Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Втрачені церкви Закарпаття»: ужгородців запрошують на відкриті лекції від експертів

Опубліковано

 

У межах реалізації проєкту «Втрачені церкви Закарпаття» запрошують всіх охочих на серію відкритих лекцій, що відбудуться в Ужгороді від експертів і дослідників.

Про це ШоТам повідомили виконавці проєкту.

Лекції від Михайла Сирохмана

У п’ятницю, 10 вересня, о 13:00 в приміщенні Ужгородської греко-католицької богословської академії (вулиця Патруса Карпатського, 2А) відбудеться одразу три лекції дослідника дерев’яних церков та сакральної архітектури Михайла Сирохмана.

 

Теми:

  • «Дерев’яні церкви та дзвіниці Закарпаття: історія, пам’яткознавчий аспект»
  • «Втрачені церкви Закарпаття»
  • «Дерев’яні церкви Закарпаття, збережені шляхом перенесення»

Тривалість заходу: 2-2,5 год.

Михайло Сирохман – мистецтвознавець, художник-графік та викладач Закарпатської академії мистецтв. Дослідженню дерев’яних церков присвятив понад 40 років польових та архівних розвідок. З кінця 1970-х він фіксував дерев’яні церкви, каплиці та дзвіниці на фотографіях і слайдах, розпитував про існуючі та втрачені храми старожилів, нащадків майстрів-будівничих, вів пошуки в архівах, листувався із краєзнавцями.

Читайте також: З принтами від сонячних діток та фасадами київських будинків: вісім українських виробників особливих хустинок

Від 2000 року і дотепер Михайло Сирохман працює в архівах та з фондами музеїв Чехії, Словаччини, Угорщини, приділяючи особливу увагу втраченим церквам. Виявлені ним факти та унікальні зображення – світлини, малюнки, плани – дали змогу суттєво доповнити матеріали польових досліджень 1980–1990-х років.

На основі цієї роботи ним уже опубліковано монументальну монографію «Церкви України. Закарпаття» (2000), книжки «55 дерев’яних храмів Закарпаття» (2008), «Дерев’яні церкви та дзвіниці Закарпаття» (2016), «Будівничі закарпатських церков» (2019).

Лекції від Михайла Приймича

У суботу, 11 вересня, о 13:00 у приміщенні резиденції Єпископа Мукачівського (вулиця Капітульна, 9) відбудуться дві лекції доктора мистецтвознавства Михайла Приймича.

Теми:

  • «Церковний живопис Закарпаття»
  • «Іконостаси Закарпаття»

Тривалість заходу: 1-1,5 год.

Михайло Приймич – доктор мистецтвознавства, завідувач кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв. Автор книги “Іконостаси Закарпаття” (2015), книги-альбому “Церковний живопис Закарпаття” (2017), монографії «Церковне професійне малярство Закарпаття другої половини ХVІІІ – першої половини ХХ ст.: народна традиція, візантійська канонічність та впливи західноєвропейського мистецтва» та ряду інших значущих для розвитку теми робіт.

Як потрапити на лекції?

Вхід вільний.

Умовою відвідування лекцій є попередня реєстрація за посиланням для отримання підтвердження наявності місць відповідно до правил адаптивного карантину.

Про проєкт

«Втрачені церкви Закарпаття» – дослідження у вигляді бази даних (онлайн та офлайн), що містить інформацію про культурну спадщину Закарпаття – 156 об’єктів втраченої сакральної архітектури:

  • дерев’яні церкви,
  • дзвіниці,
  • муровані церкви поліетнічних груп населення краю.

Проєкт «Втрачені церкви Закарпаття» реалізується Закарпатською академією мистецтв за підтримки Українського культурного фонду, у партнерстві з ГО «Культурна платформа Закарпаття» та Мукачівською греко-католицькою єпархією. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

Нагадаємо, розробили 3D-тури дерев’яними церквами на Закарпатті.

Як ми повідомляли раніше, німецькі села Закарпаття показали з квадрокоптера.

Головне фото: zaktour.gov.ua.

Суспільство

Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Опубліковано

 

Були кришечки – стали горщики.

Це «Мануфактура ГаражКрафт» із Сєвєродонецька.

Проблему сміття на Донбасі вони вирішують по-своєму – переробляють пластик.

 

Як починали проєкт?

«Спочатку кришечки у нас сортуються за кольорами. У побуті ми використовуємо пластик семи типів. Кришечки – це HDPI. Це маркування – двійка в трикутнику. Тобто це один із найбезпечніших видів пластику. Тому ми його саме і переробляємо в нашій майстерні. Далі кришечки у нас дробляться на шредері – це машина, яка зроблена за кресленнями Дейва Хакенса. Далі ми переплавляємо стружку, яку отримуємо після того, як пластик дробиться. Ми її переплавляємо за допомогою термопресу і отримуємо пластини. І дуже довгий час ми думали, що далі робити?», – розповідає заступниця голови ГО «Мануфактура ГаражКрафт» Олена Сердюк.

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Активісти виграли грант на проєкт «Polymers Infinity». Вакуумна формовка допомогла робити вже з пластин горшечки для квітів. Потім з’явився станок, за допомогою якого можуть із пластин вирізати різні об’єкти. Навіть 3D.

Кришечки в майстерню приносять люди з усього Сєвєродонецька.

Ідея дизайнера з Нідерландів

«Ця ідея виникла у нідерландського дизайнера Дейва Хакенса. Він винайшов машини, за допомогою яких можна переробляти пластик у домашніх непромислових умовах, у гаражних майстернях. Креслення цих машин він виклав в інтернет і всі охочі могли ними скористуватися», – ділиться Олена Сердюк.

Спочатку волонтери дізналися, що в Україні є така майстерня. Потім дізналися про Дейва Хакенса.

«І потім були хлопці, які виграли грант на дві машини, які можуть переробляти пластик за кресленнями саме Дейва Хакенса. Таким чином ми також приєдналися, вирішили їм допомогти і потім залишилися у цьому проєкті», – ділиться Олена Сердюк.

Читайте такожУкраїнські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди

«Пластик сам по собі перероблений вже не буде виглядати так ідеально, як той, який він є спочатку. Але на цьому також можна грати. І навпаки мені подобається, коли горшечки для квітів – з пластику, вони виглядають не такими, в них є якесь життя», – каже Олена Сердюк.

Багато хто не замислювався над тим, що можна пластик переробляти.

«Навіть ми раніше користувались пластиком: ти просто кидаєш його ніби в смітник і здається, що цей пластик не опиняється на вулиці. А насправді він йде на полігони», – розповідає Олена Сердюк.

Нові проєкти

Крайній проєкт організації – New life of Plasti – це лавочка з металобрухту. Її каркас і елементи зроблені з переробленого пластику. Лава розміщена у Врубівці Луганської області і нею користуються.

Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

«Ми шукаємо для пластику ту форму, яка була б більш функціональна. Щоб було менше залишку від того пластику, який ми переробляємо, потім вирізаємо. І саме лавочки, такі інфраструктурні об’єкти – це саме те, над чим зараз варто попрацювати в цьому напрямку ще більше», – каже Олена Сердюк.

У волонтерів чимало планів, вони міркують, щоб заснувати соціальне підприємство, щоб постійно не залежати від грантової допомоги.

«Сама переробка пластику проблему, по факту, не вирішує. Переробляти варто лише той пластик, від якого ми не можемо відмовитись. У нас зараз дуже багато одноразового пластику, ті ж кульочки, які ми просто викидаємо за хвилину після їх використання», – впевнена Олена Сердюк.

Дівчина закликає відмовитися від пластику.

«Від пластику, який нам не потрібен, ми маємо відмовлятися на користь альтернатив. Альтернатив дуже багато. Користуватися багаторазовою тарою, наприклад. Ту ж каву купувати в своє горня. Це екосумочки, екоторбинки. Дуже-дуже багато», – впевнена Олена Сердюк.

Нині ГО «Мануфактура ГаражКрафт» спільно з іншими еко-активістами працює над Екологічним атласом Донбасу.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Цей сервіс – eko-map.com – фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Нагадаємо, кияни прибрали Гідропарк у Всесвітній день чистоти.

Як ми повідомляли раніше, активіст подолав 225 км із Дніпра до Харкова заради екопростору.

Читати далі

Суспільство

Скульптор на Одещині створив оленів, які зустрічають світанки

Опубліковано

 

Скульптор Андрій Деньгін почав облаштовувати пустир біля колишньої фортеці на об’їзній дорозі в Ізмаїлі на Одещині.

Про це пише Культурометр.

Активіст спільно з однодумцями встановив лави і висадив дерева. Основною ідеєю цього місця стало милування заходами і світанками. Завершальним етапом стало встановлення двох скульптур оленів з металу.

 

Як розповів скульптор, робота над залізними оленями почалася ще влітку.

За задумом автора, олень – це символ, що асоціюється із сонцем, світлом, чистотою, відродженням.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Через схожість рогів із гілками, образ оленя пов’язаний з Деревом Життя.

Олені символічно дивляться в напрямку сонця, що заходить.

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.

Як ми повідомляли раніше, в Ужгороді відкрили унікальну мініскульптурку «Дикий Захід Баффало Білла».

Усі фото: culturemeter.od.ua.

Читати далі

Суспільство

«Біжуча борода»: активіст подолав 225 км із Дніпра до Харкова заради екопростору

Опубліковано

 

Харків’янин Сергій Прескорник подолав 225 кілометрів від Дніпра до Харкова — дистанцію він пообіцяв пробігти на плогінг-акції «Чистий лісопарк», якщо зможе зібрати 100 тис. гривень на будівництво нової екостанції у Києві.

Про це пишуть Харківські вісті.

Зазначається, що друзі називають Сергія «Біжуча борода».

 

Свій забіг він почав 18 вересня о 6-й ранку.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Фінішував 19 вересня близько 12-ї дня на майдані Свободи у Харкові.

Дорогою спортсмен робив зупинки, щоб перепочити та поїсти, й публікував фото на своїй сторінці в Instagram. Його супроводжувала швидка та поліція.

Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

Чотири місяці тому спортсмен долучився до соціального проєкту громадської організації «Україна без сміття».

Читайте такожВ Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу

Екохаб, про який мріє Сергій, – це станція приймання вторинної сировини, музей відходів і відкритий майданчик для арт-заходів за участю зірок.

Нагадаємо, у вересні в Києві запрацюють пункти прийому старої техніки.

Як ми повідомляли раніше, «Україна без сміття» почала приймати на переробку дрібну деревину.

Усі фото: facebook.com/preskornik.

Читати далі