Відбудували майже всі пошкоджені будинки в селі. Досвід відновлення Бобрового Кута на Херсонщині після окупації

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Невелике село Бобровий Кут на Херсонщині називають еталоном відбудови, адже саме тут вдалося відновити понад 100 будинків. Староста округу в Калинівській громаді Любов Кравець добре пам’ятає, що селу довелося пережити за майже вісім місяців під російською окупацією. ШоТам поговорили з жінкою про відбудову села та життя після окупації.

Хитрощами винесла документи зі старостату

Любов Кравець перебуває на посаді старости в Бобровокутському старостинському окрузі з 2021 року, а до того була секретаркою в Бобровокутській сільській раді. Живе жінка в селі Заповіт через річку від Бобрового Кута — вони в одному окрузі. Людей небагато: у Заповіті — 37, у Бобровому Куті — 240.

Росіяни принесли в село багато біди. Вони стояли там із середини березня до 8 листопада 2022 року. Пограбували місцеву школу, садочок, будинки, виносили все — від рушників до диванів. Любов розповідає, що заради жарту росіяни й пошкоджували техніку — на холодильниках лишилися сліди від куль чи викруток.

Побували вони і в адміністрації села, у приміщенні старостату: винесли навіть столи та стільці. Любов весь час була вдома, хіба їздила до доньки — але теж на окуповану тоді територію. З росіянами старалася контактувати якнайменше, щоб не провокувати конфліктів. Але одного разу вдалася до хитрощів, щоб винести зі старостату документи. 

У село двічі на тиждень — у вівторок і п’ятницю — приїжджала машина з продуктами, такий собі перевізний магазин. У ці дні сумки жителів росіяни не перевіряли. Біля старостату вони облаштували собі блокпост. Любов вирахувала, коли більшість окупантів там спатиме, і потроху виносила документи — то щось із бухгалтерії, то заповіти. За 2 тижні усі документи були вдома в жінки.

Обстріли впродовж окупації тривали постійно. Особливо сильні були 2 та 7 вересня — тоді серед місцевих були загиблі. Любов пригадує, що за весь час постраждало понад 100 будинків, 9 з них знищені повністю. Зараз село не обстрілюють, хоч над головами часто пролітають шахеди. 

Читайте також: На Київщині вже відновили понад 17,5 тисячі зруйнованих росіянами об’єктів

Волонтери з Дніпропетровщини взялися відбудовувати село 

Відновлення Бобрового Кута почалося в липні 2023 року. З відбудовою села допомогли представники програми «Пліч-о-пліч». Державна програма «Пліч-о-пліч» — це проєкт, у якому 15 областей України допомагають відновити Херсонщину. За Бобровий Кут взялися волонтери з Дніпропетровщини. 

Любов формувала списки людей, які потребували допомоги, і передавала їх організації. Почали з 81 будинку: оглянули, склали акти й послухали, які потреби є в мешканців. Тоді приєдналися фахівці з «Солідарності» й відновили ще 26 будинків. За 12 будинків узявся фонд «Район номер 1». Так загалом у Бобровому Куті відновили вже понад 100 будівель. Допомагали й самим ремонтом, і матеріалами: міняли вікна, двері, зводили нові стіни, розчищали подвір’я.

«Ще є будинки, в які люди не повернулися, а вони потребують відновлення. Але в організацій є свої умови: відновлюють лише ті будинки, де є люди», — розповідає Любов.

Багато хто повернувся, бо був упевнений, що житло відбудовують, та є селяни, що виїхали за кордон і поки залишаються там, адже досі є проблеми з водою — її в село завозять, або ж у кого є колодязі, ті діляться водою з сусідами. 

Читайте також: Відновлений ліцей на Чернігівщині поповнив бюджет громади на 1,5 мільйона гривень

Життя триває, продовжують допомагати людям

Людям постійно видають гуманітарну допомогу, привозять безкоштовний хліб і продуктові набори. Та польові роботи не вдалося відновити повністю. 

До повномасштабної війни багато жителів тримали корів та інших свійських тварин. Любов пригадує, що всього в окрузі було 150 корів, а зараз у 5 разів менше. У жінки теж було хазяйство, та корів довелося продати майже за безцінь, бо утримувати їх складно й немає, де випасати. Хоч поля й частково розміновані, та балки та лісосмуги — ні. Багато тварин постраждали від обстрілів, багатьох у людей вкрали росіяни — Любов каже, що спочатку вони забирали свиней, а тоді перейшли на телят і курей. 

Бобровий Кут дуже постраждав від окупації, і хоч відбудова села майже закінчена, у Любові Кравець досі багато роботи: прийняти людей, записати потреби, які нікуди не зникають, допомогти з довідками, направити до фондів для допомоги — і юридичної, і психологічної. Якщо в Калинівську громаду приїжджають фахівці з організацій, то Любов і її колеги пишуть про це в групу села, щоб люди знали, що вони не самі і їм є куди звернутися. Староста каже, що не у всіх є смартфони, особливо у старших людей, тому їм вона сама телефонує, щоб розповісти новини:

Звісно, я не можу для них зробити все те, що потрібно, але те, що в моїх силах, я стараюсь робити. Це мій стимул — допомогти людям».