Як активісти Доступно.UA роблять міста та заклади доступними

Третє грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю. Але це зовсім не свято, а день, коли ще раз потрібно наголосити на їхніх правах. Вже кілька років громадські активісти у Доступно.UA поширюють ідею доступності міського простору. Вони хочуть показати, що люди, які пересуваються на інвалідному візку, можуть жити і насолоджуватись життям на повну, гуляти містом, відвідувати різні заходи та заклади як і ті, хто ходить на своїх двох. Все, що для цього потрібно – державна підтримка та добра воля власників закладів. Засновником цієї громадської ініціативи є Дмитро Щебетюк. 10 років тому чоловік опинився на візку через травму хребта. А тепер разом з командою проводить Форум Інклюзивності. 

Дмитро Щебетюк

Засновник організації Доступно.UA

Хочу зробити заклади і міста доступними для людей на візках

Вже десять років я пересуваюсь на інвалідному візку. Ще на 5-му курсі навчання в університеті я посковзнувся і переламав хребет. Довгий час займався реабілітацією – постійні тренування та оздоровчі процедури. Але потім зрозумів, що так життя проходить повз. Можливо, через якийсь час я поворухну кінцівками, але скільки років було б витрачено. Тому вирішив, що потрібно насолоджуватись життям тут і зараз.

Ініціатива Доступно.UA з’явилась у 2015 році. Тоді я активно займався плаванням та готувався до змагань. Моя подруга (вона теж пересувається на візку) дуже любить ходити по різних закладах і якось ми зустрілись в одному з них. Я подумав, що туди неможливо потрапити людині з інвалідністю. Але все виявилось навпаки – вхід на рівні з тротуаром, є низькі столики, велика вбиральня.

Тоді ми подумали, що було б класно писати відгуки у закладах, щоб власники намагались робити приміщення доступнішими. Вони цього не роблять самостійно, бо переконані – люди з інвалідністю до них не навідуються. Замкнене коло.

Ми висловлювали рекомендації власникам закладів. Наприклад, якщо ширина проходу 60 см, а потрібно 70, щоб легко можна було проїхати на візку, то чому цього не зробити? Згодом проєкт розрісся і ми почали перевіряти міста України на доступність. Крім того, робимо звіт для людей з інвалідністю, щоб вони розуміли, які місця для них зручні, а які ні. 

Я не створював проєкт заради проєкту. Мене перло від того, що я роблю. Також почав знімати відеоблоги і розповідати про подорожі автостопом на візку. 

Ми хочемо, щоб суспільство нормально сприймало людей з інвалідністю – не потрібно нас жаліти чи героїзувати. Просто всі повинні мати рівні права. І ми боремось з неправильним сприйняттям. Якось моя подруга сиділа в переході і просто пила каву. Люди, які проходили повз, кинули їй дріб’язок прямо у стакан. Тобто вони вважають – якщо людина на візку, її треба пожаліти.

Як відбувається перевірка міст?

Чим краще буде розвинений безбар’єрний простір в українських містах, тим більше ця тема розвиватиметься. Це потрібне не тільки людям на візках, а й маломобільним групам населення – пенсіонерам, мамам з візочками, людям з травмами. Та навіть тим, хто просто тягне тяжку валізу. Люди повинні насолоджуватись життям, а не думати про те, як здолати перешкоди при вході у приміщення чи на пішохідному переході.

Читайте також: ІТ-освіта для людей з інвалідністю: як працює проєкт BeQA

Тому ми і почали перевіряти міста на доступність. Як це відбувається? Група з чотирьох людей направляється у конкретне місто, складає маршрут, залучає волонтерів чи активістів. Ми перевіряємо радіус 500 метрів, умовно, від центру.  Також охоплюємо кілька обов’язкових об’єктів – залізничний вокзал, автовокзал, театр, кінотеатр, аптеки, супермаркети.  Мінімум 30 місць. Звичайно, звертаємо увагу, чи правильно зроблені пішохідні переходи, чи є звукові сигнали для людей з валами зору, чи правильна ширина пандуса, чи є стоянка для людей з інвалідністю. Ми робимо звіти всіх проблемних точок у місті і подаємо в адміністрацію.

За результатами моніторингу міського простору складаємо рейтинг доступності українських міст. Про сильні та слабкі місця пишемо у себе на сторінці. Зараз першість займає Вінниця. Саме тут найкращий результат по облаштуванню та пристосованості для маломобільних груп населення.

Ми разом з командою Доступно.UA створили додаток TosMap, який допоможе зорієнтуватися в українських містах та знайти безбар’єрні локації. У додатку зараз понад 500 місць у 25 містах України. На карті можна знайти і розважальні локації, і адміністративні будівлі, і публічні простори, а також аптеки, супермаркети, вокзали. 

Доступні заклади мають більше прибутку

За роки роботи ми побували вже в 40-ка містах України – це обласні і районні центри. Плануємо охопити 100 міст і щороку оновлювати інформацію. Окрім рейтингу доступності, створили ще й нагороду “Відкриті двері”, яка вручається просторам та ініціативам, які є безбар’єрними та зручними для всіх.

Переможці надавали статистику, що завдяки доступності змогли збільшити свій прибуток на 20%. А торішній переможець називав цифру у 47%. Безбар’єрність йде бізнесу лише на користь.

Стосовно міст, то тут ми бачимо теж позитивні зрушення. Найяскравіший приклад був у Білій Церкві,  коли центр надання соціальних послуг вранці отримав від нас рекомендації, що потрібно зробити поручні для людей на візках. І вже ввечері вони це зробили!

Минулого року на просторах інтернету обговорювали зупинку громадського транспорту на Палаці Спорту у Києві. Тоді її зробили з купою сходинок. Там не те, що людям на візках незручно, а й пішоходам. Завдяки нашому допису у соціальних мережах це змінили. Торгові центри також розвиваються у сфері доступності. Наприклад, ТЦ Городок, що в Києві, планує реконструкцію архітектурної безбар’єрності.

Читайте також: Хустини від сонячних діток: історія першого в Україні інклюзивного ательє

Питання доступності особливо стало гостро під час карантину. Бо людям з інвалідністю доводиться просити про допомогу і значно більше контактувати з іншими. За цей час мені жодного разу не відмовили, але це збільшує ризики захворювання. Тому ми робимо все для того, щоб люди з інвалідністю могли без сторонньої допомоги пересуватись містом.

Про Форум Інклюзивності

Однією з найважливіших ініціатив Доступно.UA є Форум Інклюзивності. Чотири роки поспіль ми збираємо представників влади, бізнесу та громадянського суспільства для створення простору, доступного кожному.  Раніше ми збирались офлайн і виділяли на захід один день. Цього року Форум Інклюзивності переноситься в онлайн-формат і тепер точно стане доступним кожному. Подія проходить з 11 листопада по 3 грудня. Ми хочемо нагадати, що Міжнародний день людей з інвалідністю — це не свято, а день коли ще раз, ще голосніше, потрібно наголосити суспільству на правах людей з інвалідністю. Уявіть, раніше у цей день навіть сипались привітання. Це неправильно! Третє грудня – той день, коли треба проаналізувати зроблене за рік та планувати наступний.

Цього року Форум складається з 17 тематичних блоків, дискусій та лекцій експертів, практики для підписників організації, воркшопу для регіональних активістів. До другого грудня включно ми проводимо прямі ефіри з експертами, щоб виявити, які проблеми є в українському суспільстві щодо захисту людей з інвалідністю. Чим більше ця тема буде обговорюватись, тим швидше влада зверне на нас увагу та почте займатись доступністю міст.

У рамках Форуму ми створили відеопроєкт “Задача з зірочкою”, де активісти розповідають про свій шлях, як їм вдається змінювати суспільство.

14 людей з різних регіонів – це і мами дітей з інвалідністю, і ветерани ООС, і спортсмени, і соціальні підприємці. Чому така назва? Кожен з нас у школі розв’язував задачі з зірочкою. Так само роблять і люди з інвалідністю. Герої нашого відеопроєкту розв’язують складні задачі, які потребують нестандартних рішень, креативності та сили волі. Кожен може переглянути відео в будь-який зручний час і надихнутись змінами, які роблять герої відео у своїх містах чи селах. 

Читайте також: Кранчі з любов’ю: як молодь з інвалідністю створює корисні сніданки

Наприклад, одна з учасниць – Анна Давиденко. Вона виховує підлітка з аутизмом і навчає бізнес, як толерантно ставитись до таких людей і надавати їм послуги. А Вячеслав Овсєєнко навчає людей з інвалідністю основам віддаленої комунікації та готує спеціалістів для роботи операторами кол-центрів.

Всі відео з Форуму можна подивитись у відкритому доступу – на наших сторінках у Facebook та YouTube. Форум безкоштовний, але також існують різні типи квитків підтримки. Тому кожен може стати інвестором події. 

Що кожен з нас може зробити у Міжнародний день людей з інвалідністю?

Як я вже казав, це не свято, а день, коли ми ще раз уважніше повинні приділити увагу проблемам людей з інвалідністю. Кожен з нас може долучитись до Дня досвіду, який ми запровадили у рамках Форуму Інклюзивності. Іншим важко зрозуміти, що відчувають люди з інвалідністю.

Наші проблеми можуть бути далекими від вас, бо ви просто не помічаєте бар’єри у місті. Тому спробуйте пережити чужий досвід. 

• Перший варіант – про людей на візках. Ви можете відстежувати маршрут, яким ходите щодня. Спробуйте оминати будь-які бар’єри – сходинки, бордюри, підземні переходи. І тоді подумайте, наскільки складно пересуватись людям на візках. 
• Другий варіант – про людей з порушенням зору. Спробуйте зранку зробити звичайні вам речі, але з заплющеними очима. Так само подивіться фільм чи вийдіть на прогулянку, але щоб хтось із друзів розповідав про те, що бачить навколо. 
• Третій варіант – про людей з порушенням слуху. Спробуйте жестами пояснити баристі, яку каву хочете, або просто поспілкуватись з кимось без слів. Так ви хоч трохи зможете зрозуміти ці глобальні проблеми. Напишіть свої переживання про проведення Дня доступності у себе на сторінці у соціальних мережах.

До травми я теж ніколи не звертав увагу на ці бар’єри. І зараз, коли приїжджаю у якесь місце, то дивуюсь, звідки там сходи. А вони були завжди, просто раніше я цього не помічав і не розумів, наскільки це обмежує пересування. 

А ще, скільки разів це не обговолювалт – все одно продовжують казати “інваліди”. Це неправильний термін. “Інвалід” перекладається як неспроможний. Те саме стосується терміну “люди з обмеженими можливостями” чи “особливі потреби”. У кожної людини свої обмежені можливості –  хтось може полетіти на Мальдіви, а хтось ні, хтось може підняти штангу 50 кг, а хтось ні. І якщо людина не може це зробити, це не означає, що вона має інвалідність. Сходити в магазин чи розважитись в кінотеатрі – це звичайні речі. І всі обмеження штучно створені. Тому ми і говоримо про доступність. Абсолютно всі люди повинні мати рівні права та можливості. Це є основою нашої організації та Форуму Інклюзивності.