Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Дім з американським корінням: на Чернігівщині з’явився новий будинок культури, бо минулий знищили росіяни

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

До повномасштабного вторгнення будинок культури в селі Слобода на Чернігівщині збирав дорослих і дітей на концерти, літературні вечори та урочисті вшанування пам’ятних дат. 

Та у березні 2022 року тут оселилися росіяни — використовували будинок культури як кухню та вбиральню. Після окупації приміщення стало непридатним для роботи, тому понад два роки після звільнення села місцеві не мали власного культурного осередку.

Як у Слободі з’явився новий будинок культури та як з цим допоміг американець, розповідає ШоТам.

Перший вірш написала до річниці звільнення села

Під час окупації росіяни жили не тільки у будинку культури, а і вдома у місцевих. Одна з таких людей — Олена Осипенок. 20-річна дівчина навчається в місцевому педагогічному університеті та відвідує реабілітаційний центр, адже з дитинства має часткову атрофію зорових нервів. 

Коли 5 березня 2022 року росіяни зайшли у Слободу, двоє поселилися в кімнаті Олени, тому дівчина з тіткою перейшли жити в погріб. Тут вони перебували до кінця березня, поки ЗСУ не звільнили Слободу.

Олена каже, що весь цей час їй було морально складно, і ці події сильно вплинули на неї. Вперше зі своєю поезією Олена виступила на річницю звільнення села від російської окупації:

«Я пишу про любов до України, про війну й те, як я це сприймаю, як мені боляче бачити ці втрати. Тому основна тематика віршів — патріотична, але також пишу про кохання, весну, народні пісні. Уже написала близько 500 віршів і мрію про книгу, яка відгукнеться в серцях моїх читачів»

Олена записує свої вірші шрифтом Брайля. Фото: ШоТам

«Влаштовували для себе вбиральню скрізь, де хотіли»

Директорка будинку культури Лідія Гартович розповідає, що прямих влучань у будівлю не було, проте вона сильно постраждала через уламки: у неї пробитий дах, вибиті всі вікна, пошкоджений фундамент, а на стінах з’явилися тріщини. 

Директорка будинку культури в Слободі Лідія Гартович розповідає про будівлю під окупацією. Фото: ШоТам

Росіяни облаштували тут для себе кухню. Жінка каже, що в грудні перед вторгненням у будинок культури закупили вживані меблі, аби облаштувати гримерну, дитячу кімнату та бібліотеку:

«Але ці люди прийшли нищити та вбивати, тому всі ці меблі використали для розпалу. А ще нас вразило, що вони влаштовували для себе вбиральню скрізь, де хотіли, і дуже показово, що багато з них підтиралися вишиванками, які були в будинку культури. Коли я побачила це, то відчула моральну огиду».

На щастя, деяку апаратуру вдалося зберегти — саме напередодні вторгнення Лідія забрала додому синтезатор для репетиції свого сина. 

Замість старої будівлі — палац

З вересня 2024 року жителі Слободи відвідують новий будинок культури, який замість зруйнованого для них звів американський меценат Делл Лой Хансен. Він уже кілька років опікується селом, а тепер допомагає слободинцям відбудовувати їхні будинки й інші споруди.

Меценат Делл Лой Хансен останні декілька років опікується цим регіоном. Фото: ШоТам

Коли минулого року благодійник приїхав у Слободу, для нього організували урочистий концерт з піснями та віршами від молоді:

«Ми хотіли показати, на що здатні молоді люди нашої громади, яку увагу ми приділяємо творчості, та сподівалися, що меценат виділить нам кошти, аби облаштувати невеликий куточок для репетицій і виступів. Ми звернулися до нього з цим проханням, але й не сподівалися, що для нас створять такий палац».

Будинок культури в селі Слобода. Фото: ШоТам

За три місяці вдалося повністю відбудувати приміщення будинку культури. Тепер своєю творчістю ділиться й Олена: приносить вірші, які записує вдома шрифтом Брайля, та зачитує їх директорці Лідії, а вона вже їх роздруковує.

Тепер директорка запрошує дівчину на літературні вечори та благодійні виступи, під час яких юні автори збирають донати для ЗСУ.

Зараз тут є актова зала з великим екраном, де можна проводити заходи та спільно переглядати фільми, читальний зал з комп’ютерами, які можуть використовувати літні люди, аби освоїти цифрові навички, а також кімната відпочинку, де діти займаються рукоділлям, малюють чи грають у настільні ігри. Окрім цього, в будинок культури часто приходять пограти в теніс або потренуватися в спортивній кімнаті. 

Кімната відпочинку в будинку культури. Фото: ШоТам

У новому приміщенні закладу вже відновили свою роботу дорослий співочий і дитячий танцювальний колективи. Лідія впевнена:

«Таланти треба завжди підтримувати. Дорослі відповідальні за розвиток умінь своїх дітей і мають підтримувати іскри, які в тих закладені. Тому я б дуже хотіла, щоб наш будинок культури був одним з осередків згуртованості громади, і ми могли їздити в інші села для обміну досвідом та запрошувати гостей до нас».

Суспільство

У центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО)

Опубліковано

Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.

Про це повідомив активіст Дмитро Перов.

За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.

На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.

Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)

У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.

Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.

Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова

Читати далі

Суспільство

На вокзалі у Києві встановили артоб’єкт «ВОЛЯ», який представляли у Давосі

Опубліковано

На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.

Про це повідомили в «Укрзалізниці».

Символізм артоб’єкта

Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.

«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.

Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам

Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».

Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.

Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.

Фото: фейсбук-сторінка УЗ

Читати далі

Суспільство

21-річному військовому встановили титановий імплант замість зруйнованого лоба

Опубліковано

21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.

Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».

Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.

«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.

Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)

Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.

За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.

Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).

Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»

Читати далі