В Україні для ветеранів запустили безоплатні онлайн–курси англійської мови

26 червня  – День кримськотатарського прапора. Це неофіційне свято, що відзначається з 2010 року та символізує єдність, наступність поколінь кримських татар та їхню боротьбу за свободу і право на самовизначення.

Кримськотатарський народ є найбільшим корінним народом Криму і України загалом. ШоТам пропонує дізнатися більше про прапор кримських татар.

Тарак-тамга

Тарак-тамга (герб, зображений на прапорі) – родовий знак правлячої династії Кримського ханства Ґереїв і національний герб кримськотатарського народу у ХХ і ХХІ століттях. У часи Кримського ханства зображувався на печатках та монетах. Вже перший хан династії Хаджи Ґерей використовував тарак-тамгу. 

Знак справедливості

Походження тамги має кілька версій, одна з них – що це ваги, як знак справедливості. З тюркської версії тризуб означає три роди, які пішли від трьох братів, що мають божественне походження. Згідно з другою, сарматською, версією смислові значення кримської тамги пов’язані з гербом Боспорського царства.

Визнаний у світі

Тамга зображувалася на всіх офіційних документах-ярликах Кримського ханства, на міських воротах, будівлях. Документи з ханською печаткою користувалися авторитетом і визнанням, як в Криму, так і в Європі, Азії, на Близькому і Середньому Сході, і Кавказі.

У Кримській державі було близько 400 різних видів тамги

У Криму тюрколог О. М.Самойлович вперше описав тамги у 1917 році. Вчений Осман Акчокракли зібрав приблизно 400 тамг у різних місцях Криму влітку 1925 року. У 1927 році викладач перської мови В. І. Філоненко зробив начерки 150 тамг на трьох кладовищах у Кезлеві (нині – Євпаторія).

Мави Кок-байрак

Мави Кок – блакитний колір у тюркських народів – синонім чистоти і свободи. Він асоціюється з небом і морем. В минулому, воєнні підрозділи мали свої знамена, які відрізнялися формою та кольором. Показово, що таких прапорів блакитного кольору майже не зустрічається. Можливо тому, що цей колір вважався священним і не призначався для війни.

Національне відродження

Кримські татари втратили державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією. Національне відродження кримськотатарського народу розпочалося після Лютневої революції 1917 року. У грудні 1917 року перший  Курултай кримських татар, що зібрався у Бахчисараї, проходив під блакитним стягом.

Перше свідчення

На початку 1919 року кримськотатарське Парламентське бюро затвердило «Положення про культурно-національну автономію мусульман Криму». Саме в цьому документі національним гербом визнавали зображення тарак-тамги, а прапором – полотнище сіро-блакитного кольору із зображенням національного гербу у верхньому куті біля древка.

Заборонений комуністами

Після встановлення комуністичного режиму в Криму національний прапор вимушено перестали використовувати на публічних заходах.

Ухвалений разом з незалежністю України

Другий Курултай кримськотатарського народу, який проходив у Сімферополі,  30 червня 1991 року ухвалив постанову «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу», якою відновив блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті в якості національного прапора. Його пропорції у  співвідношенні ширини до довжини складають 1:2. 

Символ боротьби

Нині цей стяг є символом боротьби за права корінного народу Криму, символом звільнення півострова від російської окупації та одним із символів відновлення територіальної цілісності України.

У Київській області триває ремонт моста через річку Ірпінь на дорозі Р-02 Київ – Іванків – Овруч, який постраждав внаслідок повномасштабного російського вторгнення.

Про це повідомляє Служба відновлення і розвитку інфраструктури у Київській області.

Цей міст сполучає Київ із населеними пунктами Вишгородського району та має протяжність 156 метрів.

На мосту вже виконано низку робіт, а саме:

• облаштовано велопішохідну доріжку та тротуар;
• влаштовано пальові фундаменти, опори та балки прогонової будови;
• забетоновано монолітну залізобетонну плиту;
• влаштовано деформаційні шви;
• змонтовано системи водовідведення;
• встановлено бордюрний камінь, перильне та бар’єрне огородження.

Читати також: ГУР оприлюднив 4000 знімків ворожих обʼєктів, які робились супутником протягом двох років

Також на мосту та підходах буде встановлено автономне освітлення.

На даний момент роботи зосереджені на гідроізоляції монолітної плити, після чого її буде заасфальтовано та облаштовано підходи до мосту.

Відкриття руху транспорту мостом через річку Ірпінь заплановано на кінець літа.

Нагадаємо, що Мінцифри презентували Білу книгу про регулювання ШІ: де ознайомитися.

Фото: Служба відновлення і розвитку інфраструктури.

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

На День святого Миколая минулого року жителі Сокільницької громади на Львівщині отримали чудовий подарунок — відкриття дитячого садка, про який тут мріяли 12 років. 

Тепер кожен день більше пів сотні малюків починають з обіймів з працівниками закладу. Як вдалося добудувати і відкрити садок під час війни, розповідає ШоТам.

Будівництво садка коштувало понад 39 мільйонів гривень

Тарас Сулимко став головою Сокільницької сільської ради у 2016 році після повернення з фронту. На той час у селі, що розташоване поблизу Львова, не було жодного садочка, хоча жителі села вже досить довго про нього мріяли. З часом тут з’явилися приватні дошкільні заклади, проте їх могли відвідувати не всі, тому частину дітей батьки возили в садки на околиці Львова.

«Часто батьки приходили та жартували, що їхні діти вже школу закінчують, а вони досі чекають на садок. Тому відкрити садок було для нас завданням номер один», — каже Тарас Сулимко.

​​

«Садок Святого Миколая», який відкрили в громаді 6 грудня 2023 року. Фото надала Мар’яна Кінаш

У Сокільниках вирішили звести споруду з нуля — поки будували, змінилося сім фірм. Аби не припиняти будівництво, влада проводила нові тендери. Проте часто змінювалися ціни закупівельних матеріалів і робота будівельників, тому все затягнулося на такий тривалий час. 

«Ми могли б збудувати садок за 2-3 роки, але тоді б нічого не їли ці роки та не вирішували б жодних інших проблем у громаді», — розповідає пан Тарас.

А коли у 2022 році будівлю звели й залишилося лише покласти паркет на підлогу та закупити меблі, все припинилося через початок повномасштабної війни.

Голова Сокільницької сільської ради каже, що за ці роки громада вклала в будівництво садка понад 39 мільйонів гривень. 

Кілька мільйонів вдалося зекономити на техніці та меблях, які виділив Проєкт USAID «Говерла». Зокрема, дві сучасні мийні машини, великі духові шафи для приготування корисної їжі, нові холодильники та морозильні камери. А ще — пральні машинки, сушарки та сучасний станок для прасування одягу. Тарас говорить: ця допомога з технікою та меблями посприяла відкриттю садка наприкінці 2023 року.

Працівники садка радіють сучасним духовим шафам, які придбали завдяки Проєкту USAID «Говерла». Фото надала Мар’яна Кінаш

Читайте також: На Київщині відкрили дитячий садок з укриттям і басейном

Подарунок на День святого Миколая 

Попри все, відкриття дитячого садка відбулося 6 грудня 2023 року — якраз на День святого Миколая. Директорка садка Мар’яна Кінаш вважає — це доля, адже день відкриття збігся з назвою, яку до цього вирішили взяти. 

У садку є ігрові кімнати зі столиками, де діти їдять і займаються. Також є розвивальні килимки з дорогами та тваринами. Кімнати облаштовані шафками. А ще тут є просторі роздягальні, в яку може зайти велика кількість дітей, а в спальній кімнаті — гіпоалергенні подушки, комфортні матраци та зручні меблі. 

«У нашому садку комфортно та просторо. Ми працюємо над тим, аби діти себе почували, як вдома», — каже директорка. 

Маленькі відвідувачки ​​«Садка Святого Миколая». Фото надала Мар’яна Кінаш 

Мар’яна додає, що найголовніше — це любов та повага до кожної дитини: «Часом може спричинити стрес те, що дитина приходить від батьків до нас, чужих тітоньок, тому ми намагаємося огорнути кожного малюка турботою, аби вони хотіли приходити ще».

Нові робочі місця для жителів громади

Садок відвідують діти від 3 до 6 років. Загалом заклад розрахований на 75 дітей, зараз тут приймають 55. Вони поділені на старші, середні та молодші групи. «У нас є група “Дзвіночок”, є “Квіточка”, “Сонечко”. І так вихователі придумують для кожної легенду та створюють для дітей казковий світ», — каже Мар’яна Кінаш.

Крім цього, Проєкт USAID «Говерла» передав дітям великий бізібудинок, який розвиває мислення та моторику дітей.

Голова громади Тарас Сулимко та директорка садка Мар’яна Кінаш отримують бізібудинок від Проєкту USAID «Говерла». Фото надала Мар’яна Кінаш

«Це значно полегшує роботу нашим працівникам. Якби цього всього не було, то нам би було дуже складно починати роботу», — каже Мар’яна Кінаш. 

Завдяки «Садку Святого Миколая» жителі Сокільницької громади отримали додаткові робочі місця.

Працівники «Садка Святого Миколая» в Сокільницькій громаді. Фото надала Мар’яна Кінаш

«У нас у штаті працюють 34 людини. Це жителі громади, тому вони дуже задоволені роботою на місці. А я задоволена ними, адже всі розуміють мене з пів слова, на них завжди можна покластися. Коли я брала цих людей на роботу, то було всього дві вимоги — відповідна освіта та велика любов до дітей», — каже Мар’яна.

Читайте також: У Харкові відкрили дитячий садок у метро

Збудували садок європейського зразка під час війни

Голова Сокільницької громади Тарас Сулимко каже, що пишається тим, що під час війни вдалося збудувати садок, про який громада мріяла понад десять років. А ще тим, що коли Проєкт USAID «Говерла» возив представників Сокільницької громади в навчальні заклади за кордон, то їхній садок виглядав не гірше.

Кожен день у садку починається з обіймів дітей і працівників. Фото надала Мар’яна Кінаш

«Садок є великим відкриттям для всієї Сокільницької громади. Адже це місце, де діти почуваються в безпеці, вчаться бути комунікабельними та розвиваються. Ця робота є для мене життям, і я хочу, аби дітям тут було добре. Пишаюся працівниками й тим, що відколи в громаді відбулося відкриття дитячого садка, тепер тут набагато більше сміху та радості», — підсумовує директорка.