Суспільство
Як на Херсонщині вирощують коштовні перлини
Учені з Херсонського аграрного університету розробляють українську технологію вирощування дорогоцінного каменю – перлин. Дослідники вже заклали “ферму” з молюсками і тепер чекають на багатий улов, повідомляє портал agro-yug.
Запозичили в китайців і вдосконалили
Почалося з того, що група викладачів і вчених Херсонського аграрного університету попрацювала 1,5 року в Китаї в китайсько-українському науково-дослідному центрі, де також займалися вдосконаленням технології вирощування перлів на перлинних фермах, зокрема, на найбільшому концерні з їхнього вирощування. І побачивши весь процес вирощування перлів у китайців, за ініціативою ректора університету вирішили вдосконалити цю технологію в Україні і запатентувати її тут.
Читайте також: В Україні збудували ферму з вирощування дієтичного африканського сома
“Технологія вирощування перлів складна тим, що вона дуже делікатна, оскільки необхідно, щоб в потрібне місце потрапила піщинка, навколо якої будуть утворюватися ці перли. Використовують на цій роботі тільки жінок, у них дуже делікатні руки. Це як годинні майстри на конвеєрі, в основному теж тільки жінки. А ми цю технологію спростили по-своєму”, – розповів доцент кафедри екології та завідувач лабораторії біоресурсів Віталій Оліфіренко.
Науковці пропонують відпрацьовувати технологію вирощування перлин на місцевих видах молюсків.
“Ось ми зараз ведемо роботу по тому, наскільки це можливо, якої якості буде перлина і відпрацьовуємо свою технологію, яка відрізняється від тієї, що використовується в Китаї”, – повідомив доцент кафедри екології Херсонського аграрного університету.
Перли в херсонських молюсках
Херсонські вчені експериментально відібрали близько 80 шт молюсків двох видів, адаптація пройшла успішно.
“Вони себе добре показали, активно дуже функціонують, ростуть. Ми робимо заміри і все таке. Зараз ми почали їх травмувати – посадили туди маленькі піщинки, так звані центри: кладется в черепашку невелика піщинка, яка починає у молюска утворювати перламутровий шар. Тобто, утворюється перлина. Ну і чекаємо, чим це закінчиться. Поки все добре”, – розповів експерт.
Він наголосив, що поки що жодна черепашка не загинула. А вже через 2 місяці буде розкриватися перша партія для оцінки результату.
Оліфіренко додав, що для початку цю технологію хочуть відпрацювати на місцевих видах молюсків. І якщо все вийде, то будуть пробувати на китайських, оскільки виведений в Китаї гібрид черепашок виробляє дуже якісні перли, які неможливо відрізнити від морського.
Суспільство
Нові рейси до Карпат
- поїзд № 33/34 Кривий Ріг — Ясіня: це нове додатково сполучення між Кривим Рогом, Львовом та популярними туристичними напрямками в Карпатах;
- поїзд № 61/62 Дніпро — Рахів (через день): нове сполучення для людей, які подорожують із Придніпров’я до Львова та Карпат;
- поїзд № 83/84 Київ — Солотвино (через день): на цьому напрямку збільшать кількість квитків на 50%;
- поїзд № 125/126-129/130 Полтава, Кременчук — Ужгород (через день): рейс поєднає Полтавщину зі Славськом та Закарпаттям.
- поїзд № 85/86 Запоріжжя — Львів — Рахів: маршрут продовжили до станції Рахів.
- поїзд № 145/146 Харків — Чернівці (через день): це сполучення дозволить жителям Слобожанщини дістатися Буковини.
Потяги до Харкова
Покращення маршрутів
Скорочення рейсів
- Поїзд №13/14 Київ — Солотвино на 1 годину 9 хвилин;
- Поїзд №55/56 Київ — Рахів на 57 хвилин з Києва до Рахова;
- Поїзд №45/46 Ужгород — Харків на 51 хвилин із Ужгородадо Харкова;
- Поїзд №39/40 Запоріжжя — Солотвино на 45 хвилин із Запоріжжя до Солотвина та на 42 хвилин із Солотвина до Запоріжжя;
- Поїзд № 3/4 Запоріжжя — Ужгород на 41 хвилин із Ужгорода до Запоріжжя.
Коментарі
Суспільство
- Запорізької;
- Дніпропетровської;
- Донецької;
- Сумської;
- Херсонської.
Підтримка ВПО на Київщині
Коментарі
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Коментарі