Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Як українському бренду RE:BAN вдалося зробити бізнес на переробці використаних банерів

Опубліковано

Український бренд Re:ban крафтових виробів налагодив бізнес з використаної банерної тканини і успішно виготовляє сумки-шопери, бананки, наплічники, гаманці, чохли для ноутбуків тощо.

Про це пише celement.com.ua.

Як виникла ідея?

Засновниця бренду Дарина Антоненко розповідає, що з банерами історія почалася досить давно. Її батько працював на поліграфії, тож вона з дитинства знала, як його використовувати.

Коли вона закінчувала Києво-Могилянську академію, екологію, то почала задумуватися, а що ж робити з усіма банерами, які навколо нас? Про скло, пластик, папір уже говорять усі. Їх збирають і намагаються переробляти. А от щодо банерів, то у світі немає екологічного методу їхньої утилізації. Банери або просто подрібнюють, щоб не займали багато місця, або викидають на сміттєзвалища чи спалюють.

В Україні, де немає потужних фільтрів на сміттєспалювальних станціях, – це робити дуже небезпечно. Банер складається лише з двох компонентів – полівінілхлорид (ПВХ) та сітка. У рідкому стані ПВХ стає одним суцільним шматком із сіткою. Їх не можна розділити, а відтак не вдасться нормально утилізувати. Тому, щоб наш ґрунт і все навколо не перетворилося на суміш ПВХ із сіткою або щоб ми не задихнулися у їхніх випарах під час спалювання, вона почала шукати альтернативне застосування для банерів.

Як почав розвиватися бізнес?

Сам бізнес трапився випадково. Два роки тому засновниця почала цікавитися соціальним підприємництвом.

І взяла участь в одному конкурсі з ідеєю перероблювати банери на сумочки. На той момент не було великих сподівань. Хакатон тривав 2 дні. І Дарина перемогла в конкурсі.

Читайте також: Екологічний Великдень: як провести свято без шкоди для довкілля

Після цього почалися замовлення. Однак новий бренд був у мінусі перший час.

Тому почали робити такі кроки:

  1. активніше шукати нові замовлення,
  2. пішли на акселераційну програму від Social Business in UA.

На акселераційній програмі вчилися прораховувати, прописувати бізнес-процеси, вивчали технології, обмінювалися контактами, шукали партнерства. Паралельно ходили на інші хакатони, лекції, усюди нарощували соціальні капітали – друзів, амбасадорів бренду.

Однак, у період стрімкого розвитку, коли бренд вже знайшов постійних людей, які б змогли на аутсорсі відшивати сумки в Києві, Дарині почали звідусіль казати, що в неї не вийде. Найтяжче це було чути від менторів.

Тоді провели дослідження. За офіційною статистикою, в Україні йде на сміття понад 15 тисяч тонн банерів на рік. Неофіційно їх ще більше. А розкладаються вони понад 500 років.

Читайте також: Як успішний архітектор покинув Відень і приїхав розвивати Бережани (ВІДЕО)

Все одно вирішили ризикнути, почати, пересилили свій страх.

Як прийшов успіх?

Спочатку була бізнес-модель B2C – намагалися продавати товари кінцевим споживачам – на різних заходах, виставках, ярмарках, конференціях. Усі цікавилися, але до того моменту, поки не називали суму. Люди запитували, чому так дорого, якщо це з використаних банерів. Мовляв, цей банер дістається вам безкоштовно, то чому ви не продаєте це все по 20 грн?

Читайте також«Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя.

«Ми не знали як з тим бути. Були моменти, коли просто опускалися руки. З одного боку розуміли, що не заробляємо, з іншого – не знали, куди рухатися далі», – розповідає Дарина.

Переломним моментом стала одна конференція для екологів. Під час заходу із зали почали виходити індуси, італійці, іспанці. Вони все розмели за 10 хвилин.

Так бренд перейшов у сегмент В2В. Зрозуміли: бізнесам потрібна соціальна складова. Великі бізнеси винаймають цілі окремі приміщення, щоб зберігати там використані банери після подій. А підприємство може розв’язати їхню проблему, створивши корпоративні корисні речі – від гаманців до рюкзаків для працівників чи партнерів.

Під час карантину Re:ban зробив маленький ребрендинг. Нині працюють над сайтом і змінюють логотип. Також намагаються втілити в життя нові виклики – наприклад, зробити з банерів ролети для вікон, валізки з кейсами, задумуються про колаборацію з брендами одягу.

Читайте такожБізнес завдяки травмі: як танцюристи створили власний бренд спортивного одягу

Нагадаємо, львів’янин шиє речі із залишків виробництва паропланів.

Як ми повідомляли раніше, ООН запустила онлайн-платформу, що безкоштовно навчає підприємництву.

Усі фото: celement.com.ua.

Економіка

Українські розробники випробували на полігоні косарки для мінних полів

Опубліковано

Українські розробники в межах хакатону «Безпечне поле», що реалізується за ініціативи Міністерства економіки спільно із Київською школою економіки, випробували на полігоні свої розробки – косарки, яких потребують сапери.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки.

Зазначається, що чотири команди представили різні проєкти: від роботизованих тракторів до мультиплатформ, які мають допомогти саперам ефективніше працювати на полях з густою травою та чагарниками.

«Проведення цього хакатону – це відповідь на запит українських саперів, з якими я спілкувався під час поїздки на Харківщину. І тим, хто працює на сході, і тим, хто працює на півдні країни, потрібні дистанційно керовані, недорогі косарки, щоб швидше і безпечніше розміновувати наші території. Навчений і тренований сапер має працювати із міношукачем і щупом, а не зрізати вручну траву та кущі… Те, що може робити безпечно машина – має робити машина, а не людина», – сказав заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.

Під час випробувань на полігоні кожна команда мала чітко визначений час на те, щоб скосити відведену ділянку. Журі оцінювали потужність машин, автономність роботи, якість навігації та віддаленого керування, здатність долати перешкоди, висоту скошування рослинності тощо.

Читайте також: Українські розробники оголосили про створення новітньої зброї для ЗСУ з дальністю ураження до 1000 км

За випробуваннями на полігоні спостерігали представники Державної спеціальної служби транспорту, Національної поліції та Національної гвардії України, які можуть бути отримувачами таких косарок.

Перший етап хакатону відбувся 25 травня, тоді команди-розробники представили свої концепти. Завданням було створити роботизовані косарки, здатні ефективно скошувати траву та бути не дорогими у виробництві, щоб у разі підриву на міні таку машину можна було швидко замінити. Ціна на представлені розробниками проєкти – від $5,5 тис. до $19,5 тис. за одиницю.

Нагадаємо, Верховна Рада скасувала податки для розмінування та енергетики.

Фото: Міністерство економіки України

Читати далі

Економіка

Литва передасть Україні енергообладнання ТЕЦ, виведеної з експлуатації

Опубліковано

Литовський міністр енергетики Дайнюс Крейвіс відвідає третю Вільнюську теплофікаційну електростанцію (ТЕЦ-3), де огляне невикористовуване обладнання, яке передають Україні, та обговорить безпеку енергетичних об’єктів і підтримку України.

Про це повідомляє литовський мовник LRT.

Литовська енергетична компанія Ignitis gamyba (колишня Lietuvos Energija) передає Україні обладнання ТЕЦ-3.

Ця електростанція в Литві була зупинена 2015 року через високі експлуатаційні витрати. За словами керівника компанії Асти Сунгайлене, обладнання ТЕЦ-3 не тільки підходить для енергетичної інфраструктури України, а й задовольняє потреби оператора електромереж країни.

Читайте також: Україна отримає €100 мільйонів від ЄС на реконструкцію системи передачі електроенергії

Також минулого понеділка міністерство оголосило, що литовські енергетичні компанії передадуть Україні обладнання вартістю понад 50 млн євро.

Нагадаємо, українські банки почали видавати доступні кредити на розвиток альтернативних джерел енергії.

Фото: GitanasNauseda 

Читати далі

Економіка

Британія надасть Україні кредитну підтримку на оборонне виробництво

Опубліковано

Міністри оборони України та Великої Британії Рустем Умєров і Джон Гілі в присутності Президента Володимира Зеленського підписали Угоду між урядами країн щодо офіційної кредитної підтримки в розвитку оборонних спроможностей України.

Про це повідомили в Офісі Президента.

Як зазначається, документ дозволить започаткувати у сфері оборонних спроможностей українсько-британські проєкти. Йдеться, зокрема, про постачання й налагодження ремонту та часткового виробництва систем протиповітряної оборони, бронетехніки і боєприпасів.

Угода передбачає, що британські постачальники зможуть укласти кредитні договори та контракти з Україною на £2 мільярди.

«Ця сума неостаточна й може бути збільшена в майбутньому», – уточнили в ОП.

Читайте також: Велика Британія оголосить про виділення 300 мільйонів доларів для України

Повідомляється, що завдяки цьому до 2026 року вдасться забезпечити Сили оборони України системами ППО, засобами радіолокації й ураження, також отримати технології та освоїти часткове виробництво стволів, запасних частин і компонентів до артилерійських установок, бронетехніки західного зразка тощо.

«Через необхідність швидкого розвитку спроможностей і високу вартість оборонних проєктів Україна не може їх зараз профінансувати зі свого державного бюджету», – пояснили в Офісі Президента.

Термін погашення кредиту, за інформацією ОП, становить 15 років.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що німецька компанія почне виробництво БМП в Україні.

Фото: Офіс Президента

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Технології4 дні тому

«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними

День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...

Суспільство2 тижні тому

Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії

Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...

Суспільство2 тижні тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

Суспільство2 тижні тому

Історичний зміст у кожній прикрасі: як ювелірний бренд з Дніпра популяризує українську культуру

«Двозуб Святослава», Трипільські Мадонни й олійні каганці — це все про український бренд ювелірних прикрас...

РЕКЛАМА: