Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Волонтерський рух “ОЗОН”: як молодь та пенсіонери контролюють поліцію

Опубліковано

“Щоб слідкувати за діяльністю поліції, не потрібно бути юристом”, – каже засновниця волонтерського руху ОЗОН Олександра Матвійчук. Кожен українець може доєднатись до них і контролювати дії поліції на мирних зібраннях та на судових засіданнях. За результатами спостережень “ОЗОНівці” оприлюднюють висновки та рекомендації. Вступити до їхніх рядів можуть усі охочі, аби неупереджено відстежувати та фіксувати все, що відбувається під час мирних зборів. Волонтери активно пильнують, щоб поліція гарантувала права та обов’язки громадянам. Завдяки їм відкрили не одне кримінальне провадження.

Олександра Матвійчук

Олександра Матвійчук

Очолює ГО Центр Громадянських Свобод, одним із напрямків якої є волонтерський рух “ОЗОН”. Олександра увійшла у топ-100 впливових жінок України 2020 року за версією журналу “Фокус”. А у 2016 та 2017 роках нагороджена відзнаками “Захисниця демократії” від місій ОБСЄ та “Відважна жінка” від Посла США в Україні.  

 ОЗОН – контроль поліції по фану

Дуже часто ми спостерігаємо порушення прав людини чи то на мирних зібраннях, чи на судових засіданнях. Мирні акції можуть перетворитися  у протистояння поліції та звичайних людей, що тягне за собою побої, травми та інколи навіть смерть. Наприклад, всі пам’ятають зібрання під парламентом, коли вносили зміни до Конституції про особливий статус Донбасу. Тоді група агресивних людей кидали якісь речі у солдатів Національної гвардії. У результаті – полетіла граната. Важко сказати, чому мирні протести переростають у протистояння.  Так само як і дати відповідь, хто винний.

Щоб встановлювати істину, ми у Центрі громадянських свобод створили групу спостерігачів на мирних акціях ОЗОН. Коли правові механізми не працюють належним чином, то суттєвих зрушень можна досягти тільки якщо велика кількість людей долучається до розв’язання проблеми. Базуючись на цій ідеї у 2013 році ми і створили ОЗОН.

Почали з того, що навчали людей різної статі, віку, професії, релігійних чи політичних уподобань моніторити діяльність поліції на вулицях. Не потрібно бути юристом, щоб побачити порушення прав людини з боку правоохоронців. Наприклад, якщо людину затримали і вона не пручається, а представник правоохоронних органів завдає удари. Зрозуміло, що це порушення.

Так само ми моніторимо судові засідання. Група громадського спостереження ОЗОН складається не з експертів, а зі звичайних людей. І тому вони можуть легко перевірити доступність судів. Наприклад, наші монітори (так називають волонтерів ОЗОНу, – авт.) відзначали відсутність пандусів, що унеможливлює вхід до судів людей на візках.

Читайте також: Міжнародний день людей з інвалідністю: як активісти Доступно.UA роблять міста та заклади доступними

Чому ми вибрали практику навчати звичайних людей, замість того, щоб найняти експертів? Для нас важливий сам процес. Навчаючи людей моніторити та контролювати владу, ми повертаємо їх у правильне русло і показуємо, що влада – це найманий менеджмент, який надає нам певні послуги. І все це за наші податки. Тому ми маємо право оцінювати цей сервіс і контролювати, наскільки якісно він надається.

Зафіксували порушення – що далі?

Наші ОЗОНівці не просто відстежують порушення. Після кожної мирної акції вони заповнюють анкети з результатами моніторингу – чи були порушення, які саме, фото- та відеоматеріали. На основі цих даних експерти, які мають досвід та глибоке знання законодавства та міжнародних стандартів, пишуть звіти та рекомендації. А далі ми проводимо адвокаційні дії. Наприклад, можемо зустрітись з Міністерством внутрішніх справ і показати, що є якась певна системна проблема, яку ми бачимо не тільки в Києві, а у Львові, Харкові, Черкасах. Адже наші волонтери працюють у багатьох містах України.

І є важливі успіхи діяльності наших волонтерів. В Україні є серйозні проблеми з безкарністю. Так, у жовтні минулого року на Марші рівності в Харкові за допомогою спостереження волонтерів “ОЗОН” завели кримінальну справу проти винуватця побиття. Це був поліцейський. Спостерігачі, які перебували на Марші, зняли відео, де поліціянт б’є лежачого учасника зібрання. Волонтери склали звіт та відправили його спочатку в поліцію Харкова, а вже згодом до Державного бюро розслідувань (ДБР). В результаті співробітника поліції ідентифікували та розпочали кримінальне провадження.

Читайте також: Щасливі Старенькі: як волонтери допомагають українським пенсіонерам

Ще у 2013 році ми побачили проблему на зібраннях – відсутність ідентифікації поліцейських. На деяких мітингах не зрозуміло, що це за “люди в чорному”, звідки вони та який підрозділ представляють. Особливе значення це мало під час Майдану. Тому ми почали адвокаційну роботу разом з правозахисними організаціями. І вже побачили позитивні зрушення цього. А також за нашого сприяння у судах, які розслідували справи Майдану, почали вести відеотрансляції.

“Ми, як озоновий шар, захищаємо права людей”

Наша спостережна група ОЗОН – це як озоновий шар, який захищає землю від небезпечного випромінювання і зберігає кисень. Так само і ми є таким захистом прав людини з боку різних органів державної влади. Звідси і назва. Ми виконуємо кілька функцій:

  • Функція присутності.

 Волонтери ОЗОНу видимі та не ховаються, адже використовують спеціальні жовті жилети та строкові чи тимчасові посвідчення. І коли поліція бачить нас, то розуміє, що за ними будуть спостерігати й потрібно бути уважними. Так само судді починають більше дотримуватись процесуальних кодексів. 

  • Функція дзеркала. 

Головна умова участі в групі – бути нейтральними,  “над процесом” й лише фіксувати письмово, на фото чи відео акцію протесту. Волонтери не повинні показувати симпатію чи антипатію до учасників процесу. Ми завжди кажемо, що якщо ви не можете не втрутитись в ситуацію, тоді знімаєте жилет і припиняєте спостереження. Ми мали ситуацію, коли наші звіти не подобались ні поліції, ні учасникам мирних зібрань. Але це життя, а ми – дзеркало. І якщо комусь не подобається зображення в цьому дзеркалі, то не волонтери у цьому винні. Колись у мережі розлетілось відео, як поліцейський дуже агресивно затримує учасника. Але наші волонтери зняли відео, де цей учасник кидає камінь у поліцейського. То хто винен?

  • Функція медіації. 

У разі виникнення конфліктної ситуації волонтер ОЗОНу має бути готовий виступити посередником між громадськістю та представниками влади.

Хто наші волонтери?

Волонтери ОЗОНу – це люди абсолютно різних професій, віку та вподобань. Звісно, більша частина – це молодь. Але серед волонтерів є і люди пенсійного віку, які дадуть фору багатьом юристам. Вони навчились за ці роки, знають свої основні права та необхідні закони, а ще є дуже скрупульозними. Правоохоронні органи вже навіть впізнають наших бабусь та дідусів.

Щоб доєднатись на ОЗОНу можна написати нам на сторінку або подати заявку на сайті. Кожен повинен прийти на інформаційну зустріч та пройти навчання. Є інший варіант – ми оголошуємо всеукраїнські кампанії і кажемо, що будемо тиждень моніторити доступність судів по всій Україні. І всі, кому цікава ця проблема, можуть долучитись.

Є волонтери, а є повноцінні члени ОЗОНу . Останні збираються на мітингах з підвищеною конфліктністю, пройшли поглиблений тренінг та мають наше посвідчення. А є й ті, кого цікавить лише моніторинг конкретної події, якась тема їм болить і тому вони хочуть подивитись на роботу поліції. Хтось може вийти раз на рік, а хтось виходить на кожний мітинг. В обох випадках – це чудово. У різних містах України є люди, які за власною ініціативою здійснюють спостереження, не чекаючи кличу від нас. Це успіх!

Чат-бот, який служить адвокатом

Крім моніторингу роботи поліції та судів, ми почали вивчати, як розглядаються кримінальні справи. Є таке явище – ефект прожектора. Якщо до кримінальної справи прикута увага медійників чи активістів, то зрушення будуть. Якщо ні, то людина залишається сам на сам з цією державною машиною, яка нікуди не їде і потребує копняків. Тому ми разом з Фундацією «Відкритий Діалог» розробили чат-бот “FightBack” з правової самодопомоги. Чат-бот створений за результатами проведених серій інтерв’ю з активістами та активістками, які стали жертвами насильницьких нападів у різних регіонах України. Часто вони не знають як себе захистити у таких ситуаціях. 

Читайте також: Здай пляшку – отримай винагороду: українці створили екологічний додаток

Ми підготували інструкцію і навіть зразки документів, які можна завантажити та додати свою інформацію. А також відео з поясненнями різних ситуацій від адвокатів та правозахисників.  Етапи самодопомоги розділені в часі:

 1) Що потрібно зробити за перші 24 години після нападу? 

2) А що ми можемо відкласти на наступні декілька днів? 

3) А до чого ми можемо повертатися протягом всього досудового розслідування? 

Кожен може використати чат-бот і тримати руку на пульсі. Це такий сердитий спосіб не дати завалити розслідування справ.

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі