Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка і бізнес

Як українському бренду RE:BAN вдалося зробити бізнес на переробці використаних банерів

Опубліковано

Український бренд Re:ban крафтових виробів налагодив бізнес з використаної банерної тканини і успішно виготовляє сумки-шопери, бананки, наплічники, гаманці, чохли для ноутбуків тощо.

Про це пише celement.com.ua.

Як виникла ідея?

Засновниця бренду Дарина Антоненко розповідає, що з банерами історія почалася досить давно. Її батько працював на поліграфії, тож вона з дитинства знала, як його використовувати.

Коли вона закінчувала Києво-Могилянську академію, екологію, то почала задумуватися, а що ж робити з усіма банерами, які навколо нас? Про скло, пластик, папір уже говорять усі. Їх збирають і намагаються переробляти. А от щодо банерів, то у світі немає екологічного методу їхньої утилізації. Банери або просто подрібнюють, щоб не займали багато місця, або викидають на сміттєзвалища чи спалюють.

В Україні, де немає потужних фільтрів на сміттєспалювальних станціях, – це робити дуже небезпечно. Банер складається лише з двох компонентів – полівінілхлорид (ПВХ) та сітка. У рідкому стані ПВХ стає одним суцільним шматком із сіткою. Їх не можна розділити, а відтак не вдасться нормально утилізувати. Тому, щоб наш ґрунт і все навколо не перетворилося на суміш ПВХ із сіткою або щоб ми не задихнулися у їхніх випарах під час спалювання, вона почала шукати альтернативне застосування для банерів.

Як почав розвиватися бізнес?

Сам бізнес трапився випадково. Два роки тому засновниця почала цікавитися соціальним підприємництвом.

І взяла участь в одному конкурсі з ідеєю перероблювати банери на сумочки. На той момент не було великих сподівань. Хакатон тривав 2 дні. І Дарина перемогла в конкурсі.

Читайте також: Екологічний Великдень: як провести свято без шкоди для довкілля

Після цього почалися замовлення. Однак новий бренд був у мінусі перший час.

Тому почали робити такі кроки:

  1. активніше шукати нові замовлення,
  2. пішли на акселераційну програму від Social Business in UA.

На акселераційній програмі вчилися прораховувати, прописувати бізнес-процеси, вивчали технології, обмінювалися контактами, шукали партнерства. Паралельно ходили на інші хакатони, лекції, усюди нарощували соціальні капітали – друзів, амбасадорів бренду.

Однак, у період стрімкого розвитку, коли бренд вже знайшов постійних людей, які б змогли на аутсорсі відшивати сумки в Києві, Дарині почали звідусіль казати, що в неї не вийде. Найтяжче це було чути від менторів.

Тоді провели дослідження. За офіційною статистикою, в Україні йде на сміття понад 15 тисяч тонн банерів на рік. Неофіційно їх ще більше. А розкладаються вони понад 500 років.

Читайте також: Як успішний архітектор покинув Відень і приїхав розвивати Бережани (ВІДЕО)

Все одно вирішили ризикнути, почати, пересилили свій страх.

Як прийшов успіх?

Спочатку була бізнес-модель B2C – намагалися продавати товари кінцевим споживачам – на різних заходах, виставках, ярмарках, конференціях. Усі цікавилися, але до того моменту, поки не називали суму. Люди запитували, чому так дорого, якщо це з використаних банерів. Мовляв, цей банер дістається вам безкоштовно, то чому ви не продаєте це все по 20 грн?

Читайте також«Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя.

«Ми не знали як з тим бути. Були моменти, коли просто опускалися руки. З одного боку розуміли, що не заробляємо, з іншого – не знали, куди рухатися далі», – розповідає Дарина.

Переломним моментом стала одна конференція для екологів. Під час заходу із зали почали виходити індуси, італійці, іспанці. Вони все розмели за 10 хвилин.

Так бренд перейшов у сегмент В2В. Зрозуміли: бізнесам потрібна соціальна складова. Великі бізнеси винаймають цілі окремі приміщення, щоб зберігати там використані банери після подій. А підприємство може розв’язати їхню проблему, створивши корпоративні корисні речі – від гаманців до рюкзаків для працівників чи партнерів.

Під час карантину Re:ban зробив маленький ребрендинг. Нині працюють над сайтом і змінюють логотип. Також намагаються втілити в життя нові виклики – наприклад, зробити з банерів ролети для вікон, валізки з кейсами, задумуються про колаборацію з брендами одягу.

Читайте такожБізнес завдяки травмі: як танцюристи створили власний бренд спортивного одягу

Нагадаємо, львів’янин шиє речі із залишків виробництва паропланів.

Як ми повідомляли раніше, ООН запустила онлайн-платформу, що безкоштовно навчає підприємництву.

Усі фото: celement.com.ua.

Економіка і бізнес

«Це найбільш вмотивовані працівники»: досвід швейного підприємства у працевлаштуванні людей з інвалідністю

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю від редакції ШоТам з проєкту разом з ПРООН про українські бізнеси, які підтримують людей з інвалідністю
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Ціль кампанії — підвищити обізнаність роботодавців про переваги найму людей з інвалідністю.


Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.

«У хаосі війни хтось має залишатися на місці й тримати опору. У людей має бути щось стабільне», — говорить директор Олександр Панасюк. Таким острівцем для працівників стало швейне підприємство «Козак» з Фастова, що не лише адаптувалося до нових реалій, а й стало місцем роботи для людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.

Як державні програми допомагають бізнесу заощаджувати, створювати і облаштовувати нові робочі місця, розповідає ШоТам.

Олександр Панасюк

директор «Першого швейного підприємства “КОЗАК”».

Раніше працювали на експорт

До повномасштабного вторгнення наше підприємство спеціалізувалося переважно на експорті, співпрацювали з відомими брендами — Ralph Lauren, Hugo Boss й іншими. Ми шили форму для поліції та армії Європи. До 90% нашого виробництва було орієнтовано саме на зовнішній ринок.

Однак після 24 лютого фокус кардинально змінився — ми переорієнтували потужності на потреби внутрішнього споживача. 

Колектив швейного підприємства «Козак». Фото надав Олександр

Наша місія — надавати роботу людям з інвалідністю

Ми свідомо створюємо робочі місця для людей з інвалідністю. У нас працюють п’ять швачок, декілька вантажників, працівники з пакування, прасування та контролю якості — всі вони мають інвалідність. Звісно, є законодавча норма, якої потрібно дотримуватись, бо якщо не виконуєш її, держава накладає штраф. За нормативами закону України про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю, якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб, щонайменше одне робоче місце має бути створене для людини з інвалідністю. 

Але наша  мета — не просто формальне виконання квоти — ми намагаємося створити для цих людей реальні можливості (наскільки дозволяє їхній стан здоров’я) долучатися до нашої справи. 

Конкуренція за кваліфікованих фахівців з інвалідністю на ринку праці досить висока, адже держава заохочує бізнес до їхнього працевлаштування. Ми, як роботодавці, знаходимо для них місця та індивідуально підходимо до їхньої комфортної інтеграції в робочий процес. Насамперед ми дивимось, що саме людина фізично може осилити, та підбираємо для неї відповідні завдання.

Соціальна інтеграція людей з інвалідністю у швейному цеху

Коли до нас приходить новий працівник, ми не ставимо йому жорстких часових рамок щодо навчання — у кожного свій ритм, свої можливості. Навчання триває стільки, скільки потрібно, аби людина відчула себе впевненою частиною нашого потоку. У нас діє конвеєрна система: ніхто не шиє виріб повністю, натомість кожен відповідає за певний етап — від розкрою тканини до пакування. 

Навчають у нас майстер цеху, технолог і конструктор. Ми вже маємо напрацьований підхід: починаємо з простих операцій, оцінюємо, як людина справляється, і поступово ускладнюємо завдання. В середньому за місяць працівник повноцінно входить у виробничий процес.

Отримали компенсацію за облаштування робочого місця людини з інвалідністю

Серед наших працівників також є люди з інвалідністю через онкологічні захворювання. Один із них прийшов до нас завдяки програмі Міністерства економіки України і Державної служби зайнятості «Державна компенсація за облаштування робочого місця людини з інвалідністю». Так ми отримали 71 тисячу гривень та придбали швейну машинку, крісло й освітлення, адаптовані під потреби працівника після лікування від онкології. 

Програма корисна для бізнесу: ми можемо самостійно підготувати робоче місце, а компенсація від держави дозволяє заощадити, бо іноді обладнання коштує десятки чи навіть сотні тисяч гривень. 

До речі, ця програма працює без зайвої бюрократії — все було організовано досить швидко, без додаткових паперів, довідок і нескінченних погоджень. Також нею можуть скористатись ветерани з інвалідністю, які зареєстровані як ФОП, щоб облаштувати собі робоче місце. 

Робоче місце працівника з інвалідністю. Фото надав Олександр

Люди з інвалідністю часто мають надзвичайно сильну внутрішню мотивацію: вони хочуть працювати, доводити собі й іншим, що зможуть.

Якщо ви, як і я, шукаєте працівників, то з власного досвіду скажу — люди з інвалідністю можуть стати вашою опорою. Вони продуктивні, відповідальні, уважні до деталей. Розуміють, що їхня робота — це частина великої спільної справи, адже в кожному нашому виробі закладено код єдності та прагнення до кращого майбутнього.

Допомагаємо з пошуком житла для ВПО

Після початку повномасштабного вторгнення ми активно почали брати на роботу також внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — нині їх близько 20. Наше виробництво розташоване у відносно безпечних регіонах, тож ми змогли дати прихисток і роботу тим, хто був змушений покинути свою домівку.

На жаль, у нас немає власного житла при фабриці для ВПО, але ми ніколи не залишаємо людей наодинці з цією проблемою: допомагаємо з пошуком, співпрацюємо з місцевими гуртожитками, винаймаємо тимчасове житло, а в деяких випадках частково компенсуємо вартість оренди. 

Працівниці фабрики під час пошиття замовлення. Фото надав Олександр

Постійно шукаємо нових людей 

Ми завжди відкриті до нових працівників. Шукаємо швачок, електриків, механіків, завгоспів, вантажників, інженерно-технічних спеціалістів, технологів, конструкторів — усіх, хто має бажання працювати в легкій промисловості. Відсутність досвіду — не проблема: ми маємо ефективну систему навчання та знаємо, як допомогти стати фахівцем з нуля. 

Наша мета — не просто виготовляти одяг, а створювати спільноту, де кожен працівник відчуває свою цінність і підтримку. Ми віримо, що успіх виробництва — це не лише про обладнання чи замовлення, а про людей, які щодня вкладають свою працю, старання й тепло в кожен виріб.

«Козак» продовжує розвиватися й розширювати команду, залишаючись простором, де кожен, незалежно від життєвих обставин чи викликів, може знайти своє місце, здобути навички й відчути, що його внесок важливий. Бо наша робота — це не лише про одяг. Це про довіру, про взаємопідтримку, про маленькі щоденні кроки до спільного кращого майбутнього.

Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.

Читати далі

Економіка і бізнес

На Житомирщині запрацював найбільший в Україні завод із переробки промислових конопель (ФОТО)

Опубліковано

На території індустріального парку «Ма’Рижани» на Житомирщині запустили нове підприємство з первинної переробки промислових конопель. Завод «Ма’Рижани Хемп Компані» став найбільшим у країні у своєму сегменті та вироблятиме конопляне волокно для внутрішнього і європейського ринку.

Про це повідомили в Міністерстві економіки України.

Що відомо про нове підприємство

Підприємство збудували на місці старого льонозаводу, який реконструювали у 2023 році. Нове виробництво має потужність 14 тисяч тонн на рік і працює з власною сировиною. У 2024 році компанія засіяла 890 гектарів, а у 2025-му — вже 1200 гектарів промислових конопель, що є найбільшими площами вирощування в Центральній і Східній Європі.

Завод уже завершив монтаж обладнання, розпочав тестування сировини та виготовлення перших зразків для клієнтів. Виробничі площі становлять 10 000 м², складські — 10 800 м².

«Відновлення первинної переробки конопляної трести є одним із ключових елементів для подальшого відродження промислового коноплярства, яке колись робило Україну потужним гравцем світового текстильного ринку. Наявність власної вітчизняної сировини складно переоцінити — саме вона є основою цінової конкурентоспроможності. До всього, промислові коноплі — це не просто сировина для текстилю, а екологічний і відновлюваний ресурс для десятків інших галузей», — прокоментував директор підприємства Андрій Микитів.

Читайте також: Український виробник «Моршинської» та «Миргородської» запустив власну сонячну електростанцію

Завод випускатиме:

  • довге волокно для текстилю та технічних тканин;
  • коротке волокно для паперу, ізоляції та нетканих матеріалів;
  • кострицю для біопластику, будматеріалів і зоогосподарства.

Індустріальний парк «Ма’Рижани» має площу близько 30 гектарів. Його мета — залучення компаній, що працюють із конопляною сировиною, створення понад 700 робочих місць і розвиток сталої екосистеми промислового коноплярства в Україні.

Нагадаємо, що в Україні збудують перший завод із виробництва соєвого протеїну.

Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко

Читати далі

Економіка і бізнес

Google підтримає 30 українських стартапів: кожен отримає грант до $100 000

Опубліковано

Google for Startups оголосив список українських стартапів, які отримають фінансування до 100 тисяч доларів кожен. До нього ввійшли 30 інноваційних компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, квантових технологій, медицини, освіти, енергетики, робототехніки та цифрових сервісів.

Про це повідомили у Google.

Кожна команда отримає до ста тисяч доларів безповоротного фінансування, менторську допомогу від експертів Google та доступ до інструментів компанії. Крім того, стартапи можуть претендувати на додаткові триста п’ятдесят тисяч доларів у вигляді кредитів на хмарні сервіси Google Cloud.

Гранти отримають зокрема такі стартапи:

  • CheckEye — рішення на базі ШІ для ранньої діагностики хвороб;
  • Deus Robotics — роботизовані системи для автоматизації складів;
  • Zibra AI — платформа для створення спецефектів і 3D-контенту;
  • Haiqu — технології для підвищення ефективності квантових обчислень;
  • Curify — сервіс для швидкого пошуку пацієнтів у клінічні дослідження;
  • Assisterr — спеціалізовані мовні моделі для вузьких завдань;
  • ChordChord — інструмент для музикантів і продюсерів;
  • Mawi — система безперервного моніторингу артеріального тиску;
  • Advizor — хмарне рішення для підвищення енергоефективності будівель;
  • UpLife — застосунок для психічного здоров’я з інтерактивною терапією.

Читайте також: Львівський стартап залучив $150 000 на розвиток автономних систем керування БпЛА

Інші стартапи створюють продукти у сферах освіти, фінансів, цифрового маркетингу, когнітивної безпеки, біотехнологій, агропереробки, боротьби з комахами, автоматизації бізнес-процесів, командної роботи тощо. Із повним списком можна ознайомитися за посиланням.

Програму реалізує український акселератор 1991 за підтримки Google. Фонд має загальний бюджет десять мільйонів доларів і допомагає українським командам масштабувати бізнес і будувати основу для відновлення економіки. Торік гранти отримали 33 українські стартапи.

Нагадаємо, що український застосунок PlantIn очолив світовий рейтинг App Store.

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес1 тиждень тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство2 тижні тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство2 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо4 тижні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...