай гине залізо, а не наші люди». Як українська Аеророзвідка перемагає окупантів у «війні дронів»

Zoom Video Communications — американська комунікаційно-технологічна компанія з штаб-квартирою в Сан-Хосе (Каліфорнія), заснована у 2001 році. Надає послуги віддаленого конференцзв’язку з використанням хмарних обчислень. Zoom пропонує комунікаційне програмне забезпечення, що містить відеоконференції, онлайн-зустрічі, чат і мобільну спільну роботу.

Нагадаємо, на порталі Дія запустили нову послугу для підприємців.

Як ми повідомляли раніше, українцям дозволили безкоштовно здобувати другу профтехосвіту.

Фото: Depositphotos.

Відео дня
Читати далі

Технології

Українці створили розвідувальний дрон «Бучанська пташка»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські інженери Станіслав Баранцев та Валентин Матвієнко створили прототип розвідувально-бойового безпілотника «Бучанська пташка».

Про це пише DOU.ua.

Прототип безпілотника почали тестувати ще до повномасштабного вторгнення у Бучі, з чим пов’язана його назва.

Винахідники обіцяють, що «Бучанська пташка» зможе залишатися в повітрі на 5 хвилин довше, ніж професійний дрон DJI Inspire 2, тобто приблизно 30-32 хвилини. При цьому ціна буде скромнішою.

«Бучанська пташка» очікується у двох комплектаціях. Для атаки з повітря буде передбачено версію з підвісом для гранатометного боєприпасу ВОГ-25. Також буде доступним варіант для розвідки. Розробники планують використовувати у безпілотника камери із зумом 10x.

Перш ніж переходити до масового виробництва винахідники планують створити три безпілотні літальні апарати та передати їх українським військовим для тестів.

Розробники розповідають, що мають розписану фінансову модель: на перший місяць заплановано виготовлення трьох дронів.

«Ми вже знаємо, куди вони можуть поїхати, якщо задовольнять військових. Спілкуємося з бійцями з передової безпосередньо, які кажуть, що потрібно. Військові наводять приклади своїх задач, і ми модифікуємо дрон з урахуванням їхніх коментарів», — кажуть розробники.

Дрон може сконфігурувати будь-що: маршрути, автопілоти, режими швидкостей, за чим саме спостерігати тощо.

«Питання в тому, куди дрон повертатиметься. Зараз, судячи з коментарів деяких хлопців, окупанти спостерігають, куди саме прямує після завдання дрон, і потім луплять туди, якщо встигають. Це також можна сконфігурувати. Навіть зі стандартним софтом дрон підтримує повністю автоматизовану місію. Йому сказали: ти злітаєш звідси, а сідаєш кудись туди. І він це робить. Тобто хлопці можуть перебувати деінде», — додають українські інженери.

Дивіться відео: 15-річний підліток допоміг накрити колону окупантів на Київщині

Кажуть, що перебувають на на зв’язку з військовими, які безпосередньо є операторами дронів на передовій.

«Це, наприклад, у Миколаївській області 36-та ОБМП, 45-та артилерійська бригада, плюс хлопці під Ізюмом — у них були запити. Найімовірніше, після тестів перші «пташки» вирушать саме до них», — стверджують розробники українських дронів.

Нагадаємо, волонтери передали військовим надсучасний БПЛА-розвідник VECTOR за 7,1 млн грн.

Як ми повідомляли раніше, українська компанія Culver Aviation передала ЗСУ дрони власного виробництва на майже 30 млн грн.

Фото: dou.ua.

Відео дня
Читати далі