Суспільство
В Україні стартував проєкт «Втрачені церкви Закарпаття»
Підтримай ШоТам
Унікальний проєкт «Втрачені церкви Закарпаття» почався в Україні, повідомила ШоТам команда авторів.
Наголошується, що українські дерев’яні храми – один із маркерів національної ідентичності.
Саме тому, до 30-річниці проголошення незалежності України, втрачені пам’ятки мають повернутися у глобальний культурний простір, аби застерегти від подальших втрат.
Читайте також: Не митець, а мисткиня. Сім українських феміністичних брендів
Ідея проєкту
Команда проєкту прагне повернути з небуття загублені сакральні скарби і вже восени українці побачать:
- 250 унікальних історичних зображень втрачених пам’яток сакральної архітектури;
- історичне дослідження Михайла Сирохмана у книзі «Втрачені церкви Закарпаття» українською та англійською мовами;
- 3 аудіогіди за маршрутами об’єктів дослідження;
- курс із 5 відеолекцій від Михайла Сирохмана та Михайла Приймича;
- мапа Закарпаття з позначеними 156 втраченими об’єктами категорій «дерев’яна церква», «дерев’яна дзвіниця», «мурована церква».
Відтак Закарпатська академія мистецтв спільно з ГО «Культурна платформа Закарпаття» й за підтримки Українського культурного фонду та Мукачівської греко-католицької єпархії – розпочали реалізацію проєкту «Втрачені церкви Закарпаття», у рамках якого побачать світ книжка відомого дослідника Михайла Сирохмана, онлайн мапа втрачених об’єктів, курс відеолекцій та візуалізований словник термінів дерев’яної архітектури.
Унікальні церкви
Дотепер на Закарпатті збереглося близько 60-ти дерев’яних церков, дві з яких внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а ще – дзвіниці й каплиці.
Здавалося б, немало, але так здається лише поки ми не усвідомимо, скільки втрачено. 156 об’єктів сакральної архітектури Закарпаття, а це 101 дерев’яна церква, 29 дерев’яних дзвіниць і 26 мурованих храмів, були втрачені назавжди упродовж ХХ і ХХІ ст.
У першій половині ХХ ст. руйнівним чинником стало бажання громад замінити дерев’яні церкви на муровані, у радянський період багато храмів упали жертвами антирелігійної кампанії, а останні три десятиліття пам’яткові церкви нищать, щоби збудувати замість них «нові» й «гарні».
Читайте також: Сумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів
В основі проєкту лежить культурно-історичне дослідження Михайла Сирохмана «Втрачені церкви Закарпаття». Його буде видано у вигляді книжки українською та англійською мовами. Відомий мистецтвознавець, дослідник закарпатських дерев’яних церков, Михайло Сирохман присвятив їм понад 40 років польових і архівних розвідок.
Нове видання міститиме близько 250 рідкісних зображень – світлин, малюнків, планів, чимало з яких є унікальними і будуть опубліковані вперше.
Нагадаємо, розробили 3D-тури дерев’яними церквами на Закарпатті.
Як ми повідомляли раніше, німецькі села Закарпаття показали з квадрокоптера.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Тетянині кози допомагають лікувати дітей з аутизмом. На її фермі “Коза Амальтея” вже живуть 27 тварин.
А господиня виготовляє більше 10-ти видів сиру.
З початком війни Тетяна Страмнова з родиною мали втікати з рідного Донбасу.
Прихисток знайшли у Музиківці на Херсонщині. Потрібно було годувати двох дітей з аутизмом і купувати дім.
Спробували розводити перепелів, та справа не пішла. І тоді господиня обміняла увесь пташиний виводок на одну козу.
Читайте також: Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки
Ферма розрослась, а діти допомагають глядіти кіз. У спецшколі помітили: Тетянині син та донька більш соціалізовані.
Так Тетяна задумалася про козотерапію. Розробила методи навчання для дітвори з РАС.
«Якщо хоча б одна дитина завдяки моїм козам змогла побороти страх – все не дарма»,— каже Тетяна Страмнова.
Жінка бере участь у грантовому конкурсі Червоного хреста. А батьки й діти повертаються з ферми щасливими.
Нагадаємо, «Олені Святого Миколая» збирають подарунки для дітей з Донбасу.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Компанія «Електропрайд», що постачає електромобілі під брендом Konyk, надала два екземпляри рітейлеру «Сільпо» у рамках пілотного проекту.
Про це пише ubr.ua.
Компанія тестує автівки для надання послуг із доставки замовлень із мережі магазинів «Сільпо». Остаточне рішення щодо продовження співпраці з розробником моделі буде ухвалюватися окремо за результатами пілотних випробувань.
Читайте також: П’ять українських виробників електросамокатів та електровелосипедів
Директор компанії-розробника «Електропрайд» Костянтин Сіпайло зазначив, що тримісячний досвід експлуатації Konyk у службі доставки «Сільпо» показав хороші результати. За його словами, в умовах осінньо-зимового періоду експлуатація двоколісного транспорту є вкрай проблематичною, а електромобілі компанії позбавлені цього недоліку.
Зазначається, що на електромобілях Водій і вантаж захищені від снігу та дощу, є обігрів, машина більш стійка на дорозі в умовах ожеледиці або снігу. При невисокій ціні самої машини — це відмінна альтернатива дво- та триколісним відкритим електроскутерам. Цей фактор часто є вирішальним для замовника.
Відомо, що електромобіль Konyk створено на китайській платформі. Українські інженери удосконалили «ходову», переробили батарею, внесли конструктивні зміни до силової частини та багажного відділення.
Читайте також: Українець самотужки змайстрував електромобіль із запасом ходу 60 км
Костянтин Сіпайло ззазначив, що електромобілями Konyk вже зацікавилися декілька покупців, включно з ресторанами та сервісами доставки запчастин для автомобілів. У базовій комплектації вантажний електромобіль коштує $6,5 тис., а його пробіг на одному заряді становить близько 100 км. Від звичайної розетки батарея повністю заряджається за 3,5 години, але розробники планують додати швидку зарядку, яка скоротить цей процес до години.
Нагадаємо, в Україні створили електричну вантажівку-трансформер вартістю $16 тис.
Як ми повідомляли раніше, в Україні на основних трасах побудують швидкісні електрозарядки.
Фото: ubr.ua.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
В Україні з 1 грудня запускають бета-тестування зміни місця проживання на порталі Дія онлайн.
Про це повідомили на телеграм-каналі порталу.
Зазначається, що раніше послуга з реєстрації місця проживання онлайн у Дії була доступна в 7 містах України. Тепер послугу масштабують майже на всю країну.
Без візитів до військкоматів, черг та стресу.
Читайте також: «На газ і гальма тиснуть руками». Як луцька майстерня переобладнує авто для людей на візку
Щоб протестувати послугу, яка стартує 1 грудня, треба зареєструватися на цій сторінці team2.diia.gov.ua
Що потрібно для участі в бета-тесті?
- РНОКПП (податковий номер) заявника та власників житла;
- КЕП заявника та власників;
- право власності на житло має бути внесено до Реєстру нерухомості (з 2013 року). Перевірити це та інформацію про співвласників можна тут https://bit.ly/3p3xMGh
- заявник має бути старше 14 років.
Для жителів Дніпра, Одеси, Чернівців, Миколаєва та Херсона декларування місця проживання онлайн буде доступне трохи згодом.
Проєкт реалізовується Програмою EGAP Фонду Східна Європа, що фінансується урядом Швейцарії, а також за підтримки проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» (Проєкт підтримки Дія), що впроваджується ПРООН за підтримки Швеції і Академії електронного урядування Естонії в рамках проєкту «EU4DigitalUA: Інтероперабельність, е-послуги та кібербезпека».
Нагадаємо, у Києві почала працювати перша кабіна для безкоштовних юридичних відеоконсультацій.
Фото: t.me/diia_gov.
Підтримай ШоТам
«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу
Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....
Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки
Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...
«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині
Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...
«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу
Двірник став чемпіоном світу. Або ж чемпіон світу працює двірником? Це історія про 49-річного херсонця,...
Врятувати 1909 пляшок. Як на Закарпатті артисти створили Lay Bottle – майстерню посуду з використаних пляшок
Закарпатські артисти Василь Полажинець та Вероніка Вітерець створили власну майстерню посуду з використаних пляшок. Тепер...