Суспільство
Як виростити овочі та зелень без жодної хімії? Кейс фермера з Сумщини
Родину Андрія та Світлани Марченко знають не тільки у рідному селі Клишки, що на Сумщині, а й по всій Україні.
Родину Андрія та Світлани Марченко знають не тільки у рідному селі Клишки, що на Сумщині, а й по всій Україні. Адже вони є засновниками першого в Сумській області фермерського органічного господарства “Світовоч”. Ще 20 років тому Марченки почали вирощувати овочі для себе, але традиційно з використанням хімічних препаратів та добрив. Через кілька років зрозуміли, що таким шляхом отримати здоровий урожай неможливо. Тому у 2004 році перейшли на органічне землеробство і повністю відмовились від хімії. Тепер на своїх 0,5 га землі фермер вирощує органічні овочі та зелень, які споживають не тільки на Сумщині, а й по всій Україні.
Ми поспілкувались з Андрієм Марченком та дізнались у нього про всі секрети успішного вирощування культур, а також як отримати хороший органічний урожай без будь-яких хімікатів.
Андрій Марченко
Родом з села Клишки, що на Сумщині. З 2004 року займається вирощуванням органічних овочів. Засновник першого органічного фермерського господарства в Сумській області “Світовоч”.
Вісім років навіть не отримував прибуток від фермерства
Я почав займатись овочівництвом ще у 1999 році. Спочатку я хотів стати спеціалістом комп’ютерної техніки чи будівельником, а також працював електромонтером. Але мій батько був агрономом і ще з дитинства навчав мене вирощувати рослини. Тому і я пішов у сільське господарство.
Це був дуже важкий шлях. Моя дружина працювала вчителем англійської мови у місцевій школі, й ми всі свої дві зарплатні повністю віддавали на те, щоб розвивати бізнес. Але у нас зовсім нічого не виходило, ми не отримували врожаї і перші п’ять років взагалі працювали в мінус. Наші батьки нас постійно відмовляли, мовляв, нащо воно вам треба, тільки гроші викидати. Але я не хотів здаватись.
Перший прибуток ми отримали десь через 8 років і тоді побудували першу зимову теплицю. Далі поступово розвивались, але всі зароблені кошти інвестували у будівництво теплиці та обладнання. Але, напевно, моя впертість і фанатизм призвели до того, що ми не покинули цю справу і вже більше 20-ти років вирощуємо овочі та зелень та відкрили своє фермерське господарство.
Від хімії до здорової органічної продукції
Спочатку вирощувати овочі для себе і як і всі використовували хімічні препарати та добрива. Але зрозуміли, що це хибний шлях, бо здорового врожаю таким способом отримати неможливо. До того ж у нас народились донечки, і ми дуже хотіли, щоб вони споживали здорову продукцію.
У 2002 році я почав серйозно вивчати агрохімію. У теплицях почались постійні проблеми з хворобами, і всі шкідники, які існують, були у нас. Після хімічних препаратів рослини з часом хворіють та піддаються зараженням. У нас виходив такий дисбаланс, коли штучні рослини добре росли, але водночас були дуже смачними для шкідників і вразливими до хвороб. Я зрозумів, що це дорога в нікуди. Бо огірки росли, плодили 2-3 тижні, а потім просто гинули.
Якось я прочитав в журналі про американського фермера, який вирощує овочі без хімії та використовує біопрепарати, які оздоровлюють ґрунт. І я загорівся цією ідеєю. Інформації про органічне землеробство ніде не було, але я повірив в те, що можливо вирощувати здоровий урожай без хімікатів. І сьогодні я на 100% впевнений, що якщо є здорова земля, то буде здорова рослина. Так, у нас є шкідники, але вони не так активно проявляються. Це як у здорової людини віруси проходять майже непомітно, так і у нас в теплицях. Ми створили таку екосистему, де сформована мікрофлора і багато різноманітних бактерій, тому там важко процвітати патогенам.
Вже 17 років ми не користуємось жодними штучними добривами, пестицидами та засобами захисту, тільки біопрепаратами для профілактичних цілей.
Якщо раптом розвивається якась хвороба, тоді користують біофунгіцидами. Так я вже більше 15-ти років вирощую овочі взагалі без використання хімікатів. В Україні вже є достатньо біопрепаратів, і їх ефективність не менша, ніж від хімічних засобів. Я користуюсь і довіряю компанії БТУ-ЦЕНТР та їх біопрепаратам ТМ Жива Земля. Вони виготовляють сертифіковані біопрепарати, які дозволені для використання в органічному овочівництві. Ці засоби дуже ефективні, коли з’являються проблеми у вирощуванні, наприклад шкідники чи хвороби.
Читайте також: “Наша мета – здорова земля”. Як працює найбільша в Україні компанія з виробництва біопрепаратів
На початку я взагалі постійно користувався їх МІКОХЕЛП та ФІТОЦИД, які вони ефективно працюють від фітофтори. А якщо нападають шкідники, то гарно працюють ЛЕПІДОЦИД-БТУ та БІТОКСИБАЦИЛІН-БТУ.
Саме біопрепарати допомогли нам відродити екосистему. Зараз я можу з впевненістю сказати, що всі хімічні технології можна замінити на біологічні й цього буде достатньо, щоб впоратись з усіма проблемами рослин. Якщо порівняти з людиною, то хімічні препарати – це як антибіотики, які лікують швидко, але тоді ти ще кілька років після такого лікування відновлюєшся. А біопрепарати – лікують повільно, але надійно. Так, це не одразу помітно. Тому багато хто і боїться органічного рослинництва. Бо це не просто поприскати й забути, це цілий комплекс дій, який потребує праці.
В органічних овочах нітратів менше в рази
Зараз я вирощую понад 40 видів овочевих культур на 30 сотках. У мене є 400 квадратних метрів зимових опалювальних теплиць, а ще 1000 – неопалювальні. Крім того, маємо ще 20 соток відкритого ґрунту. Для органічного вирощування потрібна і зимова теплиця, і літня, і відкритий ґрунт. Адже навіть влітку не всі овочі можна вирощувати у теплицях. Наприклад, зелень та капуста потребують відкритого ґрунту. Ми вирощуємо всі традиційні овочеві культури – огірки, помідори, перець, редис, кабачки, капусту, кукурудзу та різні види зелені. Огірки та помідори в теплиці вирощуємо з касетної розсади.
Завдяки агротехніці нітратів у наших рослинах до 10 разів менше за норму. Наприклад, якщо для огірків допускається 400 мг на кілограм, то у нас інколи виходить 20-25.
У наших теплицях ми створили екосистему зі змішаних насаджень, тобто і огірки, і помідори ростуть на одній грядці з зеленню. Так і хвороб набагато менше. Щоб зменшити кількість шкідників, ми використовуємо земляних жаб. Вони дуже активно поїдають слимаків, білокрилок та попелиць, тобто тих шкідників, які дуже шкодять органічному виробництву. Овочам жаби не приносять ніякої шкоди. Тільки самому не дуже приємно, коли ти зриваєш салат, а жаба сидить під листком.
Читайте також: «Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників
Головна відмінність від традиційного овочівництва – живий ґрунт. Наша земля є дійсно живою з купою бактерій, жучків і комашок. Ми навіть спеціально розводимо черв’яків для кращої структури ґрунту. У землю додаємо деревний попіл, який багатий на кальцій, калій та мікроелементи, компост, трав’яні настої, а також послід своїх курей, який до речі можна замінити й біопрепаратами.
Можливо, це і не зовсім правильно, але ми навіть не міряємо вологість ґрунту, як це роблять у звичайному овочівництві. Раніше, коли у нас була ще хімічна технологія, ми могли приїхати з ринку, а наші теплиці стоять вже з в’яленими рослинами. Бо там було все штучне і тому доводилось постійно поливати. Після переходу на органічне землеробство я вже дуже багато років не бачив в’ялих рослин, тому що там волога підтягується з нижнього шару і її достатньо для зволоження.
Хороші урожаї та теплова система з пластикових пляшок
За сезон в зимових теплицях ми можемо отримати десь 45 кілограмів огірків з метра квадратного за два обороти, помідорів – 30-35 кілограмів. У літніх теплицях виходить десь втричі менше. Урожай ми збираємо всією родиною – я, дружина та троє дітей. Всі активно допомагають в міру можливостей. Також у нас є кілька найманих працівників.
Окрім органічного вирощування овочів я маю ще одне велике хобі – енергоощадження. Я по життю економіст і довго шукав, як же досить економно можна зберігати тепло. У зимових теплицях це вдається завдяки полікарбонату, яким вони накриті, а влітку не перегріваються. Теплиці опалюються дровами. Мікроклімат та система підігріву ґрунту контролюються автоматично. Але через те, що у зимових теплицях менше світла, там рослини ростуть повільніше.
Я дізнався, що звичайна вода є найкращим у природі теплонакопичувачем. Тому я облаштував таку саморобну систему з пластикових пляшок. Їх я наповнив водою, додав ЕМ-кераміки та шунгіту проти зацвітання і розвісив по всіх теплицях.
Пляшка з водою може нагрітись до 30-35 градусів, а одна тонна віддає 15 кіловат-годин тепла, яке просто вдень зібралось з повітря, а вночі віддається. Ці кіловати рятують при мінусовій температурі, коли теплиця за годину може втрачати до 30-ти кіловатів. Це дуже зручно та економно. Єдине, що трохи складно набирати стільки пляшок з водою та завісити ними всю стіну.
“Нас називали сектантами й не вірили в органічність продукції”
Щоб знайти свого споживача, ми перепробували все. Починали працювати з гуртовиками, але їм все одно органічна продукція чи ні, безпечна чи ні. Головне – дешевше купити. Також ми продаємо овочі на ринку у місті Шостка, але там реалізуємо тільки залишки. Бо звичайний ринок не розуміє, чому потрібно платити за продукцію дорожче. Тому ми відкрили у себе в місті магазин органічних продуктів, де маємо своїх постійних покупців. Дуже багато продукції продаємо через інтернет. Десь шість років тому ми створили власний сайт, отримали органічний сертифікат відповідності, розмістили про це інформацію і відразу зріс потік клієнтів.
Знаєте, нас часто називають якимись сектантами. Бо така віра і фанатизм у власну справу дійсно схоже на якусь релігію. Я дійсно вірю в органічне землеробство і намагався всіх сюди затягнути. Але поки людина сама не захоче вирощувати нормальні овочі без хімікатів – ти її не змусиш. Всіх хто хоче освоїти органічні технології вирощування, я навчаю в Клубі органічного землеробства в місті Шостка. Так само їздив по Україні й ділився досвідом вирощування органічних овочів.
Читайте також: Мікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові
Я хочу продавати свою продукцію і ділитись досвідом з людьми, які це цінують. Колись агітував бабусь на ринку, але вони мені не вірили та вважали, що без хімії взагалі нічого виростити неможливо. Але я дуже вірю в органічне землеробство і тільки так виростити справді корисні та смачні овочі та фрукти.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
