![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2020/07/zaporozhsich.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2020/07/zaporozhsich-560x600.jpg)
Суспільство
5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі
Християнство відігравало неабияку роль у житті українського козацтва. Господарське життя повсякчас співвідносилось з церковними святами — після Трійці косили сіно, а після Різдва Богородиці збирали виноград. Військовій справі козацтва церква надавала високий мотив служіння. На території України і досі існує незначна кількість козацьких храмів, що певним чином нагадують про цю сторінку української історії. Ми підготували підбірку козацьких церков в Україні, що досі діють та нагадують про часи існування Запорізької Січі.
Козацька церква на Сихові у Львові
Найдавнішою церквою та православним “серцем” Львова є козацька церква на Сихові. Існує дві версії її походження: перша — церква була споруджена місцевими жителями у 1600 р. до Хмельниччини, а інша — що храм збудували за допомоги гетьмана Богдана Хмельницького у 1654 році. Невеликий тридільний храм слугував духовним осередком для козаків ще з XVII століття, а стінописи, що збереглися й досі вражають сюжетними розписами святого воїнства. Образ Христа Пантократора на бані церкви увійшов до різних каталогів та вважається пам’яткою світового значення.
Як доїхати? Храм знаходиться у м. Львові за адресою вул. Садибна 1а. Дістатися до церкви можна громадським транспортом, а саме автобусами №13, №14, №26, №38, №46.
Козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці у Каневі
Покровський храм існував у Каневі ще в XVII-XVIII столітті та був духовним центром Канівського Свято-Покровського православного монастиря, що дав назву урочищу і Чернечій горі. Монастир зруйнували поляки в 1776 р, але греко-католики зберегли церкву і перемістили його до Успенського собору. Саме там замальовку монастиря виконав видатний французький художник Жан-Анрі Мюнц. Нарис Мюнца став графічною основою для майбутнього проєкту реконструкції будівлі.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2020/07/1-12.jpg)
До відродження церкви на її історичному місці експерти підійшли ґрунтовно, проект відновлення завершився понад сім років тому. Незвичайним фактом є те, що у храмі було поховано кілька відомих козацьких ватажків. У 1701 році цей монастир відродили завдяки гетьману Івану Мазепі. Інколи Канівську козацьку церкву також називають Тарасовою церквою. Зовнішній вигляд церкви і її внутрішнє наповнення повністю відповідають часу її створення, перед храмом розташований козацький меморіал.
Як доїхати? Храм знаходиться у Каневі Черкаської області за адресою вул. Монастирок 2а. З центру Канева до храму можна дістатися автобусом №2.
Козацька церква Іоанна Богослова у Переяславі-Хмельницькому
Храм, перевезений з села Острійки, наразі знаходиться на території Музею народної архітектури та побуту. Найстаріша дерев’яна церква Переяслава-Хмельницького побудована в 1606 році з тесаних дубових пластин. Навколо неї розташували невеликий цвинтар: у дворі встановлені 67 кам’яних і дерев’яних хрестів з козацьких могил, які нині на дні Канівського водосховища. Головною прикрасою тут є дзвіниця та церковний дзвін, вага якого досягає 25 тонн. Козацька церква Іоанна Богослова є зразком народного дерев’яного зодчества.
Як доїхати? До Переяслав-Хмельницького можна дістатися від автовокзалу «Дарниця», звідки щогодини відправляються автобуси. Також добиратися можна зі станції метро «Чернігівська», звідки маршрутки є кожні 15 хвилин.
Також можна дістатися власним транспортом, виїхати з Києва по Наддніпрянському шосе, потім наліво на Південний міст / Е40. Далі — по трасі Е40 в Бориспіль. Звідти їхати по трасі Н08 в Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Варто зазначити, що музей не працює в понеділок та вівторок.
Катерининська козацька церква у Чернігові
Катерининська козацька церква, або ж “Катеринка”, як її ласкаво називають жителі Чернігова, споруджена на честь героїчного штурму козаками чернігівського полку фортеці Азов під час другого турецького походу російського царя Петра I в 1696 році. Командував ними полковник Яків Лизогуб, що дав обітницю після повернення додому побудувати церкву. Обіцянку змогли здійснити лише його онуки, оскільки тільки їм вдалося знайти необхідні кошти. Храм освятили у 1715 році в ім’я Святої Катерини.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2020/07/2-9-1200x904.jpg)
Катерининська церква — досконалий приклад «козацького» бароко. Прикрашають будівлю звичайні вікна у вигляді хрестів, що свідчить про роботу майстрів-самоуків. Фасад Катерининської церкви свого часу послугував декорацією вступної сцени кінофільму «Вій». Інтер’єр церкви надзвичайно мінімалістичний: ніяких розписів, яскраво-білі стіни, поодинокі ікони. Хоч у храмі і немає відомих реліквій, проте вирує абсолютно унікальна та непідробна атмосфера.
Як доїхати? Дібратися до храму можна автобусом №33 від центру Чернігова (вул. Мартина Небаби). Зупинка — “Підвальна”.
Ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці у Києві
Ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці, або ж Мамаєва Слобода, вибивається із загального ряду серед подібних церков. Вона не є давньою пам’яткою, проте займає важливе місце серед козацьких храмів України. Будівля знаходиться в Києві і функціонує вже майже 20 років. В Україні — це дебютна козацька церква, побудована у новому тисячолітті.
Мамаєва Слобода нагадує стиль храмів козацької архітектури XVII століття на Середній Наддніпрянщині. Церква є дерев’яною тризрубною і триверхою версією козацької храму. Поруч з церквою знаходиться дзвіниця, а інтер’єр храму має барокові тенденції. І хоча церква відносно нова, вона викликала схильність та симпатію у багатьох прихожан. Побутує думка: якщо хочете виховати справжнього мужнього козака — необхідно хрестити малого саме в Мамаєвій Слободі.
Як доїхати? Церква знаходиться у Києві на вулиці Михайла Донця, 2. Дістатися можна тролейбусом №27 від станцій метро “Почайна” та “Шулявська” або ж автобусом №427 від станцій метро “Палац Спорту” та “Шулявська”.
Суспільство
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/452814674_879120014239295_8203558141619662140_n.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/452676036_879120060905957_3261875963164764234_n.jpg)
Суспільство
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/imgbig-5.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/imgbig-1-3.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/imgbig-2-2.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/imgbig-3-1.jpg)
Суспільство
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/Znimok-ekrana-2024-07-26-o-5.59.45-pp-Velykyy.jpeg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/Znimok-ekrana-2024-07-26-o-5.59.57-pp-Velykyy.jpeg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/Znimok-ekrana-2024-07-26-o-6.00.10-pp-Velykyy.jpeg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/Znimok-ekrana-2024-07-26-o-6.00.18-pp-Velykyy.jpeg)
Хто працював над кліпом
- Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
- Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
- Текст пісні: Олег Прозоров;
- Виконавець: Олег Прозоров;
- Оператор: Олександр Левченко;
- Помічник оператора: Артем Дулько;
- Режисер: Олег Прозоров;
- Актор: Євген Лисак;
- Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
- Звукорежисер: Максим Кушнір.