Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Ось так виглядає звичайна річка на Донеччині.

Екоактивісти б’ють на сполох: ця каламутна вода потрапляє у крани!

Поки чекали реакції від влади, увірвався терпець — самі перевіряють воду.

Річка Колонтаївка забруднена

«Ми перебуваємо у місті Слов’янськ на річці Колонтаївка або Бесарабівка, люди називають її по-різному. Ця річка – найбрудніша у Слов’янську. Але за її станом, на жаль, ніхто не спостерігає, бо вважають, що вона така невеличка. Хоча насправді наші великі річки, їхні басейни наводнюються малими річками. І така брудна вода не має потрапляти до головних річок. Бо надалі вона потрапляє і до нашого пиття», – каже екоактивістка, співробітниця громадського простору «Друкарня» Капіталіна Каплан.

Що сталось з річкою? Відповідь допоможе знайти громадський моніторинг.

У Слов’янську небайдужі об’єднались в осередок «Друкарня».

І досліджують, яку воду п’ють на сході України.

Читайте також: В Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу

«Нас дуже турбує стан цієї річки Бесарабівка (Колонтаївка), і ми вирішили, що можемо все ж таки щось зробити. Почали спілкуватись з експертами, дізнаватись, що ми можемо зробити та як саме. І в ході цього написали невеличкий проєкт та закупили обладнання для моніторингу стану води у цій річці. Коли ми завершимо цей моніторинг, ми переберемось до інших», – розповідає Капіталіна Каплан.

Як проводять моніторинг?

За словами Капіталіни Каплан, волонтери чимало проб проводять самостійно.

«Забір води ми проводимо самостійно. У нас є весь потрібний посуд та обладнання, реагенти для її вимірювання. І вимірювання ми також робимо самостійно, і одразу після забору води просто на місці, щоб у нас були найсвіжіші та найчіткіші результати. До нас приїжджав експерт Максим Сорока», – каже Капіталіна Каплан.

Читайте також: Екоспоживання: як працює «ремонтне кафе» в Івано-Франківську (ВІДЕО)

Експерт Максим Сорока навчив активістів, як правильно робити забір. Також – як звичайні мешканці можуть дізнатися про стан води і провести самостійно цей моніторинг.

«У нас по річці Калантаївка є понад 10 пунктів відбору проби води. За результатами цих відборів ми знатимемо, де саме є забруднення і які з забруднювачі де скидаються. Далі ми плануємо передавати ці дані до нашого виконкому, щоб вони вже допомагали шукати скиди підприємства, які забруднюють цю річку».

Як боротися із забрудненням?

За словами активістів, можна просто пройтись вздовж річки і побачити нелегальні врізки або скиди від підприємств. І вже на основі цього можна подавати скарги задля довкілля.

«Ми знаємо, що хтось має прийти та щось зробити. Але ми вирішили не зволікати, не чекати та почати самостійно. У наш вільний час ми виходимо на моніторинг, залежно від погодних умов і локацій, і забираємо проби води. Далі ми будемо їх аналізувати і писати поради на виконком, на наші відділки екології міський, обласний, і розширювати нашу моніторингову місію. Збирати дані», – розповіла Капіталіна Каплан.

Які плани?

У майбутньому активісти планують разом з експертами наносити на всеукраїнську карту дані різних екологічних моніторингових громадських місій.

«Наш осередок громадянського суспільства «Друкарня», наша спілка екоактивістів, яку нам вдалось зібрати в наших стінах, також займається моніторингом якості повітря. Минулого року влітку ми написали звіт про стан водопостачання та водовідведення у місті Слов’янську. Наші дані, наші знання, напрацювання можена повторювати і застосовувати в будь-якому місті України. Цей інструмент схожий і він один для всіх. Тому приєднуйтесь до таких місій у своїх містах», – впевнена Капіталіна Каплан.

«Друкарня» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap.

Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Про проєкт 

“Cxiд Ekomap” – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією “Криголам” за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.

Як ми повідомляли раніше, ЮНІСЕФ оголошує онлайн хакатон на підтримку кліматичного активізму серед школярів.

Підтримай ШоТам

Суспільство

На Черкащині студенти і волонтери висадили новий ліс (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Черкаській області на території Звенигородського лісництва волонтери та студенти висадили дуби і сосни.

Про це повідомили на сайті Черкаського обласного управління лісового та мисливського управління.

Всього учасникам акції вдалося висадити 5 тисяч сіянців дуба і 7,5 тис. сіянців сосни.

Читайте також: «Посадимо ліс разом»: на Буковині висадили 7 га дерев

Учасниками акції стали викладачі Уманського університету садівництва, студенти та лісники.

Майбутній сосново-дубовий ліс, який вдалося висадити, має розміститися на площі понад два гектари. Тепер майбутні дерева потрапили під опіку представників лісового господарства. Їм належить доглядати і берегти молоді деревця. Після цього, жителі зможуть милуватися дорослими деревами.

Нагадаємо, на Київщині офіційно з’явився перший природний ліс.

Як ми повідомляли раніше, на Хмельниччині створюють «лісову школу» для дітей біля еко-стежки.

Усі фото: lis-ck.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Котлету по-київськи внесли до головного меню ресторанів у Японії

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Мережа ресторанів у Японії “Мацуноя” внесла до головного меню котлету по-київськи після позитивних відгуків клієнтів.

Про це повідомили на сторінці мережі у твіттері, а також розповіли на сторінці посольства України в Японії.

Два місяці тому мережа почала готувати нову страву у тестовому режимі, замовити котлету по-київському можна було лише у Токіо.

Однак після схвальних відгуків клієнтів у закладі вирішили внести українську страву до головного меню. Тепер замовити котлету по-київськи можна по всій Японії.

Читайте такожOld Khata Project: як дві містянки подорожують селами у пошуках давніх хат

З цієї нагоди посол України в Японії Сергій Корсунський зустрівся з директором мережі ресторанів “Мацуноя” Шюджі Сато. Під час зустрічі говорили про кулінарну дипломатію між Україною і Японією та перспективи майбутньої співпраці.

Фото: facebook.com/ukr.embassy.japan

Нагадаємо, у японській Нагої провели перший урок в українській недільній школі.

Як ми писали раніше, японська компанія Fujifilm у промовідео нової камери розповіла про львівського фотографа.

Головне фото: twitter.com/matsu_noya.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

В Україні створили Віртуальний музей російської агресії

Опубліковано

Підтримай ШоТам

В Україні з’явився Віртуальний музей російської агресії, повідомили у пресслужбі міністерства культури і інформаційної політики.

Відвідати музей можна за посиланням.

Зазначається, що це перший в Україні ресурс про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частин Донецької та Луганської областей.

Проєкт наочно ілюструє факти порушень Росією територіальної цілісності України та знайомить із 20-тьма кейсами, пов’язаними з окупацією Криму. Ресурс наповнюватиметься фактами про розв’язання Росією війни на Сході України.

Читайте також: Макіяж без рук і марафон на протезі. П’ять історій українців, які надихають боротися та перемагати

Інтернет-портал містить інформацію українською та англійською мовами. Можна ознайомитися зі свідченнями очевидців, архівними джерелами, інформацією ЗМІ, рішеннями та резолюціями міжнародних організацій, фото й відеоматеріалами. Фактично, поява музею спростить роботу в частині доказової бази щодо анексії Криму.

Віртуальний музей російської агресії створено спільними зусиллями Міністерства культури та інформаційної політики, Українського інституту національної пам’яті, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Офісу Генерального прокурора, прокуратури АР Крим та міста Севастополя, Міжнародного фонду «Відродження», Центру дослідження безпекового середовища «Прометей». До роботи над проєктом долучилися й авторитетні українські неурядові організації.

Нагадаємо, документальна стрічка «Зошит війни» про події на Сході вийшла онлайн.

Головне фото: rusaggression.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі