Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Волонтерський рух “ОЗОН”: як молодь та пенсіонери контролюють поліцію

Опубліковано

“Щоб слідкувати за діяльністю поліції, не потрібно бути юристом”, – каже засновниця волонтерського руху ОЗОН Олександра Матвійчук. Кожен українець може доєднатись до них і контролювати дії поліції на мирних зібраннях та на судових засіданнях. За результатами спостережень “ОЗОНівці” оприлюднюють висновки та рекомендації. Вступити до їхніх рядів можуть усі охочі, аби неупереджено відстежувати та фіксувати все, що відбувається під час мирних зборів. Волонтери активно пильнують, щоб поліція гарантувала права та обов’язки громадянам. Завдяки їм відкрили не одне кримінальне провадження.

Олександра Матвійчук

Олександра Матвійчук

Очолює ГО Центр Громадянських Свобод, одним із напрямків якої є волонтерський рух “ОЗОН”. Олександра увійшла у топ-100 впливових жінок України 2020 року за версією журналу “Фокус”. А у 2016 та 2017 роках нагороджена відзнаками “Захисниця демократії” від місій ОБСЄ та “Відважна жінка” від Посла США в Україні.  

 ОЗОН – контроль поліції по фану

Дуже часто ми спостерігаємо порушення прав людини чи то на мирних зібраннях, чи на судових засіданнях. Мирні акції можуть перетворитися  у протистояння поліції та звичайних людей, що тягне за собою побої, травми та інколи навіть смерть. Наприклад, всі пам’ятають зібрання під парламентом, коли вносили зміни до Конституції про особливий статус Донбасу. Тоді група агресивних людей кидали якісь речі у солдатів Національної гвардії. У результаті – полетіла граната. Важко сказати, чому мирні протести переростають у протистояння.  Так само як і дати відповідь, хто винний.

Щоб встановлювати істину, ми у Центрі громадянських свобод створили групу спостерігачів на мирних акціях ОЗОН. Коли правові механізми не працюють належним чином, то суттєвих зрушень можна досягти тільки якщо велика кількість людей долучається до розв’язання проблеми. Базуючись на цій ідеї у 2013 році ми і створили ОЗОН.

Почали з того, що навчали людей різної статі, віку, професії, релігійних чи політичних уподобань моніторити діяльність поліції на вулицях. Не потрібно бути юристом, щоб побачити порушення прав людини з боку правоохоронців. Наприклад, якщо людину затримали і вона не пручається, а представник правоохоронних органів завдає удари. Зрозуміло, що це порушення.

Так само ми моніторимо судові засідання. Група громадського спостереження ОЗОН складається не з експертів, а зі звичайних людей. І тому вони можуть легко перевірити доступність судів. Наприклад, наші монітори (так називають волонтерів ОЗОНу, – авт.) відзначали відсутність пандусів, що унеможливлює вхід до судів людей на візках.

Читайте також: Міжнародний день людей з інвалідністю: як активісти Доступно.UA роблять міста та заклади доступними

Чому ми вибрали практику навчати звичайних людей, замість того, щоб найняти експертів? Для нас важливий сам процес. Навчаючи людей моніторити та контролювати владу, ми повертаємо їх у правильне русло і показуємо, що влада – це найманий менеджмент, який надає нам певні послуги. І все це за наші податки. Тому ми маємо право оцінювати цей сервіс і контролювати, наскільки якісно він надається.

Зафіксували порушення – що далі?

Наші ОЗОНівці не просто відстежують порушення. Після кожної мирної акції вони заповнюють анкети з результатами моніторингу – чи були порушення, які саме, фото- та відеоматеріали. На основі цих даних експерти, які мають досвід та глибоке знання законодавства та міжнародних стандартів, пишуть звіти та рекомендації. А далі ми проводимо адвокаційні дії. Наприклад, можемо зустрітись з Міністерством внутрішніх справ і показати, що є якась певна системна проблема, яку ми бачимо не тільки в Києві, а у Львові, Харкові, Черкасах. Адже наші волонтери працюють у багатьох містах України.

І є важливі успіхи діяльності наших волонтерів. В Україні є серйозні проблеми з безкарністю. Так, у жовтні минулого року на Марші рівності в Харкові за допомогою спостереження волонтерів “ОЗОН” завели кримінальну справу проти винуватця побиття. Це був поліцейський. Спостерігачі, які перебували на Марші, зняли відео, де поліціянт б’є лежачого учасника зібрання. Волонтери склали звіт та відправили його спочатку в поліцію Харкова, а вже згодом до Державного бюро розслідувань (ДБР). В результаті співробітника поліції ідентифікували та розпочали кримінальне провадження.

Читайте також: Щасливі Старенькі: як волонтери допомагають українським пенсіонерам

Ще у 2013 році ми побачили проблему на зібраннях – відсутність ідентифікації поліцейських. На деяких мітингах не зрозуміло, що це за “люди в чорному”, звідки вони та який підрозділ представляють. Особливе значення це мало під час Майдану. Тому ми почали адвокаційну роботу разом з правозахисними організаціями. І вже побачили позитивні зрушення цього. А також за нашого сприяння у судах, які розслідували справи Майдану, почали вести відеотрансляції.

“Ми, як озоновий шар, захищаємо права людей”

Наша спостережна група ОЗОН – це як озоновий шар, який захищає землю від небезпечного випромінювання і зберігає кисень. Так само і ми є таким захистом прав людини з боку різних органів державної влади. Звідси і назва. Ми виконуємо кілька функцій:

  • Функція присутності.

 Волонтери ОЗОНу видимі та не ховаються, адже використовують спеціальні жовті жилети та строкові чи тимчасові посвідчення. І коли поліція бачить нас, то розуміє, що за ними будуть спостерігати й потрібно бути уважними. Так само судді починають більше дотримуватись процесуальних кодексів. 

  • Функція дзеркала. 

Головна умова участі в групі – бути нейтральними,  “над процесом” й лише фіксувати письмово, на фото чи відео акцію протесту. Волонтери не повинні показувати симпатію чи антипатію до учасників процесу. Ми завжди кажемо, що якщо ви не можете не втрутитись в ситуацію, тоді знімаєте жилет і припиняєте спостереження. Ми мали ситуацію, коли наші звіти не подобались ні поліції, ні учасникам мирних зібрань. Але це життя, а ми – дзеркало. І якщо комусь не подобається зображення в цьому дзеркалі, то не волонтери у цьому винні. Колись у мережі розлетілось відео, як поліцейський дуже агресивно затримує учасника. Але наші волонтери зняли відео, де цей учасник кидає камінь у поліцейського. То хто винен?

  • Функція медіації. 

У разі виникнення конфліктної ситуації волонтер ОЗОНу має бути готовий виступити посередником між громадськістю та представниками влади.

Хто наші волонтери?

Волонтери ОЗОНу – це люди абсолютно різних професій, віку та вподобань. Звісно, більша частина – це молодь. Але серед волонтерів є і люди пенсійного віку, які дадуть фору багатьом юристам. Вони навчились за ці роки, знають свої основні права та необхідні закони, а ще є дуже скрупульозними. Правоохоронні органи вже навіть впізнають наших бабусь та дідусів.

Щоб доєднатись на ОЗОНу можна написати нам на сторінку або подати заявку на сайті. Кожен повинен прийти на інформаційну зустріч та пройти навчання. Є інший варіант – ми оголошуємо всеукраїнські кампанії і кажемо, що будемо тиждень моніторити доступність судів по всій Україні. І всі, кому цікава ця проблема, можуть долучитись.

Є волонтери, а є повноцінні члени ОЗОНу . Останні збираються на мітингах з підвищеною конфліктністю, пройшли поглиблений тренінг та мають наше посвідчення. А є й ті, кого цікавить лише моніторинг конкретної події, якась тема їм болить і тому вони хочуть подивитись на роботу поліції. Хтось може вийти раз на рік, а хтось виходить на кожний мітинг. В обох випадках – це чудово. У різних містах України є люди, які за власною ініціативою здійснюють спостереження, не чекаючи кличу від нас. Це успіх!

Чат-бот, який служить адвокатом

Крім моніторингу роботи поліції та судів, ми почали вивчати, як розглядаються кримінальні справи. Є таке явище – ефект прожектора. Якщо до кримінальної справи прикута увага медійників чи активістів, то зрушення будуть. Якщо ні, то людина залишається сам на сам з цією державною машиною, яка нікуди не їде і потребує копняків. Тому ми разом з Фундацією «Відкритий Діалог» розробили чат-бот “FightBack” з правової самодопомоги. Чат-бот створений за результатами проведених серій інтерв’ю з активістами та активістками, які стали жертвами насильницьких нападів у різних регіонах України. Часто вони не знають як себе захистити у таких ситуаціях. 

Читайте також: Здай пляшку – отримай винагороду: українці створили екологічний додаток

Ми підготували інструкцію і навіть зразки документів, які можна завантажити та додати свою інформацію. А також відео з поясненнями різних ситуацій від адвокатів та правозахисників.  Етапи самодопомоги розділені в часі:

 1) Що потрібно зробити за перші 24 години після нападу? 

2) А що ми можемо відкласти на наступні декілька днів? 

3) А до чого ми можемо повертатися протягом всього досудового розслідування? 

Кожен може використати чат-бот і тримати руку на пульсі. Це такий сердитий спосіб не дати завалити розслідування справ.

Коментарі

Суспільство

Укрзалізниця пришвидшить 38 рейсів та додасть вісім нових: які зміни чекати

Опубліковано

З 15 грудня українці зможуть їздити у гори п’ятьма новими маршрутами, а до Харкова створять три нових рейси. Укрзалізниця також зменшить час у дорозі для 38 потягів.

Про це повідомили в компанії.

Нові рейси до Карпат

Як повідомили у пресслужбі Укрзалізниці, до українських гір з’являться нові маршрути, серед яких:

  • поїзд № 33/34 Кривий Ріг — Ясіня: це нове додатково сполучення між Кривим Рогом, Львовом та популярними туристичними напрямками в Карпатах;
  • поїзд № 61/62 Дніпро — Рахів (через день): нове сполучення для людей, які подорожують із Придніпров’я до Львова та Карпат;
  • поїзд № 83/84 Київ — Солотвино (через день): на цьому напрямку збільшать кількість квитків на 50%;
  • поїзд № 125/126-129/130 Полтава, Кременчук — Ужгород (через день): рейс поєднає Полтавщину зі Славськом та Закарпаттям.
  • поїзд № 85/86 Запоріжжя — Львів — Рахів: маршрут продовжили до станції Рахів.
  • поїзд № 145/146 Харків — Чернівці (через день): це сполучення дозволить жителям Слобожанщини дістатися Буковини.

Читайте також: Прапор України в космосі: у перший туристичний вихід взяли синьо-жовтий стяг (ФОТО)

Потяги до Харкова

Компанія додасть потяг № 823/824 Харків – Дніпро: цей рейс стане новим способом доїзду між двома містами.

Поїзд № 165/166 Харків — Черкаси (через день): сполучення створили для пасажирів із Харкова, Дніпра, Черкас та низки інших станцій нового маршруту.

Маршрут поїзда № 105/106 (205/206) Одеса — Київ можуть продовжувати до Харкова у пікові періоди.

Читайте також: Урбаністичний трилер з Гордієнком та Вітовською-Ванца: вийшов трейлер «Дому за склом» (ВІДЕО)

Покращення маршрутів

Поїзд № 39/40 Запоріжжя — Солотвино відправлятиметься із Запоріжжя о 16:17, раніше він починав рух о 7:12.

«Це дозволить мешканцям міста проводити більше часу в дорозі вночі, вивільняючи день для інших важливих задач», — написали в Укрзалізниці.

Тепер потяг №113/114 Львів — Харків їздитиме щоденно. Також його продовжуватимуть у пікові періоди до Івано-Франківська.

Поїзд № 133/134 Київ — Рахів також курсуватиме щоденно.

Скорочення рейсів

Завдяки ремонтам залізниці, компанія пришвидшить такі потяги:

  • Поїзд №13/14 Київ — Солотвино на 1 годину 9 хвилин;
  • Поїзд №55/56 Київ — Рахів на 57 хвилин з Києва до Рахова;
  • Поїзд №45/46 Ужгород — Харків на 51 хвилин із Ужгородадо Харкова;
  • Поїзд №39/40 Запоріжжя — Солотвино на 45 хвилин із Запоріжжя до Солотвина та на 42 хвилин із Солотвина до Запоріжжя;
  • Поїзд № 3/4 Запоріжжя — Ужгород на 41 хвилин із Ужгорода до Запоріжжя.

Нагадаємо, що Укрзалізниця запускає пряме щоденне сполучення Київ — Будапешт: графік руху.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Укрзалізниці

Коментарі

Читати далі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі