Суспільство
Волонтер відновив пів сотні будинків на Херсонщині (ВІДЕО)
Він не кинув рідне село на Херсонщині, коли росіяни підійшли до нього впритул. Під обстрілами допомагав військовим, привозив гуманітарну допомогу та забирав сусідів. А зараз відбудовує зруйновані після «руського міра» будинки.
Про волонтера БФ «Менше слів — більше дій» Олега Долголуцького розповідає ШоТам.
Олег вже відновив 50 будинків для літніх людей, багатодітних мам та родин військових.
«Якщо не ми, то хто?», — каже Олег Долголуцький, волонтер БФ «Менше слів — більше дій».
До повномасштабного вторгнення Олег понад 5 років працював у Берліні. Взимку 2022-го поїхав у відпустку до родини в Посад-Покровське, що на Херсонщині. І 24 лютого побачив перші російські ракети над селом. Олег вивіз родину, а коли повернувся до будинку, побачив у підвалі наших військових.
«Мені поставити таке питання: “А ти можеш повернутися, якщо ми тебе попросимо купити цигарки, хліба, води, тому що нічого немає?”. Сусіди, які лишилися, теж попросили підкупити хліба, води, якихось яєць», — згадує Олег Долголуцький, волонтер БФ «Менше слів — більше дій».
Олег погодився і наступного дня привіз із Миколаєва все, що потрібно. Потім його знову попросили про допомогу, й Олег зрозумів, що потрібен рідному селу й людям. Усі 8 місяців, скільки росіяни атакували Посад-Покровське, він доставляв гуманітарку, вивозив людей і тварин.
«Нас попросили забрати кота й собаку, бо в людей це все, що залишилось. Будинок згорів, магазин згорів. Нас обстріляли з градів, з боку пройшли, ззаду — по нас міномет працював. І нас із граду просто накривають, я тільки три кроки, як зараз пам’ятаю, встиг у двір зробити», — каже Олег Долголуцький, волонтер БФ «Менше слів — більше дій».
За 8 місяців обстрілів село перетворилося на руїни, а з 2000 населення лишилося 20 людей. Та коли росіяни відступили, люди стали повертатися, попри розбиті оселі та відсутність газу й води. Тоді Олег познайомився із засновником БФ «Менше слів — більше дій» Ігорем Катихіним і долучився до його фонду.
Читайте також: Доглядають врятованих коней, реабілітують військових й тренують дітей. Цей кінний клуб на Полтавщині продовжує працювати попри війну
Разом з іншими волонтерами вони безкоштовно відбудовують хати — латають дахи, встановлюють двері.
«Коли ти дивишся на ту ж бабусю, яка сидить на тій же пенсії, і ти розумієш, що в неї взагалі в принципі нічого не має, усе знищено, вона тебе просить про те, щоб ти їй там кухоньку підремонтував, щоб вона могла там зимувати, жити, то зрозуміло, як із неї можна взагалі щось брати?!», — Олег Долголуцький, волонтер БФ «Менше слів — більше дій».
Це все, що лишилося від будинку пані Катерини після «русского міра». Але тепер у неї знову є дах над головою і вона буде зимувати в теплі.
«Я тільки раділа, тому що я не знала, що мені робити. Я б не змогла його сама відремонтувати. Я дуже вдячна волонтерам, які відремонтували мені дах, я дуже вдячна їм», — Катерина, мешканка Посад-Покровського.
Після підриву на Каховській ГЕС Олег також став допомагати одному з найбільш постраждалих селищ. Це Білозерка, де багато будинків було затоплено та зруйновано.
«Вода була під стелю. Тобто, там усе повимикало, усе повиносило. У будинках немає нічого: ні ліжка, ні шафи. Усе порозкисало там. Вони пусті стоять. Там висока концентрація сирості, тобто ти в будинок заходиш і ну довго ти там не побудеш», — Олег Долголуцький, волонтер БФ «Менше слів — більше дій».
Почали встановлювати модульні будиночки для людей, чиї домівки затопило.
«Селище Білозерка, Приозерна 6, яка постраждала після кацапського насилля. Велика подяка вам, велика, велика подяка», — мешканець Білозерки.
На черзі в Олега та його команди ремонт ще 150 будинків у Посад-Покровському. Тож, він шукає донаторів та партнерів, щоб встигнути якомога більше до зими.
«Ми потребуємо будівельного матеріалу, ми потребуємо донатів. Ми не відмовляємося взагалі від будь-якої допомоги, тому що на даний час дуже потребуємо будівельних матеріалів. Це й шифер, це й доска. Це утеплення, це й той же цемент», — Олег Долголуцький, волонтер БФ «Менше слів — більше дій»
Долучайтеся! Всі реквізити — у дописі до відео.
Нагадаємо, у Рівному британець безкоштовно навчає англійської всіх охочих.
Також волонтери допомагають нищити ворогів, за допомогою 3D-друку.
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм
«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...