Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Україні стартував проєкт «Втрачені церкви Закарпаття»

Опубліковано

Унікальний проєкт «Втрачені церкви Закарпаття» почався в Україні, повідомила ШоТам команда авторів.

Наголошується, що українські дерев’яні храми – один із маркерів національної ідентичності.

Саме тому, до 30-річниці проголошення незалежності України, втрачені пам’ятки мають повернутися у глобальний культурний простір, аби застерегти від подальших втрат.

Читайте такожНе митець, а мисткиня. Сім українських феміністичних брендів

Ідея проєкту

Команда проєкту прагне повернути з небуття загублені сакральні скарби і вже восени українці побачать:

  • 250 унікальних історичних зображень втрачених пам’яток сакральної архітектури;
  • історичне дослідження Михайла Сирохмана у книзі «Втрачені церкви Закарпаття» українською та англійською мовами;
  • 3 аудіогіди за маршрутами об’єктів дослідження;
  • курс із 5 відеолекцій від Михайла Сирохмана та Михайла Приймича;
  • мапа Закарпаття з позначеними 156 втраченими об’єктами категорій «дерев’яна церква», «дерев’яна дзвіниця», «мурована церква».

Відтак Закарпатська академія мистецтв спільно з ГО «Культурна платформа Закарпаття» й за підтримки Українського культурного фонду та Мукачівської греко-католицької єпархії – розпочали реалізацію проєкту «Втрачені церкви Закарпаття», у рамках якого побачать світ книжка відомого дослідника Михайла Сирохмана, онлайн мапа втрачених об’єктів, курс відеолекцій та візуалізований словник термінів дерев’яної архітектури.

Унікальні церкви

Дотепер на Закарпатті збереглося близько 60-ти дерев’яних церков, дві з яких внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а ще – дзвіниці й каплиці.

Здавалося б, немало, але так здається лише поки ми не усвідомимо, скільки втрачено. 156 об’єктів сакральної архітектури Закарпаття, а це 101 дерев’яна церква, 29 дерев’яних дзвіниць і 26 мурованих храмів, були втрачені назавжди упродовж ХХ і ХХІ ст.

У першій половині ХХ ст. руйнівним чинником стало бажання громад замінити дерев’яні церкви на муровані, у радянський період багато храмів упали жертвами антирелігійної кампанії, а останні три десятиліття пам’яткові церкви нищать, щоби збудувати замість них «нові» й «гарні».

Читайте такожСумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів

В основі проєкту лежить культурно-історичне дослідження Михайла Сирохмана «Втрачені церкви Закарпаття». Його буде видано у вигляді книжки українською та англійською мовами. Відомий мистецтвознавець, дослідник закарпатських дерев’яних церков, Михайло Сирохман присвятив їм понад 40 років польових і архівних розвідок.

Нове видання міститиме близько 250 рідкісних зображень – світлин, малюнків, планів, чимало з яких є унікальними і будуть опубліковані вперше.

Нагадаємо, розробили 3D-тури дерев’яними церквами на Закарпатті.

Як ми повідомляли раніше, німецькі села Закарпаття показали з квадрокоптера.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

«Генеалогія доступна кожному». Як дослідити історію свого роду?

Понад 13 років тому в сільській хатині своєї прабабусі Світлана переглядала старі світлини в родинному...

Технології2 тижні тому

«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними

День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...

Суспільство2 тижні тому

Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії

Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...

Суспільство3 тижні тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

РЕКЛАМА: